Постанова

від 11.05.2023 по справі 915/288/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року м. ОдесаСправа № 915/288/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Кратковський Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон"

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від „03" лютого 2023 про відмову у прийнятті додаткового рішення

у справі № 915/288/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон"

до відповідача: Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект"

про: стягнення грошових коштів в розмірі 88 863, 22 грн. головуючий суддя - Олейняш Е.М.

місце прийняття додаткового рішення: Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК ОРІОН" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" про стягнення з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, 21 363, 28 грн. з яких: 10 608, 91 грн. - пені, 9 752, 37 грн. - інфляційних збитків, 1 002 грн. трьох відсотків річних за користування чужими коштами та судовий збір у сумі 2 481 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2022 по справі №915/288/22 (суддя Олейняш Е.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон": 10 589, 98 грн. (десять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять грн. 98 коп.) - пені; 990, 68 грн. (дев`ятсот дев`яносто грн. 68 коп.) - 3% річних; 9 752, 37 грн. (дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят дві грн. 37 коп.) - інфляційних збитків; 2 477, 49 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят сім грн. 49 коп.) - витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

02.01.2023 до Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд стягнути з Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон" 15 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

01.02.2023 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшли письмові заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в яких відповідач просить суд в задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2023 по справі №915/288/22 відмовлено в прийнятті додаткового рішення.

Вказаний висновок суду першої інстанції ґрунтується на тому, що оскільки лише після прийняття судового рішення у даній справі сторони за договором про надання правової допомоги (клієнт, адвокат) фактично 22.12.2022 погодили платність договору про надання правової допомоги саме по даній справі № 915/288/22 шляхом укладення додаткової угоди від 22.12.2022 (що є самостійною підставою для відмови у стягненні вказаних витрат), а також беручи до уваги, що в самому тексті договору та в самому тексті додаткової угоди відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару, що позбавляє можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру такого гонорару, суд дійшов висновку про відмову в прийнятті додаткового рішення у даній справі.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області про відмову в прийнятті додаткового рішення від 03.02.2023 у справі №915/288/22 та ухвалити нове рішення, яким заяву про розподіл судових витрат, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон" задовольнити повністю; стягнути з Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон" 15 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон" під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Заявник апеляційної скарги вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою.

Зокрема, апелянт зазначає, що твердження суду про те, що клієнт і адвокат погодили платність договору про надання правової допомоги після ухвалення рішення судом не ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та фактичних обставинах справи, оскільки підставою для сплати юридичною особою грошових коштів є акт приймання-передачі наданих послуг - між позивачем та адвокатом було укладено акт приймання-передачі наданих послуг, з огляду на що додатковою угодою було змінено п.3.1 Договору про правову допомогу та викладено його в наступній редакції: « 3.1 Розмір гонорару Адвоката за надання Клієнту правничої допомоги щодо підготовки позовної заяви за позовом ТОВ «ГК Оріон» до Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" про стягнення коштів, відповіді на відзив у справі №915/288/22) визначається в актах приймання-передачі наданих послуг».

Таким чином скаржник вказує, що сплата гонорару після ухвалення рішення суду не означає, що послуги адвоката надавались клієнту безоплатно.

Крім того, скаржник вказує, що непослідовними є твердження суду першої інстанції, що суд не може пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру такого гонорару, оскільки якби така домовленість була відсутня, то клієнт би не сплатив адвокату визначений гонорар.

Таким чином, на думку апелянта, судові витрати носили реальний характер, відповідно повинні бути стягнені з відповідача на користь позивача.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від „03" лютого 2023 про відмову у прийнятті додаткового рішення у справі № 915/288/22; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон" на 11 травня 2023 року о 10:30 год.

21.04.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон" надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу від 26.04.2023 відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2023 про відмову у прийнятті додаткового рішення по справі №915/288/22 без змін, оскільки на думку відповідача, позивач не довів наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали від 03.02.2023.

В судове засідання 11.05.2023 представники сторін не з`явились, про дату та час розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, строк розгляду апеляційної скарги закінчився, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав особи, яка з`явилася до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2022 по справі №915/288/22 (суддя Олейняш Е.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон": 10 589, 98 грн. (десять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять грн. 98 коп.) - пені; 990, 68 грн. (дев`ятсот дев`яносто грн. 68 коп.) - 3% річних; 9 752, 37 грн. (дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят дві грн. 37 коп.) - інфляційних збитків; 2 477, 49 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят сім грн. 49 коп.) - витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

02.01.2023 до Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд стягнути з Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон" 15 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заява мотивована тим, що у позовній заяві представник позивача вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з суми сплати судового збору за подання позовної заяви - 2 481 грн., а також 10 000 грн. за надання професійної правничої допомоги адвоката. Докази сплати витрат на професійну правничу допомогу адвоката будуть подані суду протягом 5 днів з дня ухвалення рішення суду.

Додатковою угодою, укладеною між адвокатом Солдактіним О.С та ТОВ "ГК ОРІОН", вирішено викласти п. 3.1 договору про надання професійної правничої допомоги в такій редакції: "3.1. Розмір гонорару Адвоката за надання Клієнту правничої допомоги щодо підготовки позовної заяви за позовом ТОВ "ГК ОРІОН" до Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" про стягнення коштів, відповіді на відзив (справа № 915/288/22) визначається в актах приймання-передачі наданих послуг".

Між адвокатом Солдаткіним О.С. та ТОВ "ГК Оріон" складено акт про прийняття наданих послуг від 22 грудня 2022 року, за змістом якого жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг клієнт - ТОВ "ГК Оріон" до Адвоката не має. Вартість послуг за Актом становить 15 000 грн.

Адвокат Солдаткін О.С. виставив ТОВ "ГК Оріон" рахунок № 221222 від 22 грудня 2022 року на суму 15 000 грн. з призначенням платежу "За надання професійної правничої допомоги адвоката по справі № 915/288/22 за позовом ТОВ "ГК ОРІОН" до Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" про стягнення коштів", який оплачено клієнтом.

До вказаної заяви на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником ТОВ "ГК ОРІОН" було надано наступні документи: 1) копію додаткової угоди №1 від 22.12.2022 до договору про надання професійної правничої допомоги; 2) копію акта приймання-передачі наданих послуг; 3)копію рахунку на оплату, виставленого ТОВ "ГК ОРІОН" адвокатом Солдаткіним О.С.; 4) копію платіжного доручення про сплату гонорару; 5) копію виписки з рахунку адвоката Солдаткіна О.С. про зарахування коштів від ТОВ "ГК ОРІОН".

Докази направлення заяви з додатками на адресу відповідача також було долучено до вказаної заяви.

01.02.2023 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшли письмові заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в яких відповідач просить суд в задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив наступне:

- вимога про стягнення витрат на правову допомогу, яка заявлена лише у відповіді на відзив, є неналежною та такою, що не відповідає вимогам процесуального закону (документом, який може містити зміст позовних вимог, є лише позовна заява);

- оскільки судом частково задоволено позов та в судовому рішенні зазначено "В решті позову відмовлено", відповідач вважає, що судом відмовлено в задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, в судовому рішенні не встановлено строк позивачу для подання доказів відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України;

- рішення у даній справі прийнято 19.12.2022, а додаткова угода до договору № 1 укладена 22.12.2022, що свідчить про те, що на час розгляду справи були відсутні будь-які умови та підстави вважати, що правова допомога надається оплатно;

- відповідач зазначає про неспівмірність сум на оплату правової допомоги. Вказує, що судом задоволено позов на суму 21 333, 03 грн. При цьому, сума в розмірі 15 000 грн. складає 70, 3 % від суми задоволених позовних вимог. Заявлена сума є неспіврозмірною із складністю справи;

- позивач у позовній заяві в попередньому орієнтовному розрахунку зазначав про суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., проте після прийняття рішення намагається стягнути 15 000 грн., що свідчить про недотримання ч. 6 ст. 129 ГПК України;

- в позовній заяві не міститься вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, тобто позивачем не дотримано вимог ГПК України, що є підставою для відмови в задоволенні заяви.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати позивача ТзОВ "ГК Оріон" на професійну правничу допомогу підтверджуються позивачем наступними доказами:

- договором № 7 про надання професійної правничої допомоги від 13.04.2020, укладеним між адвокатом Солдаткіним Олександром Сергійовичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон" (клієнт);

- свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5213/10 від 28.08.2014;

- ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1075059 від 16.08.2022;

- додатковою угодою № 1 від 22.12.2022 до договору про надання професійної правничої допомоги;

- актом про прийняття-передачу наданих послуг № 1 від 22.12.2022 на суму 15 000, 00 грн.;

- рахунком на оплату № 221222 від 22.12.2022 на суму 15 000, 00 грн.;

- платіжною інструкцією № 912 від 23.12.2022 на суму 15 000, 00 грн.;

- рухом коштів по рахунку фізичної особи-підприємця Солдаткіна О.С. від 23.12.2022.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

ТОВ "ГК Оріон" звернулось до суду із заявою про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у встановлений законом п`ятиденний строк.

Крім того, ТОВ "ГК Оріон" у позовній заяві заявляв, що попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат складається з суми судового збору за подання позовної заяви - 2 481, 00 грн., а також 10 000 грн. за надання професійної правничої допомоги адвоката. Докази сплати витрат на професійну правничу допомогу адвоката будуть подані суду протягом 5 днів з дня ухвалення рішення суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відмовляючи в прийнятті додаткового місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки лише після прийняття судового рішення у даній справі сторони за договором про надання правової допомоги (клієнт, адвокат) фактично 22.12.2022 погодили оплатність договору про надання правової допомоги саме по даній справі № 915/288/22 шляхом укладення додаткової угоди від 22.12.2022 (що є самостійною підставою для відмови у стягненні вказаних витрат), а також беручи до уваги, що в самому тексті договору та в самому тексті додаткової угоди відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару, що позбавляє можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру такого гонорару, суд дійшов висновку про відмову в прийнятті додаткового рішення у даній справі.

Колегія суддів апеляційної інстанції з таким висновком не погоджується та вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2020 між ТзОВ "ГК ОРІОН" (клієнт) та Солдаткіним Олександром Сергійовичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п. п. 1.1 договору предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Відповідно до п. 3.1 договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими Представниками Сторін.

Відповідно до п. 4.1 договору цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього.

22.12.2022 між ТзОВ "ГК ОРІОН" (клієнт) та Солдаткіним Олександром Сергійовичем (адвокат) укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди сторони дійшли до згоди внести зімни до п. 3.1 договору та викласти його в наступній редакції: "3.1 Розмір гонорару Адвоката за надання Клієнту правничої допомоги щодо підготовки позовної заяви за позовом ТзОВ "ГК ОРІОН" до Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" про стягнення коштів, відповіді на відзив (справа № 915/288/22) визначається в актах приймання-передачі наданих послуг".

Відповідно до п. 2 додаткової угоди ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання та є обов`язковою для виконання Сторонами.

Відповідно до акту про прийняття-передачу наданих послуг № 1 від 22.12.2022 адвокатом Солдткіним О.С. надано клієнту наступні послуги:

- зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції. Підготовка позовної заяви (включаючи розрахунки штрафних санкцій), подання позовної заяви суду та відповідачу - кількість годин 4, вартість одної години 2500, 00 грн. загальна сума 10 000, 00 грн.;

- підготовка відповіді на відзив, подання відповіді на відзив суду та відповідачу - кількість годин 2, вартість одної години 2500, 00 грн. загальна сума 5 000, 00 грн.

Вартість послуг за Актом становить 15 000, 00 грн.

Відповідно до п. 3 акту жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг Клієнт до Адвоката немає.

Акт підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

На підставі рахунку на оплату № 221222 від 22.12.2022 клієнтом ТзОВ "ГК ОРІОН" сплачено на користь адвоката Солдаткіна О. С. 15 000, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 912 від 23.12.2022 та рухом коштів по рахунку фізичної особи-підприємця Солдаткіна О.С. від 23.12.2022.

Таким чином, витрати, які понесло ТОВ "ГК ОРІОН", сплативши за адвокатські послуги, згідно з Договору про надання правової допомоги від 13.04.2020 (та Додаткової угоди №1 від 22.12.2022), є витратами на професійну правничу допомогу.

Щодо посилання місцевого господарського суду в оскаржуваній увалі на те, що клієнт і адвокат погодили оплатність договору про надання правової допомоги після ухвалення рішення судом, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ст. 1, ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

В додатковій постанові КГС ВС від 30.06.2022 у справі № 915/517/21 зазначено, що системний аналіз наведених положень законодавства дозволяє зробити такі висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім того, на такий договір поширюється дія загальних норм та принципів договірного права, включаючи, але не обмежуючись, визначені главою 52 Цивільного кодексу України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Як зазначалось вище, умовами п. 3.1, п. 4.1 укладеного 13.04.2020 між ТзОВ "ГК ОРІОН" (клієнт) та Солдаткіним Олександром Сергійовичем (адвокат) договору про надання правової допомоги сторони погодили, що розмір гонорару визначається сторонами окремою додатковою угодою. Договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього.

Після прийняття судового рішення від 19.12.2022 у даній справі між ТзОВ "ГК ОРІОН" (клієнт) та Солдаткіним Олександром Сергійовичем (адвокат) укладено додаткову угоду № 1 від 22.12.2022 до договору про надання правової допомоги, в якій сторони погодили внести зімни до п. 3.1 договору та викласти його в наступній редакції: "3.1 Розмір гонорару Адвоката за надання Клієнту правничої допомоги щодо підготовки позовної заяви за позовом ТзОВ "ГК ОРІОН" до Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" про стягнення коштів, відповіді на відзив (справа № 915/288/22) визначається в актах приймання-передачі наданих послуг".

Додаткова угода відповідно до п. 4.1 договору та п. 2 самої додаткової угоди набирає чинності з моменту її підписання.

Відповідно до акту про прийняття-передачу наданих послуг № 1 від 22.12.2022 адвокатом Солдткіним О.С. надано клієнту наступні послуги:

- зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції. Підготовка позовної заяви (включаючи розрахунки штрафних санкцій), подання позовної заяви суду та відповідачу - кількість годин 4, вартість одної години 2500, 00 грн. загальна сума 10 000, 00 грн.;

- підготовка відповіді на відзив, подання відповіді на відзив суду та відповідачу - кількість годин 2, вартість одної години 2500, 00 грн. загальна сума 5 000, 00 грн.

Вартість послуг за Актом становить 15 000, 00 грн.

Відповідно до п. 3 акту жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг Клієнт до Адвоката немає.

Акт підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Таким чином, правовою підставою для сплати грошових коштів за послуги адвоката в даному випадку є акт про прийняття-передачу наданих послуг, що свідчить про оплатність послуг, в тому числі і договору, який було укладено між сторонами та який місцевим судом було помилково кваліфіковано, як безоплатний, оскільки додатковою угодою, сторони внесли зміни та погодили, що розмір гонорару визначається в актах приймання-передачі наданих послуг.

Колегія суддів також звертає увагу суду, що сплата гонорару після ухвалення рішення суду не означає, що послуги адвоката надавалися клієнту безоплатно.

Більш того, жодною нормою процесуального закону не встановлено, що сплата гонорару повинна відбуватись до моменту ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки законодавець передбачив подання доказів понесених витрат до закінчення розгляду справи або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, позивач подав такі докази у відповідні строки.

Також, колегія суддів вважає помилковим висновок суду, що в самому тексті договору та в самому тексті додаткової угоди відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару, що позбавляє можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру такого гонорару, оскільки деталізований обсяг послуг, їх вартість та порядок сплати були наведені представником позивача в акті приймання-передачі наданих послуг, відповідно, суд та відповідач не були позбавлені можливості ознайомитись з ними.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц, де зазначено, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у розмірі 15 000 грн., колегія суддів враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Колегія суддів зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно ст.15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Колегія суддів зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Оцінивши відповідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості та реальності, а також враховуючи клопотання Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" про неспівмірність заявленої суми із складністю справи, апеляційний суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон" підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2023 у справі №915/288/22 скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон" про покладення на Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2023 у справі №915/288/22 скасувати.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон" 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви відмовити.

4. Стягнути з Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Оріон" 2684 грн. судового збору за апеляційний перегляд.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням повних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови

складено 15.05.2023

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький