Рішення
від 08.05.2023 по справі 916/3138/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" травня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3138/22Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.

розглянувши справу №916/3138/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнуатська, буд. 88; код ЄДРПОУ 42114410)

До відповідачів: Приватного акціонерного товариства „Солді і Ко (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 28/2; код ЄДРПОУ 23162981), Приватного акціонерного товариства „Шкірсировинний завод (62025, м. Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, буд. 38; код ЄДРПОУ 05502098)

про солідарне стягнення 259189,53 грн.

Представники:

Від позивача: Ашихмін І.М., довіреність

Від Приватного акціонерного товариства „Солді і Ко: не з`явився

Від Приватного акціонерного товариства „Шкірсировинний завод: не з`явився

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства „Солді і Ко, Приватного акціонерного товариства „Шкірсировинний завод про солідарне стягнення 259189,53 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2022р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія від 21.11.2022р. вх. № ГСОО 3243/22 залишено без руху. Товариству з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія встановлено усунути недоліки позовної заяви, які визначено судом в ухвалі суду. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

01.12.2022р. до господарського суду Одеської області позивачем супровідним листом були надані докази, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 29.11.2022р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.12.2022р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3138/22. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "30" січня 2023 р. о 11:40. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 30.01.2023р. о 11:40.

30.01.2023р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 20.02.2023р. о 12:00.

20.02.2023р. до суду Приватним акціонерним товариством „Солді і Ко надано відзив на позовну заяву.

20.02.2023р. судове засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2023р. призначено підготовче засідання у справі №916/3138/22 на "13" березня 2023 р. о 11:20. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 13.03.2023р. о 11:20.

02.03.2023р. позивачем надано відповідь на відзив Приватного акціонерного товариства „Солді і Ко.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.03.2023р. закрито підготовче провадження по справі №916/3138/22. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "10" квітня 2023 р. о 11:20. Викликати учасників справи у судове засідання, призначене на 10.04.2023р. о 11:20.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Приватне акціонерне товариство „Солді і Ко заперечувало про заявлених позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство „Шкірсировинний завод відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду. Також судом ухвалу суду було скеровано на електронну адресу відповідача.

У судові засідання представник відповідача не з`являвся, про поважність причин відсутності суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідача не надходило.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 08.05.2023 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 15.05.2023р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника Приватного акціонерного товариства „Солді і Ко за час розгляду справи, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що предметом позову є Солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за спожиту електричну енергію за розрахунковий період січня- березня 2022 року, яка була поставлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до об`єкту постачання: м. Одеса, Старокиївської дороги 21 км, буд. 38, у розмірі 259189,53 грн.

Позивачем було зазначено суду, що 27.12.2018 р. Приватне акціонерне товариство „Шкірсировинний завод звернулось до позивача із заявою-приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах обраної комерційної пропозиції. Датою початку постачання в заяві-приєднання Споживачем зазначено 01.01.2019р., ЕІС код точки обліку 62Z8464628919241.

На підставі вищенаведеного, між позивачем та Приватним акціонерним товариством „Шкірсировинний завод було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 5700 за об`єктом м. Одеса, Старокиївської дороги 21 км, буд. 38, відповідно до якого позивач продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, а Споживач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У зв`язку з фактичним укладенням між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) позивачем для Приватного акціонерного товариства „Шкірсировинний завод було відкрито особовий рахунок № 04-5700.

Надалі між позивачем та Приватним акціонерним товариством „Шкірсировинний завод було підписано у новій редакції Додаток № 2 до Договору «Комерційна пропозиція ПВЦ-Індивідуальна комерційна пропозиція» із терміном дії з 01.06.2021 р. по 31.12.2021р.

Згідно п. 12 укладеної комерційної пропозиції, термін дії комерційної пропозиції до 31.03.2021 р. Комерційна пропозиція вважається продовженою на кожний наступний квартал, якщо не пізніше, ніж за 20 днів до кінця кварталу Постачальник не повідомив Клієнта про внесення змін до комерційної пропозиції та або викладення її в новій редакції.

Відповідно до умов публічного договору про постачання електричної енергії Споживачу, Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.

Позивачем було пояснено суду, що за даними АТ «ДТЕК Одеські електромережі» за розрахунковий період січня-березня 2022 р. по точці комерційного обліку за об`єктом: м. Одеса Старокиївської дороги 21 км, буд. 38, ЕІС код точки 62Z8464628919241 було спожито 73 706 кВт/год., загальною вартістю 259189,53 грн. у т.ч. ПДВ.

На вказану суму Приватним акціонерним товариством „Шкірсировинний завод були виставлені рахунки-фактури, які були отримані представником останнього, а саме: № 04-5700/1 від 04.02.2022 р. - отриманий 04.02.2022 р., № 04-5700/1 від 06.03.2022 р. - отриманий 06.03.2022 р., № 04-5700/1 від 05.04.2022 р. - отриманий 05.04.2022 р.

Відповідно до п. 5.10 публічного Договору, оплата рахунка Постачальника має бути здійснена Споживачем, у строки визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції.

Згідно із п. 5.2.1 ПРРЕЕ, електропостачальник має право на своєчасне та в повному отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Проте, Приватним акціонерним товариством „Шкірсировинний завод не було виконано свої зобов`язання щодо повної та своєчасно оплати спожитої електричної енергії, у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 259189,53 грн.

Позивачем також було зазначено суду, що пізніше, у зв`язку із зміною власника на вказане нерухоме майно було переукладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема було укладено договір № 038700-4 від 01.04.2022 р. між АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та новим власником Приватним акціонерним товариством „Солді і Ко за об`єктом споживача, ЕІС код точки обліку 62Z8464628919241, який розташований адресою: м. Одеса, Старокиївської дороги 21 км, буд. 38.

При цьому, згідно даних, наведених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за об`єктом постачання, який розташований адресою: м. Одеса, Старокиївської дороги 21 км, буд. 38, починаючи з 15.11.2021 року право власності на даний об`єкт зареєстрований за Приватним акціонерним товариством „Солді і Ко на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Позивачем було також зазначено суду, що в наступному, на адресу позивача від Приватного акціонерного товариства „Солді і Ко надійшла заява разом із пакетом документів для укладання договору постачання електричної енергії як із новим власником.

Враховуючи факт укладання договору між споживачем та Оператором системи розподілу, між позивачем та Приватним акціонерним товариством „Солді і Ко було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №12-38700-ПВЦ, згідно умов якого ТОВ «ООЕК» продає електричну енергію на об`єкт: м. Одеса, Старокиївської дороги 21 км, буд. 38, ЕІС код точки обліку 62Z8464628919241, Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії. Окрім цього, Приватним акціонерним товариством „Солді і Кобуло підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, згідно якої початок постачання електричної енергії визначено з 01.04.2022 року.

Позивачем було повідомлено суд, що ним, з урахуванням наведеного, та оскільки позивач отримав інформацію про те, що Приватного акціонерного товариства „Солді і Ко є власником об`єкту, на який здійснювалось постачання електричної енергії, ще з 15.11.2021 р., позивачем було направлено на адресу Приватного акціонерного товариства „Солді і Ко претензію та рахунок-фактуру щодо оплати заборгованості за січень-березень 2022 р. на суму 259189,53 грн.

Позивачем зазначалось, що Приватним акціонерним товариством „Солді і Ко, як власником майна та фактичним споживачем електричної енергії, не було погашено вказану заборгованість, що в свою чергу стало підставо для звернення до суду із даним позовом.

В свою чергу, Приватне акціонерне товариство „Солді і Ко в порушення вищезазначених норм законодавства споживав електричну енергію, без належного оформлення договірних правовідносин із постачання електричної енергії з ТОВ «ООЕК» та накопичував заборгованість за фактично спожиту електричну енергію на особовому рахунку, відкритому на іншу юридичну особу, чим фактично нівелював положення ПРРЕЕ щодо необхідності своєчасного розрахунку за спожиту електричну енергію.

Позовні вимоги направлено на солідарне стягнення з Приватного акціонерного товариства „Солді і Ко та Приватного акціонерного товариства „Шкірсировинний завод заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 259189,53 грн.

Надаючи відзив суду, Приватним акціонерним товариством „Солді і Ко було зазначено суду, що умови Договору №04-5700 ВПЦ, який укладено між позивачем та Приватним акціонерним товариством „Шкірсировинний завод не покладають обов`язок на Приватне акціонерне товариство „Солді і Ко жодних солідарних зобов`язань. За позицію відповідача у нього з позивачем за вказаний спірний період відсутні договірні зобов`язання.

Відповідачем було зазначено суду, що позивачем не вказано, яка норма законодавства покладає на відповідача солідарний обов`язок в частині заявлених позовних вимог.

Також відповідачем було зазначено, що на момент придбання ним прав на цілісний майновий комплекс, між позивачем та Приватним акціонерним товариством „Шкірсировинний завод існували договірні відносини, які регулювали відносини з постачання електричної енергії.

Посилаючись на п. 4.27 ПРРЕЕ, відповідачем було зазначено, що обов`язок повідомлення щодо розірвання договору покладається саме на споживача, яким відповідно до фактичних обставин, було Приватне акціонерне товариство „Шкірсировинний завод.

Відповідно до наданої відповіді на відзив Приватного акціонерного товариства „Солді і Ко, позивачем було зазначено суду, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Позивач посилався на положення ч.1, ч.2, ч. 4 ст. 543, ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 611, ст. 1190 ЦК України та зазначав суду, що між бездіяльністю відповідачів щодо неоплати за спожиту електричну енергію наявний безпосередній причинно-наслідковий зв`язок та позивач має справо вимагати виконання солідарного обов`язку в повному обсязі від відповідачів як солідарних боржників.

Також позивачем було зазначено суду, що до нього жодних звернень відносно остаточного припинення користування електричною енергією не надходило, також не надходили звернення стосовно переукладання договору про постачання електроенергії споживачу, тому постачальник продовжував надавати послуги з постачання електричної енергії до об`єкту.

Позивач вказував, що спожита електрична енергія у розрахунковий період січня березня 2022 року за об`єктом була спожита новим власником, а тому він зобов`язаний сплатити заборгованість.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника Приватного акціонерного товариства „Солді і Ко" за час розгляду справи, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Надаючи оцінку доводам позивача та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія в позовній заяві, та направленим на солідарне стягнення з відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія та Приватного акціонерного товариства „Солді і Ко заборгованості за спожиту електричну енергію за розрахунковий період січень березень 2020 року у розмірі 259189,53 грн., суд зазначає таке.

11.06.2017 набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", відповідно до якого суб`єкти господарювання, які одночасно здійснювали діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, повинні були протягом 18 місяців з дня набрання чинності зазначеним законом, тобто до 11.12.2018, забезпечити юридичне відокремлення діяльності оператора системи розподілу від інших видів діяльності вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання (обленерго), у тому числі шляхом створення електропостачальника.

Водночас Закон України "Про ринок електричної енергії" запровадив нову модель системи договірних правовідносин на роздрібному ринку електроенергії.

В силу статті 4 Закон України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 (далі Правила роздрібного ринку електричної енергії).

Положеннями пункту 1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.

У пункті 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії закріплено, що на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається (пункт 3.1.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої, другої статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

В силу пункту 3.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії постачання електричної енергії споживачу здійснюється, зокрема, якщо споживач є стороною діючих договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг (абзац тринадцятий пункту 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Згідно з пунктом 5.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії Електропостачальник має право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Як з`ясовано судом, 27.12.2018р. Приватне акціонерне товариство „Шкірсировинний завод звернулось до позивача із заявою-приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах обраної комерційної пропозиції. Датою початку постачання в заяві-приєднання Споживачем зазначено 01.01.2019р., ЕІС код точки обліку 62Z8464628919241.

Між позивачем та Приватним акціонерним товариством „Шкірсировинний завод було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 5700 за об`єктом м. Одеса, Старокиївської дороги 21 км, буд. 38, відповідно до якого позивач продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, а Споживач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Також між позивачем та Приватним акціонерним товариством „Шкірсировинний завод було підписано у новій редакції Додаток № 2 до Договору «Комерційна пропозиція ПВЦ-Індивідуальна комерційна пропозиція».

Відповідно до п. 12. Комерційної пропозиції визначено, що термін дії з 01.06.2021р. по 31.12.2021р. Також визначено, що комерційна пропозиція вважається продовженою на кожний наступний квартал, якщо не пізніше, ніж за 20 днів до кінця кварталу постачальник не повідомив клієнта про внесення змін до комерційної пропозиції та/або викладення її в новій редакції.

Умовами п. 13. Комерційної пропозиції визначається, що договір набирає чинності з дати підписання клієнтом заявки-приєднання приєднання до договору і укладається на строк до 31.12.2021р., а в частині розрахунків (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи нарахування пені та штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії Договору клієнта з оператором системи про надання послуг розподілу (передачі) електричної енергії.

Отже, як встановлено судом, на момент виникнення спірного періоду січень березень 2022 року позивач перебував у договірних відносинах з Приватним акціонерним товариством „Шкірсировинний завод.

Як з`ясовано судом, 12.04.2022р. новим власником об`єкта було підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, з позначкою, що початок постачання електричної енергії з 01.04.2022р. та 12.04.2022р. з позивачем було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №12-38700-ПВЦ

Суд зазначає, що саме з 01.04.2022р. між позивачем та Приватним акціонерним товариством „Солді і Ко склалися договірні відносини.

За матеріалами справи судом з`ясовано, що від самого початку рахунок №04-5700/1 від 04.02.2022р. за спожиту електричну енергію за січень 2022р., рахунок №04-5700/1 від 06.03.2022р. за лютий 2022р. та рахунок 04-5700/1 від 05.04.2022р. за березень 2022р., які покладено позивачем як підстави стягнення спірної заборгованості, виставлялись із зазначенням платника Приватне акціонерне товариство „Шкірсировинний завод.

І лише 06.09.2022р. позивачем було перевиставлено рахунок на повну суму боргу за вказаний період на ім`я Приватного акціонерного товариства „Солді і Ко та скеровано його разом з претензією.

Відповідно до п. 6.18 Правил користування електричною енергією у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Постачальник електричної енергії зобов`язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією. За умови одночасного розірвання договору про постачання електричної енергії з попереднім споживачем, виплати всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, та звернення нового споживача щодо укладення договору про постачання електричної енергії в межах одного розрахункового періоду припинення електропостачання об`єкта не здійснюється.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

Також суд зазначає, з новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів, після розірвання договорів зі споживачем, який звільняє приміщення.

Тобто зобов`язання з розірвання договору про постачання електричної енергії з попереднім споживачем покладені на сторони такого договору і новий власник, який виявив бажання стати споживачем електричної енергії, не наділений ні повноваженнями вчиняти дії, направлені на розірвання договору про постачання електричної енергії, стороною якого він не був, ні нести будь-яких обов`язків у правовідносинах, які виникли між іншими суб`єктами.

Укладення договору про постачання електричної енергії є обов`язком постачальника електричної енергії і запропонований договір повинен відповідати типовому договору про постачання електричної енергії (додаток 3 до ПКЕЕ).

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи , жодних коригувань обсягів споживання електричної енергії зі сторони АТ ДТЕК Одеські електромережі проведено не було, отже надані до позивача обсяги споживання електричної енергії за спірний період є дійсними та достовірними.

З урахуванням викладеного та зазначеного, суд приходить до висновку, що правовідносини зі споживання електричної енергії за вказаний період виникли у позивача з Приватним акціонерним товариством „Шкірсировинний завод, на підставі доказів, що будо встановлено судом вище, у зв`язку з чим суд приходить до висновку що саме Приватним акціонерним товариством „Шкірсировинний завод було допущено порушення прийнятих на себе зобов`язань.

Також суд зазначає, що позивачем, подаючи позов та визначаючи докази, у підстави позову було покладено Договір з Приватним акціонерним товариством „Шкірсировинний завод та відповідні рахунки, платником за якими було визначено саме Приватне акціонерне товариство „Шкірсировинний завод.

Судом критично оцінюється посилання позивача на положення ст. 1190 Цивільного кодексу, за якими визначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим, оскілки в даному випадку є невиконання зобов`язання боржником, а не наявність шкоди, на яку посилається позивач, та зворотнього суду не доведено.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Приватним акціонерним товариством „Шкірсировинний завод прийнятих на себе зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку Приватного акціонерного товариства „Шкірсировинний завод належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення Приватного акціонерного товариства „Шкірсировинний завод заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 259189,53 грн.

Щодо вимог про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості суд зазначає, що солідарна відповідальність настає тоді, коли вона передбачена договором або законом.

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (ч. 1 ст. 541 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором (ч. 4 ст. 543 ЦК України).

Поряд з цим, судом з`ясовано, що за даними спірними правовідносинами за вказаний позивачем період, які виникли, як встановлено судом, саме між позивачем та Приватним акціонерним товариством „Шкірсировинний завод, з урахуванням вище встановлених обставин судом, у Приватного акціонерного товариства „Солді і Ко відсутній солідарний обов`язок нести відповідальність за невиконання таких договірних зобов`язань, які покладено позивачем у предмет даного спору, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства „Солді і Ко позивачу судом відмовляється.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості у загальному розмірі 259189,53 грн. з Приватного акціонерного товариства „Шкірсировинний завод.

У задоволенні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства „Солді і Ко слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 3110,27 (1,5%*0,8) покладаються на Приватне акціонерне товариство „Шкірсировинний завод.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія до Приватного акціонерного товариства „Шкірсировинний завод задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Шкірсировинний завод (62025, м.Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, буд. 38; код ЄДРПОУ 05502098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія (65007, м. Одеса, вул. М. Арнаутська, 88; код ЄДРПОУ 42114410) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 259189 (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят дев`ять) грн. 53 коп. та втирати по сплаті судового збору у розмірі 3110 (три тисячі сто десять) грн. 27 коп.

3.У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія до Приватного акціонерного товариства „Солді і Ко відмовити.

Повний текст рішення складено 15 травня 2023 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення08.05.2023
Оприлюднено16.05.2023
Номер документу110845317
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —916/3138/22

Ухвала від 12.06.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Д'яченко Т.Г.

Судовий наказ від 20.10.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Д'яченко Т.Г.

Постанова від 05.10.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Разюк Г.П.

Ухвала від 07.08.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Разюк Г.П.

Ухвала від 22.06.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Разюк Г.П.

Ухвала від 19.06.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Разюк Г.П.

Ухвала від 12.06.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Разюк Г.П.

Рішення від 08.05.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Д'яченко Т.Г.

Ухвала від 08.05.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Д'яченко Т.Г.

Ухвала від 10.04.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Д'яченко Т.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні