Рішення

від 15.05.2023 по справі 389/1312/22

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.05.2023

Провадження №2/389/291/22

ЄУН 389/1312/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2023 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Берднікової Г.В.,

при секретарі - Чукановій О.А.,

за участю позивача ОСОБА_1 , її представника - адвоката Перемот О.Г., представника відповідача - адвоката Урсаленка О.М.,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні умісті Знам`янкаКіровоградської області,в порядкузагального позовногопровадження,цивільну справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа якане заявляєсамостійних вимогщодо предметаспору на стороні позивача - Знам`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та її матері до досягнення дитиною трирічного віку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачем, 22 червня 2022 року подано до суду дану позовну заяву, в якій вона просить визнати ОСОБА_2 , батьком її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внести зміни до актового запису про народження №218 від 26 жовтня 2021 року в частині прізвища дитини, змінивши його з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 " та в графі батько зазначити відповідача. Стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, до досягнення дитиною повноліття, а також на її утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) останнього, до досягнення сином трьохрічного віку.

Вимоги обґрунтувала тим, що з листопада 2020 року до кінця лютого 2021 року вони з відповідачем зустрічались, проводили разом дозвілля, святкували свята, спілкувались з рідними, мали інтимні стосунки. Наприкінці лютого 2021 року вона дізналась, що вагітна, повідомила про це відповідача, але на таку новину він відреагував негативно, вказав, що це її проблеми і нести відповідальність за дитину він не бажає, після чого стосунки між ними припинились.

ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила сина якого назвала ОСОБА_6 , та оскільки ОСОБА_2 не бажав визнавати батьківство, під час реєстрації народження дитини в органах РАЦС син отримав її прізвище, а відомості про батька були записані з її слів відповідно до ч.1 ст.135 СК України. На її неодноразові звернення щодо визнання відповідачем свого батьківства стосовно сина, останній відповідає порожніми обіцянками, що унеможливлює врегулювання спору в досудовому порядку відповідно до ст.134 СК України, а тому вона змушена звернутись з даною заявою до суду.

Крім того зазначила, що дитина знаходиться на її повному матеріальному забезпеченні, відповідач жодної допомоги на утримання сина не надає. Для повноцінного утримання дитини необхідно придбати дитяче харчування, одяг, засоби гігієни, іграшки, та інші речі для здоров`я та розвитку. На даний час вона не має доходу, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а тому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини, а також на своє утримання до досягненн дитиною трьохрічного віку.

Позивач та її представник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просили суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку. Його представник ОСОБА_8 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. Вказав, що його довіритель (відповідач) сумнівається, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його син. Коли він дізнався, що позивач вагітна запропонував перервати вагітність. Якби дитина була відповідача, то позивач відразу ж записала б її на прізвище відповідача. Проведеній експертизі відповідач не довіряє, оскільки вона проведена приватним закладом, батьківство встановлено не на 100%. Вказував на необхідність проведення повторної судово-генетичної експертизи. Окрім того, представник відповідача заперечував і щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини і матері, зазначив, що позивач не має права на утримання від відповідача, оскільки вони не перебували в шлюбі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься її заява з якої вбачаться, що державна реєстрація народження ОСОБА_3 проведена відповідно до ч.1 ст.135 СК України за заявою матері. Також представник вказала, що самостійних вимог вони не висувають, заперечень проти позовних вимог не мають, просила справу розглядати без її участі.

Суд, заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, встановив, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 26 жовтня 2021 року Знам`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро), витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу, ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Знам`янка Кіровоградської області, про що 26 жовтня 2021 року складено відповідний актовий запис за №218. Його батьками записані ОСОБА_9 , ОСОБА_1 . Запис про батька дитини вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України (а.с.4,5).

Відповідно до обмінної карти пологового відділення КНП «Знам`янська міська лікарні ім.Лисенка» та історії розвитку дитини ОСОБА_3 , породілля ОСОБА_1 народила дитину на 40 тижні вагітності, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6,7).

На підтвердження того, що відповідач є батьком ОСОБА_3 позивачем до матеріалів справи долучено також фотографії на яких вона та відповідач зображені разом у різні періоди часу (а.с.8-10).

У висновку генотипоскопічного експертного дослідження №36973, яка проведена 23 лютого 2023 року Медико-генетичним центром «МАМА ПАПА», ліцензія МОЗ №1168 від 03 жовтня 2016 року зазначено, що біологічне батьківство учасника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно учасника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження не виключається. Ймовірність батьківства складає 99,9999995% (а.с.43-61). Вказана експертиза проведена на підставі ухвали суду від 29 вересня 2022 року про проведення судово генетичної експертизи за клопотанням позивача.

Відповідач під час вирішення клопотання про призначення вказаної експертизи у судовому засіданні був відсутній, при цьому коли отримував 29 вересня 2022 року копію клопотання позивача про проведення вказаної експертизи Медико-генетичним центром «МАМА ПАПА», у клопотанні зазначив, що не заперечує проти призначення експертизи (а.с. 35).

Положенням статті 51 Конституції України сім`я, передбачено, що дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч.1 ст.52 Конституції України, діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Згідно зі ст.121СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частина 1 ст.128СК України визначає умови, за яких батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду, - відсутність заяв право на подання яких встановлено статтями 126 і 127 Кодексу, тобто не подано спільної заяви жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або не подано заяви чоловіком, який вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства може бути прийнятий судом за умови, що запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Кодексу. Це означає, що в порядку позовного провадження спір про визнання батьківства може бути розглянуто, якщо при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуальногокодексу України (ч.2 ст.128 СК України).

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорювання батьківства» (Калачова проти Російської Федерації, № 3451/01, 34, від 7 травня 2009 року).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про доведеність факту батьківства ОСОБА_2 стосовно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлені судом на підставі досліджених доказів в їх сукупності, обставини щодо батьківства відповідача стосовно дитини, сумніву не викликають. Доказів на підтвердження протилежного стороною відповідача не надано.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що експертиза є неналежним доказом батьківства відповідача, оскільки проведена не належною установою, батьківство визначено не на 100% , з огляду на теке.

Судово-генетична експертиза це індивідуальна ідентифікація (своєрідна генетична паспортизація), встановлення спорідненості по крові на рівні дослідження структури дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). ДНК - тест на батьківство дозволяє встановити, чи чоловік може бути біологічним батьком конкретної дитини. Можливі два варіанти інтерпретації результату дослідження: 1) виключення батьківства, 2) не виключення батьківства. Імовірність при невиключені батьківства в середньому 99,999% (точність 100% при невиключені батьківства теоретично не досяжна). Призначення судом судово-генетичної експертизи у Медико-генетичному центрі «МАМА ПАПА», яке має відповідну ліцензію, здійснено за клопотанням позивача, з урахуванням позиції відповідача, який погодився з проведенням експертизи. Тобто установа обрана сторонами за взаємною згодою, відповідач скористався своїм правом вибору як щодо питань так і закладу експертизи, особисто їздив з позивачем та дитиною здавати зразки матеріалу для проведення експертизи. Експерт обізнана про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Переконливих аргументів щодо необхідності проведення повторної експертизи представником відповідача не наведено, вони зводяться лише до того, що експертиза проведена не державною установою, при цьому клопотання про призначення повторної експертизи із зазначенням установи, в якій така експертиза повинна бути проведена, стороною відповідача на відповідній стадії судового провадження, не заявлялося.

Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів, в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність визнання батьківства відповідача стосовно малолітнього ОСОБА_6 та внесення до актового запису про народження останнього зміни, зазначивши відповідача його батьком.

Згідно з положеннями ст.134СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Крім того, відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Конвенція ООН про права дитини (прийнята й відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, набула чинності для України з 27 вересня 1991 року), визначає пріоритет у суспільстві інтересів дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 6 Конвенції містить принцип щодо необхідності забезпечення у максимально можливій мірі виживання та здорового розвитку дитини.

Відповдіно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно доч.2ст.182СК України,розмір аліментівмає бутинеобхідним тадостатнім длязабезпечення гармонійногорозвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з частиною другою статті 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу. Зокрема, жінка має право на утримання від батька дитини - чоловіка, з яким вона не перебуває в шлюбі, в разі проживання з нею дитини, до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

При вирішенні питання про стягнення аліментів, суд відповідно до ч.1 ст.182 СК України має враховувати: стан здоров`ята матеріальнестановище дитини; станздоров`ята матеріальнестановище платникааліментів; наявністьу платникааліментів іншихдітей,непрацездатних чоловіка,дружини,батьків,дочки,сина; наявністьна правівласності,володіння та/абокористування уплатника аліментівмайна тамайнових прав,у томучислі рухомогота нерухомогомайна,грошових коштів,виключних правна результатиінтелектуальної діяльності,корпоративних прав; доведеністягувачем аліментіввитрати платникааліментів,у томучислі напридбання нерухомогоабо рухомогомайна,сума якихперевищує десятикратнийрозмір прожитковогомінімуму дляпрацездатної особи,якщо платникомаліментів недоведено джерелопоходження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Аналізуючи зібраніу справідокази уїх сукупностіта враховуючите,що малолітня дитина ОСОБА_6 проживає разом з матір`ю і знаходиться на її утриманні, відсутні дані стосовно незадовільного стану здоров`я відповідача чи знаходження на його утриманні інших дітей або непрацездатних членів сім`ї, яких він зобов`язаний утримувати, а також ненадання ним матеріальної допомоги на утримання ОСОБА_6 , матеріальне становище сторін, суд вважає за необхідне позов в частині стягнення аліментів на дитину та матір також задовольнити. Стягнувти з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом щомісяця, до його повноліття. А також аліменти на утримання позивача в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача до досягнення сином трирічного віку.

Рішення щодо стягнення аліментів за один місяць, в силу ст.430 ЦПК України, підлягає негайному виконанню. Відповідно до ст.191 СК України аліменти присуджується за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1, п.1,2 ч.3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з проведенням експертизи.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову на відповідача.

Оскільки позивач на підставі п.3 ч.1 ст.5ЗУ «Просудовий збір» звільнена від судового збору за подання позову про стягнення аліментів, судовий збір в частині задоволених позовних вимог про стягнення аліментів на дитину та матір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в сумі 1984 грн. 80 коп. (992 грн. 40 коп. х 2 позовні вимоги). А на користь позивача з відповідача слід стягнути сплачений нею судовий збір за позовну вимогу про встановлення батьківства, яка також задоволена судом, в сумі 992 грн. 40 коп.

Щодо заявлених до стягнення відповідачем судових витрат за надання правничої допомоги, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.1,2,3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Частиною 5 ст.137 ЦПК України передбачено, що разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Судові витратипозивача направничу допомогунадані їйадвокатом ПеремотО.Г. в сумі 5000 грн. 00 коп. які вона просить стягнути з відповідача підтверджуються наявними в матеріалах справи ордером про надання правничої допомоги, угодою про захист (представництво) та надання правничої допомоги від 09 червня 2022 року, актом приймання виконаних робіт, розрахунковою квитанцією серії ББАЮ №687730. Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідачем не заявлялося. Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. 00 коп.

Окрім того, у справі за клопотанням позивача було проведено судово-генетичну експертизу, за яку останньою, як свідчить договір №36973 від 11 січня 2023 року та проведена експертиза, сплачено 11400 грн. 00 коп. Таким чином, в силу п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати за проведення експертизи в сумі 11400 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,4,12,13, 81,89, 141, 200, 206, 223, 259, 263 -265, 274,354 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 26 жовтня 2021 року Знам`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) за №218 зміни, вказавши батьком дитини ОСОБА_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі однієї чверті (1/4) заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом, щомісяця, до повноліття дитини, розпочавши стягнення з 22 червня 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на її ж утримання, у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розпочавши стягнення з 22 червня 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з проведенням експертизи у сумі 11400 (одиннадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп. та витрати пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Роз`яснити сторонам, що у відповідності до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (ч.1 ст.196 СК України).

Крім цього, за заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (ст.186 СК України).

Статтею 185 СК України також визначено обов`язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП: невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа якане заявляєсамостійних вимогщодо предметаспору на стороні позивача - Знам`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: вул. М.Грушевського, 30, м.Знам`нка, Кіровоградської області, ЄДРПОУ 41491023.

Дата складення повного судового рішення - 15 травня 2023 року.

СуддяГ.В. Берднікова