печерський районний суд міста києва
Справа № 757/40005/17-ц
Категорія 43
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Новак Р.В.
за участі секретаря судових засідань Бурячок А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарб» про зобов`язання припинити дії, що порушують право на знак для товарів та послуг та відшкодування збитків,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить заборонити відповідачу будь-яким чином та будь-де використовувати зареєстрований знак « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Свідоцтво на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 11.04.2011), а також позначення схожі з ним до ступеня змішування, в тому числі, при наданні та пропонуванні до продажу власних послуг, веденні господарської діяльності, оздобленні приміщень, рекламуванні, веденні ділової документації, в мережі Інтернет, будь-яких закладах; зобов`язати відповідача видалити зі всіх, в тому числі профільних, сторінок закладу «ІНФОРМАЦІЯ_1» в мережі Інтернет та соціальних мереж слово «ІНФОРМАЦІЯ_1 із зображення «ІНФОРМАЦІЯ_1»; зобов`язати відповідача змінити назву ресторанно-розважального закладу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться у місті Рівне та власного сайту (доменного імені) таким чином, щоб вона не містила позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та стягнути із відповідача на його користь збитки у розмірі 3786,30 грн.; судові витрати покласти на відповідача.
Заочним рішенням Печерського районного суду від 17.07.2017 позовні вимогизадоволено, заборонено ТОВ «Скарб» будь-яким чином та будь-де використовувати зареєстрований знак « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 11.04.2011 року), а також позначення схожі з ним до ступеня змішування, в тому числі, при наданні та пропонуванні до продажу власних послуг, веденні господарської діяльності, оздобленні приміщень, рекламуванні, веденні ділової документації, в мережі Інтернет, будь-яких закладах. Зобов`язано ТОВ «Скарб» видалити зі всіх, в тому числі профільних, сторінок закладу «ІНФОРМАЦІЯ_1» в мережі Інтернет та соціальних мереж слово «ІНФОРМАЦІЯ_1 із зображення «ІНФОРМАЦІЯ_1». Зобов`язано ТОВ «Скарб» змінити назву ресторанно-розважального закладу «ІНФОРМАЦІЯ_1» та власного сайту (доменного імені) таким чином, щоб вони не містили позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Також стягнуто збитки у розмірі 3786,30 грн. (три тисячі сімсот вісімдесят шість гривень тридцять копійок) та судові витрати
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2017 заяву відповідача задоволено, заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 17.07.2017 скасовано та призначено справу до судового розгляду в загальному порядку.
15.12.2017 набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального Кодексу України, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності даною редакцією Кодексу.
Ухвалою Печерського районного суду від 19.08.2021 у справі за вказаним позовом закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. До суду подано заяву, згідно якої представник позивача просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.
Суд, враховуючи дотримання розумних строків розгляду справи, дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, а також, на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України, ухвалити заочне рішення.
З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 02.12.2010 до Державної служби інтелектуальної власності України було подано заявку про реєстрацію знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в Україні, що підтверджується відомостями, розміщеними на сайті Українського інституту інтелектуальної власності в розділі БД «Зареєстровані знаки для товарів і послуг». З цієї дати, у відповідності до положень ст. 500 ЦК України позивач набув право попереднього користувача на знак.
У подальшому, 11.04.2011 за поданою заявкою вказаний знак було зареєстровано Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, що підтверджується відповідним свідоцтвом НОМЕР_1 , яке є чинним.
Відповідно до положень ст.ст. 494, 495 ЦК України, ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки.
Після набуття права інтелектуальної власності на знак, в 2011 році позивачем було надано ТОВ «Скай Бар» (ідентифікаційний код: 37507922) право його використання у власній господарській діяльності з метою рекламування та реалізації власних товарів і послуг, в тому числі шляхом нанесення його на будь-який товар чи упаковку, в якій міститься такий товар, розміщення вивісок, реклами, використання його в мережі Інтернет, проспектах, рахунках, на бланках та іншій діловій документації, кореспонденції, будь-яких друкованих виданнях, приміщеннях закладів відпочинку та дозвілля.
З часу надання позивачем відповідного права, ТОВ «Скай Бар» використовує зареєстрований знак у власному ресторанно-розважальному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться в АДРЕСА_1 .
Як зазначає позивач у своєму позові, він ніколи не надавав згоду на використання знака « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у жодних його варіаціях, інтерпретаціях або ж модифікаціях для комерційного використання жодній іншій фізичній або юридичній особі, окрім як ТОВ «Скай Бар» (ідентифікаційний код: 37507922).
Разом з тим, в лютому 2017 року позивачеві стало відомо про неправомірне використання належного йому ОСОБА_2 , в тому числі, шляхом включення його до назви розважально-ресторанного закладу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розміщеного в торгово-офісному центрі «Манхеттен» на 10 та 11 поверхах по АДРЕСА_2 , з метою надання власних послуг, ідентифікації розважального закладу та його реклами. Належний позивачеві Знак використовується у вказаному закладі на вивісках, в якості деталей інтер`єру, в мережі Інтернет, в тому числі на сайті ресторану та в соціальних мережах.
Відповідно до наявної інформації, розміщеної на сайті закладу «ІНФОРМАЦІЯ_1», що має адресу веб-сторінки ІНФОРМАЦІЯ_4, цей заклад здійснює власну господарську діяльність на ринку ресторанно-розважальних послуг, надає ресторанні послуги, послуги з проведення дозвілля, корпоративів, банкетів, фуршетів, конференцій, концертів, дискотек та інші послуги, тотожні тим, які пропонуються закладом «ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, що підтверджується роздруківками з інтернет сторінок.
З інформації, яка міститься в загальному доступі в мережі Інтернет, стало відомо, що вказаний вище заклад було відкрито 28.09.2013, що підтверджується роздруківками із сайтів новин ІНФОРМАЦІЯ_2 тобто вже після того, як позивачем було набуто права інтелектуальної власності на Знак.
Знака також використовується у предметах інтер`єру закладу, зокрема на скляних поверхнях, звукових стійках, стінах закладу, у меню харчування та напоїв (бару).
Крім того, здійснення господарської діяльності вказаним вище закладом, а отже, й регулярність порушення права інтелектуальної власності позивача, підтверджується зокрема, новинними повідомленнями на різних інтернет-ресурсах, в тому числі у соціальних мережах на профільних сторінках закладу «ІНФОРМАЦІЯ_1», так і актуальними рекламними матеріалами закладу.
Відповідно до відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, власником будівлі торгово-офісного комплексу (літера «Б-11») загальною площею 5631,5 кв.м., розташованого по АДРЕСА_2 , є ТОВ «Скарб» (Відповідач), код ЄДРПОУ: 32951439.
Право власності на вказаний об`єкт нерухомості набуто ним 18.05.2012 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 18.05.2012, виданим виконавчим комітетом Рівненської міської ради.
Листом № 3319/17-16-08-03-12 від 21.04.2017 Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області повідомлено адвоката Позивача про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано об`єкт оподаткування - ресторан - « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який перебуває у власності Відповідача
На належність ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1» ТОВ «Скарб» вказує печатка вказаного суб`єкта господарювання, відтиск якої міститься на примірнику меню закладу, обов`язок проставлення якої має його власник, як це передбачено п. 3.4 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 219 від 24.07.2002.
Зазначені докази підтверджують те, що саме відповідач здійснює господарську діяльність у вказаному закладі, а отже права інтелектуальної власності позивача шляхом незаконного використання належного йому Знаку порушуються саме відповідачем.
Як зазначив позивач у своєму позові та стверджував його представник протягом розгляду справи, жодного дозволу на використання торговельної марки позивач відповідачу не надавав.
Згідно з абзацом 3 п. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», серед інших, використанням знака визнається застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Також в п. 5 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, що свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
Статтею 426 ЦК України передбачені способи використання об`єкту права інтелектуальної власності, а саме використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності.
У відповідності зі статтею 431 ЦК України, порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
За змістом ст. ст. 16, 432 ЦК України, способами захисту прав інтелектуальної власності є, зокрема, припинення дії, яка порушує право.
Як вбачається з матеріалів справи, належний позивачу знак створено шляхом поєднання двох слів англійською мовою: «Sky» - перекладається на українську мову як «небо», та « bar » - перекладається, як бар в значенні закладу із роздрібною торгівлею напоями. Разом ці два слова перекладаються як «бар у небі» та читаються як одне слово.
Про повторення відповідачем у назві свого закладу належного позивачеві ОСОБА_2 свідчить також назва сайту ІНФОРМАЦІЯ_4, яка практично не відрізняється від назви сайту київського закладу - сайт ІНФОРМАЦІЯ_5
Відповідно, назва закладу відповідача на 2/3 складається із зареєстрованого ОСОБА_2 , що може ввести в оману споживачів обох закладів, оскільки в даному випадку, вони можуть логічно припускати, що власниками « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є ті ж самі особи, що й «ІНФОРМАЦІЯ_1, які потенційно можуть здійснювати співробітництво на підставі договору франчайзингу, ліцензійного договору або на інших умовах.
Вказані асоціації надають переваги відповідачеві при здійсненні власної господарської діяльності за допомогою відомої назви вже популярного закладу в м. Києві, сприяють рекламуванню власних послуг. Натомість, для власників закладу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » таке ототожнення має негативні наслідки, оскільки можливі недоліки в роботі закладу в місті Рівному негативно відображатимуться на їхньому комерційному іміджі та ототожнюватимуться з функціонуванням їхнього закладу.
У зв`язку із встановленими порушеннями, в лютому 2017 року позивачем було направлено відповідачу вимогу про негайне припинення порушення права інтелектуальної власності позивача, однак відповіді на вказану вимогу позивачем отримано не було, а порушення не припинено на момент вирішення спору судом.
У відповідності до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до п. 1 ст. 495 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Виходячи з вищевикладеного та відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» позивачу належить виключне право на використання знаків для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Як зазначено в п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 04.06.2010 року № 5, п. 46 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності» від 17.10.2012 № 12, сам по собі факт розміщення на сайті відповідача твору чи об`єкта суміжних прав, тотожного об`єктові інтелектуальної власності, майнові права на який належать позивачу, свідчать про факт порушення таких прав відповідачем за умови, що останнім не подано суду доказів на підтвердження правомірності розміщення ним на своєму сайті спірного об`єкта інтелектуальної власності. Відтворення такого об`єкта з іншого сайту без підтвердження правомірності використання об`єкта інтелектуальної власності не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності.
В ході розгляду справи судом було встановлено, що позивач відповідного дозволу на використання знаку для товарів і послуг відповідачам не надавав.
Доказів щодо правомірності такого використання з боку відповідача, суду також надано не було.
З огляду на викладене вище та проаналізувавши наявні матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про незаконне використання відповідачем без дозволу позивача його знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
За таких обставин, вимоги позивача про зобов`язання відповідача припинити порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підлягають задоволенню у повному обсязі.
Разом з тим, вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди, пов`язаної з використанням спірного знаку також підлягають задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, де збитками є в тому числі й доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Обґрунтовуючи свої вимоги в частині стягнення упущеної вигоди, позивач посилається на те, що внаслідок незаконного використання відповідачем належного позивачеві знаку без укладення ліцензійного договору та несплати відповідної винагороди, останньому завдано збитків у вигляді тієї винагороди, яку він міг би отримати, в разі, якщо б відповідачем правомірно використовувався зареєстрований знак на підставі договору із позивачем.
Зокрема, наводячи розрахунок суми упущеної вигоди, позивач зазначив, що ТОВ «Скай Бар» у м. Києві сплачує позивачеві за використання знаку 1000,00 (одну тисячу гривень 00 копійок) в рік на підставі ліцензійного договору, який було додано представником позивача до матеріалів справи.
Враховуючи передбачений ліцензійним договором розмір винагороди, за період протягом якого Відповідач незаконно використовував знак « ІНФОРМАЦІЯ_1 », позивач міг би отримати грошову винагороду від відповідача за використання останнім знаку у розмірі 3 775,34 грн.
Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до п. 2 ч. 2 тієї ж статті збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Отже, поняття «збитки» передбачає й упущену вигоду, під котрою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Аналіз наведених положень Закону дає підстави для висновку, що пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі настання певних обставин.
Серед іншого позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Судом встановлено, що вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди базуються на розрахунку можливого прибутку (грошової винагороди) на підставі доданого ліцензійного договору № 12/04-11 від 12.04.2011.
Дослідивши надані докази суд вважає що наведені позивачем розрахунки є обґрунтованими, та такими, які позивач мав би отримати за період з 28.09.2013 по 11.07.2017 у випадку правомірної поведінки відповідача.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача упущеної вигоди підлягає задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 426, 431, 432, 450, 495 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 16, 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарб» про зобов`язання припинити дії, що порушують право на знак для товарів та послуг та відшкодування збитків - задовольнити.
Заборонити ТОВ «Скарб» будь-яким чином та будь-де використовувати зареєстрований знак « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 11.04.2011 року), а також позначення схожі з ним до ступеня змішування, в тому числі, при наданні та пропонуванні до продажу власних послуг, веденні господарської діяльності, оздобленні приміщень, рекламуванні, веденні ділової документації, в мережі Інтернет, будь-яких закладах.
Зобов`язати ТОВ «Скарб» видалити зі всіх, в тому числі профільних, сторінок закладу «ІНФОРМАЦІЯ_1» в мережі Інтернет та соціальних мереж слово «ІНФОРМАЦІЯ_1 із зображення «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Зобов`язати ТОВ «Скарб» змінити назву ресторанно-розважального закладу «ІНФОРМАЦІЯ_1» та власного сайту (доменного імені) таким чином, щоб вони не містили позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Стягнути із ТОВ «Скарб» на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) збитки у розмірі 3786,30 грн. (три тисячі сімсот вісімдесят шість гривень тридцять копійок).
Судові витрати у розмірі 2 560,00 грн. покласти на ТОВ «Скарб».
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.В. Новак
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2023 |
Оприлюднено | 17.05.2023 |
Номер документу | 110839240 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Новак Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні