Рішення

від 08.05.2023 по справі 922/3473/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2023м. ХарківСправа № 922/3473/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Шевченко А.В.

за участю представників учасників процесу:

прокурора: Клейн Л.В., посвідчення № 057300 від 09.10.2020 р.,

позивача: Кулікова Н.М., самопредставництво,

третьої особи: не з`явився,

відповідача: Ганга Д.Г., адвокат, ордер серія ВІ № 1057215 від 27.09.2021 р,

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу,

за позовом: Керівника Лозівської окружної прокуратури, Харківська обл., м. Лозова в інтересах держави, в особі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, смт. Близнюки, Харківська обл.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Лозівська районна державна адміністрація Харківської області, місто Лозова, Харківська обл.,

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лан», Харківська обл., с. Добровілля,

про розірвання договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лан», з наступними позовними вимогами:

1. Розірвати договір від 15.11.2017 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682500:01:000:0947 площею 39,1103 га укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністюЛан.

2. Розірвати договір від 15.11.2017 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682500:01:000:0948 площею 28,7652 га укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністюЛан.

3. Розірвати договір від 15.11.2017 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682500:01:000:0950 площею 10,0910 га укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністюЛан.

4. Розірвати договір від 15.11.2017 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682500:01:000:0951 площею 3,2611 га укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністюЛан.

5. Розірвати договір від 15.11.2017 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682500:01:000:0952 площею 2,4195 га укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністюЛан.

6. Розірвати договір від 16.11.2017 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682500:01:000:0959 площею 15,7765 га укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністюЛан.

7. Розірвати договір від 16.11.2017 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682500:01:000:0962 площею 6,0000 га укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністюЛан.

8. Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністюЛанповернути територіальній громаді в особі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області земельну ділянку кадастровий номер 6320682500:01:000:0947 площею 39,1103 га.

9. Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністюЛанповернути територіальній громаді в особі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області земельну ділянку кадастровий номер 6320682500:01:000:0948 площею 28,7652 га.

10. Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністюЛанповернути територіальній громаді в особі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області земельну ділянку кадастровий номер 6320682500:01:000:0950 площею 10,0910 га.

11. Зобов`язатиСільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністюЛанповернути територіальній громаді в особі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області земельну ділянку кадастровий номер 6320682500:01:000:0951 площею 3,2611 га.

12. Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністюЛанповернути територіальній громаді в особі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області земельну ділянку кадастровий номер 6320682500:01:000:0952 площею 2,4195 га.

13. Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністюЛанповернути територіальній громаді в особі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області земельну ділянку кадастровий номер 6320682500:01:000:0959 площею 15,7765 га.

14. Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністюЛанповернути територіальній громаді в особі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області земельну ділянку кадастровий номер 6320682500:01:000:0962 площею 6,0000 га.

РУХ СПРАВИ ПРИ ЙОГО ПЕРВІСНОМУ РОЗГЛЯДІ.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями визначено суддею-доповідачем по справі Аріт К.В.

06 вересня 2021 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3473/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Залучено в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимогна предмет спору на стороні позивача - Близнюківську районну державну адміністраціюХарківської області (адреса: 64801, Харківська обл., Близнюківський район, смт. Близнюки, вул. Незалежності, 39; код ЄДРПОУ 04059533). 30 листопада 2021 року, ухвалою господарського суду Харківської області, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до "06" грудня 2021 року включно. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні. 16 грудня 2021 року, рішенням господарського суду Харківської області, в позові відмовленоповністю.

26 січня 2022 року, ухвалою Східного апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратурина рішення Господарського суду Харківської області від 16 грудня 2021 року у справі № 922/3473/21 залишено без руху. 11 лютого 2022 року, ухвалою Східного апеляційного господарського суду, поновлено заступнику керівника Харківської обласної прокуратури строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2021 у справі № 922/3473/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратурина рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2021 у справі № 922/3473/21. 08 серпня 2022 року, постановою Східного апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2021 у справі № 922/3473/21 залишено без змін.

22 вересня 2022 року, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, поновлено Першому заступникові керівника Харківської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 та рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2021 у справі № 922/3473/21. Відкрито касаційне провадження у справі № 922/3473/21 за касаційною скаргою Першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 та рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2021. 02 листопада 2022 року, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, задоволено касаційну скаргу Першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури. Вирішено скасуватипостанову Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 та рішенняГосподарського суду Харківської області від 16.12.2021 у справі № 922/3473/21. Справу № 922/3473/21 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

РУХ СПРАВИ ПРИ НОВОМУ РОЗГЛЯДІ.

30 листопада 2022 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято справу № 922/3473/21 до провадження судді-доповідача Калініченко Н.В. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/3473/21 підготовче провадження і призначено підготовче засідання.

16 січня 2023 року, ухвалою господарського суду Харківської області, задоволено клопотання (вх. № 388 від 09 січня 2023 року) прокурора, в порядку ст. 52 ГПК України, про заміну третьої особи. Замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача з Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області (64801, Харківська область, Близнюківський район, селище міського типу Близнюки, вулиця Незалежності, будинок 39; код ЄДРПОУ: 04059533) на її правонаступника - Лозівську районну державну адміністрацію Харківської області (64602, Харківська область, місто Лозова, вулиця Лозовського, 10А; код ЄДРПОУ: 04058746).

27 лютого 2023 року, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області, долучено до матеріалів справи додаткові пояснення прокурора (вх. № 2311 від 31 січня 2023 року), при цьому суд зазначив, що прокурор діє не у спосіб, передбачений ГПК України.

Також, 27 лютого 2023 року, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області, долучено до матеріалів справи докази: накази про затвердження та копії штатного розпису, публікації в мережі "Інтернет", в порядку ч. 8 ст. 80 ГПК України, через застосування процесуального механізму до ч. 2 ст. 119, ст. ст. 77, 181, 232 ГПК України, визнаючи поважною причину неподання доказів від обставин, що не залежали від відповідача, продовжено відповідачеві строк на їх подання до 27 лютого 2023 року.

13 березня 2023 року, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи пояснення прокурора (вх. № 5778 від 08 березня 2023 року).

13 березня 2023 року, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Щодо реалізації учасниками справи свого права на подання заяв по суті справи: відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. № 16647 від 20 грудня 2022 року), що прийнятий до розгляду із долученням до матеріалів справи протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 26 грудня 2022 року; прокурором надано відповідь на відзив (вх. № 304 від 05 січня 2023 року), що прийнята до розгляду із долученням до матеріалів справи протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 23 січня 2023 року; відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив (вх. № 1563 від 23 січня 2023 року), що прийняті до розгляду із дорученням до матеріалів справи протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 27 лютого 2023 року; позивач та третя особа не скористались своїм правом на подання заяв по суті справи.

Також, суд зазначає, що строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегульовані розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. В свою чергу, відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 року № 133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64//2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Законом України № 2212-ІХ від 21 квітня 2022 року затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2263-іХ від 22 травня 2022 року затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про затвердження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Законом України №2500-IX від 15 серпня 2022 року затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Законом України №2738-IX від 16 листопада 2022 року затверджено Указ Президента України від 07 листопада 2022 року №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Законом України №2915-IX від 07 лютого 2023 року затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року№ 58/2023"Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами будівля, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали часткових руйнувань. З моменту введення воєнного стану та початку ведення активних бойових дій на території Харківської області суд не може забезпечити безпеку апарату суду, суддів, а тому був вимушений обмежити присутність осіб у приміщенні суду до нормалізації обстановки з безпекою у регіоні та усунення руйнувань, у зв`язку з чим, у господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя та працює у дистанційному режимі. За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Радою суддів України 02 березня 2022 року опубліковано рекомендації щодо роботи суддів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлено певний порядок роботи. Відповідно до частини 1 та 2 статті Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-яким іншим міркуванням в судовому процесі. Крім того, в період з 25 січня 2023 року по 08 лютого 2023 року суддя-доповідач по справі Калініченко Н.В. перебувала у щорічній відпустці.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений з об`єктивних причин вийти за межі строку, встановленого ст.ст. 177, 195 Господарського процесуального кодексу України, який в даному випадку не є розумним. При цьому, суд здійснив усі необхідні дії для розгляду справи, а в матеріалах справи достатньо матеріалів для вирішення спору по суті.

У пунктах 2, 4 частини 3статті 129 Конституції Українизакріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях7,13 ГПК України, а тому господарські суди зобов`язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства.Закон України "Про судоустрій та статус суддів"(пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку. Згідно зстаттею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II). Суд констатує про те, що під час розгляду справи, були створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав, що передбачені ГПК України.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ У СПРАВІ.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

У позовній заяві зазначається, що Лозівською окружною прокуратурою в ході проведення вивчення стану додержання вимог земельного законодавства встановлено, що розпорядженням першого заступника голови Близнюківської районної державної адміністрації від 12.04.2017 № 167 зі змінами згідно розпорядження № 851 від 01 листопада 2017 року передано в оренду СТОВ «Лан» земельні ділянки: 6320682500:01:000:0947, площею 39,1103 га, кадастровий номер 6320682500:01:000:0948, площею 28,7652 га, кадастровий номер 6320682500:01:000:0950, площею 10,0910 га, кадастровий номер 6320682500:01:000:0951, площею 3,2611 га, кадастровий номер 6320682500:01:000:0952, площею 2,4195 га, які складаються з нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) (угіддя-пасовища). На підставі вказаного розпорядження 15 листопада 2017 року між Близнюківською районною державною адміністрацією та СТОВ «Лан» укладені договори оренди вищезазначених земельних ділянок. Крім того, розпорядженням першого заступника голови Близнюківської районної державної адміністрації від 01 листопада 2017 року № 850 передано в оренду СТОВ «Лан» земельні ділянки: кадастровий номер 6320682500:01:000:0959, площею 15,7765 га, кадастровий номер 6320682500:01:000:0960, площею 19,6640 га, кадастровий номер 6320682500:01:000:0961, площею 5,7518 га, кадастровий номер 6320682500:01:000:0962, площею 6,0000 га, які складаються з нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) (угіддя-пасовища). На підставі вказаного розпорядження 16 листопада 2017 року між Близнюківською районною державною адміністрацією та СТОВ «Лан» укладені договори оренди вищезазначених земельних ділянок.

Прокурор посилається на наявність підстав для розірвання договорів оренди. Зокрема, зазначає, що під час розпорядження землями невитребуваного пайового фонду Близнюківська районна державна адміністрація керувалась ч. 2 ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», відповідно до якої сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації за межами населених пунктів. Статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» встановлено, що нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

Так, на підставі розпоряджень Близнюківської районної державної адміністрації від 12 квітня 2017 року № 167 зі змінами згідно розпорядження № 851 від 01 листопада 2017 року та від 01 листопада 2017 року № 850 передано в оренду СТОВ «Лан» земельні частки (паї), що перебували в колективній власності колишнього КСП «Більшовики» та відносяться до нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) (угіддя - пасовища), розташованих на території Близнюківської селищної ради Близнюківського району Харківської області. Договори щодо оренди земельних ділянок укладені строком на 49 років (п. 8 Договору).

Як вказує прокурор, СТОВ «Лан» під час використання спірних земельних ділянок порушив умови договорів та використовує їх не за цільовим призначенням (видом використання). Так, відповідно до п. 1, 2 Договору оренди від 15 листопада 2017 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320682500:01:000:0947 в оренду передається пасовище площею 39,1103 га з числа нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) (угіддя - пасовища). У п. 31 Договору оренди передбачено обов`язки орендаря, зокрема згідно ст. 25 Закону України «Про оренду землі», обов`язок використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, не змінювати вид сільськогосподарських угідь. Аналогічні положення встановлені в договорах оренди земельних ділянок кадастрові номери 6320682500:01:000:0948 щодо пасовища площею 28,7652 га, 6320682500:01:000:0950 щодо пасовища площею 10,0910 га, 6320682500:01:000:0951 щодо пасовища площею 3,2611 га, 6320682500:01:000:0952 щодо пасовища площею 2,4195 га, 6320682500:01:000:0959 щодо пасовища площею 15,7765 га, 6320682500:01:000:0962 щодо пасовища площею 6,0000 га.

Прокурор зазначає, що в порушення істотних умов п. п. 1, 2, 31 договорів, СТОВ «Лан» використовує земельні ділянки із числа пасовищ як ріллю. Відповідно до акту від 02 липня 2021 року з метою забезпечення контролю за використанням та охороною земель територіальної громади Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області громадськими інспекторами з охорони довкілля у Харківській області проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6320682500:01:000:0947 площею 39,1103 га. Обстеженням на місцевості земельної ділянки з кадастровим номером 6320682500:01:000:0947, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Близнюківської селищної ради Харківської області та яка перебуває у користуванні СТОВ «Лан» на праві оренди, встановлено, що на земельній ділянці проведено посіви пшениці та вівса (частково здійснено посів, врожай 2021 року, про що свідчать сліди механічного обробітку), що вказує на те, що в поточному році земельна ділянка використовувалась з самовільною зміною угідь, а саме не як пасовище, а як рілля для вирощування сільськогосподарської культури, що є порушенням умов договору оренди та земельного законодавства. Як вказує прокурор, відповідно до інших актів від 02 липня 2021 року відносно інших земельних ділянок, а саме 6320682500:01:000:0948, 6320682500:01:000:0950, 6320682500:01:000:0951, 6320682500:01:000:0952, 6320682500:01:000:0959, 6320682500:01:000:0962 також встановлено нецільове використання цих земельних ділянок. Таким чином, на думку прокурора, СТОВ «Лан» дійсно використало вказані земельні ділянки не для вирощування трав`яних культур, пасовища, а під ріллю та зрощування сільськогосподарських культур. Крім того, вказані обставини підтверджені актами обстеження 12 липня 2021 року. При цьому, згідно розпоряджень районної державної адміністрації, передано в оренду СТОВ «Лан» пасовища. Вказаний вид угідь покладений в основу нормативно-грошової оцінки вказаних земельних ділянок, з якої обраховується орендна плата.

Прокурор зазначає, що цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документах, що посвідчує право на земельну ділянку, в даному випадку у договорі оренди земельної ділянки. Земельні ділянки віднесені до однієї і тієї ж категорії земель, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, які характеризується власним правовим режимом, екосистемними функціями, видами господарської діяльності і т.д., та визначені у Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженій наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23 липня 2010 року. Отже, за приписами ч. 5 ст. 20, ст. 34 Земельного кодексу України земельна ділянка для сінокосіння і випасання худоби може використовуватися лише у межах вказаного виду користування, тобто відповідач зобов`язаний використовувати земельну ділянку виключно як пасовище, тобто в межах виду користування, передбаченому умовами договору. На думку прокурора, допущене СТОВ «Лан» порушення є істотним, оскільки сторони заздалегідь, при укладенні договору, встановили умову щодо тільки одного виду використання земельної ділянки виключно для пасовища. Крім того, істотність порушення обґрунтовується також тим, що відповідач, використовуючи земельні ділянки (пасовища, призначені для вирощування трав`яних культур) не за цільовим використанням як ріллю (для зрощування сільськогосподарських культур), та сплачуючи оренду плату на рівні, встановленому для пасовищ, тим самим уникнув сплати орендної плати за використання земельних ділянок за фактично застосованим цільовим призначенням.

Отже, прокурор зазначає, що орендар СТОВ «Лан» допустив порушення виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення земель сільськогосподарського призначення.

Відносно зобов`язання повернути земельні ділянки прокурор зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків, встановлених договором оренди землі, і порушенням вимог чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, а саме використання орендованої земельної ділянки не за передбаченим договорами видом цільового призначення земельні ділянки підлягають поверненню у розпорядження Близнюківської селищної ради.

Також, прокурором зазначається обґрунтування порушення інтересів держави та наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

20 грудня 2022 року відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. № 16647). Відповідач зазначає, що основним видом діяльності СТОВ «Лан» є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, а також товариство займається розведенням великої рогатої худоби молочних порід (код КВЕД 01.41) та розведенням свиней (код КВЕД 01.46).

З метою здійснення господарської діяльності, 15.11.2017 р. та 16.11.2017 р. між відповідачем та Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області було укладено Договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 6320682500:01:000:0948 площею 28,7652 га; 6320682500:01:000:0947 площею 39,1103 га; 6320682500:01:000:0951 площею 3,2611 га; 6320682500:01:000:0950 площею 10,0910 га; 6320682500:01:000:0952 площею 2,4195 га; 6320682500:01:000:0962 площею 6,0000 га; 6320682500:01:000:0959 площею 15,7765 га; 6320682500:01:000:0960 площею 19,6640 га; 6320682500:01:000:0961 площею 5,7518 га. За умовами цих Договорів в оренду передаються зазначені земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які складаються з нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) на території Добровільської сільської ради, відповідної площі, у тому числі пасовища такої ж площі (пункти 1, 2 зазначених Договорів оренди). Відповідно до п. п. 15, 16 зазначених вище Договорів оренди, земельна ділянка передається для ведення товарного с/г виробництва, цільове призначення земельної ділянки сільськогосподарське призначення.

Відповідач зазначає, що отримання в оренду вищезазначених земельних ділянок було необхідним господарству для розвитку галузі тваринництва, оскільки ці земельні ділянки (пасовища) стали кормом для великої рогатої худоби (ВРХ), у т.ч. корів, вирощуванням яких займається відповідач. Стверджує, що використовував і використовує дані земельні ділянки згідно з цільовим призначенням (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), відповідно до виду використання (пасовище), тобто без порушення обов`язків Орендаря за Договором. Посилається на те, що під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції неодноразово наголошував на тому, що він займається розведенням великої рогатої худоби молочних порід (код КВЕД 01.41) та розведенням свиней (код КВЕД 01.46). Як зазначено у відзиві, в запереченнях відповідача також зазначалось, що він використовує надані в оренду пасовища в якості місця для випасання худоби та отримання корму для тварин. На підтвердження цього відповідач посилається на відповідні докази (аркуш 5 відзиву). Відповідач вважає, що цими доказами у сукупності підтверджується те, що СТОВ "ЛАН" займається вирощуванням сільськогосподарських тварин, у 2017 році визначило відповідним наказом спірні земельні ділянки (пасовища) у якості місця для випасу худоби (у т. ч. корів), працівники господарства здійснюють випас таких тварин на означених земельних ділянках, а отже, це свідчить про те, що відповідач використовує земельні ділянки за відповідним видом угідь, тобто як пасовища.

Відносно актів від 02.07.2021 р. та від 12.07.2021 р. щодо обстеження земельних ділянок з кадастровими номерами: 6320682500:01:000:0948 площею 28,7652 га;6320682500:01:000:0947 площею 39,1103 га; 6320682500:01:000:0951 площею 3,2611 га; 6320682500:01:000:0950 площею 10,0910 га; 6320682500:01:000:0952 площею 2,4195 га;6320682500:01:000:0962 площею 6,0000 га; 6320682500:01:000:0959 площею 15,7765 га, відповідач зазначає наступне.

По-перше, Акти перевірки складені за допомогою комп`ютерних технологій, що свідчить про завчасне друкування цих Актів і як наслідок складання Актів не за місцем знаходження земельних ділянок. По-друге, надані прокурором Акти не містять дату складання та дату проведення обстеження, не містять інформацію про розмірі площ, що засіяні, про факти збирання якогось врожаю Відповідачем, а також не містять відомостей про використання інспекторами при обстеженні спеціальних пристроїв, які б дозволили ідентифікувати конкретну земельну ділянку серед числа інших на місцевості (наприклад GSM пристрій). Без застосування таких пристроїв незрозумілим є яким чином інспектори змогли ідентифікувати, що земельні ділянки, які вони начебто досліджували були саме тими земельними ділянками, що є в оренді у відповідача і значаться за видом угідь як пасовища. По-третє, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які складали дані Акти, не є спеціалістами у галузі охорони земель (інженер-землевпорядник, інженергеодезист, тощо) та у галузі рослинництва та агрономії, а тому незрозумілим є те, яким чином вони визначали вид с/г культури. По-четверте, у Актах відсутні вказівки про те, що відповідач або його уповноважений представник запрошувався на проведення досліджень земельних ділянок, які він орендує. Інші матеріали справи також не містять такої інформації, що свідчить про односторонність складання даних Актів, без участі і навіть запрошення відповідача, як сторони Договору. Крім того, надані прокурором Акти містяться суперечності, що у сукупності ставить під сумнів об`єктивність та реальність проведення обстеження, результати якого зафіксовані у Актах, наданих прокурором.

Також, відповідач зазначає, що постановою КМУ «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» від 17 жовтня 2012 року № 1051 (в поточній редакції) визначено перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) та надано визначення цих угідь. Відповідно до додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру: Група угідь "рілля" (001.00) включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви. Відповідач вважає, що згідно усталеної практики, під «систематичністю» розуміється два та більше випадки, а відповідно в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач систематично (два і більше разів) обробляє і використовує спірні земельні ділянки під посіви сільськогосподарських культур, тобто використовує їх, як рілля.

05 січня 2023 року прокурором представлено відповідь на відзив (вх. № 304). Серед іншого, зазначено, що Верховний Суд підтвердив, що працівники Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області наділені правом проводити обстеження спірних земельних ділянок в порядку самоврядного контролю. Акти обстеження спірних земельних ділянок від 02.07.2021 та від 12.07.2021 є належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами. При цьому, прокурор зазначає про те, що у нього викликають сумніви докази, подані відповідачем, зокрема накази, заяви свідка, які при цьому, були подані лише при новому розгляді справи.

23 січня 2023 року відповідачем представлені заперечення на відповідь на відзив (вх. № 1563). Відповідач зазначає, що у жодному висловлюванні та процесуальному документі (відзиві, запереченнях, поясненнях) представник не заявляв про те, що СТОВ "Лан" використовує спірні ділянки як рілля для здійснення основного виду свої діяльності. Дані висновки прокурора є перекручуванням висловів представника відповідача та є вирваними із контексту. Також зазначає, що із самого початку судового розгляду даного позову відповідач стверджував, про використання спірних земельних ділянок за цільовим призначенням як пасовище (не як рілля, як стверджує прокурор), на доведення чого надавав Суду статистичну звітність про вирощування ВРХ. У запереченнях також зазначено, що з метою доведення своєї правоти, відповідач вимушений у новому розгляді надати суду усі ті докази, що у нього є про те, що він використовував і використовує земельні ділянки за цільовим призначенням.

Відповідач також стверджує, що насправді ніяких оглядів позивачем земельних ділянок, що він використовує - не було, надані до Актів фото земельних ділянок є фотографіями інших земельних ділянок, а не тих, що використовує Відповідач. Акти були створені у кабінеті, без реального виходу на місцевість, без залучення представників відповідача або хоча б інших незаінтересованих осіб. З приводу сумнівів прокурора про достовірність наданих доказів, відповідач зазначає, що долучив до заперечень пояснення директора СТОВ «Лан» з приводу цих доказів.

Щодо аргументів прокурора про існування недоотриманого доходу у вигляді орендної плати за спірні земельні ділянки відповідач зазначає, що ці аргументи не відносяться до предмету спору, оскільки прокурором не ставиться вимога до відповідача про відшкодування збитків або стягнення недоотриманого доходу у вигляді орендної плати.

Також, відповідач зазначає, що в умовах війни, втрата господарством права оренди на спірні земельні ділянки призведе до відсутності місця для випасу худоби, і як наслідок, до неможливості господарства утримувати цих тварин (належно годувати їх через випас) та необхідності у скороченні поголів`я ВРХ або взагалі припинення діяльності з їх вирощування, що за результатом вплине на продовольчу безпеку Харківської області (в частині забезпечення населення м`ясом, молоком) в умовах війни.

08 березня 2023 року прокурором надані пояснення (вх. № 5778). У цих поясненнях зазначається, що 11 вересня 2021 року відповідачем поданий первісний відзив на позовну заяву. Відповідачу з початку вересня 2019 року було відомо, що підставою позову в даній справі є нецільове використання спірних земельних ділянок як ріллі. При цьому, жодним чином не спростовуючи факту використання спірної землі як ріллі, відповідач вказував лише на процесуальні недоліки зібраних доказів, тим самим «з мовчазної згоди» підтвердив факт самовільної зміни цільового призначення. Прокурор вважає, що подання нових доказів відповідачем без обґрунтування неможливості їх надання при первісному розгляді порушило принцип змагальності, оскільки з моменту вчинення делікту минуло більше півтора роки і позивач лише не прямими доказами може їх спростувати. Незважаючи на це, прокурор вважає, що надані відповідачем при повторному розгляді позовної заяви докази не доводять цільового використання спірних земельних ділянок з підстав, що викладені на 2 аркуші пояснень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

ВІДНОСНО ПІДСТАВНОСТІ (ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ) ПРОКУРОРА НА ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ З ДАНИМ ПОЗОВОМ.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Отже, обов`язковою передумовою реалізації права на судовий захист в порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом. Відтак, вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, і лише встановивши наявність такого - суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або про відмову у захисті. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу. Згідно з частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, у пункті 26 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України). У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою (частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України). У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, щоКонституцією Українивстановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті цього Закону). Крім того, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України надають прокурору право звертатися до суду з позов про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

На переконання суду, прокурор, звертаючись з даним позовом, обґрунтував порушення інтересів держави, а саме вказав, що внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням орендодавець фактично недоотримав значних коштів в якості орендної плати. Так, відповідно до ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» вбачається, що розмір орендної плати прямо пропорційно залежить від величини нормативної грошової оцінки земель. З наданої органом Держгеокадастру інформації вбачається, що нормативна грошова оцінка ріллі (32237,00 грн.) в 5 разів перевищує відповідні показники пасовища (6 427,07 грн.). Тобто, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням тягне за собою ухилення від сплати орендної плати в більшому розмірі, що в свою чергу ослаблює економічну основу територіальної громади та держави в цілому. Захист інтересів держави прокурором, у даному випадку, полягає також у необхідності встановлення, а у випадку задоволення позову, відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства, а саме територіальної громади в особі Близнюківської селищної ради та орендаря, дотримання принципу раціонального використання землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому, прокурором дотримано вимоги частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та письмово повідомлено позивача про намір звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та запропоновано позивачу самостійно здійснити захист інтересів держави шляхом пред`явлення відповідного позову, що підтверджується листом № 61/1-2563вих-21 від 17 серпня 2021 року. Крім цього, листом № 02-23/2972 від 02 липня 2021 року Близнюківська селищна рада повідомила керівника Лозівської окружної прокуратури про те, що рада самостійно заявляти позов не буде.

Таким чином, прокурором дотримано процедуру, передбачену законодавством України для звернення до суду в інтересах держави, так само як і обґрунтовано в чому може полягати порушення інтересів держави. Тобто, вбачаються обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави прокуратурою в особі Близнюківської сулищної ради.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

ВІДНОСНО АНАЛІЗУ НАЯВНОСТІ/ВІДСУТНОСТІ ПІДСТАВ ДЛЯ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРІВ.

Стаття 11 Цивільного кодексу Українивказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. Встатті 174 Господарського кодексу Українивизначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З матеріалів справи вбачається, що 12 квітня 2017 року розпорядженням Близнюківської районної державної адміністрації № 167 від 12 квітня 2017 року було передано в оренду Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Лан» земельні ділянки загальною площею орієнтовно 99,5 га, які складаються з нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) (угідді-пасовища) та відносяться до земель колективної власності колишнього КСП «Більшовик», для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківської області, терміном на 49 років, або до моменту отримання власником документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки. Відповідно до розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації № 851 від 01 листопада 2017 року були внесені зміни до розпорядження № 167 від 12 квітня 2017 року і п. 1 викладений в наступній редакції: «Передати в оренду СТОВ «Лан» земельні ділянки: кадастровий номер 6320682500:01:000:0947, площею 39,1103 га; кадастровий номер 6320682500:01:000:0948, площею 28,7652 га; кадастровий номер 6320682500:01:000:0950, площею 10,0910 га; кадастровий номер 6320682500:01:000:0951, площею 3,2611 га; кадастровий номер 6320682500:01:000:0952, площею 2,4195 га…». Відповідно до розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації № 850 від 01 листопада 2017 року було вирішено передати в оренду СТОВ «Лан» земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 6320682500:01:000:0959, площею 15,7765 га; 6320682500:01:000:0960, площею 19,6640 га; 6320682500:01:000:0961, площею 5,7518 га; 6320682500:01:000:0962, площею 6,0000 га, які складаються з нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) (угідді-пасовища) та відносяться до земель колективної власності колишнього КСП «Більшовик», для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Добровільської сільської ради Близнюківського району Харківської області, терміном на 49 років, або до моменту отримання власником документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки.

15 листопада 2017 року та 16 листопада 2017 року між Близнюківською районною державною адміністрацією та СТОВ «Лан» укладені договори оренди земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: договори від 15 листопада 2017 року 6320682500:01:000:0947, площею 39,1103 га; 6320682500:01:000:0948, площею 28,7652 га; 6320682500:01:000:0950, площею 10,0910 га; 6320682500:01:000:0951, площею 3,2611 га; 6320682500:01:000:0952, площею 2,4195 га; договори від 16 листопада 2017 року 6320682500:01:000:0959, площею 15,7765 га; 6320682500:01:000:0962, площею 6,0000 га.

Тобто, земельні ділянки з кадастровим номером 6320682500:01:000:0960 та 6320682500:01:000:0961 не входять до предмета спору, хоча відомості про їх передачу містяться в розпорядженні Близнюківської районної державної адміністрації № 850 від 01 листопада 2017 року.

Відповідно до п. 2 спірних договорів, в оренду передається (передаються), земельна ділянка (земельні ділянки), у тому числі пасовища. При цьому, розмір земельної ділянки повністю співпадає з розміром переданого в оренду пасовища. Відповідно до п. 15 цих договорів земельна ділянка передається для ведення товарного с/г виробництва. Відповідно до п. 16 цих договорів цільове призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки визначена виходячи з даних про середній розмір нормативної грошової оцінки площі пасовищ сільськогосподарського призначення по Харківської області (до моменту набрання чинності рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки). Згідно із п. 31 договорів оренди обов`язки орендаря згідно ст. 25 Закону України «Про оренду землі», використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, не змінювати вид сільськогосподарських угідь.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 ЗК України (в редакції, що чинна на момент укладання договорів оренди) категорії земель України мають особливий правовий режим. Частиною 1 статті 19 ЗК України визначені категорії земель і зазначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, п. «а» землі сільськогосподарського призначення. Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України (в редакції, що чинна на момент укладання договорів оренди) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Тобто, законодавством диференційовано в межах земель сільськогосподарського призначення: сільськогосподарські угіддя та несільськогосподарські угіддя. Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів норм і правил. Крім того, відповідно до Переліку угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ), що є додатком 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року (в редакції станом на день складання актів) «Рілля» - група включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви; «Пасовища» - підгрупа включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби (ГОСТ 26640-85); рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки. Наразі ГОСТ 26640-85 визнано таким, що не використовується на території України, однак посилання на нього наявне в поточній редакції додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012 року.

Отже, відповідно до розпоряджень Близнюківської районної державної адміністрації відповідачу, СТОВ «Лан», було передано в оренду землі сільськогосподарського призначення, а саме сільськогосподарські угіддя пасовища.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки. Відповідно до п. 31 договорів оренди орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, не змінювати вид сільськогосподарських угідь. У п. 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року по справі № 477/2330/18 зазначено наступне: «З огляду на вказані приписи і власник, і користувач земельної ділянки зобов`язані використовувати її за цільовим призначенням, зокрема для того, щоби забезпечити збереження землі, її ресурсів, надр і їх законне та раціональне використання. Такий обов`язок не є ілюзорним». Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

02.07.2021 року, з метою забезпечення контролю за використанням та охороною земель територіальної громади Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, громадськими інспекторами з охорони довкілля у Харківській області проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6320682500:01:000:0947 площею 39,1103 га. Обстеженням на місцевості земельної ділянки з кадастровим номером 6320682500:01:000:0947, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Близнюківської селищної ради Харківської області та яка перебуває у користуванні сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» на праві оренди, встановлено, що на земельній ділянці проведено посіви пшениці та вівса (частково здійснено посів, врожай 2021 року, про що свідчать сліди механічного обробітку), що вказує на те, що в поточному році земельна ділянка використовувалась з самовільною зміною угідь, а саме не як пасовище, а як рілля - для вирощування сільськогосподарської культури, що є порушенням умов договору оренди та земельного законодавства.

Відповідно до акту від 02.07.2021 обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6320682500:01:000:0948 площею 28,7652 га, встановлено, що на земельній ділянці проведено посіви пшениці (повністю здійснено посів, про що свідчать сліди механічного обробітку), що вказує на те, що у поточному році земельна ділянка використовувалась з самовільною зміною угідь, а саме не як пасовище, а як рілля - для вирощування сільськогосподарської культури.

Відповідно до акту від 02.07.2021 обстеження земельної ділянки в кадастровим номером 6320682500:01:000:0950 площею 10,0910 га, встановлено, що на земельній ділянці проведено посіви кукурудзи (повністю здійснено посів, про що свідчать сліди механічного обробітку), що вказує на те, що у поточному році земельна ділянка використовувалась з самовільною зміною угідь, а саме не як пасовище, а як рілля - для вирощування сільськогосподарської культури.

Відповідно до акту від 02.07.2021 обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6320682500:01:000:0951 площею 3,2611 га, встановлено, що на земельній ділянці проведено посіви озимої пшениці (повністю здійснено посів, про що свідчать сліди механічного обробітку), що вказує на те, що у поточному році земельна ділянка використовувалась з самовільною зміною угідь, а саме не як пасовище, а як рілля - для вирощування сільськогосподарської культури.

Відповідно до акту від 02.07.2021 обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6320682500:01:000:0952 площею 2,4195 га, встановлено, що на земельній ділянці проведено посіви озимої пшениці (повністю здійснено посів, про що свідчать сліди механічного обробітку), що вказує на те, що у поточному році земельна ділянка використовувалась з самовільною зміною угідь, а саме не як пасовище, а як рілля - для вирощування сільськогосподарської культури.

Відповідно до акту від 02.07.2021 обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6320682500:01:000:0959 площею 15,7765 га, встановлено, що на земельній ділянці проведено посіви озимої пшениці (повністю здійснено посів, про що свідчать сліди механічного обробітку), що вказує на те, що у поточному році земельна ділянка використовувалась з самовільною зміною угідь, а саме не як пасовище, а як рілля - для вирощування сільськогосподарської культури.

Відповідно до акту від 02.07.2021 обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6320682500:01:000:0962 площею 6,0000 га, встановлено, що на земельній ділянці проведено посіви пшениці (повністю здійснено посів, про що свідчать сліди механічного обробітку), що вказує на те, що у поточному році земельна ділянка використовувалась з самовільною зміною угідь, а саме не як пасовище, а як рілля - для вирощування сільськогосподарської культури.

Також, прокурором надано акти обстеження спірних земельних ділянок від 12.07.2021.

Тобто, відповідно до вищенаведених актів, громадськими інспекторами з охорони довкілля у Харківській області: ОСОБА_4 , Лідією Парахотіною та ОСОБА_5 встановлено використання СТОВ "Лан" земельних ділянок не за цільовим призначенням, а саме: не як пасовище, а як рілля.

Відповідач посилається на ряд недоліків означених актів, зокрема, проведення огляду без присутності відповідача або його уповноваженого представника, використання неналежним пристроїв для ідентифікації земельних ділянок, не направлення цього акту саме відповідачу та невідповідність інформації, наведеної у актах за 02.07.2021 та у актах за 12.07.2021, тощо.

Водночас, суд звертає увагу, що до матеріалів справи не представлено затвердженого Близнюківською селищною радою Порядку проведення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, який би встановлював конкретні вимоги до проведення такого контролю, а також вимоги до актів за результатами проведення цього заходу. Однак, відсутність такого порядку не вказує на неправомірність проведення такого контролю, адже відповідно до ст. 189 ЗК України (станом на день складання актів) повноваження щодо проведення самоврядного контролю віднесені до сільських, селищних, міських, районних та обласних рад. Схожі положення щодо повноважень органів місцевого самоврядування закріплені уст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»(на яку міститься посилання у актах), відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини першої якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів. При цьому, в матеріалах справи є резолюція селищного голови на проведення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 огляду земельних ділянок. Також, з матеріалів справи вбачається, що означені особи є працівниками Близнюківської селищної ради, що підтверджується наказами про їх призначення, а отже мали право здійснювати дії від імені Близнюківської селищної ради (враховуючи резолюцію селищного голови). Крім того, наявні, на думку відповідача, розбіжності у актах, на переконання суду, є незначними та більше вказують на уточнення відомостей. Так, у акті від 02.07.2021 вказано, що обстеженням встановлено посіви пшениці та вівса (частково здійснено посів, врожай 2021 року, про що свідчать сліди механічного обробітку), а в акті від 12.07.2021 зазначено, що на земельній ділянці проведено посів пшениці та багаторічних трав. Тобто, як в акті від 02.07.2021, так і в актівід 12.07.2021 встановлено посів пшениці, відносно вівса здійснено уточнення.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність затвердженого Порядку проведення самоврядного контролю Близнюківською селищною радою, суд зазначає, що означені акти, під час їх дослідження судом, мають відповідати лише загальним вимогам щодо доказів відповідно до ГПК України. При цьому, суд має оцінити докази не у відриві один від одного, а у сукупності їх аналізу.

Так, на підтвердження своєї позиції, відповідачем представлено ряд доказів, що не підтверджують його доводів по суті спору щодо цільового використання земельних ділянок. Зокрема, до суду представлено: - свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість № 200086889 де, серед іншого, наявний КВЕД 01.41 «Розведення великої рогатої худоби», 01.46 «Розведення свиней», однак, суд зазначає, що означений документ підтверджує лише можливість відповідача займатися цими видами діяльності, а не цільове використання земельних ділянок; - довідка генерального директора СТОВ «Лан» вих. № 77 від 08 грудня 2022 року з переліком та кількістю поголів`я, що лише підтверджує наявність такої худоби; - звіт про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами за 2020, 2021 роки, що встановлює лише факт формування такої звітності та зазначення відомостей щодо господарської діяльності відповідача (зокрема кількості поголів`я тварин), без підтвердження факту цільового використання земельних ділянок; - штатний розпис СТОВ «Лан», що затверджений наказом № 2 від 02.01.2021 року, підтверджує наявність штатний одиниць, зокрема такої як «тваринник», однак ці документи також не підтверджують факту випасання худоби саме на спірних земельних ділянках; - заяви свідків не можуть вважатися належним доказом, адже достеменно не підтверджують цільове використання земельних ділянок, а саме у заяві ОСОБА_9 зазначено: «…Місцем випасу корів є спеціально відведені підприємством для цього пасовища (поля), із місцезнаходженням яких я ознайомлений згідно з наказом по підприємству № 28 від 28 грудня 2017 року». Так само зазначено і у заяві свідка ОСОБА_10 . Суд зазначає, що у заяві свідка не міститься визначення ідентифікаційних даних земельної ділянки відповідно до загальноприйнятих правил ідентифікації відповідно до Державного земельного кадастру, а саме: кадастрового номеру та площі. У зв`язку з цим, суд не може точно встановити, що випасання худоби відбувалося саме на спірних земельних ділянках. Введення ВНУТРІШНІМ наказом по підприємству певної ідентифікації земельних ділянок є лише ВНУТРІШНІМ засобом упорядкування та визначення земельних ділянок.

Відповідно до п. 38 договорів оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за: рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Згідно зістаттею 86 ГПКсуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Відповідно достатті 236 ГПКсудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються: висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів.

Враховуючи вищевикладені висновки, вказівки Верховного Суду, що викладені у постанові від 02 листопада 2022 року у цій справі, на підставі проаналізованої сукупності всіх доказів, що наявні в матеріалах справи (враховуючи ті, що не були описані у цьому рішенні, однак містяться в матеріалах справи), що представлені прокурором на підтвердження позиції щодо нецільового використання земельних ділянок, так і ті, що представлені відповідачем на підтвердження позиції щодо цільового використання земельних ділянок, суд визнає встановленою обставину, що входить до предмету доказування, а саме факт нецільового використання земельних ділянок, що були передані для пасовища, а фактично використовувалися як рілля, з огляду на більшу вірогідність доказів, що представлені прокурором, а саме акти обстеження земельних ділянок від 02.07.2021 та 12.07.2021 року. На підставі п. 38 договору, суд прийшов до висновку про розірвання договорів оренди та повернення їх територіальній громаді.

З огляду на вказівки Верховного Суду, що є обов`язковими під час нового розгляду, господарський суд Харківської області звертає увагу, що під час нового розгляду відповідач займав одну правову позицію, а саме, що земельні ділянки використовувалися ним для випасання худоби, тобто як пасовища, а не рілля. Під час нового розгляду не встановлено суперечливості позиції відповідача. Посилання відповідача на те, що він використовує земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до виду використання (пасовище) вказує на те, що відповідач має на увазі не вид цільового призначення земельної ділянки 01.01 «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», а вид діяльності, що є різним за своїм змістом. Такий висновок зроблений судом з огляду на посилання відповідача у відзиві щодо використання ділянок для товарного сільськогосподарського виробництва, однак відповідно до виду використання пасовище.

Таким чином, суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимогистатті 129 ГПК України, а також висновки суду про задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

У відповідності до частини 1статті 13 Господарського процесуального кодексу Українисудочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Під час ухвалення цього рішення судом враховані висновки, що викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 листопада 2022 року по справі № 922/3473/21.

Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241, 316 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області задовольнити повністю.

Розірвати договір від 15.11.2017 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682500:01:000:0947 площею 39,1103 га укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Лан» (64862, Харківська область, Близнюківський район, село Добровілля; код ЄДРПОУ: 30412866).

Розірвати договір від 15.11.2017 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682500:01:000:0948 площею 28,7652 га укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Лан» (64862, Харківська область, Близнюківський район, село Добровілля; код ЄДРПОУ: 30412866).

Розірвати договір від 15.11.2017 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682500:01:000:0950 площею 10,0910 га укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Лан» (64862, Харківська область, Близнюківський район, село Добровілля; код ЄДРПОУ: 30412866).

Розірвати договір від 15.11.2017 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682500:01:000:0951 площею 3,2611 га укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Лан» (64862, Харківська область, Близнюківський район, село Добровілля; код ЄДРПОУ: 30412866).

Розірвати договір від 15.11.2017 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682500:01:000:0952 площею 2,4195 га укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Лан» (64862, Харківська область, Близнюківський район, село Добровілля; код ЄДРПОУ: 30412866).

Розірвати договір від 16.11.2017 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682500:01:000:0959 площею 15,7765 га укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Лан» (64862, Харківська область, Близнюківський район, село Добровілля; код ЄДРПОУ: 30412866).

Розірвати договір від 16.11.2017 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682500:01:000:0962 площею 6,0000 га укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Лан» (64862, Харківська область, Близнюківський район, село Добровілля; код ЄДРПОУ: 30412866).

Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лан» (64862, Харківська область, Близнюківський район, село Добровілля; код ЄДРПОУ: 30412866) повернути територіальній громаді в особі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області (64801, Харківська область, селище міського типу Близнюки, вулиця Свободи, будинок 30; код ЄДРПОУ: 04400021) земельну ділянку кадастровий номер 6320682500:01:000:0947 площею 39,1103 га.

Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лан» (64862, Харківська область, Близнюківський район, село Добровілля; код ЄДРПОУ: 30412866) повернути територіальній громаді в особі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області (64801, Харківська область, селище міського типу Близнюки, вулиця Свободи, будинок 30; код ЄДРПОУ: 04400021) земельну ділянку кадастровий номер 6320682500:01:000:0948 площею 28,7652 га.

Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лан» (64862, Харківська область, Близнюківський район, село Добровілля; код ЄДРПОУ: 30412866) повернути територіальній громаді в особі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області (64801, Харківська область, селище міського типу Близнюки, вулиця Свободи, будинок 30; код ЄДРПОУ: 04400021) земельну ділянку кадастровий номер 6320682500:01:000:0950 площею 10,0910 га.

Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лан» (64862, Харківська область, Близнюківський район, село Добровілля; код ЄДРПОУ: 30412866) повернути територіальній громаді в особі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області (64801, Харківська область, селище міського типу Близнюки, вулиця Свободи, будинок 30; код ЄДРПОУ: 04400021) земельну ділянку кадастровий номер 6320682500:01:000:0951 площею 3,2611 га.

Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лан» (64862, Харківська область, Близнюківський район, село Добровілля; код ЄДРПОУ: 30412866) повернути територіальній громаді в особі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області (64801, Харківська область, селище міського типу Близнюки, вулиця Свободи, будинок 30; код ЄДРПОУ: 04400021) земельну ділянку кадастровий номер 6320682500:01:000:0952 площею 2,4195 га.

Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лан» (64862, Харківська область, Близнюківський район, село Добровілля; код ЄДРПОУ: 30412866) повернути територіальній громаді в особі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області (64801, Харківська область, селище міського типу Близнюки, вулиця Свободи, будинок 30; код ЄДРПОУ: 04400021) земельну ділянку кадастровий номер 6320682500:01:000:0959 площею 15,7765 га.

Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лан» (64862, Харківська область, Близнюківський район, село Добровілля; код ЄДРПОУ: 30412866) повернути територіальній громаді в особі Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області (64801, Харківська область, селище міського типу Близнюки, вулиця Свободи, будинок 30; код ЄДРПОУ: 04400021) земельну ділянку кадастровий номер 6320682500:01:000:0962 площею 6,0000 га.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» (64862, Харківська область, Близнюківський район, село Добровілля; код ЄДРПОУ: 30412866) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 4; код ЄДРПОУ: 02910108; банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету (КЕКВ): 2800) судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 31780,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "15" травня 2023 р.

СуддяН.В. Калініченко