Постанова

від 11.05.2023 по справі 2218/1056/2012

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 2218/1056/2012

Провадження № 22-ц/4820/1014/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Шевчук Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 березня 2023 року (суддя Палінчак О.М.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчих листах,

в с т а н о в и в :

У лютому 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчих листах у цивільній справі за позовом ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ТОВ «ТОРН», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог заявник посилається на те, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.04.2014 року у справі №2218/1056/2012 стягнуто солідарно з ТОВ «ТОРН», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 257/МК/2006-840 від 01.12.2006 року у розмірі 161 220,57 дол. США.

06 серпня 2020 року між ПАТ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено нотаріально посвідчений договір № GL48N718070_Ur_3 про відступлення права вимоги, за умовами якого товариство набуло право вимоги за кредитним договором № 257/МК/2006-840 від 01.12.2006 року та забезпечувальними договорами.

Із урахуванням викладеного, заявник просив суд замінити сторону стягувача з ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у виконавчих листах по справі №2218/1056/2012 (боржники: ТОВ «ТОРН», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) які видавалися Хмельницьким міськрайонним судом.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 березня 2023 року в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що розглядаючи відповідну заяву про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни, однак заявником таких матеріалів не надано. Заявник не зазначає, в яких саме виконавчих документах та в якому виконавчому провадженні слід замінити сторону, і чи взагалі такі виконавчі листи передавалися на примусове виконання до виконавчої служби, чи виконавче провадження закінчено, повернуто тощо. Крім того, неможливо здійснити таку заміну на майбутнє.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача.

В обґрунтування скарги зазначав, що зазначені в ухвалі суду першої інстанції доводи, на які суд посилався як на підставу для відмови у задоволенні заяви, не відповідають дійсності, оскільки відповідно до довідки Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 06.04.2023 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 яке перебуває на примусовому виконанні Першого ВДВС у м.Хмельницькому ЦМРУ МЮ (м.Київ) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості у розмірі 161220,57 дол.США. Вказане також підтверджується постановою державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій НОМЕР_1 від 21.12.2022 року. Також відповідно до довідки Автоматизованої система виконавчого провадження на виконанні в Першому ВДВС у м.Хмельницькому ЦМРУ МЮ (м.Київ) перебували виконавчі провадження про стягнення заборгованості з ТОВ «ТОРН» на користь ПАТ КБ «Надра». Державною виконавчою службою не надано жодних доказів щодо направлення оригіналу виконавчого документа стягувачу, а отже ПАТ КБ «Надра» не було обізнано про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем. Зазначений факт підтверджується відсутністю виконавчого документа в кредитній справі, яку було передано від ПАТ КБ «Надра» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

В судове засідання представник ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.

Інші учасники по справі теж в судове засідання не з`явилися про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам оскаржуване судове рішення відповідає.

Судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суд Хмельницької області від 06.09.2012 року у справі № 2218/1056/2012 задоволено позов ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «ТОРН», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 257/МК/2006-840 від 01.12.2006 року. Постановлено в солідарному порядку стягнути з ТОВ «ТОРН», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суму заборгованості у розмірі 161 220 дол. США 57 центів та судові витрати по справі у розмірі 941 грн. на користь ПАТ «КБ «Надра».

Як вбачається із матеріалів справи 11 листопада 2013 року ПАТ «КБ «Надра» звернулося до суду з заявою про видачу виконавчих листів (а.с.63). 09 квітня 2014 року представником банку отримано копію рішення суду та 4 виконавчих листи.

За договором № GL48N718070_Ur_3 від 06.08.2020 року про відступлення права вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстровий номер 1106, відступлено право вимоги за кредитним договором № 257/МК/2006-840 від 01.12.2006 року ПАТ «Комерційний банк «Надра» на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» разом з усіма додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами. Таким чином, новий кредитор ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги банку до боржників ТОВ «ТОРН», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Факт виконання договору про відступлення права вимоги посвідчується платіжним дорученням № 1 від 06.07.2020 року.

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

За частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц, щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає у поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73-75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.

Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку норми статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом із нормами статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

У випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання про відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.

Такий висновок про застосування статті 442 ЦПК України викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) та постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року в справі № 502/583/16-ц(провадження № 61-7516св22).

Ураховуючи наведене, для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження, в якому ставиться таке питання.

Із таких же висновків виходив Верховний Суд у постановах від 10 серпня 2022 року у справі № 127/2-2509/09 (провадження № 61-2001св22) та від 15 лютого 2023 року у справі № 520/17203/13 (провадження № 61-4475св22).

Розглядаючи відповідну заяву про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни.

З огляду на матеріали справи, 11 листопада 2013 року ПАТ «КБ «Надра» звернулося до суду з заявою про видачу виконавчих листів (а.с.63). 09 квітня 2014 року представником банку отримано копію рішення суду та 4 виконавчих листи ( відмітка міститься на обкладинці справи ).

Будь-яких доказів перебування виконавчих проваджень на примусовому виконанні до матеріалів справи заявником при зверненні з заявою про заміну стягувача не додано. Доказів відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ТОВ «ТОРН», ОСОБА_3 , ОСОБА_2 заборгованості за вказаним кредитним договором на користь ПАТ «КБ «Надра», доказів повернення виконавчого документа стягувачу (за умови відкриття виконавчого провадження) матеріали справи не містять.

Розглядаючи відповідну заяву про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. Однак такі докази в матеріалах справи на час звернення ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» з заявою про заміну стягувача та час розгляду справи у суді першої інстанції були відсутні.

Зважаючи на зазначене, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчих листах.

Звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 29 березня 2023 року ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» в доводах апеляційної скарги та на підтвердження цих доводів апелянт додає результат пошуку виконавчих проваджень в АСВП, дата та час пошуку 06.04.2023 року щодо боржників ОСОБА_1 та ТОВ «ТОРН» Однак із зазначених даних неможливо встановити яке саме виконавче провадження його номер та інше, дата відкриття виконавчого провадження стосується саме виконання рішення суду щодо стягнення з ТОВ «ТОРН», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 257/МК/2006-840 від 01.12.2006 року.

Надана ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» суду апеляційної інстанції копія постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 21.12.2022 року, із якої вбачається, що державним виконавцем зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №686/1669/13 виданий 08.04.2014 року Хмельницьким міськрайонним судом про стягнення заборгованості по кредитному договору 161220 дол.США 57 центів, боржник ОСОБА_1 в силу приписів частини 3 статті 367 ЦПК України не може прийматися до уваги, оскільки такий доказ заявником не було подано суду першої інстанції, клопотань та доказів неможливості її подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від апелянта до суду апеляційної інстанції не надано.

Крім того, після ухвалення оскаржуваної ухвали, боржник ОСОБА_1 помер, про що 30 березня 2023 року складено відповідний актовий запис №611 Хмельницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року).

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 травня 2023 року.

Судді: Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк