Ухвала

від 10.05.2023 по справі 202/7808/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/7808/23

Провадження № 1-кс/202/3595/2023

УХВАЛА

Іменем України

10 травня 2023 року слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, депутата Новомосковської районної ради VIII скликання, працевлаштованого на посаді керуючого справами виконавчого апарату Новомосковської районної ради, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий зазначає, що підставою для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що у ОСОБА_5 , який є колишнім головою Новомосковської РДА Дніпропетровської області, а також депутатом Новомосковської районної ради Дніпропетровської області, та має впливові зв`язки серед представників державних органів та органів місцевого самоврядування Новомосковського району та Дніпропетровської області, протягом 2018-2019 років, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, виник злочинний умисел, направлений на заволодіння земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новомосковського району Дніпропетровської області.

Як організатор та активний член організованої групи ОСОБА_7 : здійснював загальне керівництво діяльності організованої групи осіб; розробив план скоєння злочинів, розподілив між її учасниками функції, спрямовані на досягнення злочинного плану; підшукував осіб, які повністю визнаватимуть його організаційну роль як лідера; керував та координував дії співучасників злочинів при їх вчиненні та інших осіб, яким не було відомо про злочинні наміри; займався пошуком земельних ділянок сільськогосподарського призначення без належного правового оформлення права приватної або комунальної власності за певними громадянами або відповідних територіальних громад; з метою подальшої державної реєстрації права власності на земельні ділянки, разом 3 іншими реєстрували право власності на підконтрольних осіб, шляхом підробки свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданих нібито приватним нотаріусом Новомосковського МНО ОСОБА_8 , яка ще з 2014 року припинила свою діяльність (реєстраційні та спадкові справи передано в архів); залучив до організованою групи співмешканку ОСОБА_9 , яка займалась пошуком осіб, на яких у подальшому було оформлено право власності на земельні ділянки; залучив до організованої групи осіб ОСОБА_10 , який займався підготовкою підроблених свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих нібито приватним нотаріусом ОСОБА_8 , а також залученням державного реєстратора ОСОБА_11 , яка здійснювала державну реєстрацію права власності на земельні ділянки на підконтрольних осіб та права оренди з фермерським господарством; контролював здійснення державної реєстрації права власності на земельні ділянки на підставі підроблених свідоцтв про право на спадщину за заповітом; з метою надання законності вчиненим злочинним діям, а також подальшого отримання незаконного доходу підшукав фермерське господарство, якому передав в оренду незаконно оформлені земельні ділянки; розподіляв незаконно отримані внаслідок протиправної діяльності злочинної організації кошти між її членами в залежності віл виконуваної ними ролі та функцій тощо.

Отже, ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 умисно і добровільно, діючи з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, усвідомлюючи наслідки своїх дій, зорганізувалися у внутрішньо стійке злочинне об`єднання основною діяльністю якого є вчинення особливо тяжких злочинів пов`язаних із заволодінням чужим майном, шляхом обману (шахрайство), будучи об`єднаними єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи та протягом тривалого часу завдавали матеріальної шкоди Губиниській об`єднаній територіальній громаді.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим п. п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі й документи, що мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні; незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 1365 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3663600 гривень.

В судовому засіданні прокурор, підтвердивши наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, підтримав клопотання та просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу в розмірі 3663600 гривень, що відповідає сумі завданих збитків.

Захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу та зазначив, що письмове повідомлення про підозру вручено ОСОБА_5 з порушенням його прав, оскільки було здійснено без присутності захисника. При цьому, підозра є необґрунтованою, в ході досудового розслідування не визначено потерпілу особу. Окрім того, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, ґрунтуються виключно на припущеннях та не доведені прокурором. З моменту настання, зазначених у підозрі подій, сплив значний проміжок часу. З того часу, та після проведення у ОСОБА_5 обшуку 07.03.2023 року, останній не вчиняв дій щодо переховування від органу досудового розслідування. Підозрюваному нічого не відомо про свідків, які підтверджують вчинення ним кримінально протиправних дій, а тому останній не може впливати на свідків у кримінальному провадженні. Водночас, ОСОБА_5 раніше не судимий, працевлаштований, має місце мешкання, позитивно характеризується, має захворювання, та на його утриманні перебуває матір пенсійного віку. Також захисник зазначив, що прокурором не доведено винятковість випадку для визначення застави у розмірі 1365 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Майновий стан підозрюваного не дозволяє сплатити заставу у даному розмірі.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника. Зазначив, що матеріали підозри не містять жодного доказу його причетності до будь-яких злочинів, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні.

Дослідивши клопотання та надані сторонами докази, вислухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022040000000229 від 19 липня 2022 рок, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 травня 2023 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022040000000229 продовжено до шести місяців, тобто до 07.09.2023 року.

В рамках даного кримінального провадження, 04 травня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинених організованою групою в особливо великих розмірах;

- ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у використанні завідомо підробленого документа, вчинене організованою групою.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено у клопотанні, метою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя зазначає, що додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження,з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри», оскільки є вагомими та такими, що об`єктивно зв`язують ОСОБА_5 з інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Щодо посилань захисника про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 вручено з порушенням його прав, слідчий суддя зазначає, що у відповідності пунктом 10 ч. 1 ст. ст. 303 КПК України, визначено право підозрюваного, його захисника чи законного представника оскаржити слідчому судді повідомлення слідчого, прокурора про підозру.

Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який має вищу освіту, місце реєстрації за яким і мешкає, працевлаштований, є депутатом Новомосковської районної ради VIII скликання, за місцем реєстрації та роботи характеризується позитивно, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності даного ризику слідчий суддя враховує існування інших факторів, які можуть вказувати на наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу слідства та суду, зокрема, останній неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має.

Перевіряючи існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що станом на теперішній час триває досудове розслідування, в ході якого сторона обвинувачення продовжує встановлювати всі обставини кримінального провадження, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 з метою приховання доказів своєї протиправної діяльності, може самостійно чи надавши вказівку іншій особі, сховати, спотворити або знищити речі й документи, що мають вагоме доказове значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні,

Окрім того, оскільки ОСОБА_5 згідно підозри є організатором злочинної групи, наявні підстави вважати, що використовуючи свої лідерські якості, він зможе впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення від кримінальної відповідальності.

Беручи до уваги те, що матеріали клопотання та кримінального провадження містять протоколи допитів свідків, висновки експертів, під час ознайомлення з якими ОСОБА_5 стануть відомі анкетні дані останніх, слідчий суддя приходить до переконання, що підозрюваний, використовуючи свої ділові чи дружні знайомства, наділений потенційною можливістю незаконно впливати на експертів, потерплих та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, однак на даний час підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину проти власності та кримінального проступку проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, вчинені організованою групою, та, як за ознак ретельного планування, так і з розподіленням відповідних ролей.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх специфіку, та корисливий характер, а також те що ОСОБА_5 у даній злочинній групі виступав в ролі організатора й активного учасника, та ймовірно отримував дохід від незаконного заволодіння чужим майном, слідчий суддя вважає, що наведене вказує на систематичний характер його протиправної поведінки та дає підстави вважати, що ОСОБА_5 може вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано матеріали (докази), які є достатніми для переконання, та з врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 , та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя виходить із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що на даній стадії досудового розслідування, більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .

Вирішуючи питання щодо можливості визнання підозрюваному ОСОБА_5 розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з вимог ст. ст. 176, 177, 178, 182 КПК України, слідчий суддя враховує наявність встановлених ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , його майновий стан, розмір збитків, завданих в результаті протиправних дій останнього.

У судовому засіданні прокурором обґрунтована виключності випадку, як того вимагає абз.4 ч.5 ст.182 КПК України, а тому слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що застава у межах зазначених в п. 3 ч. 4 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків,

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя визначає ОСОБА_5 заставу у розмірі 550 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного, однак на цьому етапі досудового розслідування, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та забезпечить запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 07 липня 2023 року включно, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені частиною 5 статті 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 182, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, помістивши його до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», в межах строку досудового розслідування, до 07 липня 2023 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, як альтернативний запобіжний захід у кримінальному провадженні, в розмірі 550 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 476 200,00 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 07 липня 2023 року включно.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 07 липня 2023 року.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 .

Повний текст ухвали проголошено о 12 годині 00 хвилин 12 травня 2023 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1