Рішення

від 12.05.2023 по справі 420/3717/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3717/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Василяки Д.К.,

за участі секретаря судового засідання Касаджик Д.С.,

за участі представника позивача Поліщука Д.О.

за участі представника відповідача Бурдейного В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП:44069166 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН-ПЛАЗА» (пл. Митна, 1б, м.Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 36674518) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН-ПЛАЗА» в якому позивач (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) просить суд:

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН-ПЛАЗА», код ЄДРПОУ 36674518, а саме з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих підприємство суму заборгованості:

по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 90000, 00 грн. на бюджетний рахунок UA358999980314040513000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м. Одеса/18010400;

з орендної плати з юридичних осіб у сумі 2 102 689,07 грн. на бюджетний рахунок UA468999980334129812000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./м. Одеса/18010600.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 09.05.2023 року, відповідно до розрахунку заборгованості, довідки - розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон-плаза» перед бюджетом по орендній платі з юридичних осіб та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить 2192689, 07 грн., а саме: заборгованість по орендній платі з юридичних осіб виникла в результаті: нарахування згідно податкової декларації №9656699 від 09.02.2022 року на загальну суму 2 142 392,26 грн. (основний платіж); заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості виникла в результаті нарахування згідно податкової декларації №20392241 від 07.07.2022 року на загальну суму 130000, 00 грн. (основний платіж). 2142392, 26 грн. (основний платіж) 39703,19 грн. (сплачено) + 130000, 00 грн. (основний платіж) 40000,00 грн. (сплачено) = 2192689,07 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковий орган звернувся до суду з даним позовом.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

28.04.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому не визнає позовні вимоги позивача, викладені в позовній заяві, в повному обсязі, виходячи за наступного: відповідач вказує, що відповідно до наданої позивачем податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки надана в 2022 році за 2021рік.

Тому, на думку відповідача, вищезазначений податок не може рахуватись за той період, який визначив позивач в позові (з 07.07.2022р. по 20.01.2023р.), тим більш з урахуванням того, що за інформацією позивача Податкова вимога № 0003525-1304-1533 про сплату вищезазначеного податку датована 21.02.2022p.

При цьому сума заборгованості в вищезазначеній податковій вимозі складає 120 000,00 грн., а не 130 000,00 грн.

Таким чином, остаточна сума заборгованості та період, за який позивач стягує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, повинні бути уточнені.

Також відповідач вказує, що з перших днів широкомасштабної збройної агресії російської Федерації проти України ТОВ «ЛАНЖЕРОН-ПЛАЗА» має право не сплачувати орендну плату за земельну ділянку, орендна плата за яку є предметом позову.

ТОВ «ЛАНЖЕРОН-ПЛАЗА» неодноразово зверталось до Одеської обласної військової адміністрації з проханням надати відповідну інформацію для цілей, передбачених підпунктом 69.14 п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Листом № 2374/7/01-45/2895/2-23 від 22.03.2023 р. Одеська обласна військова адміністрація надала відповідь на запит.

27.04.2023р. листом № 4/01-45/3936/2-23 Одеська обласна військова адміністрація повідомила, що листом від 27.04.2023 № 04/02-21/95ДСК вона надала інформацію Головному управлінню ДПС в Одеській області щодо земельної ділянки, яка перебуває в оренді ТОВ «ЛАНЖЕРОН-ПЛАЗА» загальною площею 4,4888 га, щодо підстав передбачених підпунктом 69.14 п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Тобто, позивач повідомлений уповноваженим органом, що з 01.03.2022р. ТОВ «ЛАНЖЕРОН-ПЛАЗА» звільняється від сплати орендної плати за землю.

Приймаючи до уваги вищезазначений лист, як вказує відповідач, бухгалтерія ТОВ «ЛАНЖЕРОН-ПЛАЗА» подасть уточнюючу податкову декларацію з плати за землю.

З урахуванням того, що в позовній заяві Позивач просить стягнути заборгованість з орендної плати за період з березня 2023 року, вищезазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі на підставі підпункту 69.14 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Крім того, відповідач вказує, що податкова вимога щодо сплати орендної плати на землю позивачем відповідачу не направлялась та до позову позивачем не надана.

Ухвалою суду від 30 березня 2023 року продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 20.04.2023 року о 11:00 год.

Суд ухвалою від 28.04.2023 року закрив підготовче провадження по справі та призначив розгляд справи до судового розгляду по суті на 04.05.2023 року.

В судове засідання призначене на 11.05.2023 року до суду з`явились учасники справи.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, заяві про зменшення позовних вимог та письмових пояснення.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН-ПЛАЗА», код ЄДРПОУ 36674518, зареєстроване Юридичним департаментом Одеської міської ради 23.09.2009 року за №15561020000036968.

За даними Головного управління ДПС в Одеській області ТОВ «ЛАНЖЕРОН-ПЛАЗА» перебуває за основним місцем обліку як платник податків у Головне управління ДПС в Одеській області, Приморській державній податковій інспекції з 24.09.2009 року та зареєстроване за №87086.

Станом на 09.05.2022 року, відповідно до розрахунку заборгованості, довідки - розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон-плаза» перед бюджетом по орендній платі з юридичних осіб та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить 2192689, 07 грн., а саме: заборгованість по орендній платі з юридичних осіб виникла в результаті: нарахування згідно податкової декларації №9656699 від 09.02.2022 року на загальну суму 2 142 392,26 грн. (основний платіж); заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості виникла в результаті нарахування згідно податкової декларації №20392241 від 07.07.2022 року на загальну суму 130000, 00 грн. (основний платіж). 2142392, 26 грн. (основний платіж) 39703,19 грн. (сплачено) + 130000, 00 грн. (основний платіж) 40000,00 грн. (сплачено) = 2192689,07 грн.

У добровільному порядку заборгованість відповідачем погашена не була, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з статтею 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов`язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (ст. 288 Податкового кодексу України).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, податкові зобов`язання відповідача в розмірі 2102689,07 грн. зі сплати орендної плати за земельні ділянки, визначені ним вказаною податковою декларацією, відповідно до підпункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, є узгодженими та відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України утворюють податковий борг в цій же сумі, який відповідачем не сплачений.

Щодо посилання відповідача що ТОВ «ЛАНЖЕРОН-ПЛАЗА» має право не сплачувати орендну плату за земельну ділянку, суд зазначає, що перелік платників податку, об`єкт оподаткування, база оподаткування, пільги із сплати податку, ставка податку, податковий період, порядок обчислення суми податку, порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об`єкта оподаткування податком, порядок сплати податку, строки сплати податку регулюються статтями 269-289 ПК України.

Разом з тим, відповідно до підпункту 69.14 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма ПК України набрала чинності 17.03.2022 (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Вказана постанова набрала чинності 25.12.2022.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», 22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України був прийнятий наказом №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004.

Відповідно до вказаного Переліку територія м.Одеси не віднесена до території, на якій ведуться (велися) бойові дії.

Крім того, до матеріалів справи не було надано належних та допустимих доказів що земельна ділянка, яка орендується відповідачем, визначена обласною військовою адміністрацією як засмічена вибухонебезпечними предметами та/або на якій наявні фортифікаційні споруди.

Відповідно до пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно з підпунктом 266.3.3. пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у , обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Так, підпунктом б) підпункту 266.10.1. пункту 266.10. ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

У зв`язку із несплатою відповідачем самостійно задекларованих зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості обліковується податковий борг на суму 90000 грн, що підтверджується розрахунком податкового боргу, довідкою про податкову заборгованість та ІКПП.

Позивач на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надсилав відповідачу податкову вимоги за формою «Ю» №0003525-1304-1553 від 21.02.2022 року, яка направлена на податкову адресу ТОВ «ЛАНЖЕРОН- ПЛАЗА».

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів оскарження або відкликання даної податкової вимоги. Наявність заборгованості відповідач не спростував та не надав доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення суду.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 та пп. 95.3 ст. 95 ПУ України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи те, що судом не встановлено обставин які б звільняли Відповідача від сплати податкового боргу, а також відсутність доказів повної сплати суми боргу на час розгляду справи, на підставі положень ст. 67 Конституції України суд дійшов висновку, що адміністративний позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77, 90, 229, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП:44069166 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН-ПЛАЗА» (пл. Митна, 1б, м.Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 36674518) про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН-ПЛАЗА», код ЄДРПОУ 36674518, а саме з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих підприємство суму заборгованості:

по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 90000, 00 грн. на бюджетний рахунок UA358999980314040513000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м. Одеса/18010400;

з орендної плати з юридичних осіб у сумі 2 102 689,07 грн. на бюджетний рахунок UA468999980334129812000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./м. Одеса/18010600.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 12.05.2023 року.

Суддя Д.К. Василяка