Постанова

від 05.10.2023 по справі 916/3138/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/3138/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Рябоконь В.І. посвідчення адвоката України №003567 від 18.12.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ОД №003567 від 18.12.2018, довіреність №04/16/09 від 16.09.2022

від відповідача 1 Погорілець Р.В. свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №7185/10 від 07.12.2018, ордер серія АІ №1290404 від 23.09.2022

/відповідач 2 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце його проведення/

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія"

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2023, проголошене о 10:58:53 суддею Д`яченко Т.Г. у м. Одесі, повний текст якого складено та підписано 15.05.2023

у справі № 916/3138/22

за позовом скаржника

до відповідачів: 1. Приватного акціонерного товариства "Солді і Ко";

2. Приватного акціонерного товариства "Шкірсировинний завод"

про солідарне стягнення 259 189,53 грн. та

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) „Одеська обласна енергопостачальна компанія звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) „Солді і Ко та ПрАТ „Шкірсировинний завод про солідарне стягнення 259 189,53 грн. заборгованості за спожиту у січні-березні 2022 року електричну енергію.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем 1 умов договору про постачання електричної енергії, щодо оплати вартості електричної енергії, а також позивач вважав, що солідарний обов`язок з виконання відповідного зобов`язання виник і у відповідача 2, оскільки останній з 15.11.2021 є новим власником об`єкту за адресою: м.Одеса, Старокиївська дорога 21 км, буд.38, на який здійснювалось постачання електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.05.2023 позовну заяву ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія в частині вимог до ПрАТ „Шкірсировинний завод задоволено повністю та стягнуто з останнього на користь ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 259 189,53 грн. та втирати по сплаті судового збору у розмірі 3 110,27 грн. У задоволенні позовних вимог до ПрАТ „Солді і Ко відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено факт неналежного виконання прийнятих на себе зобов`язань саме ПрАТ „Шкірсировинний завод та відсутність таких у ПрАТ „Солді і Ко

Із зазначеним рішенням місцевого господарського суду не погоджується позивач, звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин положення п. 6.18 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996, оскільки з матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між сторонами за період січень-березень 2022 року, тобто у період коли відповідні Правила не були чинними.

Також скаржник вважає не правомірним висновок суду про те, що лише з 01.04.2022 між позивачем та ПрАТ „Солді і Ко склалися договірні відносини, тоді як специфіка укладення договорів про постачання електричної енергії споживачу та приєднання до умов публічного договору здійснюється за особливим порядком, а ПрАТ „Солді і Ко приєдналось до умов публічного договору про постачання електричної енергії, розміщеного на офіційному веб-сайті, шляхом фактичного споживання електричної енергії при переході до нього права власності на об`єкт, а не з моменту укладення між сторонами договору у письмовій (паперовій) формі. Таким чином на переконання апелянта, оскільки ПрАТ „Солді і Ко є законним власником відповідного об`єкту постачання з 15.11.2021, то саме він з цієї дати несе обов`язок утримувати дане майно та є набувачем прав та обов`язків споживача електричної енергії.

Скаржник стверджує про те, що судом першої інстанції безпідставно не була надана оцінка укладеному між відповідачами договору про відшкодування комунальних витрат від 16.11.2021, яким підтверджено, що починаючи з 16.11.2021 фактичним споживачем електричної енергії є саме ПрАТ „Солді і Ко, який з 15.11.2021 є власником майна.

На думку апелянта, судом першої інстанції не було враховано положення ч. 3 ст. 6, ст.ст. 526, 630, 631 ЦК України, ЗУ «Про ринок електричної енергії», Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі Правила або ПРРЕЕ), що затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі-НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312, та сталу позицію Верховного Суду відносно того, що факт відсутності укладеного письмового договору про постачання електричної енергії у спірний період не може свідчити про відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем, а також не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати фактично отриманих послуг з постачання електричної енергії.

Крім того, скаржник вважає, що судом першої інстанції було порушено приписи ст. 6 Конвенції, оскільки проігноровано повністю доводи позивача та порушено ст. 76, ч. 1 ст. 86 ГПК України тим, що не надано оцінки усім доказам.

ПрАТ „Солді і Ко надіслало до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, зазначає про те, що рішенням суд першої інстанції аргументовано встановлено, що саме з 01.04.2022 між ним та позивачем виникли договірні зобов`язання, а за спірний період у останнього відсутні будь-які боргові зобов`язання перед останнім. Крім того, ПрАТ „Солді і Ко погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірний період січень-березень 2021 року, позивач перебував у договірних відносинах саме з ПрАТ „Шкірсировинний завод, яким і допущено порушення прийнятих на себе зобов`язань та не виконано обов`язок з оплати спожитої електричної енергії за цей період. На підставі зазначеного ПрАТ „Солді і Ко просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухав пояснення представників сторін у судовому засіданні, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2018 ПрАТ „Шкірсировинний завод звернулось до позивача із заявою-приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах обраної комерційної пропозиції. Датою початку постачання в заяві-приєднання Споживачем зазначено 01.01.2019, ЕІС код точки обліку 62Z8464628919241.

Підписанням заяви-приєднання відповідачем 1 підтверджено факт його приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу.

Умови договору розроблені з урахуванням вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил і є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 договору).

Таким чином, між позивачем та ПрАТ „Шкірсировинний завод було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу за об`єктом м.Одеса, Старокиївська дорога 21 км, буд. 38, відповідно до якого позивач продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, а Споживач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

Згідно п. 3.2 договору споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ та умов цього договору.

Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (пункт 3.3 договору).

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору (пункт 5.1 договору).

Пунктами 5.2, 5.4 договору встановлено,що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі його зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

За умовами п. 5.5 вказаного договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Умовами п. 5.7 договору визначено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної в комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Пунктом 6.2 договору, сторони передбачили, що споживач зобов`язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Згідно до п.п. 10.1, 10.2 договору, споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ та цим договором.

Пунктом 13.1 договору передбачено, що цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та/або сплаченого рахунку постачальника. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (пункт 13.1 договору).

Також між позивачем та ПрАТ „Шкірсировинний завод у 2021 році було підписано Додаток № 2 до Договору Комерційна пропозиція ПВЦ-Індивідуальна комерційна пропозиція.

Умовами п. 13 Комерційної пропозиції визначається, що договір набирає чинності з дати підписання клієнтом заявки-приєднання приєднання до договору і укладається на строк до 31.12.2021, а в частині розрахунків (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи нарахування пені та штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії Договору клієнта з оператором системи про надання послуг розподілу (передачі) електричної енергії. Такої заяви жодна із сторін не зробила, отже договір у 2022 році був чинним.

За даними АТ ДТЕК Одеські електромережі за розрахунковий період січень-березень 2022 року по точці комерційного обліку за об`єктом: м.Одеса Старокиївська дорога 21 км, буд. 38, ЕІС код точки 62Z8464628919241 було спожито 73 706 кВт/год., загальною вартістю 259 189,53 грн. у т.ч. ПДВ.

На вказану суму ПрАТ „Шкірсировинний завод були виставлені рахунки-фактури, які були отримані представником останнього, а саме: № 04-5700/1 від 04.02.2022, № 04-5700/1 від 06.03.2022, № 04-5700/1 від 05.04.2022.

Позивач зазначає, що зазначені рахунки ПрАТ „Шкірсировинний завод сплачені не були, у зв`язку чим у останнього виникла заборгованість у сумі 259 189,53грн..

01.04.2022 укладено договір № 038700-4 між АТ ДТЕК Одеські електромережі та ПрАТ „Солді і Ко за об`єктом споживача, ЕІС код точки обліку 62Z8464628919241, який розташований адресою: м. Одеса, Старокиївської дороги 21 км, буд. 38.

При цьому, згідно даних, наведених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за об`єктом постачання, який розташований адресою: м.Одеса, Старокиївська дорога 21 км, буд. 38, право власності зареєстроване за ПрАТ„Солді і Ко починаючи з 15.11.2021 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна.

12.04.2022 ПрАТ „Солді і Ко було підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, з позначкою, що початок постачання електричної енергії з 01.04.2022 та 12.04.2022 з позивачем було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №12-38700-ПВЦ, отже договірні відносини між позивачем та ПрАТ „Солді і Ко виникли з 01.04.2022.

Позивач зазначає, що оскільки отримав інформацію про те, що ПрАТ „Солді і Ко є власником об`єкту, на який здійснювалось постачання електричної енергії з 15.11.2021, ним було направлено на адресу ПрАТ„Солді і Ко претензію та рахунок-фактуру щодо оплати заборгованості за січень-березень 2022 року на суму 259 189,53 грн., однак останнім, як власником майна та фактичним споживачем електричної енергії, не було погашено вказану заборгованість, що в свою чергу стало підставою для звернення до суду із даним позовом про солідарне стягнення з ПрАТ„Солді і Ко та ПрАТ „Шкірсировинний завод відповідної заборгованості.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частиною 6 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно ч. 1 статті 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Згідно до п. 1.2.15 Правил на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п. 1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.

Пунктом 3.1.6. ПРРЕЕ визначено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: 1) об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; 2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; 3) споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач; 4) за усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії.

Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 уклав публічний договір про постачання електричної енергії з ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" шляхом підписання заявки-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції ПВЦ - Індивідуальна комерційна пропозиція.

Так, укладений між сторонами у справі договір, за яким позивач здійснює постачання електроенергії відповідачу, є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань і є обов`язковим для виконання сторонами.

Як з`ясовано вище, умовами п. 13. Комерційної пропозиції визначається, що договір набирає чинності з дати підписання клієнтом заявки-приєднання приєднання до договору і укладається на строк до 31.12.2021, а в частині розрахунків (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи нарахування пені та штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії Договору клієнта з оператором системи про надання послуг розподілу (передачі) електричної енергії.

Пунктом 4.27. ПРРЕЕ встановлено, що у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об`єкта.

У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

Таким чином, обов`язковими умовами для розірвання договору споживачем у зв`язку зі звільненням приміщення/остаточного припинення користування електроенергією, згідно вимог договору та Правил, є повідомлення електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів та сплата всіх платежів за період до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Однак, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідачем 1 виконано п. 4.27 ПРРЕЕ, тобто останній не здійснив своєчасне (завчасне, не пізніше ніж за 20 робочих днів) повідомлення оператора системи розподілу - АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" та електропостачальника - ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" про намір припинити дію відповідного договору у зв`язку з остаточним припиненням користування електричної енергії.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що протягом спірного періоду січень - березень 2022 року позивач перебував у договірних відносинах саме з ПрАТ„Шкірсировинний завод» і лише 12.04.2022 новим власником об`єкта ПрАТ „Солді і Ко було підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу з позначкою, що початок постачання електричної енергії з 01.04.2022 та 12.04.2022 з позивачем було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №12-38700-ПВЦ, отже тільки з 01.04.2022 між позивачем та ПрАТ„Солді і Ко виникли договірні відносини.

Стосовно тверджень апелянта про те, що судом першої інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення п. 6.18 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996, то дійсно це так, однак означене не вплинуло на правомірність висновків суду першої, оскільки умови для розірвання договору споживачем у зв`язку зі звільненням приміщення/остаточного припинення користування електроенергією викладені в п. 6.18 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 є ідентичними п.4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312.

Безпідставними є твердження скаржника про те, що судом першої інстанції не враховано положення ч. 3 ст. 6, ст.ст. 526, 630, 631 ЦК України, ЗУ «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ та сталу позицію Верховного Суду відносно того, що факт відсутності укладеного письмового договору про постачання електричної енергії у спірний період не може свідчити про відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем 2, а також не може бути підставою для звільнення відповідача 2 від оплати фактично отриманих послуг з постачання електричної енергії, оскільки як вже було встановлено у даному випадку у спірний період існував чинний договір про постачання електричної енергії споживачу за об`єктом м. Одеса, Старокиївська дорога 21 км, буд. 38 укладений між позивачем та ПрАТ„Шкірсировинний завод».

Щодо доводів апелянта про те, що ПрАТ „Солді і Ко є законним власником відповідного об`єкту постачання з 15.11.2021, а тому саме він з цієї дати несе обов`язок утримувати дане майно та є набувачем прав та обов`язків споживача електричної енергії , то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов`язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апелянт не довів суду належними доказами у справі, що споживання електроенергії за об`єктом м. Одеса, Старокиївської дороги 21 км, буд. 38 у спірний період здійснювалось саме власником цього об`єкту, а не іншими особами. Крім того, відсутні і докази того, що ПрАТ "Солді і Ко", як власником відповідного об`єкту, у період з 15.11.2021 по 01.01.2022 було оплачено спожиту за цим об`єктом електричну енергію, або що за ним існує заборгованість за цей час, а сам факт споживання електричної енергії у спірний період за зазначеним об`єктом без наявності доказів підтвердження її споживання саме ПрАТ "Солді і Ко" є підставою лише для застосування чинного у той час договору, укладеного між позивачем та ПрАТ „Шкірсировинний завод».

Посилання скаржника на укладений 16.11.2021 між ПрАТ „Солді і Ко та ПрАТ „Шкірсировинний завод» договір про відшкодування комунальних витрат, як на доказ факту споживання електричної енергії у спірний період ПрАТ „Солді і Ко, колегія суддів не може визнати обгрунтованим, оскільки зазначений договір припинив дію 31.12.2021, отже ним не охоплюється спірний період, який почався з 1.01.2022.

Крім того, колегії суддів вважає логічним, що укладаючи договір з новим споживачем, щодо об`єкту, відносно якого є чинний договір, постачальник мав вирішити долю останнього, а також визначитися щодо порядку погашення заборгованості за ним, однак позивач означеного не зробив і тому самостійно має нести негативні наслідки такої поведінки.

Таким чином, доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі, є такими, що не спростовують вірних висновків господарського суду першої інстанції щодо існування у спірний період договірних відносин саме між позивачем та відповідачем 1.

Згідно з п.4.1 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

У відповідності до п.п. 4.12, 4.13 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

За п. 4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем були виставлені рахунки-фактури ПрАТ „Шкірсировинний завод на загальну суму 259 189,53 грн., водночас ПрАТ „Шкірсировинний завод взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної сплати вартості зазначеної використаної електричної енергії не виконав, в обумовлені строки вартість електричної енергії за вказаним договором за період січень березень 2022 не сплатив , у зв`язку з чим за ним рахується прострочена заборгованість перед позивачем за період січень березень 2022 року в розмірі 259 189,53грн., яка і була стягнута місцевим господарським стягненню з останнього. При цьому доводів щодо незаконності рішення у цій частині апеляційна скарга не містить.

За статтею 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно до статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, в яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, оскільки колегією суддів встановлено той факт, що за період з січня по березень 2022 року у позивача існували правовідносини саме з ПрАТ„Шкірсировинний завод», а також відсутність в матеріалах справи договорів, які б покладали на ПрАТ „Солді і Ко» солідарний обов`язок нести відповідальність за невиконання відповідних договірних зобов`язань, то у останнього відсутній солідарний обов`язок в межах заявлених позивачем позовних вимог, що вірно встановлено судом першої інстанції у зв`язку з чим правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача до ПрАТ „Солді і Ко» про осягнення з останнього в солідарному порядку заборгованості в розмірі 259 189,53грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника, що місцевим господарським судом неповністю встановлено всі обставини справи, проігноровано доводи позивача та не надано оцінки усім доказам.

Враховуючи приписи ст. 269 Господарського процесуального кодексу України щодо меж апеляційного перегляду, а також закріплений ст. 14 Кодексу принцип диспозитивності, перегляд оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку здійснено в межах вимог заявника апеляційної скарги

В силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що оскільки висновки оскаржуваного рішення апелянтом не спростовані, то апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, як ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Згідно із ст.129 ГПК України, судові витрати слід залишити за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2023 у справі №916/3138/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" без задоволення.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та згідно з ч.5 ст.12, ч.2 ст. 282 та п.2 ч.3 ст.287 касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 9.10.2023 о 10.15

Головуючий суддяГ.П. Разюк

СуддяС.І. Колоколов

СуддяЯ.Ф. Савицький