Рішення
від 08.05.2023 по справі 678/1463/22
ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

31500, Хмельницька область, Хмельницький район, смт Летичів, пров. Шкільний, 4а

тел. (03857) 2-01-00, 2-02-92, 2-04-90, 9-16-31, 9-17-33, факс 9-11-31

веб-сайт: https://lt.km.court.gov.ua, е-mail: inbox@lt.km.court.gov.ua

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер судової справи №678/1463/22

Номер провадження №2-678-29/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА

08 травня 2023 року смт Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Ходоровського І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Козка Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду смт Летичів, у відсутність учасників справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, за наявними у справі матеріалами, справу за позовною заявою керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. 27 грудня 2022 року до суду надійшла позовна заява керівника Летичівської окружної прокуратури за змістом якої ОСОБА_1 , який є громадянином Російської Федерації, в порядку спадкування 10 грудня 2019 року набув право власності на 1/2 частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 6823085800:04:005:0085 площею 0,5 га, яка знаходиться на території Меджибізької селищної ради Хмельницького (колишнього Летичівського) району Хмельницької області.

Однак, в порушення вимог ч. 4 ст. 81 ЗК України ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення (з 10 грудня 2019 року по даний час) не виконав обов`язок по її відчуженню і на даний час без перешкод незаконно використовує її, тому на підставі ч. 5 ст. 41 Конституції України, ч.ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, п. 10 ч. 1 ст. 346, ст. 356 ЦК України прокурор просить суд конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вказану частку земельної ділянки з метою подальшого розпорядження нею.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2. 08 травня 2023 року прокурор Летичівської окружної прокуратури Гриньова І.Д. подала суду заяву у якій просить справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

3. 13 лютого 2023 року представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подав пояснення згідно яких просить розгляд справи проводити у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

4. Відповідач до суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи неодноразово повідомлений належним чином згідно з вимогами ст.ст. 128, 130, 131 ЦПК України, причин неприбуття не повідомив, не заявив про розгляд справи у його відсутність, не подав ні відзив на позовну заяву, ні докази на підтвердження чи спростування позиції позивача, яка викладена у позовній заяві.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

ІІІ. ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

5. Як зазначено у ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1). Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ч. 2). Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4). Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану (ч. 5). Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ч. 6).

6. В ч. 1 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

7. Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями встановлені Законом України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

8. Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право» виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

9. В силу ч. 1 ст. 3 ЗК України (тут і далі в редакції на момент реєстрації права власності на земельну ділянку) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Як зазначено у ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (п. «а» ч. 3). Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам (ч. 5).

Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

У ч. 3 ст. 81 ЗК України визначено, що іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Як зазначено у ч. 4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

В силу ч. 1 ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності до ч. 1 ст. 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є, зокрема, конфіскація за рішенням суду (п. «д»); невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом (п. «е»).

Згідно ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права (ч. 1). У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду (ч. 2).

В ч. 1 ст. 148 ЗК України визначено, що земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

10. За приписами п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі конфіскації:

Відповідно до ст. 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом (ч. 1). Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом (ч. 2).

11. Із наведених положень ЗК України випливає, що землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати лише громадянам України.

Іноземці можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення у випадку прийняття спадщини, однак протягом року такі земельні ділянки підлягають відчуженню.

У разі невиконання таких вимог закону для іноземця настають наслідки - земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

ІV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

12. 18 жовтня 2022 року Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області повідомило, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21 серпня 2013 року був документований УДМС України в Хмельницькій області посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 . При подачі документів надав інформацію про місце проживання на території України: АДРЕСА_1 , а також місце проживання за кордоном: АДРЕСА_2 .

13. 10 грудня 2019 року приватним нотаріусом Летичівського районного нотаріального округу Романюк Н.В. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, бланк НОВ №545880, зареєстровано в реєстрі за №1319, спадкова справа №60-2018, згідно з яким спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 , 1933 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на 1/2 частку. Спадщина, на яку в указаній частці видано вказане свідоцтво, складається з: земельної ділянки площею 0,5000 га, яка розташована на території Требуховецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки - 6823085800:04:005:0085.

Нотаріус вказала, що свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку спадкової земельної ділянки видано ОСОБА_1 , а свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку спадкового майна ще не видано. Право власності на 1/2 частку у праві власності на земельну ділянку підлягає державній реєстрації.

14. Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №315614132 від 21 листопада 2022 року вбачається, що 10 грудня 2019 року на підставі свідоцтва про право на спадщину бланк НОВ №545880, серія та номер 1319, виданого 10 грудня 2019 року приватним нотаріусом Летичівського районного нотаріального округу Романюк Н.В., зареєстровано право власності на 1/2 частку земельної ділянки із кадастровим номером 6823085800:04:005:0085 за громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 , форма власності приватна, вид спільної власності спільна часткова, розмір частки 1/2.

V. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

15. 10 грудня 2019 року приватним нотаріусом Слащуку В.Г., який є іноземним громадянином, видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом і цього ж дня за ним зареєстровано право приватної власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 6823085800:04:005:0085.

Однак, відомостей про відчуження ОСОБА_1 вказаної 1/2 частки земельної ділянки Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна не містить.

16. ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення, тобто у період з 10 грудня 2019 року по 10 грудня 2020 року, не виконав обов`язок по її відчуженню, цього він не зробив й на даний час, тобто порушив визначену ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 ЗК України процедуру використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, тому суд приходить до висновку, що наявні достатні підстави для конфіскації спірної частки земельної ділянки у власність держави.

VІ. ЩОДО ПРЕДСТАВНИЦТВА ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ В СУДІ ПРОКУРОРОМ

17. У позовній заяві зазначено, що про виявлені порушення земельного законодавства і наявність підстав для конфіскації земельної ділянки ОСОБА_1 у власність держави Летичівською окружною прокуратурою було повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 03 листопада 2022 року із вимогою вжити заходи щодо їх усунення, в тому числі у судовому порядку.

Однак, Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області заходи щодо конфіскації земельної ділянки в дохід держави не вжито, листом від 21 листопада 2022 року повідомлено прокурора про відсутність коштів на сплату судового збору як причину невжиття заходів, тому прокурор звернувся з позовом до суду.

18. Надаючи оцінку таким доводам прокурора суд приходить до наступного.

19. Законодавець у п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України визначив, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

20. Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1). У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (ч. 2).

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

21. Як зазначено у абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

22. У п. 70 постанови від 25 квітня 2018 року по справі №806/1000/17 Верховний Суд зазначив, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У постанові від 26 травня 2020 року по справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 38). Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (п. 40).

23. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

24. Ключовим для застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України є поняття «інтерес держави».

25. Інтерес держави у даній справі полягає у тому, що іноземний громадянин порушив визначену ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 ЗК України процедуру використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення і не відчужив її протягом року після набуття права власності, хоча дана процедура безумовно передбачена ч. 4 ст. 81 ЗК України, є імперативною і не передбачає винятків.

На зазначені порушення орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, не відреагував, з відповідним позовом до суду у розумний строк не звернувся, тому суд вважає, що наявна бездіяльність компетентного органу, що об`єктивно стало підставою для представництва в суді інтересів держави прокурором.

Крім того, у п. 26 рішення від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Постановою Верховного суду України у справі №11/446 від 15 травня 2012 року визначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на черговий рік, не виправдовує бездіяльність установи, яка фінансується із бюджету.

Виходячи із зазначеного, вказана Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області обставина (відсутність коштів, виділених на сплату судового збору) не може слугувати перешкодою для подання позову до суду компетентним органом.

За таких обставин прокурор правомірно звернувся до суду з позовом з метою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

26. Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб у першу чергу громадян України.

Окрім того, воєнні дії, які ведуться на території України, вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у державі, зокрема, багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження врожайності, тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства, була безумовно повернута у власність держави.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці Європейського суду з прав людини.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку ОСОБА_1 незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами, оскільки зазначений спосіб захисту чітко визначений у ч. 4 ст. 81, ч. 1 і ч. 2 ст. 145 ЗК України.

Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

27. У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України прокурор належними і допустимими доказами довів правомірність заявлених вимог, водночас відповідач не надав доказів, які спростовують твердження прокурора, що є його процесуальним обов`язком, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

VІІІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

28. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, сплачений прокурором судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

ІХ. ЩОДО ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

29. 30 грудня 2022 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області задоволено частково заяву керівника Летичівської окружної прокуратури про забезпечення позову і накладено арешт на 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 6823085800:04:005:0085, площею 0,5 га, яка знаходиться на території Меджибізької селищної ради Хмельницького (колишнього Летичівського) району Хмельницької області і належить на праві власності громадянину Російської Федерації ОСОБА_3 , заборонено ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання належної йому на праві власності 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 6823085800:04:005:0085, площею 0,5 га, яка знаходиться на території Меджибізької селищної ради Хмельницького (колишнього Летичівського) району Хмельницької області, з іншими земельними ділянками.

Відповідно до ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч. 7). Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (ч. 8).

На час ухвалення судом рішення у даній справі до суду не надходили вмотивовані клопотання учасників справи про скасування заходів забезпечення позову.

У зв`язку з тим, що судом ухвалюється рішення про задоволення позову, однак рішення суду набирає законної сили у визначений процесуальним законом строк, тому вжиті судом заходи забезпечення позову продовжують діяти відповідно до положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 42-43, 49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, 351-352, 354-355 ЦПК України,

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 1/2 частки земельної ділянки ОСОБА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 6823085800:04:005:0085 площею 0,5 га, яка знаходиться на території Меджибізької селищної ради Хмельницького (колишнього Летичівського) району Хмельницької області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р НОМЕР_2 ) 2481,00 грн. судового збору, сплаченого за пред`явлення позову, та 1240,50 грн. за заяву про забезпечення позову.

Заочне рішення може бути переглянуте Летичівським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ:

Керівник Летичівської окружної прокуратури, вул. Чорновола, 3 смт Летичів Хмельницького району Хмельницької області, поштовий індекс 31500, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02911102, тел. (03857) 2 05 39, e-mail: let_oprok@khmel.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, вул. Інститутська, 4/1 м. Хмельницький, поштовий індекс 29016, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 39767479, тел. (0382) 72-63-93, 67-17-32, e-mail: khmelnytskyi@land.gov.ua.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований по АДРЕСА_1 з 27 серпня 2013 року відповідно посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 , поштовий індекс 31533, засоби зв`язку невідомі.

Суддя підпис І.Б. Ходоровський

Суддя І.Б. Ходоровський

СудЛетичівський районний суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення08.05.2023
Оприлюднено17.05.2023
Номер документу110836153
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Судовий реєстр по справі —678/1463/22

Ухвала від 30.04.2024

Цивільне

Летичівський районний суд Хмельницької області

Ходоровський І. Б.

Рішення від 08.05.2023

Цивільне

Летичівський районний суд Хмельницької області

Ходоровський І. Б.

Ухвала від 08.05.2023

Цивільне

Летичівський районний суд Хмельницької області

Ходоровський І. Б.

Ухвала від 21.03.2023

Цивільне

Летичівський районний суд Хмельницької області

Ходоровський І. Б.

Ухвала від 21.03.2023

Цивільне

Летичівський районний суд Хмельницької області

Ходоровський І. Б.

Ухвала від 30.12.2022

Цивільне

Летичівський районний суд Хмельницької області

Ходоровський І. Б.

Ухвала від 30.12.2022

Цивільне

Летичівський районний суд Хмельницької області

Ходоровський І. Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні