Рішення
від 11.05.2023 по справі 127/6650/23
ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/6650/23

Провадження 2/127/819/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю: секретаря Остапенко І.В.,

адвоката відповідача Майданевича Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Агрокомплекс«Строїнецькі сади»»про стягнення боргу за договорами позики, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Строїнецькі сади»» про стягнення боргу за договорами позики.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем 12.01.2021 і 04.01.2022 було укладено договори про надання поворотної фінансової допомоги (договори позики), на виконання умов яких позивачем передано відповідачу в позику 1770024, 99 гривень. В порушення умов даних договорів відповідач у встановлений строк позику не повернув. Пунктами 4.2. цих договорів позики передбачена відповідальність за порушення строків повернення позики штраф у розмірі 100 % від суми неповернутої позики.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги (договорами позики) від 12.01.2021 і 04.01.2022 в сумі 3540049, 98 гривень, з яких: 1770024, 99 гривень сума неповернутої позики; неустойка (штраф) - 1770024, 99 гривень. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 17.03.2023 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Також, даною ухвалою запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази у строк, встановлений судом, а також роз`яснено наслідки ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав копію ухвали від 17.03.2023, копію позовної заяви із доданими до неї документами 28.03.2023, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У строк, визначений вищевказаним судовим рішенням, від відповідача відзив на позов не надійшов. Натомість, 17.04.2023 від адвоката відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог.

Ухвалою суду від 17.04.2023 відмовлено у прийнятті визнання адвокатом відповідача позовних вимог і продовжено судовий розгляд.

17.04.2023 судом було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті, про що постановлено відповідну ухвалу.

В судове засідання позивач та його адвокат не з`явились, хоча у відповідності до ст. 128 ЦПК України були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомлено. Однак, 10.05.2023 адвокатом позивача було подано заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Адвокат відповідача не заперечував щодо проведення судового засідання у відсутність позивача.

Враховуючи заяву адвоката позивача, думку адвоката відповідача та положення ст. 223 ЦПК України, суд постановив провести судове засідання у відсутність позивача (ухвала суду постановлена не виходячи до нарадчої кімнати та занесена до протоколу засідання).

Із заяви, поданої до суду адвокатом позивача 10.05.2023, вбачається підтримання ним позовних вимог і прохання про їх задоволення.

В судовому засіданні адвокат відповідача не заперечував щодо задоволення позовних вимог.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

12.01.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Строїнецькі сади»» було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги (договір позики) б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов`язався надати ТОВ «Агрокомплекс «Строїнецькі сади»» безпроцентну поворотну фінансову допомогу (позику) в сумі до 1000000, 00 гривень частинами або у повному обсязі (одним платежем) протягом 7 місяців з дати укладення даного договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника та/або шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок позичальника через касу банку. В свою чергу ТОВ «Агрокомплекс «Строїнецькі сади»» зобов`язалось повернути надані ОСОБА_1 грошові кошти до 08.12.2022. (а.с. 4)

На виконання умов вищевказаного договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача в порядку, визначеному цим договором, грошові кошти в сумі 50000, 00 гривень, що підтверджується відповідним платіжним дорученням від 19.05.2021. (а.с. 7)

Крім того, 04.01.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Строїнецькі сади»» було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги (договір позики) б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов`язався надати ТОВ «Агрокомплекс «Строїнецькі сади»» безпроцентну поворотну фінансову допомогу (позику) в сумі до 1800000, 00 гривень частинами або у повному обсязі (одним платежем) протягом 7 місяців з дати укладення даного договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника та/або шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок позичальника через касу банку. В свою чергу, ТОВ «Агрокомплекс «Строїнецькі сади»» зобов`язалось повернути надані ОСОБА_1 грошові кошти до 08.12.2022. (а.с. 5)

На виконання умов вищевказаного договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача в порядку, визначеному цим договором, грошові кошти в сумі 1720 024, 99 гривень, що підтверджується відповідними платіжними документами від 16.05.2022, 17.05.2022, 18.05.2022, 08.06.2022, 28.06.2022. (а.с. 8-12)

В ході розгляду справи адвокат відповідача визнав факт укладення договорів про надання поворотної фінансової допомоги (договорів позики) від 12.01.2021 і 04.01.2022 між позивачем та відповідачем, отримання останнім позики в сумі 1770024, 99 гривень і наявність заборгованості за цими договорами в сумі 1770024, 99 гривень.

Вищевказані обставини були визнані учасниками справи. При цьому, у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, а тому дані обставини не підлягають доказуванню згідно ч. 1 ст. 83 ЦПК України.

Отже, судом встановлено, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договорами про надання поворотної фінансової допомоги (договорами позики) від 12.01.2021 і 04.01.2022 б/н становить 1770024, 99 гривень.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно з яким сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ст. 1047 ЦК Українидоговір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У п. 3.1. договорів про надання поворотної фінансової допомоги (договорів позики) від 12.01.2021 і 04.01.2022 б/н сторони погодили, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню не пізніше строку, вказаного у п. 2.4. цих договорів 08.12.2022. Однак, відповідачем зобов`язання виконано не було, позика не повернута.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що взяте на себе зобов`язання відповідач не виконав, грошові кошти, отримані в позику, позивачу не повернув.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Відповідно до п. 4.2. договорів про надання поворотної фінансової допомоги (договорів позики) від 12.01.2021 і 04.01.2022 б/н у разі прострочення позичальником строку повернення поворотної фінансової допомоги (позики) в строк до 08.12.2022 позичальник сплачує неустойку (штраф) у розмірі 100 % від суми позики неповернутої в строк.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ізч.1і ч.2ст.551ЦК Українипредметом неустойкиможе бутигрошова сума,рухоме інерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вбачається з вимог позивача, останнім нараховано неустойку (штраф) відповідачу на підставі п. 4.2. договорів про надання поворотної фінансової допомоги (договорів позики) від 12.01.2021 і 04.01.2022 б/н в сумі 1770024, 99 гривень, розмір якої, як встановлено в ході розгляду справи з пояснень адвоката відповідача, є значним для відповідача.

Згідно ізп.18розділу «Прикінцевіта перехідніположення» ЦКУкраїни у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що неустойка та інші платежі, як захід відповідальності, за період включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за договорами позики (кредитними договорами) і підлягають списанню позикодавцем (кредитодавцем) (на відміну від мораторію, який передбачає лише відстрочення). Дія даної правової норми у часі має ретроспективну дію і поширюється також на договори позики (кредитні договори), які укладені до 17 березня 2022 року.

Таким чином, штраф, передбачений п. 4.2. договорів про надання поворотної фінансової допомоги (договорів позики) від 12.01.2021 і 04.01.2022 б/н за порушення боржником зобов`язання, стягненню із відповідача не підлягає.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно доч.1і ч.2ст.77ЦПК Україниналежними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч. 1 ч. 3 ст.83ЦПК України сторонита іншіучасники справиподають доказиу справібезпосередньо досуду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Сторонами по справі у відповідності до ч. 4 ст. 83 ЦПК України не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. Заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, до суду не надходили.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Також, судом в ухвалі суду 17.03.2023 було роз`яснено сторонам по справі наслідки ненадання суду доказів по справі, дії в разі неможливості надання доказів, а також право і порядок звернення до суду із заявами та клопотаннями.

Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку, суд позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Відповідно доч.2і ч.3ст.12ЦПК Україниучасники справимають рівніправа щодоздійснення всіхпроцесуальних правта обов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зп.2,п.4,п.6 п.7ч.2ст.43ЦПК Україниучасники справизобов`язані: сприятисвоєчасному,всебічному,повному таоб`єктивному встановленнювсіх обставинсправи; подаватиусі наявніу нихдокази впорядку тастроки,встановлені закономабо судом,не приховуватидокази; виконуватипроцесуальні діїу встановленізаконом абосудом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, заслухавши пояснення адвоката відповідача в судовому засіданні, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем у позові, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи наведене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом враховано, що договори про надання поворотної фінансової допомоги (договорами позики) від 12.01.2021 і 04.01.2022 б/н є домовленістю сторін цих договорів, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України. Предметом виконання як невід`ємним елементом виконання договору є ті конкретні суб`єктивні права і конкретні юридичні обов`язки для набуття, здійснення і виконання яких конкретні суб`єкти права вступають в конкретні правовідносини і, відповідно, до вимог норми права, що реалізується, вчиняються належні правомірні дії.

Суд вважає, що відповідачем порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно з якими зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Добровільно відповідач не провів розрахунок за договорами позики в строки, визначені їх умовами, тому сума боргу підлягає примусовому стягненню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також положення ст. 16 ЦК України, згідно з якою суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача згідно з договорами про надання поворотної фінансової допомоги (договорами позики) від 12.01.2021 і 04.01.2022 б/н заборгованості в сумі 1770024, 99 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (штрафу) за порушення боржником строків повернення позики, слід відмовити, оскільки такі вимоги є необґрунтованими враховуючи вищевикладене.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено сплату позивачем судового збору в сумі 13420,00гривень у зв`язку із зверненням до суду, що підтверджується квитанцією від 16.03.2023. (а.с. 19)

Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 6710, 00 гривень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (50 %). Решту судового збору в сумі 6710, 00 гривень слід залишити за позивачем.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Адвокатом позивача хоча й було вказано у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат понесення або ж очікування понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 гривень, однак доказів таких витрат суду протягом провадження не надано. Адвокатом відповідача про понесені судові витрати або ж про очікування понесення таких витрат суду не повідомлено. Учасниками справи не було зроблено заяву про надання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення у відповідності до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

До ухвалення рішення у справі учасники справи не повідомили суд про неможливість надання доказів, що підтверджують розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу; про причини неможливості надання таких доказів. Відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не має підстав та обов`язку вирішувати питання щодо встановлення учасникам справи терміну для надання суду доказів щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, як і призначати засідання для вирішення питання про судові витрати, вказуючи про це у резолютивній частині рішення (п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України).

Отже, доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 3, 12, 15, 16, 202, 509, 524-526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 533, 610, 611, ч. 1 ст. 612, ст.ст. 614, 626-629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 6, 10-13, 43, 44, 76-83, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Строїнецькі сади»» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами про надання поворотної фінансової допомоги (договорами позики) від 12.01.2021 і 04.01.2022 в сумі 1770024 (один мільйон сімсот сімдесят тисяч двадцять чотири) гривні 99 копійок.

В задоволення решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Строїнецькі сади»» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 6710 (шість тисяч сімсот десять) гривень 00 копійок.

Судовий збір в сумі 6710 (шість тисяч сімсот десять) гривень 00 копійок залишити за ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 : РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Строїнецькі сади»»: код ЄДРПОУ 43436425, місцезнаходження: Вінницька область, Вінницький район, с. Строїнці, вул. Аграрна, буд. 18-А.

Рішення суду складено 15.05.2023.

Суддя:

СудВінницький міський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення11.05.2023
Оприлюднено17.05.2023
Номер документу110843179
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Судовий реєстр по справі —127/6650/23

Рішення від 11.05.2023

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Борисюк І. Е.

Рішення від 11.05.2023

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Борисюк І. Е.

Ухвала від 17.04.2023

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Борисюк І. Е.

Ухвала від 17.04.2023

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Борисюк І. Е.

Ухвала від 17.04.2023

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Борисюк І. Е.

Ухвала від 17.04.2023

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Борисюк І. Е.

Ухвала від 17.03.2023

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Борисюк І. Е.

Ухвала від 13.03.2023

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Борисюк І. Е.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні