Постанова

від 04.05.2023 по справі 2-1139/10

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-1139/10

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 травня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.,

суддів: Куштана Б.П., Готри Т.Ю.

з участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2022 року у складі судді Лемак О.В., у справі за заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про зміну способу виконання рішення, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

встановив :

У серпні 2022 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про зміну способу виконання рішення.

Заява мотивована тим, що 23.02.2010 року було ухвалено рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKM7GA00000202 від 22.06.2007 року звернути стягнення на квартиру загальною площею 34,9 кв.м,, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № б/н від 22.06.2007 року). Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Вказує, що чинним законодавством не передбачено чіткого та вичерпного переліку підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення. На даний момент AT КБ «ПриватБанк» позбавлений можливості виконання зазначеного рішення суду з причин відсутності необхідних документів для реалізації предмета іпотеки, відсутності попиту покупців, відсутності у банку вільного доступу до предмету іпотеки, який необхідний для проведення реалізації предмету іпотеки на підставі рішення суду. Вищевказані факти роблять неможливим виконання рішення суду з зазначеним способом виконання.

У зв`язку з наведеним заявник просив суд встановити наступний спосіб виконання рішення Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області від 23.02.2010 року по справі №2п-1139/10, а саме, звернути стягнення на квартиру загальною площею 34,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом реалізації вказаного предмету іпотеки з проведенням прилюдних торгів.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2022 року у задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про зміну способу виконання рішення у справі № 2п-1139/10 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» просить скасувати ухвалу суду та прийняти нову постанову, якою заяву про зміну порядку і способу виконання судового рішення задовольнити у повному обсязі та вирішити питання розподілу судових витрат, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду від 23.02.2010 року не виконано по теперішній час з причин відсутності у Банку необхідних документів для реалізації предмета застави, відсутності попиту покупців та відсутності у Банку вільного доступу до предмету іпотеки, який необхідний для проведення реалізації предмету іпотеки на підставі рішення суду. Зазначає, що під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Вказує, що у разі зміни способу і порядку виконання рішення суду, який не суперечить чинному законодавству та з урахуванням приписів, як кредитного так і іпотечного договорів у АТ КБ «ПриватБанк» будуть відновлені права на задоволення вимог за основним зобов`язанням.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник заявника АТ КБ «Приватбанк» - Кравченко О.М. підтримала подану апеляцію, просить її задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у їх відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 лютого 2010 року позов ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено, ухвалено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKM7GA00000202 від 22,06.2007 року звернути стягнення на квартиру загальною площею 34,9 кв.м,, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ЗАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Згідно з ч.1,3 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення чи зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду.

До обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, Закон України «Про виконавче провадження» відносить хворобу сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо.

Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 688/2321/17 (провадження № 61-31504св18) зазначив, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

У постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 2025/2-10/11 (провадження № 61-24608св18) Верховний Суд також зазначив, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

З наведеного слідує, що суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Частина 3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

У ст.39 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

За змістом статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі, у формі електронних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог цього Закону.

Отже, способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).

Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц, провадження № 14-112цс19.

Таким чином, зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

Під час розгляду заяви про встановлення або зміну способу й порядку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, при вирішенні питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

Питання щодо встановлення способу і порядку виконання рішення суду може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об`єктивними ускладненнями при виконанні цього рішення. В іншому випадку зацікавлена особа має право звернутися до суду з новим позовом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, звертаючись із заявою про заміну способу виконання рішення, заявник не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що у нього в даному випадку виникли обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Можлива зміна попиту ринку нерухомості, наявність документів, необхідних для його продажу має враховуватися банком при зверненні до суду з відповідними позовними вимогами і тому такі обставини у даному випадку не можна вважатися істотними.

Верховний Суд у своїй постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229 роз`яснив, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст.16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі абсолютної неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Але під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

На стадії виконання рішення суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог.

В даному випадку заявником АТ КБ «Приватбанк» фактично заявлено про зміну визначеного рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 лютого 2010 року способу правового захисту.

Позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів банком не заявлялись і не були предметом розгляду під час вирішення справи по суті.

При цьому, заявником не наведено обставин та підстав, передбачених ст. 435 ЦПК України, за яких суд мав би дійти висновку про зміну способу або порядку виконання судового рішення, а тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви.

Доводи апеляційної скарги вищенаведених висновків суду не спростовують, а тому не заслуговують на увагу.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не має.

За таких обставин, апеляційну скаргу, відповідно до ст. 375 ЦПК України, слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» - залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 15 травня 2023 року.

Головуючий :

Судді: