Ухвала

від 11.05.2023 по справі 464/1655/23

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/1655/23

пр № 2/464/819/23

У Х В А Л А

11 травня 2023 року суддя Сихівського районного суду м. Львова Теслюк Д.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного виконавця Подоляк Ельвіри Богданівни, Залізничного районного суду м.Львова про визнання права на працю водієм транспортного засобу,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 22.02.2023 звернувся у Львівський апеляційний суд із позовом, у якому просить визнати його право на працю водієм транспортного засобу. У заяві просив визначити суд першої інстанції, повноважний розглядати його позов.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27.02.2023 визначено підсудність даної справи Сихівському районному суду м.Львова.

Матеріали справи надійшли до Сихівського районного суду м.Львова 24.03.2023, згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2023, справу визначено для розгляду головуючому судді Теслюку Д.Ю.

Ухвалою судді від 28.03.2023 зазначену позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з таких підстав:

-не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) позивача;

-не вказано повне найменування (для юридичних осіб) відповідачів, їх поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

-не викладено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зазначених у позовній заяві, а саме спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

-не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

-не вказано підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цих же відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав;

-позивачем зазначено, що він звільнений від сплати судового збору, однак не наведено підставу звільнення від сплати такого;

-позивачем не долучено до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру, пред`явлену до кожного з відповідачів.

На виконання вимог ухвали від 28.03.2023, позивачем ОСОБА_1 подано нову редакцію позовної заяви, у якій зазначені такі позовні вимоги: визнати незаконними дії та бездіяльність обох відповідачів (державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Подоляк Е.Б. та Залізничного районного суду м.Львова); скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 17.11.2020; стягнути із Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь позивача 4000 грн заробітної плати за 120 годин відпрацьованої в травні 2022 року суспільно-корисної праці; стягнути з обох відповідачів на користь позивача солідарно 25000 грн заподіяної моральної шкоди.

Разом з тим, як вбачається з такої, позивачем лише частково усунуто недоліки, наведені в ухвалі від 28.03.2023.

Зокрема, позивачем ОСОБА_1 заявлено ряд позовних вимог, однак не долучено квитанцію про сплату судового збору за кожну вимогу майнового та немайнового характеру.

У заяві ОСОБА_1 зазначено, що на підставі Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору, оскільки даний спір про стягнення заробітної плати та права на працю.

Такі твердження позивача не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку затрудовим договоромроботодавець виплачуєпрацівникові завиконану нимроботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Таким чином, вимога ОСОБА_1 про стягнення, на його думку, заробітної плати та порушення відповідачами його права на працю, що мають ознаки трудового спору, не узгоджується із наведеними нормами, відтак позивач не є звільнений від сплати судового збору.

Згідно із ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно доч.3ст.6Закону України«Про судовийзбір» заподання позовноїзаяви,що маєодночасно майновийі немайновийхарактер,судовий збірсплачується заставками,встановленими дляпозовних заявмайнового танемайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно зчастиною 2статті 7Закону України«Про судовийзбір» у разіякщо позовподається одночаснокількома позивачамидо одногоабо кількохвідповідачів,судовий збіробчислюється зурахуванням загальноїсуми позовуі сплачуєтьсякожним позивачемпропорційно доліподаних кожнимз нихвимог окремимплатіжним документом.У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір за кожну вимогу майнового та немайнового характеру, пред`явлену до кожного з відповідачів, в розмірі по 1073,60 грн (всього за чотири позовні вимоги 4294 грн 40 коп) та подати до суду документи на підтвердження сплати судового збору у вказаному розмірі, або надати документи, які підтверджують звільнення від сплати судового збору.

Згідно із ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ч. 1 ст. 185, ст. ст. 260, 261 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Подоляк Ельвіри Богданівни, Залізничного районного суду м.Львова про визнання дій неправомірними, визнання права на працю водієм транспортного засобу, стягнення коштів, скасування постанови та стягнення моральної шкоди залишити без руху.

Про залишення позовної заяви без руху повідомити позивача та надати строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Теслюк Д.Ю.