Ухвала

від 15.05.2023 по справі 212/3240/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/3240/23

1-кс/212/531/23

У Х В А Л А

15 травня 2023 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши клопотання представника співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42022042070000065 від 15 серпня 2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.197-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді 9 травня 2023 року надійшло клопотання від адвоката ОСОБА_3 в інтересах співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42022042070000065 від 15 серпня 2022 року, обґрунтоване тим, що 11 січня 2023 року ухвалою слідчого судді було накладено арешт на земельну ділянку кадастровий № 1211000000:04:447:0021 загальною площею 5800,86 кв. м., яка є комунальною власністю, а також розташованих на ній тимчасових споруд із обмеженням права користування, розпорядження та відчуження. Зазначав, що співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (далі - СББ № 1) не було повідомлено про розгляд клопотання слідчого щодо арешту такого майна. При цьому скаржник у кримінальному впровадженні виступає як третя особа, який вважає, що арешт було накладено необґрунтовано, тому він підлягає скасуванню. Так накладення арешту на земельну ділянку кадастровий № 1211000000:04:447:0021 загальною площею 5800,86 кв. м., на якій розташований будинок АДРЕСА_1 , унеможливлює користування ним та прибудинковою територією під ним, незважаючи на те, що саме таке цільове призначення спірної земельної ділянки. При цьому, посилаючись на положення Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Земельного кодексу України, практику Верховного Суду вважав, що земельні ділянки, які є прибудинковими територіями багатоквартирних будинків є власністю саме співвласників такого багатоквартирного будинку, а не комунальною, тому з метою усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою, слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 11 січня 2023 року. При цьому зазначав, що й розташовані на земельній ділянці (№ кадастру 1211000000:04:447:0021) тимчасові споруди належать не ОСОБА_5 , а співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , а тому не обмежують право користування таким власникам прибудинковою територією вказаного будинку, які дали свою згоду на благоустрій прибудинкової території шляхом розміщення альтанок для відпочинку. Отже, оскільки власники земельної ділянки, яка є прибудинковою територією буд. АДРЕСА_1 , тобто співвласники такого багатоквартирного будинку, не заперечували проти розміщення на ній тимчасових споруд, тому відсутні підстави вважати, що вони були встановлені із порушенням. Отже, через не співмірність застосованого заходу забезпечення кримінального провадження правам співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , відсутність ознак речового доказу щодо спірної земельної ділянки через не доведення її самовільного зайняття, а земельна ділянка є землею загального користування, то задля відновлення порушених прав просив слідчого суддю скасувати арешт, накладений 11 січня 2023 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу на майно, належне співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Заявник, адвокат ОСОБА_3 , у судовому засіданні вказував, що земля площею 5800,86 кв. м. кадастровий № 1211000000:04:447:0021 належить співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , тому їх права користування нею неправомірно обмежуються накладеним арештом від 11 січня 2023 року, що унеможливлює також оформлення на неї прав у відповідних реєстрах. При цьому невідомо, ким було встановлено тимчасові споруди на такій земельній ділянці, яка свого часу використовувалась ТОВ «Зевс-1» під оренду. Натомість, на даний час всі тимчасові споруди, розміщені на спірній земельній ділянці, належать співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Додавав, що ОСББ співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не було створено, тому вони уповноважили адвоката ОСОБА_3 представляти їх інтереси письмово через ОСОБА_5 . Просив задовольнити клопотання повністю.

У судовому засіданні представник Криворізької північної окружної прокуратури, прокурор ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту, вказуючи, що повноваження представника співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у адвоката ОСОБА_3 відсутні, а клопотання є необґрунтованим, оскільки рішення Криворізька міська рада про передання у користування або власність земельної ділянки кадастровий № 1211000000:04:447:0021, яка є комунальною власністю, не приймалось.

Слідчий, ОСОБА_6 , письмово заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту, зазначаючи при цьому, що законних підстав для надання права користування та розпорядження співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 арештованим майном немає, оскільки заявник не є власником арештованого майна та у нього відсутні правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку, а тимчасові споруди були побудовані на ній у порушення існуючого порядку. Отже, для забезпечення збереження речових доказів для запобігання реєстрації права власності чи права користування на спірну земельну ділянку слід залишити її арешт.

Натомість, у судове засідання слідчі СВ ВП № 3 КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області не з`явились, будучи про розгляд такого клопотання повідомленими належним чином.

На підставі ч. 2 ст. 174 КПК клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання ТОВ «Домініата» про скасування арешту майна за відсутності осіб, які не з`явились.

Вислухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання представника співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 про скасування арешту підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Слідчий суддя встановив, що у провадженні ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження, внесене ЄРДР за № 42022042070000065 від 15 серпня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, в рамках якого постановою слідчого від 18.10.2022 року було визнано речовими доказами земельну ділянку комунальної власності кадастровий № 1211000000:04:447:0021, а також на розташовані на ній тимчасові споруди.

При цьому ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу було 11 січня 2023 року було накладено арешт в рамках вказаного кримінального провадження на земельну ділянку кадастровий № 1211000000:04:447:0021 загальною площею 5800,86 кв. м., яка є комунальною власністю, а також розташованих на ній тимчасових споруд із обмеженням права користування, розпорядження та відчуження.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно із п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є учасником кримінального провадження.

За змістом ч. 2, 3 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна, яка має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.

Враховуючи, що на земельній ділянці кадастровий № 1211000000:04:447:0021 розташований багатоквартирний житловий будинку АДРЕСА_1 , співвласниками якого не було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, то повноваження представника таких співвласників у особі адвоката ОСОБА_3 на переконання слідчого судді були по даному клопотанню належним чином підтверджені письмово.

Отже, слідчим суддею встановлено, що на підставі технічного звіту Земельно-кадастрового бюро при Криворізькому управлінні земельних ресурсів щодо визначення частки площі землекористування під розміщення офісу ТОВ «Зевс-1» відносно земельної ділянки кадастровий № 1211000000:04:447:0021, на підставі рішення Криворізької міської ради від 25 травня 2005 року, за договором оренди земельної ділянки від 16 листопада 2005 року земельна ділянка площею 145 кв. м. на земельній ділянці кадастровий № 1211000000:04:447:0021 була передана Криворізькою міською радою в оренду ТОВ «Зевс-1» строком на 10 років.

При цьому відповідно до Переліку земельних ділянок прибудинкових територій житлових будинків, які затверджуються управлінню житлово-комунального господарства виконкому міської ради, затвердженому рішенням від 25 травня 2005 року Криворізької міської ради, земельна ділянка по АДРЕСА_1 ) площею 0,5801 га належить землекористувачу - Управлінню житлово-комунального господарства міста Кривого Рогу.

Натомість, інформація про власника або користувача земельної ділянки за кадастровим № 1211000000:04:447:0021 відсутня у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка при цьому відноситься до земель громадської та житлової забудови.

На підставі акту від 20 липня 2022 року обстеження земельної ділянки на земельній ділянці кадастровий № 1211000000:04:447:0021 було виявлено розміщення кафе з літнім майданчиком, огородженим парканом та розміщенням бесідок, що також було підтверджено протоколом огляду від 14.09.2022 року слідчого в рамках даного провадження.

При цьому відповідно до постанови слідчого від 19 квітня 2023 року була призначена комплексна експертиза, для проведення якої експертній установі 9 травня 2023 року були передані матеріали кримінального провадження № 42022042070000065.

Слідчим суддею також було встановлено, що ОСОБА_5 є власником приміщення № 20 та приміщення № 50 в будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2020 року та від 02.02.2022 року відповідно.

Вирішуючи заявлене адвокатом ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту слідчий суддя зауважує, що за ч. 1 ст. 42 Земельного кодексу України (далі - ЗК) земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

На підставі ч. 2 ст. 42 ЗК земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм слідує, що не кожен власник квартири отримує конкретну земельну ділянку, а всі власники квартир у цьому будинку отримують одну ділянку на всіх (разом із прибудинковою територією) на праві спільної сумісної власності, яка поділу не підлягає, бо отримати її можна лише в спільну власність або спільне користування одночасно усім співвласникам.

Зокрема, право на землю під багатоквартирним будинком можуть отримати громадяни через об`єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

Також за ч. 3, 4 ст. 42 ЗК порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що за п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Правила визначення площ та конфігурації земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків передбачається відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2019 року № 104.

При цьому на даний момент Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає збереження дії та можливість використання затверджених раніше проектів розподілу територій відповідно до п. 4 Розділу V такого Закону.

Натомість, слідчий суддя звертає увагу на те, що станом на теперішній час Кабінет Міністрів України не затвердив порядок передачі безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку земельних ділянок, на яких розташовані такі багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку.

Отже, зараз порядок передання земельних ділянок у постійне користування визначається відповідно до загального порядку, визначеного ст. 123, 124 ЗК, а в свою чергу за ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Так схематично процедура набуття права власності на земельну ділянку виглядає наступним чином:

- подання до місцевої ради клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- міська рада в місячний строк розглядає клопотання;

- у разі позитивного рішення проводиться розробка проекту землеустрою;

- погодження проекту землеустрою;

- державна реєстрація земельної ділянки в державному земельному кадастрі;

- затвердження проекту землеустрою місцевою радою;

- реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На підставі наведеного вмотивування слідчий суддя зазначає, що посилання адвоката ОСОБА_3 на те, що співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 є власниками земельної ділянки за кадастровий номером 1211000000:04:447:0021 суперечать вимогам закону, оскільки ними не була дотримана процедура набуття такого права власності та про це відсутні відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При цьому слідчий суддя зауважує, що матеріали справи містять відомості про те, що земельна ділянка площею 5800,86 кв. м., на якій розташований багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 з належними до нього спорудами та прибудинковою території, є комунальною, землекористувачем якої було визначено управління житлово-комунального господарства виконкому міської ради.

Крім того відсутнє рішення власника такої земельної ділянки, територіальної громади міста Кривого Рогу, про передання у власність або постійне користування земельної ділянки за кадастровий номером 1211000000:04:447:0021 співвласникам такого багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Таким чином вважати, що порядок використання спірної земельної ділянки, на якій розташований вказаний багатоквартирний будинок з належними до нього спорудами й прибудинковою територією, визначається за волею співвласниками будинку АДРЕСА_1 , не можна, оскільки ними не було у передбаченому законом порядку набуто право власності чи право постійного користування нею.

Крім того строк договору оренди земельної ділянки площею 145 кв. м. під розміщення кафе для ТОВ «Зевс-1» за спірною адресою також сплив.

При цьому слідчий суддя відкидає посилання скаржника й на те, що співвласники будинку АДРЕСА_1 дали свою згоду на благоустрій прибудинкової території такого будинку шляхом розміщення альтанок для відпочинку, оскільки для отримання дозволу на проведення таких робіт слід набути відповідних прав на спірну земельну ділянку за кадастровим № 1211000000:04:447:0021, яких у співвласників будинку АДРЕСА_1 немає.

Натомість, власник такої землі в особі Криворізької міської ради дозволу не надавав для проведення робіт з встановлення альтанок та огорож на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 .

Так згідно із ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є самовільним заняттям земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року по справі № 1940/1655/18.

При цьому на підставі змісту ч. 1 ст. 120 ЗК у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, зокрема будівлю або споруду, розміщених на земельній ділянці комунальної власності, право власності на таку земельну ділянку не переходить одночасно від попереднього власника такого об`єкта до набувача такого об`єкта.

Слідчий суддя також зазначає, що самовільне будівництво на самовільно зайнятій ділянці полягає у веденні будівельних, монтажних робіт, направлених на зведення нових споруд, або реконструкцію, реставрацію, впорядкування, капітальний ремонт вже існуючих об`єктів, розширення або їх технічне переоснащення. Обов`язковою умовою складу злочину є відсутність дозвільної документації відповідних органів контролю (нагляду).

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 17 жовтня 2019 року по справі № 263/6230/17.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При цьому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК.

Згідно із ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На підставі п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов переконання про відсутність правових підстав для скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешту майна з земельної ділянки кадастровий № 1211000000:04:447:0021 загальною площею 5800,86 кв. м., яка є комунальною власністю, а також з розташованих на ній тимчасових споруд.

Таким чином слідчий суддя відкидає посилання представника скаржника на те, що арештоване майно не підпадає під ознаки речового доказу, оскільки воно несе у собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже, необхідно залишити арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 11 січня 2023 року на земельну ділянку кадастровий № 1211000000:04:447:0021 загальною площею 5800,86 кв. м., а також арешт розташованих на ній тимчасових споруд із обмеженням права їх розпорядження та відчуження.

В той же час слідчий суддя зазначає, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Так було встановлено, що обмеження у праві користування всією земельною ділянкою кадастровий № 1211000000:04:447:0021 загальною площею 5800,86 кв. м. фактично унеможливлює законне користування мешканцями багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 таким будинком та прибудинковою територією під ним, що розташовані на вказаній земельній ділянці та яка має цільове призначення земель громадської та житлової забудови.

Таким чином на переконання слідчого судді слід скасувати обмеження у праві користування земельною ділянкою кадастровий № 1211000000:04:447:0021, яка є комунальною власністю та на якій розташований багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 , а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, за виключенням обмеження у праві користування земельною ділянкою, обмеження у праві користування якою слід залишити без змін на підставі ухвали слідчого судді від 11 січня 2023 року, на якій фактично знаходяться тимчасові споруди кафе, огороджені парканом, на які накладено арешт.

Натомість, слідчий суддя дійшов висновку, що підстав для скасування обмежень у праві користування, розпорядження та відчуження тимчасових споруд, розташованих на земельній ділянці кадастровий № 1211000000:04:447:0021, немає, оскільки вони є безпосередніми речовими доказами в рамках даного кримінального провадження, зокрема, відносно яких наразі проводиться судова будівельно-технічна експертиза.

Керуючись ст. 174 КПК, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42022042070000065 від 15 серпня 2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.197-1 КК України, - задовольнити частково.

Скасувати обмеження у праві користування земельною ділянкою кадастровий № 1211000000:04:447:0021, яка є комунальною власністю, на якій розташований багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 , а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, яке було накладено на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу про арешт майна від 11 січня 2023 року, - залишивши без змін обмеження у праві користування земельною ділянкою, на якій фактично знаходяться тимчасові споруди кафе за такою адресою, огороджені парканом.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Роз`яснити власнику або володільцю майна, що арешт майна може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1