Вирок

від 15.05.2023 по справі 459/2219/20

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 459/2219/20

Провадження № 1-кп/459/160/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2023 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді кримінальне провадження за № 12020140150000126 від 13.02.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Сокаль Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором ТзОВ «Гравіс», одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

04.02.2020 року після обіду ОСОБА_4 , як директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіс» таємно, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, дав вказівку своїм підлеглим, а саме водію ОСОБА_8 , експедитору ОСОБА_9 , водію ОСОБА_10 проникнути на огороджену територію та зрізати дерева, які знаходяться на цій суміжній з ТзОВ «Гравіс» території за адресою м. Червоноград, вул. Б.Хмельницького,63 Б, що належить на праві власності ТзОВ СУПП «Полінет» та вивезти зрізані дерева на територію, належну йому. На виконання цього розпорядження, не усвідомлюючи незаконності такого, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 проникли на вказану територію, де зрізали стовбури 14 дерев, помістили їх на вантажний автомобіль, після чого перевезли зрізану деревину на територію, належну ОСОБА_4 , де останній розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ТзОВ СУПП «Полінет» матеріальний збиток на суму 1776,38 гривень, тобто вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину заперечив повністю, хоча визнав фактичні обставини події та пояснив, що дане кримінальне провадження організовано проти нього за наслідками тривалого корпоративного конфлікту. Територія, на якій мав місце факт зрізання дерев, раніше належала йому, а тепер перебуває у власності ТзОВ СУПП «Полінет», директором якого являється ОСОБА_7 , та межує з територіями, які перебувають у володінні та ОСОБА_4 та ТзОВ «Гравіс», директором та власником якого являється ОСОБА_4 . В минулому неодноразово мали місце випадки, коли силами працівників ТзОВ «Гравіс» цю територію ТзОВ СУПП«Полінет» очищували від чагарів, оскільки через нерівності рельєфу землі (земляні насипи) високі гілки могли пошкодити вікна та дах приміщень на території ТзОВ «Гравіс», а також захаращення на цій території сприяли скупченню на ній наркоманів та полегшували проникнення на його територію злодіїв. Оскільки раніше він вже неодноразово організовував зріз цих чагарників, а ОСОБА_7 не заперечував проти цього, однак просив прибирати за собою після порізки, то 04.02.2020 року після обіду він віддав розпорядження працівникам ТзОВ «Гравіс» водію ОСОБА_8 , експедитору ОСОБА_9 , водію ОСОБА_10 , щоб вони взяли бензопилу та пішли почистили суміжну територію СУПП «Полінет», яка є обгородженою, та вивезли все порізане автомобілем ГАЗ 33 бортовий (розмір борту 3м х 2м, без тенту) на його територію, особливо наголосив на необхідності все прибрати за собою, щоб було чисто. Стверджує, що зрізання мало місце не дорослих дерев, а вкорочення раніше зрізаних залишків, оскільки гілки з цих дерев заважали його будівлям та засмічували його територію, а не проникаючи на територію СУПП «Полінет» цього не можливо було зробити. Наполягає на тому, що в той день брама не була закрита, ніякого матеріального зиску з цього не мав, оскільки порізані дрова були сміттям, нічого з цих зрізів не використовував, а коли прийшли працівники поліції - то відразу все видав та вказав на себе, як на особу котра дала вказівку на зрізання цих дерев. Ці обрізки були поскладані на його території, він не використовував їх для опалення, а всі добровільно видав.

Незважаючи на невизнання свої вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю та об`єктивно підтверджується наступними доказами:

Показами представника потерпілого ОСОБА_7 , який в судовому засідання пояснив, що належна СУПППолінет земельна ділянка межує з заправкою WOG, ТзОВ Дюна Вест, з заходу межує з ТзОВ Гравіс та дорогою. Між земельною ділянкою та територією ТзОВГравіс є бетонний паркан з колючою сіткою, а потім звичайна сітка. Приміщення ТзОВ Гравіс розміщені орієнтовно на відстані 1 м від спільного паркану. Брама на територію СУПП «Полінет» закривається на замок - навісну колодку, від якої є кілька ключів. 07.02 2020 року він побачив, що дерева зрізані, хоча брама була закрита, але не на замок (колодку), а на землі було видно сліди автомобіля. Територія була прибрана, але він знав що це зробив ОСОБА_4 з метою спалити дрова в котельні, у зв`язку з чим потерпілий викликав поліцію та Муніципальну варту, яка слідкує за деревами. Стверджує, що зрізання дерев на території Полінет ОСОБА_4 мало місце вже не вперше, зокрема в листопаді 2019 року зрізали одне дерево і порізали на колоди, після чого перекинули це все через паркан, воріт ніхто не відкривав. Про свій намір зрізати дерева 04.02.2020 року ОСОБА_7 ніхто не попереджав. Уточнив, що територія належить СУПП Полінет, є відгородженою залізним парканом від заправки та залізобетонним парканом зі сторони дороги, ворота закриті на залізну колодку. Дерева були зрізані полосою орієнтовною 10 м вздовж паркану між територією СУПП Полінет та ТзОВ Гравіс. Коли на місце прибула поліція, то ОСОБА_4 підійшов і запитав що сталось?, а коли почув про зрізані дерева, то відповів що має право на вчинення таких дій. Крім того зазначив, що відносини у нього, як одного з засновників СУПП Полінет, з ОСОБА_4 є нейтральними, проте йому відомо про існування корпоративних спорів між ОСОБА_4 та іншими учасниками. Зазначив, що володіє цією земельною ділянкою з 2012 року, територію прибирає, слідкує, щоб така не захаращувалась, обрізає гілки, на території розміщені недобудовані будівлі, однак вона не занедбана. Вказав, що зрізані дерева були вилучені саме з території ТзОВ Гравіс. Кількість зрізаних дерев порахував експерт на підстав наукового обґрунтування, виконаного на замовлення СУПП «Полінет». Наполягає на винуватості ОСОБА_11 та просить призначити покарання відповідно до закону та задоволити цивільний позов повністю.

Показами свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що працює водієм ТЗОВ «Гравіс» близько 5 років. В лютому 2020 року близько 16 год до нього подзвонив ОСОБА_4 і сказав забрати дрова з сусідньої території, де вони були раніше порізані працівника ТзОВ «Гравіс». На цій сусідній території вже знаходились ОСОБА_9 і ОСОБА_8 . В`їзд на територію був вільним, ворота відчинені, дерева порізані, це були гілки акації. Всі дрова повантажили на одну машину і за один раз вивезли з тої території на територію ТзОВ «Гравіс» де скинули їх біля котельні. Вказує, що йому не відомо як ОСОБА_9 та ОСОБА_8 потрапили на цю територію, працювали бензопилою. Стверджує, що в основному це були гілки дерев, а не стовбури, а територія виглядала недоглянутою. Додатково вказав, що розмір кузова автомобіля ГАЗ, яким вивозились ці гілки, становить 220х370, об`єм до 5 м.кб., шляхового листа не мав, а як закрили ворота після виїзду машини не знає.

Показами свідка ОСОБА_9 ,який всудовому засіданніпояснив,що вінпрацює експедиторомТзОВ «Гравіс».В лютому2020року вінперебував натериторії ТзОВ«Гравіс» колидо ньогоподзвонив ОСОБА_4 ,директор ТзОВ«Гравіс» тасказав,що потрібнопіти натериторію територіїСУПП «Полінет»та зрізатикілька дерев,бо вонизвисають насклад,якийрозташований натериторії ТзОВ«Гравіс». Першим на територію СУПП «Полінет» пішов ОСОБА_8 з пилкою, а сам ОСОБА_9 зайшов на територію СУПП «Полінет» через браму, яка була відкрита, де була колодка він не знає. Зазначив, що проходить повз ці ворота щодня, зазвичай вони зачинені. Сама територія була захаращена, там лежали сухі гілки. Вони з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 зрізали 3-4 дерева, деякі з них були до 4 метрів та нахилені на дах цеху та кілька кущів, саме ці дерева вони і зрізали. На цю території заїжджали не вперше, але раніше лише прибирали на ній, дерева зрізали вперше. Все зрізане помістилось в одну машину бортовий ГАЗон і вивези за один раз на територію ТзОВ «Гравісу», де вивантажили біля котельні, вся робота зайняла близько 2 годин. Вони зі ОСОБА_10 виїжджали з території машиною, а ОСОБА_8 виходив за ними пішки. Додатково вказав, що фізично 43 берези та акації, та 2 горіхи не могли б зрізати фізично та вони б і не помістились в одну машину. Раніше вже підрізали берези на цій території.

Показами свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні пояснив, що працює в ТзОВ «Гравіс» з 2006 року. Вказав, що він неодноразово чистив територію СУПП «Полінету» та зрізав дерева, в т.ч. горіхи та берези, з яких залишились пеньки. В лютому 2020 року він був на території ТзОВ «Гравіс» коли до нього зателефонував ОСОБА_4 і дав вказівку піти на територію СУПП «Полінет» та зрізати нависаючі дерева. ОСОБА_8 переліз через паркан на суміжну територію, належну СУПП «Полінету», зі сторони ТзОВ «Гравіс», бо так було ближче та простіше, там немає колючого дроту. З ним був ОСОБА_9 , а потім машиною заіхав ОСОБА_10 . Зі слів хлопців знає, що брама була відкрита, замок висів збоку, однак хто і як відкрив ворота не знає. Він зрізав три дерева та підрізав пеньки, що залишились після минулої обрізки, сторонніх осіб при цьому не було. Зрізані дерева не придатні для використання у виробництві, лише як дрова. Об`єм зрізаних дерев був близько 3 м.куб. і все помістилось в одну машину ГАЗ. Машина виіхала, а він вийшов пішки. ОСОБА_10 сказав відвезти порізані дрова до котельні на території ТзОВ«Гравіс», там є навіси для зберігання деревини.

Показами свідка ОСОБА_12 , який в судовому засіданні пояснив, що працює в охоронній фірмі «ВІП» та 07.02.2020 року до нього подзвонила юрист СУПП «Полінет» ОСОБА_13 та сказала, що з території СУПП «Полінет», яка межує з охоронюваною ними територією «Дюна Вест», зникли дерева. Тоді вони спільно з пішли на цю територію, заходили через браму зі сторони заправки, хоча раніше вона завжди була закрита на колодку, та виявили пеньки з залишками тирси грубої фракції, в зв`язку з чим він зробив висновок що різали дерева бензопилою. Вони порахували пеньки, іх було 45, зрізи були свіжі, про що він підписав акт, котрий був складений юристами, в скількох примірниках сказати не може. Коли вийшли з території, то вже прибув патруль поліції. ОСОБА_4 сказав, що це він зрізав дерева. Додатково вказав, що на територію СУПП «Полінет» зайшов разом з ОСОБА_13 на прохання ОСОБА_7 та рахував пеньки з власної ініціативи, оскільки розбирається деревині: білі пеньки-то береза, темніші-акація, темні-горіх.

Показами свідка ОСОБА_14 , який в судовому засіданні пояснив, що працює головним спеціалістом інспекції з благоустрою Управління житлово-комунального господарства Червоноградської міської ради. Точного часу не пам`ятає, але вказує, що разом з працівником Муніципальної варти ОСОБА_15 , були на території по вул. Б.Хмельницького в м. Червоноград, де були свіжозрізані пеньки різного діаметру, але їх кількості не знає, не рахував.

Показами свідка ОСОБА_15 , який в судовому засіданні пояснив, що раніше працював в Муніципальній варті. В зв`язку з отриманою інформацією про зрізання дерев, вони з ОСОБА_14 та ОСОБА_16 виїхали на огороджену територію біля заправки WOG. На саму територію не заходили, пеньки не рахували, зверху сфотографували територію орієнтовно о 17.40 години. Наступного дня в міську раду принесли акт, виготовлений ОСОБА_13 , але його не підписали, оскільки в ньому було вказано, що дерева зрізав ОСОБА_4 , а тому акт переписали, однак хто робив заміри та підрахунки пеньків йому не відомо.

Показами свідка ОСОБА_17 , який в судовому засіданні пояснив, що 04.02.2020 року він був на заправці WOG і почув звуки падаючого дерева. Територія СУПП «Полінет» межує з цією заправкою, є закритою територією, брама закривається на навісний замок, ключ від якого є у ОСОБА_7 та у нього. Коли він підійшов до території, то побачив, що брама прикрита, але не закрита на колодку, та трьох чоловіків, які зрізали дерева. На його запитання за чиєю вказівкою це відбувається, отримав відповідь, що дерева зрізують за вказівкою директора, однак думав, що це узгоджено з його батьком. На території стояв вантажний автомобіль, працювали бензопилою. Була зрізана полоса дерев вздовж паркану, зрізане вантажили на автомобіль руками. А вже 07.02.2020 року стало відомо, що порізка деревини відбулась без дозволу батька.

Показами свідка ОСОБА_18 , який в судовому засіданні пояснив, що працює в Червоноградському РВП. Під час його чергування поступив виклик про те, що відбулась незаконна вирубка дерев. На місце був відправлений екіпаж з ОСОБА_19 та відправлена СОГ зі ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . На закритій території, що межує з заправною станцією WOG було багато людей та виявлено свіжі зрізи пеньків. Власник цієї території вказав, що зрізка відбулась за вказівкою власника суміжної ділянки. Кущі були зрізані вздовж паркану. При спілкуванні з ОСОБА_4 , останній повідомив, що дав вказівку на зрізання дерев щоб убезпечити свої приміщення, а з ОСОБА_7 домовитись не може. Оскільки первинно не вбачалось ознак кримінального правопорушення, то повідомлення було внесено в ІПНП, а щодо подальшого руху провадження інформацією не володіє.

Показами свідка ОСОБА_16 , який в судовому засіданні пояснив, що він виїжджав на закриту промислову територію з ОСОБА_15 , там було багато людей. Вказує, що на територію не заходив, особисто не рахував пеньки, хто складав акт не знає, однак підписав такий, бо на акті вже стояли підписи ОСОБА_15 та ОСОБА_22 .

Показами свідка ОСОБА_13 , яка в судовому засіданні пояснила, що до 2018 року надавала правову допомогу СУПП «Полінет», а в лютому 2020 року їй подзвонив ОСОБА_23 та розповів, що з території СУПП «Полінет» були вирізані дерева і питав поради як правильно це задокументувати і що він вже викликав поліцію. Це було близько 17 год, вона спустилась вниз разом зі свідком ОСОБА_12 , директором охоронної фірми. Разом з ОСОБА_24 та ОСОБА_25 вони прийшли на територію СУПП «Полінет», ворота були відкриті, було видно сліди вантажівки. Вони з ОСОБА_12 пішли оглядати територію, ОСОБА_12 міряв кожен пеньок, а вона записувала. Це була світла пора доби, нарахували 48 пеньків різного діаметру вздовж паркану, суміжного з ТзОВ «Гравіс», ширина полоси становила близько 9-10 метрів, тому вирішили скласти акт, щоб задокументувати виявлене та викликали працівників Муніципальної варти, щоб вони підписали акт, це були ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Наступного дня за її вказівкою інша юрист виклала акт на папері, ОСОБА_26 віднесла його в міську раду, де інспектори Муніципальної варти його підписали, та підписав ОСОБА_14 з Інспекції благоустрою ЖКГ Червоноградської міської ради. Підписали другий варіант акту, в якому не було вказано прізвище ОСОБА_27 . Щодо наявності корпоративних спорів між ОСОБА_4 та ОСОБА_24 не володіє інформацією.

Показами свідка ОСОБА_28 , який в судовому засіданні вказав, що з ОСОБА_4 є партнерами. Територія СУПП «Полінет» є захаращеною, неосвітленою, а тому є потреба в постійній очистці її, і раніше неодноразово мало місце зрізання дерев, оскільки дерева пошкоджували будівлю ТзОВ «Гравіс», але це не фіксувалось. Крім того, з території СУПП «Полінет» на територію ТзОВ «Гравіс» проникали крадії.

Показами свідка ОСОБА_29 , який в судовому засіданні пояснив, що між його батьком та ОСОБА_24 існує корпоративний конфлікт. Територія СУПП «Полінет» є занедбаною, там збираються різні особи, які потім вчиняють крадіжки з ТзОВ «Гравіс», а тому цю територію чистили раніше неодноразово, в тому числі і зрізали дерева.

Показами свідка ОСОБА_30 , який в судовому засіданні пояснив, що на території СУПП «Полінету» хаотично ростуть дерева, гілки яких розбивали вікно цеху ТзОВ «Гравісу», а тому періодично чистять цю територію, про події лютого 2020 року не відомо нічого.

Показами свідка ОСОБА_31 , який в судовому засіданні пояснив, що працює в ФД «Гранд», та не був очевидцем зрізання дерев 04.02.2020 року, однак показав, що раніше неодноразово мало місце розбивання вікон у приміщенні ТзОВ «Гравіс» на межі з СУПП «Полінет».

Показами свідка ОСОБА_32 , який в судовому засіданні пояснив, що працює в ФД «Гранд», що вперше підрізання дерев на межі територій ТзОВ «Гравіс» та СУПП «Полінет» мало місце в серпні 2019 року через те, що дерева пошкоджували вікна будівлі.

Показами свідка ОСОБА_33 , який в судовому засіданні пояснив, що працює адвокатом в ЮФ «Стратегія» та в лютому 2020 року ОСОБА_4 відправляв йому на мобільний телефон фотографію ухвали про дозвіл на обшук, однак пригадує, що обшук фактично не проводився, оскільки ОСОБА_4 добровільно видав деревину працівникам поліції.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_34 пояснила, що виконувала експертизу № 16/653 від 16.07.2020 року та № 16/450 від 20.05.2020 року, має додаткову освіту в галузі лісового господарства, однак в даному випадку для проведення експертизи повинен був бути залучений ще й спеціаліст, однак вона цього не робила, оскільки в її розпорядження був наданий висновок наукового обґрунтування, а відтак і огляд досліджуваних об`єктів не проводився.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту слідчий ОСОБА_35 вказав, ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на проведення обшуку на певній території з метою відшукання та виявлення порізаних дерев. Однак фактично, в зв`язку з наявністю декількох поштових адрес, дрова знаходились на території, яка мала іншу поштову адресу, ніж була вказана в ухвалі про обшук, а тому обшук не проводився. Насправді мала місце добровільна видача деревини на підставі заяви ОСОБА_36 , вона лежала окремо від іншої деревини, її завантажили в автомобіль та відвезли на зберігання в КП «Комунальник», наклали арешт.

Крім показів свідків, вина ОСОБА_37 у вчиненні інкримінованого злочину доводить наступними письмовими доказами:

- заявою про вчинення кримінального правопорушення, написаної ОСОБА_7 після попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, якою просить притягнути до кримінальної відповідальності саме ОСОБА_4 за вчинення крадіжки та з якої вбачається, що 07.02.2020 року мало місце виявлення факту зрізання дерев з території СУПП «Полінет» в кількості 45 дерев різної породи, що відбулось орієнтовно 04.02.2020 року та що саме обвинувачений ОСОБА_4 причетний до цієї події (т.2 а.с.113);

- витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно земельну ділянку кадастровий номер 4611800000:01:003:0188, площею 0,5564 га за адресою: АДРЕСА_2 , що належить СУПП «Полінет», код ЄДРПОУ32448962 та державним актом на таку (т.2 а.с.116,118);

- актом встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування СУПП «Полінет» в м. Червоноград, вул. Хмельницького,63б, з якого вбачається, що суміжними землекористувачами являються ТзОВ «Вест Ойл Груп», ТзОВ «Дюна Веста», ТзОВ «Гравіс», ФОП ОСОБА_4 (т.2 а.с.124);

- протоколом огляду місця події від 13.02.2020 року, з якого вбачається, що місцем огляду є ділянка по АДРЕСА_2 , огороджена бетонним парканом, вхід на яку здійснюється через дерев`яні двосторонні ворота з навісним замком, який на момент огляду є справним, на рівні скоби ворота містять пошкодження. При огляді виявлено пні, які протягуються із дальньої лівої сторони території до правої, та розміщені на відстані від 1 до 4 метрів один від одного. Обстановка порушена частково, що виражається у порубці дерев та пошкодженні дверного полотна, слідова картина зафотографована, вилучено навісний замок. З додатків до протоколу огляду, зокрема з фотографій, вбачається наявність пнів та слідів протектора автомобіля, а зі схеми до протоколу огляду місця події (п.6,7 умовних позначень) - що кількість пнів становить 14 одиниць (т.3 а.с.3-11);

- заявою про добровільну видачу від 19.02.2020 року, з якої вбачається, що ОСОБА_4 19.02.2020 року добровільно видав деревину, серед якої є деревина акації, верби, берези, вільхи, які на даний час знаходились на території ТзОВ «Фабрика дверей «Гранд» та наявність якої пояснювати не бажав (т.3 а.с.21);

- постановою про визнання речовими доказами від 19.02.2020 року, з якої вбачається, що деревина, в кількості 2 кубічних складометра, що була добровільно видана ОСОБА_4 , визнана речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020140150000126 від 13.02.2020 року (т.3 а.с.28);

- ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 21.02.2020 року про арешт майна 2 куб.м. деревини серед якої є деревина акації, верби, берези, вільхи та була добровільно видана ОСОБА_4 (т.3 а.с.22);

- листом КП «Комунальник Червоноградської міської ради від 19.02.2020 року про прийняття на відповідальне зберігання 2 куб.м. деревини (т.3 а.с.24);

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 14.04.2020 року, проведеного на підставі ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 20.03.2020 року, з якого вбачається, що в одному з гаражів ТзОВ «Гравіс» знаходиться автомобіль марки ГАЗ 33, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ТзОВ «Гравіс». Оглядом автомобіля встановлено, що жодних слідів перевезення деревини на автомобілі не виявлено, проте працівник ОСОБА_9 підтвердив, що саме вказаним автомобілем 04.02.2020 року було перевезено дерева з території СУПП «Полінет» (т.3 а.с.25,26);

- відомостями про перебування ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в трудових відносинах з ТзОВ «Гравіс», та перебування ОСОБА_4 на посаді директора ТзОВ «Гравіс» (т.3 а.с.122-129);

- посадовими інструкція директора ТзОВ «Гравіс», з якої вбачається, що директор ТзОВ «Гравіс» наділений обов`язками та правами щодо надання вказівок персоналу, яка доведена до відома директора ОСОБА_4 (т.3 а.с.131-133);

- посадовими інструкціями ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , з яких вбачається обов`язок виконувати вказівки безпосереднього керівника та керівництва підприємства (т.3 а.с.131-141);

- посадовою інструкцією експедитора ОСОБА_38 (т.3 а.с.142-144)

- оглянутими у виїзному судовому засіданні речовими доказами за їх місцем знаходження у КП «Комунальник», під час якого зауважень щодо кількості оглянутої деревини від учасників судового розгляду не надходило, та з залученням стороною обвинувачення та стороною захисту спеціалістів працівника Сокальського «Галсіллісу» ОСОБА_39 та Радехівського «Галсіллісу» ОСОБА_40 , за допомогою котрих встановили, що об`єм частини твердолистяних порід становить 1,26 м.куб., а об`єм частини хмизу становить 0,56 м.куб. (т.4 а.с.1-5);

- висновком експерта № СЕ-19/114-22/11115-ТВ від 20.07.2022 року, проведеного на підставі ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 14.04.2022 року, з якого вбачається, що станом на 04.02.2020 року ринкова вартість дров`яної деревини непромислового використання 1 групи твердолистяних порід об`ємом 1,26 м.куб. та хмизу м`яколистих порід об`ємом 0,57 м.куб. становить 1776,38 гривень

- оглянутим в судовому засіданні речовим доказом навісним замком.

Разом з тим, стороною захисту заявлено клопотання (т.2 а.с.134-138) про визнання недопустимими та очевидно недопустимими наступних доказів:

- протоколу допиту потерпілого ОСОБА_7 від 13.02.2020 року та його додаткового допиту від 26.05.2020 року;

- протоколів допиту свідків ОСОБА_17 , від 13.02.2020 року, ОСОБА_18 від 18.02.2020 року, ОСОБА_10 від 16.03.2020 року, ОСОБА_9 від 16.03.2020 року, ОСОБА_8 від 16.03.2020 року, ОСОБА_12 від 17.03.2020 року, ОСОБА_16 від 06.05.2020 року, ОСОБА_14 від 07.05.2020 року, Гладаш від 07.05.2020 року, ОСОБА_41 від 12.05.2020 року,протоколи пред`явлення для впізнання ОСОБА_17 від 12.05.2020 року;

- речових доказів 2 м.куб. деревини;

- висновки експерта № 16/653 від 16.07.2020 року та № 16/450 від 20.05.2020 року.

Клопотання мотивоване тим, що після ознайомлення з повним витягом з ЄРДР, отриманим з Офісу Генерального Прокурора на виконання ухвали Червоноградського міського суду Львівської області, стороною захисту було встановлено, що первинна правова кваліфікація діяння, відомості про яке було внесено до реєстру досудового розслідування за № 12020140150000126 від 13.02.2020 року, вказувалась за ч.1 ст.185 КК України. Однак, всупереч Положенню про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016 року (чинний до 30.06.2020 року) та Положенню про Єдиний реєстр досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 року, органом досудового розслідування було складено та скеровано прокурору завідомо неправдивий документ відповідно до ст.111,214 КПК України про початок досудового розслідування за ст.356 КК України. Лише 17.02.2020 року слідчим ОСОБА_42 в ЄРДР було внесено зміни до ЄРДР щодо правової кваліфікації діяння з ч.1 ст.185 КК України на ст.356 КК України, і лише 25.03.2020 року було прийнято рішення про зміну кваліфікації на ч.3 ст.185 КК України. Відтак вважає, що прийняття вказаних рішень здійснювались слідчим в поза процесуальний спосіб без прийняття відповідних постанов в порядку ст.110 КПК України.

Крім того, вказує, що з опису матеріалів досудового розслідування та самих матеріалів досудового розслідування, з якими сторона захисту ознайомлювалась в порядку ст.290 КПК України, вбачається, що матеріали кримінального провадження не містять постанови про призначення групи прокурорів від 13.02.2020 року, а єдина постанова, яка згідно опису міститься на 5 аркуші це постанова від 03.08.2020 року, а відтак стверджує, що докази, здобуті в період з 13.02.2020 року до 03.08.2020 року незаконним шляхом, є недопустимими, оскільки їх дослідження в рамках незаконного досудового розслідування, що потягло за собою погодження повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 30.07.2020 року за ч.3 ст.185 КК України не уповноваженою особою прокурором, який був не наділений правом у встановленому законом порядку здійснювати процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, а відтак всі процесуальні дії з ОСОБА_4 в статусі підозрюваного та обвинуваченого є незаконними.

Вирішуючи вказане клопотання в межах його доводів, суд вказує наступне: незважаючи на те, що сторона обвинувачення не посилається на протоколи допиту потерпілого ОСОБА_7 від 13.02.2020 року та його додаткового допиту від 26.05.2020 року; протоколи допиту свідків ОСОБА_17 , від 13.02.2020 року, ОСОБА_18 від 18.02.2020 року, ОСОБА_10 від 16.03.2020 року, ОСОБА_9 від 16.03.2020 року, ОСОБА_8 від 16.03.2020 року, ОСОБА_12 від 17.03.2020 року, ОСОБА_16 від 06.05.2020 року, ОСОБА_14 від 07.05.2020 року, Гладаш від 07.05.2020 року, ОСОБА_41 від 12.05.2020 року як на докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 та такі документи відсутні в розпорядженні суду, прокурорм не подавались та не досліджувались під час судового розгляду. Крім того, на дотримання засад диспозитивності та безпосередності судом проведено допит вказаних свідків в судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження, відтак оцінка їх показів здійснена судом в сукупності та у взаємозв`язку з іншими доказами у справі. Разом з тим, питання законності процесуальних дій в цей період не може залишатись поза увагою суду, тим більше вказані доводи переплітаються з іншими клопотаннями сторони захисту щодо недопустимості доказів. Зокрема, два клопотання (т.3 а.с.12-16, т.3 а.с.206-211) про визнання очевидно недопустимим речового доказу 2 м.куб. деревини, оскільки обшук, під час якого було вилучено вказані предмети, проведений на підставі ухвали слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 17.02.2020 року без залучення адвоката та понятих, та з порушенням порядку проведення обшуку; клопотання (т.3 а.с.167-169) про визнання недопустимими доказами висновків експерта №16/653 від 16.07.2020 року та № 16/450 від 20.05.2020 року з підстав порушення процедури призначення та проведення експертизи, зокрема самостійне збирання експертом відомостей для проведення експертизи. Крім того, подано заперечення (т.3 а.с. 213-214) щодо представлених після клопотання від 23.04.2021 року (т.2 а.с.134-138) прокурором постанов про призначення групи прокурорів від 13.02.2020 року, 02.04.2020 року, 03.08.2020 року, 18.08.2021 року (т.3 а.с. 189-192), оскільки сторона захисту наполягає на не існуванні таких в матеріалах досудового розслідування на момент ознайомлення сторони захисту з такими матеріалами, що підтверджується описом, а також тією обставиною, що з тексту вказаних постанов вбачається, що такі не містять на правову кваліфікацію діяння у даному кримінальному провадженні, а відтак, наполягає на їх недостовірності.

Щодо відсутності в матеріалах кримінального провадження постанов слідчого про перекваліфікацію діяння, суд вказує наступне: досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020140150000126 від 13.02.2020 року розпочате за фактом вчинення невідомою особою крадіжки деревини, чим спричинено СУПП «Полінет» матеріальну шкоду, правова кваліфікація визначена за ч.1 ст.185 КК України; 17.02.2020 року правову кваліфікацію змінено на ст. 356 КК України по факту самоправних дій, пов`язаних з вирубкою дерев, на території СУПП «Полінет» чи спричинено матеріальну шкоду; 25.03.2020 року правову кваліфікацію змінено на ч.3 ст.185 КК України (фабула не підлягає розголошенню), що підтверджується витягом з ЄРДР (т.1 а.с.215). Таким чином, досудове розслідування розпочате та проводилось по факту вирубки та вилучення дерев з території СУПП «Полінет», визначення правової кваліфікації діяння відноситься до дискреційних повноважень слідчого, а чинний КПК України не містить положень про обов`язкову наявність письмових постанов про зміну правої кваліфікації кримінального правопорушення ( постанова ВС від 06.07.2022 у справі No 464/5140/18 (провадження No 51-4629км21).

Щодо відсутності в матеріалах досудового розслідування постанов про призначення групи прокурорів в період з 13.02.2020 року до 03.08.2020 року та незаконність постанов від 13.02.2020 року, 02.04.2020 року, 03.08.2020 року, 18.08.2021 року, то з цього приводу суд зазначає наступне:

Відповідно до частин 1, 2 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

Отже, визначення керівником органу прокуратури прокурора (групи прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні є кримінально-процесуальним рішенням, яке утворює, змінює чи припиняє права і обов`язки, тобто має правові наслідки, в конкретному кримінальному провадженні з його початку до завершення та за процесуальною формою має бути передбачено (встановлено) кримінальним процесуальним законом.

У свою чергу постанова керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, має відповідати вимогам ст.110 КПК України, у тому числі, постанова прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Крім того, слід зазначити, що витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не може замінити таку постанову, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.

Таким чином, кримінальний процесуальний закон передбачає обов`язковість винесення керівником відповідного органу прокуратури постанови про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, її відповідність вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у тому числі, щодо підписання службовою особою, яка її прийняла, та долучення постанови до матеріалів кримінального провадження для підтвердження факту наявності повноважень.

Відсутність зазначеної постанови в матеріалах кримінального провадження або її не підписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень (постанова ВС від 03.02.2021 року у справі № 522/11807/18, провадження № 51-4687 км 20, та постанова ВС від 22.02.2021 року у провадженні №51-4584кмо18(справа № 754/7061/15).

Разом з тим, як вбачається з Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016 року (чинний до 30.06.2020 року) та Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 року, Реєстр створено за допомогою автоматизованої системи електронної бази даних, відповідно до якої містяться збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до п.1 глави 2 Положення до Реєстру вносяться відомості, в тому числі, про прізвище, ім`я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дослідника (уповноваженої особи інших підрозділів), який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або державне досудове розслідування чи процесуальне керівництво.

Ч.5 ст.214 КПК України передбачає, що до ЄРДР входять відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або повідомлення про інші обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;2) ім`я, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;3) інше джерело, з якого визначені основні матеріали, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;4) короткий виклад необхідних, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зазначених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;6) ім`я, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстрації, а також слідчого,прокурора, який вніс інформацію до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;7) інші потреби, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.В Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксуються дані про внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Витяг з Реєстру сформований програмними засобами його ведення Реєстру документа, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент формування (п. 2 глави 4 Положення).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, постановами від 13.02.2020 року, 02.04.2020 року, 03.08.2020 року, 18.08.2021 року (т.3 а.с. 189-192), у кримінальному провадженні № 12020140150000126 від 13.02.2020 року керівником органу прокуратури призначались групи прокурорів, відомості про що відображені у повному витягу з ЄРДР (т.1 а.с.201). Таким чином, посилання сторони захисту на недопустимість доказів, зібраних в період з 13.02.2020 року до 03.08.2020 року внаслідок відсутності постанов про призначення групи прокурорів спростовуються матеріалами кримінального провадження. Крім цього, можлива відсутність таких постанов під час ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, свідчить про неналежну організацію діловодства слідчим, але не свідчить про процесуальні дефекти, наслідком яких може бути недопустимість доказів. Крім того, суд звертає увагу, що під час ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, останньою не було висловлено жодних зауважень з приводу відсутності таких постанов в матеріалах кримінального провадження, а відтак судом такі доводи до уваги не приймаються.

Щодо визнаннянедопустимим висновкуекспертизи,то судвказує,що відповідно дост.84,85КПК Українидоказами вкримінальному провадженніє фактичнідані,отримані упередбаченому цимКодексом порядку,на підставіяких слідчий,прокурор,слідчий суддяі судвстановлюють наявністьчи відсутністьфактів таобставин,що маютьзначення длякримінального провадженнята підлягаютьдоказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Оцінюючи з точки зору належності Наукове обґрунтування щодо встановлення деревної породи, визначення їх віку та об`єму зрубаних дерев на ділянці за кадастровим номером № 4611800000:01:003:0188 (т.3 а.с.30-62), суд вказує наступне: вказаний висновок складений на платній основі на замовлення потерпілої сторони (договір,протокол погодження ціни, кошторис т.3 а.с.30-36) та на її заяву прийнятим слідчим з приєднанням до матеріалів справи та в подальшому скерований в розпорядження експерта та покладений в основу розрахунків у висновках № 16/653 від 16.07.2020 року та № 16/450 від 20.05.2020 року, які оспорюються стороною захисту. При цьому, жодного процесуального документу слідчим з цього приводу не постановлено. Крім того, оцінюючи вказаний документ з точки зору його змістовності та інформативності в сукупності з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, суд оцінює його критично. Зокрема, в судовому засіданні показами самого обвинуваченого, свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 встановлено, що за результатами зрізання деревини утворився певний об`єм деревини, який в повному обсязі помістився у автомобіль ГАЗ 33, з вантажопідйомністю до 3 м.куб. та за один раз все було вивезено з території СУПП «Полінет» на територію «Гравіс». Відтак, логічними і послідовними є дані, відображені у постанові про визнання речовими доказами щодо об`єму деревини, що добровільно була видана обвинуваченим, який становив 2 м.куб. та в подальшому був оглянутий судом з залученням спеціалістів, які методом арифметичних обмірів та підрахунків встановили об`єм твердої частини деревини у складометрах 0,9м х 3,6м х 0,6 м., що з застуванням перетворюючого коефіцієнта відповідає 1,26 м.куб., та об`єм хмизу 1,4 м х 0,9м х 0,6 м. дорівнює 0,75 складометрів, що відповідає 0,56 м.куб. Таким чином, суд приходить до переконання, що саме цей об`єм деревини є предметом злочину, а не теоретично (гіпотетично) ймовірний. Крім цього, суд звертає увагу, що підставою для кількісного розрахунку деревини, як при підготовці наукового обґрунтування, так і при проведенні експертизи, було прийнято кількісний показник 45 одиниць, з них 2 горіхи,43 берези та акації, на підставі акту від 07.02.2020 року (т.2 а.с.125), який складений комісією в складі: головного спеціаліста інспекції з благоустрою м. Червонограда УЖКГ ЧМР ОСОБА_14 , інспектора структурного підрозділу «Муніципальна варта» КП «Комунальник» Червоноградської міської ради ОСОБА_15 , інспектора структурного підрозділу «Муніципальна варта» КП «Комунальник» Червоноградської міської ради ОСОБА_16 , директора СУПП «Полінет» ОСОБА_7 , заступника начальника юридичного відділу ТОВ «Дюна-Веста» ОСОБА_13 , директора ТОВ «ВІП» ОСОБА_12 . При цьому, допитані в судовому засіданні ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 показали, що підписали акт не проводячи підрахунку пнів, а ОСОБА_13 в судовому засіданні ствердила що в минулому тривалий час перебувала в трудових відносинах з підприємством ОСОБА_7 , а ОСОБА_12 є директором охоронної фірми, яка надає охоронні послуги підприємства ОСОБА_7 . Крім того, відомості, викладені у вказаному акті, суперечать інформації, що міститься в схемі до протоколу огляду місця події від 13.02.2020 року, де під № 6,7 умовних позначень слідчим зафіксовано 14 пнів. Таким чином, суд не приймає до уваги акт від 07.02.2020 року, наукове обґрунтування щодо встановлення деревної породи, визначення їх віку та об`єму зрубаних дерев на ділянці за кадастровим номером № 4611800000:01:003:0188, оскільки такі викликають сумніви у своїй достовірності (є недостовірними), та, як наслідок, висновки експерта № 16/653 від 16.07.2020 року та № 16/450 від 20.05.2020 року є неналежними доказами, оскільки в основу таких висновків покладені недостовірні дані.

Щодо добровільної видачі обвинуваченим деревини, яка в подальшому визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, суд вказує наступне:

у відповідності доч.ч. 1, 2ст. 93 КПКУкраїнизбирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом як проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, так і витребування та отримання від органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Отже наведеними кримінальними процесуальними нормами передбачено можливість та порядок отримання стороною обвинувачення за ініціативою і доброю волею фізичною особи речей, наданих за її письмовою заявою на ім`я слідчого, що в подальшому підтверджено в судовому засіданні. За відсутності таких обставин, тим більше за умови добровільного надання документів (речей) стороною чи учасником кримінального провадження, у володінні яких вони перебувають, не виникає підстав та умов до звернення з клопотанням до слідчого судді стосовно застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу до документів і речей. ( постанова ВС/ККС у справі № 333/1539/16-к від 31.03.2021).

Що стосується визнання недопустимими речових доказів деревини внаслідок порушення порядку проведення обшуку, то суд відкидає такі доводи, оскільки в судовому засіданні встановлено, зокрема з пояснень слідчого ОСОБА_43 , що незважаючи на дозвіл на проведення обшуку, наданий ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 17.02.2020 року, такий не реалізовувався, оскільки було надано дозвіл на проникнення у володіння особи ТзОВ «Гравіс Буд», за адресою: м. Червоноград, вул. Хмельницького,65 з метою відшукання та вилучення 45 дерев, їх залишків. Однак, в зв`язку з тим, що фактично деревина зберігалась за іншою адресою, право на проникнення до якої надано не було, а ОСОБА_4 було видано деревину добровільно, то обшук проведений не був, а відтак посилання сторони захисту на порушення прав особи при проведенні обшуку не можуть бути прийняті судом до уваги.

Вирішуючи питання щодо правової кваліфікації діяння обвинуваченого ОСОБА_4 , суд виходить з наступного:

Обов`язковою суб`єктивною ознакою викрадення є прямий умисел, корисливий мотив та мета. Тобто суб`єкт злочину, протиправно вилучаючи майно, усвідомлює незаконний характер своїх дій, розуміє, що не має на майно, яке він вилучає, жодного права; вилучення цього майна здійснюється всупереч волі його власника чи іншої особи, у володінні якої воно перебуває, але, незважаючи на це, винний бажає незаконно вилучити відповідне майно і позбавити власника чи законного володільця можливості володіти, користуватися чи розпоряджатися відповідним майном.

Крім того, об`єктивними ознаками викрадення є об`єкт посягання - право на майно (право власності), предмет - чужа рухома річ, суспільно небезпечне діяння - протиправне звернення (вилучення) та суспільно небезпечний наслідок - завдання майнової шкоди.

При цьому протиправність означає, що суб`єкт (винна особа) не має жодного права і будь-яких підстав для вилучення майна, воно для нього є чужим. Крім того, таке вилучення є безоплатним, тобто майно не повертається, не оплачується, не відшкодовується власнику еквівалент його вартості.

Повертаючись до матеріалів даного кримінального провадження, суд вказує, що обвинувачений ОСОБА_4 , віддаючи працівникам розпорядження про зрізання дерев на чужій території, об`єктивно усвідомлював, що такі дерева йому не належать, знаходяться на території, що перебуває в приватній власності. При цьому, після зрізання дерев, сам факт переміщення таких на свою територію, замість того, щоб утилізувати їх на місці зрізання чи залишити на території СУПП «Полінет» і утворює закінчений склад злочину. При цьому, покази обвинуваченого про відсутність у нього прямого умислу на заволодіння чужим майном та корисливого мотиву спростовуються його фактичними діями та змінюється фактом добровільної видачі. Аналогічний висновок викладений ВС при розгляді справи № 404/3767/20.

Щодо закінченості складу злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, то суд звертає увагу, що дії особи, яка викрала майно та мала навіть початкову реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним до того, як була викрита, становлять закінчений злочин. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» крадіжку та грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним. Відповідно до положень кримінального закону крадіжка майна вважається закінченим злочином з моменту, коли винна особа повністю реалізувала умисел щодо заволодіння майном. Заволодіння передбачає такий перехід майна до винного, який надає йому навіть початкову реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним. При цьому докладне визначення цього моменту в кожному конкретному випадку залежить від характеру майна, навколишньої обстановки щодо вчинення крадіжки, наявності реальної можливості у винного використати майно на власний розсуд. Враховуючи те, що після зрізання деревина була переміщена на територію, належну ОСОБА_4 , звідки була видана ним добровільно, передбачає можливість розпорядитись такою, в тому числі для господарських потреб чи опалення.

Як було вказано вище, суб`єктивна сторона злочину, передбаченогост.185 КК України, характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Прямим умисел є тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч.2ст.24 КК України).

Усвідомлення суб`єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння означає, що він усвідомлює всі фактичні обставини вчиненого діяння, які відповідають ознакам складу інкримінованого злочину, та одночасно розуміє, що вчинене ним діяння є соціально-осуджуваним, шкідливим для суспільства. Зокрема, при вчиненні крадіжки винний усвідомлює, що він порушує право власності, таємно викрадає чуже майно і тим самим завдає потерпілому майнової шкоди.

Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.

Мотивом вчинення злочину є внутрішнє спонукання, рушійна сила кримінально караного вчинку людини, що визначає його зміст і допомагає більш глибоко розкрити психічне ставлення особи до вчиненого. Мотив дозволяє визначити, чому особа вчиняє злочин. Мету становить конкретно сформульоване уявлення про бажаний наслідок свого діяння та спрямованість на його досягнення в обраний спосіб.

На думку суду, обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлював, що він скоює осуджуване діяння, порушує право власності володільця майна. Сам факт того, що він віддає вказівку перемістити деревину на свою територію, та її добровільна видача слідчому після того, як їх правопорушення було виявлено, свідчить, що останній мав намір в подальшому використати його всвоїх корисливих цілях. (Постанова ВС від 05.07.2018 року у справі № 161/139/16-к (провадження № 51-3411км18).

Щодо кваліфікуючої ознаки проникнення в діянні обвинуваченого, то з цього приводу суд вказує, що викрадення майна з території, огорожа якої об`єктивно перешкоджає вільному доступу сторонніх осіб, охоплюється ознакою «проникнення». Як вбачається зі змісту постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 листопада 2018 року (провадження № 51-2436кмо18), огороджена територія може бути віднесена за своїми ознаками до поняття «сховище», виходячи з характеру огорожі (розміру, конструкції, цілісності тощо), наявності інших пристосувань, засобів (охорони, сигналізації, собак, освітлення, засувів, гачків, замків на воротах і хвіртках тощо), які об`єктивно перешкоджають вільному доступу сторонніх осіб, а також інших ознак, які дозволяють ідентифікувати вказану територію як таку, що має призначення постійного або тимчасового зберігання матеріальних цінностей (тобто є сховищем). При цьому необхідно встановити об`єктивні обставини, які дозволяють ідентифікувати відповідне місце чи територію як «сховище». Ці обставини з огляду на положення статей 9194 КПК підлягають обов`язковому доказуванню, а зібрані та надані суду докази відповідній оцінці в кожному конкретному кримінальному провадженні, де обвинувачення включає таку кваліфікуючу ознаку, як проникнення у сховище. Крім цього, п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України, вказано, що при здійсненні такої правової оцінки необхідно виділяти фізичний та юридичний критерії розуміння поняття «проникнення». Зокрема, для визначення фізичного критерію підлягають встановленню: 1) факт входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища); 2) час, спосіб, місце та обставини входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) з урахуванням режиму доступу до нього та до майна, яким бажає заволодіти особа. Тобто для з`ясування юридичного критерію слід встановлювати: 1) незаконність входження (потрапляння) в приміщення (житло, інше приміщення чи сховище) або перебування в ньому, що обумовлюється відсутністю в особи права на перебування там, де знаходиться майно, яким вона бажає незаконно заволодіти; 2) мету, яку досягає особа, вчиняючи обрані дії, усвідомлення нею характеру вчиненого суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) чи перебування в ньому, передбачення наслідків вчиненого діяння. При цьому суд вказав у своєму рішенні, що обов`язковою ознакою проникнення є його незаконність, тобто відсутність у особи права перебувати у перелічених місцях, де знаходиться майно. Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що суміжна земельна ділянка перебуває у власності СУПП «Полінет», тобто є для нього чужою, є обгородженою, в`їзд на яку здійснюється через дерев`яні ворота, які, як правило, закриті на навісний замок, тобто така територія є недоступною для загального доступу, віддав наказ підлеглим особам на проникнення на таку з метою вчинення протиправних дій. Сам факт того, що ОСОБА_4 особисто не заходив на цю територію, а лише віддав наказ працівникам, які перебувають в його підпорядкуванні не змінює правової кваліфікації та розцінюється судом як спосіб вчинення крадіжки.

Відмежовуючи саме крадіжку від суміжного складу злочину (самоуправства), суд вважає необхідним зазначити, що для кваліфікації діяння особи за самоуправні дії, необхідною умовою є наявність у особи певного права щодо майна, яке вона реалізовує всупереч порядку, або помилкове уявлення особи про наявність у неї такого права. В даному випадку обвинувачений ОСОБА_4 , не міг мати помилкового уявлення про наявність у нього права проникати на чужу територію та зрізати дерева, а його версія про те, що такі дії відбуваються вже не вперше та за згодою потерпілого ОСОБА_7 не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду та була категорично заперечена самим представником потерпілого ОСОБА_7 . Крім цього, суд звертає увагу, що навіть за умови дій ОСОБА_4 в умовах ліквідації аварійних дерев чи для усунення причин, внаслідок дій яких може бути спричинена шкода його майна, то йому слід було діяти відповідно до п.8 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджених постановою КМУ № 1045 від 01.08.2006 року, проте таких дій ним вчинено не було.

Таким чином, аналізуючи зазначені докази з точки зору їх допустимості, належності, об`єктивності та достатності та інформативності з точки зору доказування, з врахуванням клопотань сторони захисту про визнання таких недопустимими, суд приходить до висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше володіння особи, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за санкцією указаних кримінальних законів.

Вирішуючи питання цивільного позову, суд виходить з того, що відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1)втрати,яких особазазнала узв`язкузі знищеннямабо пошкодженнямречі,а такожвитрати,які особазробила абомусить зробитидля відновленнясвого порушеногоправа (реальнізбитки); 2)доходи,які особамогла бреально одержатиза звичайнихобставин,якби їїправо небуло порушене(упущенавигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Ст.1192 ЦК України визначено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи те, що висновки експерта № 16/653 від 16.07.2020 року та № 16/450 від 20.05.2020 року визнано недостовірними, то і підстав для покладення їх в основу визначення вартості за цивільним позовом немає. Разом з тим, висновком експерта № СЕ-19/114-22/11115-ТВ від 20.07.2022 року, проведеного на підставі ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 14.04.2022 року, встановлено, що станом на 04.02.2020 року ринкова вартість дров`яної деревини непромислового використання 1 групи твердолистяних порід об`ємом 1,26 м.куб. та хмизу м`яколистих порід об`ємом 0,57 м.куб. становить 1776,38 гривень, відтак саме такий розмір матеріального збитку підлягає відшкодуванню.

Згідно із ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно із ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.

Разом з тим, суд враховує і особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні вину не визнав та заперечив категорично, не розкаявся, є особою середнього віку, має постійне місце праці, одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, враховуючи дані досудової доповіді (т.1 а.с.1162-164), відтак для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, слід призначити йому покарання у межах санкції ч.3 ст.185 КК України.

Водночас, зважаючи, що на особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні не обирався

Керуючись ст. 100, 368, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Іспитовий строк рахувати з дня проголошення вироку 15.05.2023 року.

Арешт, накладенийухвалою слідчого суддіЧервоноградського міського суду Львівської областівід 21.02.2020 року скасувати.

Речові докази 2 м.куб. деревини знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ТзОВ СУПП «Полінет» 1776,38 гривень матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 1510,24 гривень витрат на залучення експерта.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отриматикопію вироку в суді.

Головуючий: ОСОБА_1