Рішення

від 20.04.2023 по справі 758/12501/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12501/21

Категорія 8

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчака М. М.,

за участю секретаря судового засідання - Губенко О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Ріарден Стіл», товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Капітал Інвест», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода Олександр Миколайович, Орган опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про скасування рішення про державну реєстрацію, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Старенького Сергія Євгенійовича звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Ріарден Стіл», товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Капітал Інвест», за участі третіх осіб приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкода Олександра Миколайовича, Органу опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про скасування рішення про державну реєстрацію, в якому просила:

скасувати рішення про державну реєстрацію:

- права власності за ТОВ «БІЛДІНГ КАПІТАЛ ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ: 44165907 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 873932280000. Номер запису про право власності: 42800702, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59079827 від 03.07.2021 р.;

- права власності за ТОВ «БІЛДІНГ КАПІТАЛ ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ: 44165907 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 872736280000. Номер запису про право власності: 42800803, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59079925 від 03.07.2021 р.; - права власності за ТОВ «РІАРДЕН СТІЛ», код ЄДРПОУ: 44268056 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 115600480000. Номер запису про право власності: 42800878, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59080005 від 03.07.2021 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності зокрема належить наступне майно:

- житлова квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 873932280000;

- житлова квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 115600480000;

- житлова квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 872736280000.

13 квітня 2021 року сторони уклали договір про намір поділу майна, згідно якого в порядку поділу майна сторони домовились, що Відповідач отримує у приватну власність наступне майно, в тому числі:

- земельну ділянку, розташована в садовому товаристві «Сонячний-2004», Хотянівська сільська рада Вишгородського району Київської області, площею 0.0588 га, цільове призначення: для колективного садівництва, кадастровий номер 322188888-00:37:149:0152, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 410507332218..

- садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 709353732218.

- житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 873152680000.

- житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 872736280000.

Позивач в свою чергу в порядку поділу майна отримує у приватну власність:

- житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 873932280000.

- житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 115600480000.

- грошову компенсацію вартості частини у спільному майні подружжя (сімейні заощадження, тощо), в тому числі частки належних ОСОБА_2 корпоративних прав, в розмірі 140 000 (сто сорок тисяч) доларів США.

Для подальшого нотаріального посвідчення цього договору нотаріус зажадав дозвіл органу опіки і піклування, оскільки за адресою: АДРЕСА_3 зареєстрована неповнолітня дитина - ОСОБА_3 . Позивач та Відповідач ОСОБА_2 добровільно та разом звернулися до органу опіки і піклування за надання дозволу про переоформлення права власності на квартиру АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 115600480000, оскільки там зареєстрована малолітня ОСОБА_3 .

27.04.2021 року даний дозвіл було отримано у встановленому законом порядку, видано відповідне Розпорядження Подільської районної в м.Києві державної адміністрації № 268.

Проте, нотаріальне посвідчення договору про розподіл майна так і не відбулось без пояснення причин ігнорування підписання договору з боку ОСОБА_2 .

Позивачу 25.08.2021 року із Витягів з Державного реєстру речових прав №271658158, №271656650, №271656090 стало відомо, що спірні квартири 03.07.2021 року за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_7 та 1-104 були протиправно відчужені відповідачем ОСОБА_2 . На підставі актів-передачі нерухомого майна на користь ТОВ «РІАРДЕН СТІЛ» та ТОВ «БІЛДІНГ КАПІТАЛ ІНВЕСТ» було здійснено державну реєстрацію права власності на ці квартири за іншими власниками без згоди ОСОБА_1 . При цьому, враховуючи, що спірне майно на дату відчуження перебувало у статусі спільного сумісного майна подружжя позивач своєї згоди на відчуження в будь-який спосіб такого майна подружжя не надавала, та навіть не була проінформована про такий намір співвласника квартир.

03.07.2021 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Шкода Олександром Миколайовичем незаконно було проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «БІЛДІНГ КАПІТАЛ ІНВЕСТ» та ТОВ «РІАРДЕН СТІЛ» на об`єкти нерухомого майна:

- квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 873932280000. Номер запису про право власності: 42800702, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59079827 від 003.07.2021 р.;

- квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 872736280000. Номер запису про право власності: 42800803, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59079925 від 03.07.2021 р.

- квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 115600480000. Номер запису про право власності: 42800878, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59080005 від 03.07.2021 р.

Підставою виникнення права власності за ТОВ «БІЛДІНГ КАПІТАЛ ІНВЕСТ» зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна від 03.07.2021 р., посвідчений приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Шкодою В.П. та зареєстрований в реєстрі за номерами: 4210-4211.

Підставою виникнення права власності за ТОВ «РІАРДЕН СТІЛ» зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна від 03.07.2021 р., посвідчений приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Шкодою В.П. та зареєстрований в реєстрі за номерами: 4212-4213.

Передача спірних квартир ОСОБА_2 як внесків до статутних фондів ТОВ «РІАРДЕН СТІЛ» та ТОВ «БІЛДІНГ КАПІТАЛ ІНВЕСТ» здійснена за участі Приватного нотаріусу Київського нотаріального округу Шкода Олександра Миколайовича протиправно та з порушеннями вимог до вчинення і реєстрації таких правочинів, в результаті чого позивач вимушена негайно звернутися до суду за захистом своїх майнових прав, шляхом подання позову скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Позивач вважає, що зазначені правочини здійснені з метою вилучення квартир з переліку спільного майна колишнього подружжя та позбавлення позивача та її дітей права на користування квартирами, так як ТОВ «РІАРДЕН СТІЛ» та ТОВ «БІЛДІНГ КАПІТАЛ ІНВЕСТ» явно були зареєстровані ОСОБА_2 01.07.2021 року вже після розірвання шлюбу з метою відчуження спірного майна.

У подальшому ОСОБА_2 було виведено з переліку кінцевих бенефіціарних власників товариств.

ОСОБА_2 також було достеменно відомо про те, що в квартирі АДРЕСА_6 постійно проживають його неповнолітні діти ОСОБА_3 і ОСОБА_7 , а ОСОБА_3 ще й зареєстрована там. Але незважаючи на це він не залучив до вирішення цього питання орган опіки і піклування та не отримав відповідної його згоди на відчуження житла, в якому зареєстровані та проживають неповнолітні діти. Тим самим Відповідач-1 порушив права своїх дітей на проживання у визначеному договором місці та на забезпечення їх належних умов проживання.

Позивач також повідомила суд, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва №758/11942/21 від 27.08.2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та на спірне майно накладено арешт.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Старенький С.Є. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, повідомив суду що позивачем надано суду докази того, що спірні квартири на момент їх перереєстрації мали статус спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , а отже будь-яке розпорядження таким майном повинно відбуватися лише за згоди всіх співвласників цих квартир, з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей, які в одній з них зареєстровані та проживають. Також подав суду заяву щодо обґрунтування судових витрат позивача на правничу допомогу адвоката, надавши докази сплати позивачем адвокату 60 000 грн за правничу допомогу.

У судовому засіданні відповідач - директор ТОВ «РІАРДЕН СТІЛ» та ТОВ «БІЛДІНГ КАПІТАЛ ІНВЕСТ» Загородній Євгеній Олегович - заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що не був директором даних юридичних осіб при передачі спірних квартир ОСОБА_2 як внесків до статутних фондів ТОВ «РІАРДЕН СТІЛ» та ТОВ «БІЛДІНГ КАПІТАЛ ІНВЕСТ», але вважає таку передачу законною, а отже і державну реєстрацію права власності за цими юридичними особами. Також пояснив, що право власності на спірні квартири у ТОВ «РІАРДЕН СТІЛ» та ТОВ «БІЛДІНГ КАПІТАЛ ІНВЕСТ» та можливість ними розпоряджатися вникли саме після державної реєстрації права власності на дані квартири, а не після підписання актів передачі спірних квартир ОСОБА_2 як внесків до статутних фондів ТОВ.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Солдаткін Олександр Сергійович заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що вважає державну реєстрацію права власності на квартири законною, а позивачу слід було оскаржувати не реєстрацію права власності за юридичними особами, а акти передачі. Також представник повідомив суд, що йому невідомо чи були зареєстровані в жодній з квартир неповнолітні діти відповідача ОСОБА_2 . При цьому він зазначив, що вважає договір про намір поділу майна від 13 квітня 2021 року між сторонами нікчемним, оскільки він не завірений нотаріально, а згідно цивільного законодавства даний договір має укладатись в тій же формі, що і договір, який мають намір укласти сторони. Сам факт підписання цього договору про наміри представник відповідача ОСОБА_2 не заперечував. Також представник відповідача ОСОБА_2 не заперечував факт придбання даних спірних квартир подружжям під час перебування у шлюбі та належність їх до спільного сумісного майна подружжя.

18.08.2022 судом отримано лист третьої особи - приватного нотаріуса Олександра Шкоди від 08.08.2022 року №542 в якому він серед іншого зазначив, що при реєстрації права власності на спірні об`єкти нерухомого майна згоди співвласників не подавалися. Також третя особа приватний нотаріус Олександр Шкода повідомив суд, що в разі виявлення в судах інших власників (співвласників) спірного майна він не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Свідоцтва про шлюб 02 вересня 2006 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Центральним відділом державної реєстрації шлюбу м. Києва був зареєстрований шлюб, актовий запис № 2217. В шлюбі народилися діти - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 .

Рішенням у справі №758/3995/21Подільського районного суду м. Києва від 07.05.2021 року шлюб між сторонами розірвано. (копія рішення від 07.05.2021 року додається).

Під час перебування у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були придбані квартира АДРЕСА_8 та квартира АДРЕСА_6

Дані квартири АДРЕСА_9 , АДРЕСА_7 та АДРЕСА_6 , були 03.07.2021 року передані відповідачем ОСОБА_2 як внески до статутних фондів на підставі актів-передачі нерухомого майна на користь ТОВ «РІАРДЕН СТІЛ» та ТОВ «БІЛДІНГ КАПІТАЛ ІНВЕСТ». При цьому доказів того, що про таку передачу була повідомлена ОСОБА_1 , жоден із відповідачів суду не надав. Відсутність такої поінформованості та згоди на зміну статусу і власника квартир підтверджує також і третя особа приватний нотаріус О.Шкода.

Оцінюючи доводи сторін, суд враховує, що статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Визнання правочину недійсним врегульовано статтями 203, 215 ЦК України.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі (земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення), обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України, пункт 1 частини першої статті 4, частина перша статті 5 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

За загальним правилом власник самостійно розпоряджається своїм майном.

Розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

Відповідно до частини четвертої статті 369 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

За вимогами частин першої, другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Згідно з частиною третьою статті 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

У статті 68 СК України закріплено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.

Розірвання шлюбу не тягне за собою зміну правового статусу майна подружжя. Таке майно залишається їх спільною сумісною власністю. Тобто лише після вирішення питання про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток кожному зі співвласників, таке майно набуває статусу спільної часткової власності чи особистої приватної власності.

Відсутність згоди одного із співвласників - колишнього подружжя - на розпорядження нерухомим майном є підставою визнання правочину, укладеного іншим співвласником щодо розпорядження спільним майном, недійсним.

У постановах від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15, від 27 січня 2016 року у справі №6-1912цс15 та від 30 березня 2016 року у справі № 6-533цс16 Верховний Суд України висловив правову позицію, що укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо судом буде встановлено, що той з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, та третя особа контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, який укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації є 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» одним із пунктів порядку проведення державної реєстрації прав є перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Згідно частини 1 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не розглядаються документи, подані для державної реєстрації прав оформлені з порушенням закону.

Пунктами 2, 3, 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою, 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Пунктами 6, 7 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015р. № 1127 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим порядком. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації.

Пунктом 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015р. № 1127 передбачено, що для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються:

1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

Справжність підписів на акті приймання-передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат»;

3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);

4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Оскільки передача спірного майна за актами приймання-передачі нерухомого майна від 03.07.2021, посвідчених приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Шкодою В.П. та зареєстрованих в реєстрі за номерами: 4210-4211 та 4212-4213 та подальша державна реєстрація права власності на дані квартири за ТОВ «БІЛДІНГ КАПІТАЛ ІНВЕСТ» та ТОВ «РІАРДЕН СТІЛ» без нотаріально посвідченої згоди позивача ОСОБА_1 , яка є співвласником такого майна в силу вимог статті 60 СК України і така обставина не спростована відповідачами, то оскаржуваний державна реєстрація відповідно до вимог статей 182, 203, 205, 210, 215 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015р. № 1127 має бути визнана судом незаконною.

На думку суду, рішення про скасування державної реєстрації права власності на спірне майно буде відповідати засадам справедливості і розумності та відновить порушене право позивача.

Отже, з наведеного вище судом вбачається, що обставини, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, фактично не заперечуються відповідачами, сумніву у суду не викликають і вважаються судом доведеними, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «БІЛДІНГ КАПІТАЛ ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ: 44165907, ТОВ «РІАРДЕН СТІЛ», код ЄДРПОУ: 44268056, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода Олександр Миколайович, Орган опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування державної реєстрації права власності на квартири, підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, суд визнає обґрунтованими і доведеними вимоги ОСОБА_1 ,, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Представником позивача подано заяву щодо обгрунтування розміру судових витрат, в якому він просив стягнути судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 60 000,00 грн.

Відповідно до ч.1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, тривалість затраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає достатнім розміром стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених на правничу допомогу у розмірі 18 000 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 60, 61, 65, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 319, 321, 346, 358, 364, 368, 392 ЦК України, ст.ст. 7-13, 76-81, 139, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Ріарден Стіл», товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Капітал Інвест», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода Олександр Миколайович, Орган опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про скасування рішення про державну реєстрацію - задовольнити частково.

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Білдінг Капітал Інвест» на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 873932280000, номер запису про право власності: 42800702, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59079827 від 03.07.2021.

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Білдінг Капітал Інвест» на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 872736280000, номер запису про право власності: 42800803, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59079925 від 03.07.2021.

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Ріарден Стіл» на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 115600480000, номер запису про право власності: 42800878, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59080005 від 03.07.2021.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Ріарден Стіл», товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Капітал Інвест» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2 724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн 00 коп. та витрат на професійну (правничу) допомогу у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн 00 коп.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 );

відповідач - ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 );

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Ріарден Стіл» (адреса: м. Київ, вул. Вишгородська, 45, кв. 1-104, ЄДРПОУ: 44268056);

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Білдінг Капітал Інвест» (адреса: м. Київ, вул. Вишгородська, 45, кв. 12-64, ЄДРПОУ: 44165907);

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода Олександр Миколайович (адреса: м. Київ, вул. Княжий Затон, 2/30, прим. 640, кім. 13);

третя особа - Орган опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації (адреса: м. Київ, вул. Контрактова площа, 2, ЄДРПОУ 37393756).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 26 квітня 2023 року.

Суддя М. М. Головчак