Постанова

від 11.05.2023 по справі 910/5980/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2023 р. Справа№ 910/5980/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Хвостенка Геннадія Івановича

на рішення Господарського суду міста Києва

від 13.09.2022

у справі № 910/5980/22 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Чернігівторгсервіс"

до Фізичної особи - підприємця Хвостенка Геннадія Івановича

про стягнення 212 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Чернігівторгсервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Хвостенка Геннадія Івановича по стягнення 212 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі підписаних сторонами заявок № 1001-2 від 10.01.2022, № 1701-1 від 17.01.2022, № 2401-1 від 24.01.2022, № 0102-1 від 01.02.2022 та № 0802-1 від 08.02.2022, позивачем було здійснено перевезення вантажу з Естонії до України (м. Київ), на загальну суму 243 200,00 грн. Умовами вказаних заявок передбачено, що оплата здійснюється відповідачем в безготівковій формі протягом 10 банківських днів з дня отримання документів. 16.06.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією № 42/06 про повернення боргу, однак відповідачем 22.06.2022 було здійснено часткову оплату наданих позивачем послуг у розмірі 31200,00 грн. У зв`язку з неповною оплату відповідачем наданих послуг, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 212 000,00 грн. боргу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2022 у справі № 910/5980/22 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що позивач належним чином виконав зобов`язання з надання послуг перевезення вантажу, проте відповідач отримані послуги оплатив частково, доказів відсутності заборгованості суду не надав, а тому вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 212 000, 00 є обґрунтованими.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити частково на суму 172 00, 00, у решті позовних вимог відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з`ясуванням обставин справи, є незаконним та необґрунтованим.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що 24.02.2022 почалась збройна агресія Російської Федерації проти нашої держави у зв`язку із чим відповідач вимушений був тривалий час проживати не за адресою свого місця реєстрації з метою забезпечити безпеку собі та своїй родині, а тому жодних повідомлень про відкриття провадження у справі не отримував. Лише 12 жовтня відповідач дізнався що рахунки заблоковані та відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання оскаржуваного рішення.

Також апелянт зазначає, що 27.07.2022 ним було сплачено черговий платіж з метою погашення заборгованості перед позивачем в розмірі 20 000 грн., також 01.08.2022 відповідачем було оплачено ще 20 000, 00 грн., копії квитанцій про сплату відвідач додав до апеляційної скарги, одночасно зазначивши що інші квитанції можуть бути надані до суду апеляційної інстанції під час розгляду справи. Одночасно апелянт просить суд на підставі ч.3 ст. 269 ГПК України врахувати подані докази про сплату враховуючи неможливість їх подання до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Чернігівторгсервіс» (виконавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Хвостенко Геннадієм Івановичем (експедитор, відповідач) було укладено наступні заявки на перевезення вантажу:

- № 1001-2 від 10.01.2022, предметом якого є виконання автотранспортного перевезення вантажу (фільтрів для води). Перевезення за маршрутом Естонія - Україна (м. Київ). Вартість перевезення 51 200,00 грн. Дата завантаження 13.01.2022, дата розвантаження 17.01.2022;

- № 1701-1 від 17.01.2022, предметом якого є виконання автотранспортного перевезення вантажу (фільтрів для води). Перевезення за маршрутом Естонія - Україна (м. Київ). Вартість перевезення 48 000,00 грн. Дата завантаження 19.01.2022, дата розвантаження 24.01.2022;

- № 2401-1 від 24.01.2022, предметом якого є виконання автотранспортного перевезення вантажу (фільтрів для води). Перевезення за маршрутом Естонія - Україна (м. Київ). Вартість перевезення 48 000,00 грн. Дата завантаження 28.01.2022, дата розвантаження 31.01.2022;

- № 0102-1 від 01.02.2022, предметом якого є виконання автотранспортного перевезення вантажу (фільтрів для води). Перевезення за маршрутом Естонія - Україна (м. Київ). Вартість перевезення 48 000,00 грн. Дата завантаження 03.02.2022, дата розвантаження 07.02.2022;

- № 0802-1 від 08.02.2022, предметом якого є виконання автотранспортного перевезення вантажу (фільтрів для води). Перевезення за маршрутом Естонія - Україна (м. Київ). Вартість перевезення 48 000,00 грн. Дата завантаження 10.02.2022, дата розвантаження 10.02.2022.

Факт виконання взятих на себе зобов`язань позивачем у повному обсязі підтверджується відмітками в міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) (СMR) № UA20220113, № UA20220119, № UA20220127, № UA20220203, № UA20220210.

16.06.2022 позивач рекомендованим листом № 1400054815940 з описом вкладення у цінний лист направив відповідачу претензію № 42/06 від 16.06.2022 про сплату послуг разом з рахунками-фактурами № СФ-0000012 від 19.01.2022 на суму 51200,00 грн., № СФ-0000026 від 28.01.2022 на суму 48000,00 грн., № СФ-000028 від 02.02.2022 на суму 48000,00 грн., № СФ-0000040 від 09.02.2022 на суму 48000,00 грн., № СФ-0000044 від 16.02.2022 на суму 48000, 00; актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 0000012 від 19.01.2022, № 0000026 від 28.01.2022, № 000028 від 02.02.2022, № 0000040 від 09.02.2022, № 0000044 від 16.02.2022 та товарно-транспортними-накладними (СMR) № UA20220113, № UA20220119, № UA20220127, № UA20220203, № UA20220210.

Таким чином, позивачем було надано відповідачу послуги з перевезення на суму 243 200 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач не оплатив надані позивачем послуги, позивачем 16.06.2022 на адресу відповідача надіслано претензію № 42/06, направлену листом з оголошеною цінністю з описом вкладення у цінний лист від 16.06.2022 з вимогою про оплату наданих послуг разом з копіями доданих документів.

Відповідачем 22.06.2022 здійснено часткову сплату послуг в сумі 31 200,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку, в призначенні платежу вказано - за транспортні послуги згідно рахунку-фактури № 12 від 19.01.2022.

Оскільки відповідачем в порушення умов заявок-договорів не було повністю сплачено за надані позивачем послуги перевезення вантажу, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості в розмірі 212 000,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до частини першої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 173, абз. 4 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 175, ч. 1, 7 ст. 179 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов`язання, що виникли між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності на підставі господарського договору, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарсько-договірним зобов`язаннями та регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, а господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання норм глави 32 Господарського кодексу України, глави 61 Цивільного кодексу України та Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

У відповідності до ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (ч. 13 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторські послуги").

Відтак, міжнародними товарно-транспортними накладними (СMR) № UA20220113, № UA20220119, № UA20220127, № UA20220203, № UA20220210, рахунками-фактурами № СФ-0000012 від 19.01.2022 на суму 51200,00 грн., № СФ-0000026 від 28.01.2022 на суму 48000,00 грн., № СФ-000028 від 02.02.2022 на суму 48000,00 грн., № СФ-0000040 від 09.02.2022 на суму 48000,00 грн., № СФ-0000044 від 16.02.2022 на суму 48000, 00; актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 0000012 від 19.01.2022, № 0000026 від 28.01.2022, № 000028 від 02.02.2022, № 0000040 від 09.02.2022, № 0000044 від 16.02.2022 підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг транспортно-експедиторських послуг щодо організації перевезення вантажів автомобільним транспортом за договорами - заявками № 1001-2 від 10.01.2022, № 1701-1 від 17.01.2022, № 2401-1 від 24.01.2022, № 0102-1 від 01.02.2022, № 0802-1 від 08.02.2022, що підтверджуєтсья сторонами по справі.

Умовами договорів-заявок визначено, що оплата проводиться протягом 10 банківських днів після отримання оригіналів наступних документів: рахунку-фактури, акту виконаних робіт (2 примірника), СRM накладна з відміткою вантажоотримувача.

16.06.2022 позивач рекомендованим листом № 1400054815940 з описом вкладення у цінний лист направив відповідачу претензію № 42/06 від 16.06.2022 про сплату послуг разом з рахунками-фактурами № СФ-0000012 від 19.01.2022, № СФ-0000026 від 28.01.2022, № СФ-000028 від 02.02.2022, № СФ-0000040 від 09.02.2022, № СФ-0000044 від 16.02.2022; актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 0000012 від 19.01.2022, № 0000026 від 28.01.2022, № 000028 від 02.02.2022, № 0000040 від 09.02.2022, № 0000044 від 16.02.2022 та товарно-транспортними-накладними (СRM) № UA20220113, № UA20220119, № UA20220127, № UA20220203, № UA20220210.

Проте, згідно інформації, що розміщена на офіційному сайті АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет вбачається, що відправлення за № 1400054815940 не було 20.06.2022 вручено адресату під час доставки, 21.06.2022 відправлення пере направлено до іншого відділення за місцем обслуговування та 28.07.2022 за закінченням встановленого терміну зберігання повернуто за зворотною адресою.

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Отже, днем вручення вимоги є 20.06.2022, тому відповідач мав сплатити борг у строк до 04.07.2022 включно.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 22.06.2022 здійснено часткову сплату послуг в сумі 31 200,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку, в призначенні платежу вказано - за транспортні послуги згідно рахунку-фактури № 12 від 19.01.2022.

Згідно з ч.2, 3 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано у повному обсязі зобов`язання по сплаті наданих послуг перевезення суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення 212 000, 00 грн.

Однак під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що відповідачем було частково сплачено до прийняття рішення по суті спору заборгованість перед позивачем у розмірі 40 000, 00 грн., про що позивачем суд не було повідомлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи неотримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі, у з`язку із чим не мав можливості надати суду докази виконання договору поставки №2005, колегія приймає надані відповідачем до суду апеляційної інстанції докази, які не були ним подані до суду першої інстанції через причини які не залежали від нього, а саме копії платіжних доручень:

-№ 1500 від 27.07.2022 на суму 20 000, 00 грн. за транспортні послуги згідно рахунку-фактури № 12 від 19.01.2022;

- № 1501 від 01.08.2022 на суму 20 000, 00 грн. за транспортні послуги згідно рахунку-фактури № 26 від 28.01.2022;

Таким чином, відповідачем було частково сплачено заборгованість за поставлений товар у розмірі 40 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, здійснивши розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем, колегія приходить до висновку, що заборгованість відповідача за надані послуги складає 172 000, 00 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до п. 2, ч. 1, ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2022 у справі № 910/5980/22 зміні у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Судові витрати

Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, зокрема, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покладаються на позивача, оскільки подання апеляційної скарги відповідачем та зміна рішення суду першої інстанції у даній справі відбулись через несвоєчасне подання позивачем до суду доказів часткового погашення заборгованості відповідача у розмірі 40 000, 00 грн.

Судові витрати, понесені у зв`язку з поданням позовної заяви, з огляду на часткове задоволення позовних вимог на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Зі змісту ч.3 ст. 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

За приписами статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини першої статті 129 ГПК України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини четвертої статті 129 ГПК України).

За приписами частини 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп., на підтвердження якої надано договір б/н про надання професійної правничої допомоги від 16.06.2022; протокол погодження договірної ціни від 16.06.2022, акт прийняття-передачі наданих послуг вартість яких становить 10 000,00 грн., копію платіжного доручення № 3539 від 11.07.2022 про сплату 10 000,00 грн., ордер серії СВ № 1012803 від 12.07.2022 виданий адвокату Васильєву Олександру Миколайовичу Адвокатським об`єднанням «Міжнародний правовий захист», копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН № 000546 від 30.11.2018 виданого гр. Васильєву Олександру Миколайовичу .

Враховуючи обсяг виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), надані позивачем докази на підтвердження факту понесення останніми витрат, а також співмірність ціни позову із розміром гонорару адвоката, суд апеляційної інстанції з урахуванням положень статті 126 ГПК України, відшкодовує сторонам витрати, пов`язані з правничою допомогою адвокатів пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи, що позивачем не було вчасно подано докази про часткову сплату боргу відповідачем до винесення рішення в суді першої інстанції, що призвело до неповного з`ясування обставин справи та зміну рішення суду, колегія приходить до висновку, що витрати на послуги адвоката підлягають стягненню у пропорційному розмірі до задоволених вимог, що за розрахунком суду апеляційної інстанції складає 8113, 20 грн.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270 пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Хвостенка Геннадія Івановича на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2022 у справі № 910/5980/22 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2022 у справі № 910/5980/22 змінити.

Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудс Делівері" до Фізичної особи-підприємця Мірило Світлани Миколаївни задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хвостенка Геннадія Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Чернігівторгсервіс» (14017, м. Чернігів, вул. Щорса, 23, код ЄДРПОУ 05389899) 172 000 грн. 00 коп. основного боргу, 2579, 93 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову, 8 113 грн. 20 коп. витрат на правову допомогу,

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Чернігівторгсервіс» (14017, м. Чернігів, вул. Щорса, 23, код ЄДРПОУ 05389899) на користь Хвостенка Геннадія Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового забору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 770,00 грн.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/5980/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка