Рішення

від 11.04.2023 по справі 753/10561/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10561/22

провадження № 2/753/794/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гусак О.С.

з секретарем Уляницькою М.В.,

за участі: прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва Ткаченко Ю.С.,

представника Київської міської ради Харитонова М.С.,

представника відповідача: Казнадзея В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Дарницької окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», про витребування майна,

в с т а н о в и в :

у вересні 2022 року керівник Дарницької окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», про витребування майна.

Позовна заява обґрунтована тим, що Дарницькою окружною прокуратурою міста Києва в ході здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12021100020002537 від 29 серпня 2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, встановлено факт незаконного відчуження нежитлового приміщення (творча майстерня) АДРЕСА_1 площею 57,1 кв.м, яке є комунальною власністю територіальної громади міста Києва.

На виконання рішень Київської міської ради № 1621/4454 від 27 грудня 2007 року, № 594/2663 від 29 жовтня 2009 року, № 667/4105 від 29 квітня 2010 року комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» видано державний акт від 1 жовтня 2010 року на право постійного користування земельною ділянкою № НОМЕР_1 площею 3 6797 га, кадастровий номер 8000000000:90:147:0043, у 3-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва для будівництва житлових будинків, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 10-9-00040. КП «Житлоінвестбуд-УКБ» на вказаній земельній ділянці закінчено будівництво об`єкта та введено його в експлуатацію житловий будинок АДРЕСА_2 (25 поверхів, площа вбудованих нежитлових приміщень - 1131, 8 кв.м), що підтверджуються сертифікатом серії КВ № 16411116162, що виданий 28 грудня 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві. Розпорядженням Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації № 107 від 13 березня 2012 року об`єкту нерухомості - багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 та введенно його в експлуатацію. За проектними матеріалами для інвестування на 25 поверсі будинку АДРЕСА_1 заплановано та побудовано лише нежитлові приміщення, зокрема творча майстерня № 6. КП «Житлоінвестбуд-УКБ» листами № 114/1053/2 від 9 червня 2022 року, № 114/1549/2 від 19 липня 2022 року та № 114/53/2 від 18 січня 2022 року повідомлено, що нежитлове приміщення АДРЕСА_1 перебуває на балансі комунального підприємства, обліковується як нереалізоване, з нежитлового у житловий фонд не переводилося, що підтверджується журналом-ордером, звітом про фінансовий стан та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 2612 «Готова продукція (квартири, нежитлові приміщення, машиномісця), а саме: відображено у рядку 1103 «Готова продукція» розділу ІІ «Оборотні активи» Балансу (Звіт про фінансовий стан) КП «Житлоінвестбуд-УКБ» за I квартал 2022 року, проектними матеріалами для інвестування, а також технічним паспортом від 14 листопада 2011 року, замовником яких є комунальне підприємство. Балансова вартість приміщення складає 268 259 грн 65 коп. Таким чином, нежитлове приміщення АДРЕСА_1 площею 57,1 кв.м перебуває на балансі комунального підприємства та є комунальною власністю територіальної громади м. Києва.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 серпня 2022 року № 307350402 за ОСОБА_2 29 січня 2020 року зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 площею 57, 1 кв.м. Підставою для проведення державної реєстрації права власності стало свідоцтво про право власності НОМЕР_2 , видане 1 червня 2016 року Управлінням житлово-комунального господарства, сектор (орган) приватизації державного житлового фонду Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації. Нерухомому майну присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2020307680000 (рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Зеленського С.О. від 31 січня 2020 року № 50912709).

У подальшому, ОСОБА_2 , від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 , 13 березня 2020 року уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 загальною площею 57,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2020307680000, 17 червня 2020 року ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу відчужив вказану квартиру ОСОБА_1 . За інформацією КП «Житлоінвестбуд-УКБ», наданої листами № 114/53/2 від 18 січня 2022 року та № 114/205-2 від 21 січня 2022 року нежитлове приміщення АДРЕСА_1 є тим самим майном, яке незаконно відчужене під видом квартири АДРЕСА_1 , що належить до комунальної власності та перебуває на балансі комунального підприємства.

Первинну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2020307680000) здійснено за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 , виданого 1 червня 2016 року Управлінням житлово-комунального господарства, сектор (орган) приватизації державного житлового фонду Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, виданого на підставі розпорядження № 44197 від 1 червня 2016 року.

Водночас, за інформацією Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, наданої листом № 101-7430/01 від 8 жовтня 2021 року, встановлено, що свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 від 1 червня 2016 року райдержадміністрацією не оформлювалося та розпорядження № 44197 від 1 червня 2016 року не видавалося, зареєстровані особи за вказаною адресою відсутні.

Разом з тим, Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацію видано розпорядження № 44197 від 9 листопада 2006 року, згідно якого здійснено приватизацію квартири АДРЕСА_6 на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Крім того, за даними реєстрових книг комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (інформація від 6 жовтня 2021 року № 062/14-13056 (И-2021) квартира АДРЕСА_1 на праві власності не реєструвалася.

Водночас, за інформацією Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області встановлено, що відсутні актові записи цивільного стану щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також відсутня заява про видачу паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Дніпровським РУГУ МВС України в м. Києві не виявлено. За даними інформаційної підсистеми «Заява про видачу паспорта» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами виявлена заява про видачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 15 червня 2002 року Подільським РУГУ МВС України в м. Києві на ім`я ОСОБА_7 .

Посилаючись на те, що відчуження спірного нерухомого майна здійснено поза приватизаційною процедурою, без прийняття відповідного рішення Київською міською радою - дійсного власника майна, ОСОБА_2 не набув право власності на спірне майно та не був його законним власником, а тому не міг його відчужувати за договором купівлі-продажу від 13 лютого 2020 року на користь ОСОБА_4 , а той в свою чергу ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 17 червня 2020 року, позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою від 3 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 14 год 30 хв 2 листопада 2022 року.

2 листопада 2022 року справу знято з розгляду в зв`язку з відключенням електроенергії. Наступною датою підготовчого засідання визначено 1 грудня 2022 року.

8 листопада 2022 року від представника відповідача - адвоката Шкурата В.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить залишити позовну заяву без розгляду. Зазначає, що керівник прокуратури необґрунтовано звернувся до суду з віндикаційним позовом до ОСОБА_8 про витребування комунального майна, не навівши переконливих доводів щодо необхідності захисту можливого порушення інтересів держави, не навів суть порушених державних інтересів відповідачем і причин неможливості власника комунального майна захистити самостійно свої інтереси в судовому порядку. Бездіяльність Київської міської ради щодо вжиття заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на витребування спірного майна, не покладає автоматично обов`язку на органи прокуратури на застосування таких заходів. Київська міська рада в особі своїх структурних підрозділів не може покладати на керівника прокуратури чи прокурорів прокуратури обов`язок звернення з позовом у її інтересах чи на здійснення її представницьких повноважень, а прокурор перебирати на себе права позивача, фактично підміняючи її. При цьому, ініціатор позову ототожнює різні за статусом приміщення, наведений у позовній заяві порівняльний аналіз різних технічних паспортів приміщення з різними технічними параметрами не дає змоги переконливо вважати їх тотожними. З долучених до позовної заяви документів вбачається, що заподіяну комунальному підприємству (територіальній громаді) шкоду внаслідок незаконного вибуття майна з власності, оцінено в розмірі вартості квартири (1 113 450 грн), яка ніколи не перебувала у власності громади, замість нежитлового приміщення, яке було у комунальній власності і мало свою балансову вартість (268 259 грн 65 коп.), яка є відмінною. Відмінними є і розміри нежитлового приміщення 55,84 кв.м та квартири 57,1 кв.м, відповідно документів, долучених до позовної заяви. У позовній заяві не наводиться доводів щодо часу вибуття нежитлового приміщення АДРЕСА_1 з власності комунального підприємства, територіальної громади м. Києва, злочинного механізму такого вибуття, способу, обізнаності власника про вибуття спірного приміщення з його власності. Позивачем не надано належних доказів недійсності правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності № НОМЕР_4 від 1 червня 2016 року, виданого на ім`я ОСОБА_2

30 листопада 2022 року від прокурора надійшли пояснення, зі змісту яких вбачається, що, на його думку, представником відповідача не надано жодних доказів на підтвердження позиції про відсутність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Київської міської ради в суді шляхом пред`явлення відповідного позову. Зазначив, що підставою представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Звертає увагу суду, що в позові відсутні будь-які суперечності у самому предметі нерухомого майна, на які вказує відповідач, строк позовної давності не пропущено, оскільки спірне майно вибуло з комунальної власності 29 січня 2020 року, відчуження спірного нерухомого майна відбулось поза приватизаційною процедурою, без прийняття відповідного рішення Київрадою, на підставі неіснуючого свідоцтва про право власності, без відома та згоди дійсного власника майна - територіальної громади міста Києва. При цьому додатки до позову завірені належним чином, а доводи відповідача є необґрунтованими та надуманими. Просили позов задовольнити.

1 грудня 2022 року справу знято з розгляду в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді. Наступною датою підготовчого розгляду визначено 18 січня 2023 року.

2 грудня 2022 року від представника КП «Житлоінвестбуд-УКБ» надійшли пояснення, відповідно до яких останні позов просять задовольнити. Зазначили, що КП «Житлоінвестбуд-УКБ» не здійснювало відчуження спірного об`єкта нерухомості чи його продаж/передачу будь-яким юридичним чи фізичним особам. Заволодіння нежитловим приміщеннями АДРЕСА_1 здійснено без відома власника, що стало підставою для звернення до правоохоронних органів із заявою про злочин. При цьому остаточні фактичні обміри спірного об`єкту нерухомості, які згідно із вимогами чинного законодавства проводяться уповноваженим органом після здійснення будівництва, підтверджують, що творча майстерня на 25 поверсі № 236 (по проекту творча майстерня № 6) має площу 57,1 кв.м, про що Київським міським бюро технічної інвентаризації 14 листопада 2011 року видано КП «Житлоінвестбуд-УКБ» технічний паспорт на нежитлове приміщення № 236, а заподіяна КП «Житлоінвестбуд-УКБ» шкода відповідає ринковій вартості спірного об`єкта будівництва, адже реалізацію об`єкта нерухомості підприємство здійснює за ринковою, а не балансовою вартістю.

18 січня 2023 року до суду з`явився представник позивача, відповідач та його представник - адвокат Казнадзей В.В., представник третьої особи. Підготовче засідання відкладено на 1 березня 2023 року.

Ухвалою від 18 січня 2023 року виправлено описку, допущену в ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 3 жовтня 2022 року у справі № 753/10561/22 шляхом зазначення у вступній та резолютивній частині ухвали вірного процесуального статусу комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» «третя особа» замість невірного «відповідач».

22 лютого 2023 року до суду від представника відповідача адвоката Казнадзея В.В. в інтересах ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі за позовом керівника Дарницької окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», про витребування майна, до вирішення іншої справи в порядку кримінального судочинства (кримінального провадження № 1202110002537) та пояснення, зі змісту яких вбачається, що представник просив позов залишити без розгляду.

В судовому засіданні представник відповідача заяву про зупинення провадження у справі підтримав з викладених у ній підстав та просив її задовольнити.

Прокурор Ткаченко Ю.С. проти зупинення провадження заперечувала, пояснила, у даному кримінальному провадженні триває досудове розслідування, справа до суду не передана, у матеріалах цивільної справи наявні докази, об`єктивної неможливості розгляду цивільної справи не існує. Ухвалою суду від 1 березня 2023 року в задоволенні клопотання відмовлено.

Одночасно у підготовчому судовому засіданні представники сторін не заперечували проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті. Ухвалою від 1 березня 2023 року підготовче провадження у цивільній справі закрито та призначено справу до розгляду по суті на 11 квітня 2023 року о 14 год.

11 квітня 2023 року в судове засідання з`явилися прокурор Ткаченко Ю.С. та представник Київської міської ради Харитонов М.С., які позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_9 заперечував проти задоволення позовних вимог, у задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

За ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередно, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавці органи. Частиною 1 ст. 18 вказаного Закону передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні. За змістом ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування. 3 аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, нерухоме майно, правомочності власника щодо якого від імені територіальної громади виконує відповідна рада. Тобто економічні інтереси держави полягають також і в законному та ефективному використанні об`єктів, що є комунальною власністю.

У даному випадку мала місце необхідність невідкладного захисту інтересів держави, оскільки спір у справі стосується комунального майна, яке незаконно вибуло з комунальної власності.

Київська міська рада як власник зобов`язана вживати заходи щодо сумлінного та добросовісного управління комунальним майном, забезпечувати його ефективне використання, контролювати стан збереження, а у випадку порушення права власності територіальної громади - невідкладно реагувати.

З матеріалів справи вбачається, що Дарницькою окружною прокуратурою м. Києва листами від 9 червня 2021 року за № 10.52-46-1827вих-21, від 8 квітня 2021 року за № 52-0026-21 та від 19 листопада 2021 року за № 10.52-46-5501 вих-21 в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Київську міську раду про встановлений факт незаконного вибуття спірного майна з комунальної власності.

За дорученням Київської міської ради Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (листи № 056/95/08/23773 від 25 жовтня 2021 року, № 056/95-6146 від 22 листопада 2021 року, № 056/95-08/10893 від 3 серпня 2022 року) та Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією (лист № 101-7430/01 від 8 жовтня 2021 року) повідомлено, що заходи цивільно-правового характеру, спрямовані на витребування спірного майна та скасування державної реєстрації, не вживалися та висловлено прохання вжити такі заходи саме прокурором.

Таким чином, Київська міська рада, будучи обізнаною про порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, з позовом до суду не звернулась, переклавши свій обов`язок щодо захисту інтересів держави на прокурора.

Зазначена бездіяльність уповноваженого органу призводить до тривалого незаконного володіння спірним комунальним майном та непоновлення інтересів територіальної громади.

Частиною 3 ст. 56 ЦПК України закріплено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.

Згідно з ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, задоволення суспільної потреби у функціонуванні місцевого самоврядування.

Порушення прав територіальної громади, яке ослаблює економічні основи місцевого самоврядування, в цьому випадку становить також і порушення державних інтересів, оскільки обов`язком держави є гарантування належного функціонування місцевого самоврядування, що потребує реагування прокурором у межах наданої Конституцією України компетенції.

Крім того, дотримання всіма суб`єктами права встановленого законодавством порядку відчуження майна, у тому числі комунального, становить інтереси держави.

Таким чином, у даному випадку, порушення інтересів держави полягає в тому, що всупереч встановленому законодавством порядку, відповідач набув у володіння нерухоме майно територіальної громади м. Києва, при цьому волі дійсного власника на відчуження цього майна не було, що порушує економічні інтереси територіальної громади столиці.

У зв`язку із тим, що компетентним органом - Київською міською радою не вжито жодних заходів щодо повернення спірного майна у судовому порядку, що підтверджується долученим до позову листуванням, а тому з метою поновлення порушеного права власності територіальної громади м. Києва, Дарницькою окружною прокуратурою міста Києва пред`являється позов в інтересах держави в особі Київської міської ради.

Київська міська рада, обмежившись повідомленням про необізнаність про порушення прав територіальної громади, інших заходів, спрямованих на повернення незаконно відчуженого майна у комунальну власність, не вживала. Враховуючи це, Дарницькою окружною прокуратурою м. Києва листом у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» № 08/14481 від 9 вересня 2021 року попередньо, до звернення до суду, повідомлено про це уповноважений суб`єкт владних повноважень, а саме - Київську міську раду (а.с. 115-116).

Таким чином, прокурором дотримано порядок, передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», щодо своєчасного інформування Київської міської ради про виявлені порушення, незаконність відчуження комунального майна, та необхідність вжиття заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на захист права власності територіальної громади міста Києва на це майно.

Правова позиція щодо представництва інтересів держави прокурором в суді викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).

З врахуванням наведених обставин суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду, з підстав, які зазначені представником відповідача у відзиві та поясненнях, які надійши до суду 22 лютого 2023 року.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Київської міської ради № 1621/4454 від 27 грудня 2007 року, № 594/2663 від 29 жовтня 2009 року, № 667/4105 від 29 квітня 2010 року комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» видано державний акт від 1 жовтня 2010 року на право постійного користування земельною ділянкою № 19 площею 3 6797 га, кадастровий номер 8000000000:90:147:0043, у 3-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва для будівництва житлових будинків, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 10-9-00040 (а.с.29-30).

Згідно сертифікату серії КВ № 16411116162 від 28 грудня 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві КП «Житлоінвестбуд-УКБ» на вказаній земельній ділянці закінчено будівництво об`єкта та введено його в експлуатацію житловий будинок № 1 (25 поверхів, площа вбудованих нежитлових приміщень - 1131, 8 кв.м).

Розпорядженням Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації № 107 від 13 березня 2012 року об`єкту нерухомості - багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 32).

За проектними матеріалами для інвестування на 25 поверсі будинку АДРЕСА_1 заплановано та побудовано лише нежитлові приміщення, зокрема творча майстерня № 6 (а.с.39-42).

14 листопада 2011 року комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності» виготовлено технічний паспорт на нежитлове приміщення № 236 (творча майстерня № НОМЕР_5 ), площею 57, 1 кв.м, що розташоване на 25 поверсі будинку АДРЕСА_1 (а.с.33-38).

Судом встановлено, що КП «Житлоінвестбуд-УКБ» створено рішенням Київської міської ради № 211/1645 від 27 грудня 2001 року та у своїй діяльності керується статутом, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 336 від 21 лютого 2002 року, засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва і підпорядковане Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (а.с.44-54).

Відповідно до п. 2.1 Статуту підприємство створене з метою організації проектування та проектування, будівництва, реконструкції, капітального ремонту, введення в експлуатацію об`єктів нерухомості житлових будинків, нежитлових, промислових та спортивних приміщень, соціально-побутових об`єктів обслуговування населення та об`єктів культурного призначення, об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури та інших об`єктів нерухомості, відчуження об`єктів житлового та нежитлового призначення, залучення коштів фізичних та юридичних осіб для будівництва житла та об`єктів нерухомості у встановленому законодавством порядку, у тому числі об`єктів житлового та нежитлового призначення, що фінансуються Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно п. 3.1, 3.2 Статуту майно підприємства становлять виробничі та невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства та є комунальною власністю територіальної громади міста Києва.

Крім того, п. 6.1-6.3 Статуту визначено, що планування фінансово-господарської діяльності здійснюється підприємством шляхом складання у порядку та за формою, що визначаються виконавчим органом Київської міської ради (КМДА), річних фінансових планів, які погоджуються Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та затверджуються Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Таким чином, нежитлове приміщення АДРЕСА_1 площею 57,1 кв.м перебуває на балансі комунального підприємства та є комунальною власністю територіальної громади міста Києва.

Звертаючись до суду із даним позовом, прокурор посилався на те, що реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 і здійснена за першим власником ОСОБА_2 в обхід встановленої законодавством приватизаційної процедури без прийняття відповідного рішення Київської міської ради, на підставі неіснуючого свідоцтва про право власності, без відома та згоди дійсного власника майна територіальної громади міста Києва.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги до доказів визначені у ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України, відповідно до яких, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 1 червня 2016 року № 44197 кватира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності. Квартира приватизована згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», загальна площа квартири 57,1 кв.м, відновна вартість на момент приватизації 7 грн 78 коп. (а.с.65).

22 січня 2019 року на замовлення ОСОБА_2 , виготовлено технічний паспорт долучений до реєстраційної справи, на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 57,1 кв.м (а.с.66-68).

13 березня 2020 року ОСОБА_2 , від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 , 13 березня 2020 року уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 загальною площею 57,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2020307680000, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 316 (а.с.69-71).

17 червня 2020 року ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу відчужив зазначену квартиру на користь ОСОБА_1 (а.с.72-75).

29 серпня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено запис про самостійне виявлення прокурором кримінального правопорушення, кваліфікованого за частиною четвертою статті 190 КК України, а саме: невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа майном територіальної громади м. Києва, а саме: квартироюАДРЕСА_1 , яке є комунальною власністю територіальної громади міста Києва, якій завдано шкоди у великих розмірах (а. с. 113).

Згідно із статтею 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків) у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, власник приватизованого житла має право розпорядитися квартирою (будинком) на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законом. Порядок здійснення цих прав власником житла регулюється цивільним законодавством України.

Відповідно до статті 15 Житлового кодексу УРСР на виконавчі комітети районних, міських, районних у містах рад покладено здійснення управління житловим фондом місцевих рад, прийняття рішень про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої ради, видача ордерів на жиле приміщення.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статей 317, 319, 321 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до листів КП «Житлоінвестбуд-УКБ» № 114/1220 від 2 жовтня 2020 року (а.с.43), № 114/1053/2 від 9 червня 2022 року (а.с.56-58), № 114/1549/2 від 19 липня 2022 року (а.с.59-61) та № 114/53/2 від 18 січня 2022 року (а.с.77-78) нежитлове приміщення АДРЕСА_1 перебуває на балансі комунального підприємства, обліковується як нереалізоване, з нежитлового у житловий фонд не переводилося, що підтверджується журналом-ордером, звітом про фінансовий стан та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 2612 «Готова продукція (квартири, нежитлові приміщення, машиномісця), а саме: відображено у рядку 1103 «Готова продукція» розділу ІІ «Оборотні активи» Балансу (Звіт про фінансовий стан) КП «Житлоінвестбуд-УКБ» за I квартал 2022 року, проектними матеріалами для інвестування, а також технічним паспортом від 14 листопада 2011 року, замовником яких є комунальне підприємство. КП «Житлоінвестбуд-УКБ» не здійснювало відчудження зазначеного об`єкту нерухомості чи його продаж/передачу будь-яким юридичним чи фізичним особам.

Водночас, за інформацією Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, наданої листом № 101-7430/01 від 8 жовтня 2021 року, встановлено, що свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 від 1 червня 2016 року райдержадміністрацією не оформлювалося та розпорядження № 44197 від 1 червня 2016 року не видавалося, зареєстровані особи за вказаною адресою відсутні (а.с.85-87). ОСОБА_10 , яка відповідно до вказаного свідоцтва зазначена як його підписант за посадою виконувач обов`язків завідувача сектору приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства райдержадміністрації станом на 1 червня 2016 року таку посаду не обіймала. ОСОБА_10 з 28 грудня 2010 року обіймала посаду головного спеціаліста відділу приватизації житла Управління житлово-комунального господарства райдержадміністрації, 10 вересня 2014 року переведена на посаду головного спеціаліста сектору приватизації житла Управління житлово-комунального господарства райдержадміністрації, 1 лютого 2016 року звільнена із займаної посади в порядку переведення, розпорядженням № 22-к від 29 січня 2016 року призначена на посаду адміністратора відділу (Центру) надання адміністративних послуг апарату та розпорядженням № 438-к від 20 вересня 2016 року виключена із списків особового складу у зв`язку зі смертю.

Первинну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2020307680000) здійснено за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 , виданого 1 червня 2016 року Управлінням житлово-комунального господарства, сектор (орган) приватизації державного житлового фонду Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, виданого на підставі розпорядження № 44197 від 1 червня 2016 року.

За аналогічним номером № 44197 - 9 листопада 2006 року Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацію видано розпорядження відповідно до якого здійснено приватизацію квартири АДРЕСА_6 на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.89).

Крім того, за даними реєстрових книг комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (інформація від 6 жовтня 2021 року № 062/14-13056 (И-2021) квартира АДРЕСА_1 на праві власності не реєструвалася.

Згідно інформації Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області встановлено, що відсутні актові записи цивільного стану щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також відсутня заява про видачу паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Дніпровським РУГУ МВС України в м. Києві не виявлено. За даними інформаційної підсистеми «Заява про видачу паспорта» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами виявлена заява про видачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 15 червня 2002 року Подільським РУГУ МВС України в м. Києві на ім`я ОСОБА_7 (а.с. 97).

Отже, зазначені докази та встановлені обставини свідчать про те, що рішення Київською міською радою про передачу квартири ОСОБА_2 не приймалося, свідоцтво про право власності НОМЕР_7 від 1 червня 2016 року ОСОБА_2 не видавалося. Відтак неіснуюче рішення не може бути визнано підставою для визнання права власності на указану квартиру за першим власником.

Крім того, за інформацією КП «Житлоінвестбуд-УКБ», нежитлове приміщення № АДРЕСА_1 є тим самим майном, яке незаконно відчужене під виглядом квартири АДРЕСА_1 , що належить до комунальної власності та перебуває на балансі комунального підприємства (а.с.77-81).

Згідно з технічними характеристиками нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 57,1 кв.м, складається з основного приміщення - 49,0 кв.м, санвузла - 2,1 кв.м та лоджії - 6,0 кв.м (а.с. 38).

Із наявного в матеріалах технічного паспорту від 22 січня 2019 року, виготовленоніби як на замовлення ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_1 , площею 57,1 кв.м, складається з передпокою 4,2 кв.м, житлової кімнати39,3 кв.м, кухні 5,5 кв.м, вбиральні 2,1 кв.м та лоджії 6,0 кв.м (а.с. 66-67).

Таким чином, доводи представника відповідача про те, що відмінними є і розміри нежитлового приміщення 55,84 кв.м та квартири 57,1 кв.м, що свідчить про те, що мова йде про різні приміщення на уваги не заслуговують, оскільки порівнянням технічного паспорту від 22 січня 2019 року (виготовленого на замовлення ОСОБА_2 ), долученого до реєстраційної справи, на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 57,1 кв.м та технічного паспорту від 14 листопада 2011 року (виготовленого на замовлення комунального підприємства) на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 57,1 кв.м, встановлено, що зареєстрована за ОСОБА_2 на праві власності квартира АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення АДРЕСА_1 є ідентичними, тобто одним і тими самим приміщенням.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як було встановлено судом, спірна квартира належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Згідно до вимог ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування у Україні» органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Київська міська рада як розпорядник майна територіальної громади міста Києва.

Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно із частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

У разі встановлення, що відповідач є добросовісним набувачем, суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею.

Оскільки під час розгляду даної справи не встановлено недобросовісність відповідача, то відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України презюмується його добросовісність (п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Про відсутність вибуття спірного майна з комунальної власності територіальної громади м. Києва поза її волею свідчить відсутність рішення про приватизацію, прийнятого в порядку, визначеному Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Також суд враховує, що орган, яким здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_2 - Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» згідно статуту, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25 вересня 2001 року № 2000, визначено, що указане підприємство є юридичною особою, проводить свою діяльність на принципах повного господарського розрахунку, має окремий баланс, свій розрахунковий та інші рахунки у банках, штампи, а також бланки з власними реквізитами.

Таким чином, це підприємство є окремим господарюючим суб`єктом, на яке було покладено обов`язки щодо здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та надання інформації з реєстру на підстав і звернень та запитів.

Водночас Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статутом не передбачено обов`язку комунального підприємства звітувати перед Київською міською радою про проведені реєстраційні дії щодо майна та надавати таку інформацію, а доступ до реєстру права власності не був відкритим для загального доступу.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав, визначених ч. 1 ст. 388 ЦК України, для витребування спірного майна від добросовісного набувача ОСОБА_1 .

Витребовуючи квартиру з володіння ОСОБА_11 на користь територіальної громади м. Києва, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Також, метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження самовільного захвату, конфіскації, експропріації власності та інших порушень права безперешкодного користування своїм майном. Згідно загального правила, особа може бути позбавлена права власності лише в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи права власності має бути дотримана справедлива рівновага інтересів суспільства і прав власника, про що постійно зазначає Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бутибути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Перший протокол Конвенції ратифікований Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і з огляду на приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України, Закону України «Про міжнародні договори України» застосовується національними судами України як частина національного законодавства.

При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу Конвенції, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини, яка згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.

У практиці Європейського суду з прав людини (серед інших, зокрема, рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року та інші) напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з ним, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у прав власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям.

Крім того, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Тригубенко проти України» від 02 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

Правова позиція щодо необхідності визначення справедливої рівноваги між інтересами суспільства і конкретної особи викладена у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року № 6-92цс13.

Витребування спірного майна на користь позивача відповідає критерію законності: витребування із її власності спірного майна здійснюється на підставі ст. 388 ЦК України, яка відповідає вимогам доступності, чіткості, передбачуваності, офіційний текст якої є публічним та загальнодоступним. Сумніви відповідача у правильності тлумачення та застосування цієї норми судом не можуть свідчити про незаконність втручання у право власності.

Реєстрація права власності за ОСОБА_1 спірної квартири, яка є об`єктом комунальної власності, фактично позбавляє територіальну громаду можливості володіти, користуватися та розпоряджатися майном, яке є комунальною власністю територіальної громади.

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям об`єкта із комунальної власності, становлять суспільний публічний інтерес.

У свою чергу, звернення прокурора з позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про повернення у власність територіальної громади комунального майна (квартири), яка незаконно вибула з власності територіальної громади.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин, не вбачається невідповідності втручання держави у право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання у право особи на мирне володіння майно.

Крім того, одним із елементів дотримання принципу «справедливого балансу» між «суспільними» і «приватними» інтересами при втручанні у право на мирне володіння майном є надання справедливої та обґрунтованої компенсації.

Встановленим є те, що ОСОБА_1 набув право власності на спірне майно згідно з договором купівлі-продажу від 17 червня 2020 року, укладеним між ним та ОСОБА_4 .

Отже, ОСОБА_1 не позбавлена можливості відновити своє право на підставі ст. 661 ЦК України, відповідно до якої у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Щодо доводів відповідача про невстановленість часу вибуття спірного майна з власності територіальної громади міста Києва, що може вплинути на позовну давність, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. ст. 256 - 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 зарєстровано29 січня 2020 року. Отже, спірне майно вибуло із комунальної власності 29 січня 2020 року, а з позовом позивач звернувся 15 вересня 2022 року.

Таким чином позовну давність не пропущено, оскільки позивач довідався або міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, 29 січня 2020 року з часу здійснення комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації» реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру (а. с. 22).

Щодо доводів представника відповідача, про різницю у вартості квартири (1 113 450 грн) та балансової вартості нежитлового приміщення (268 259 грн 65 коп), то суд виходить із такого.

Відповідно до п. 4 договору купівлі-продажу квартири укладеного 17 червня 2020 року, між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , ринкова вартість квартири становить 1 113 450 грн.

При зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 16 701 грн 75 коп, що становить 1,5 % вартості квартири, яка зазначена у договорі купівлі-продажу, що є ціною позову.

Таким чином, відповідно до положень статті 141 ЦПК України суд покладає на відповідача в повному обсязі сплачений позивачем судовий збір в розмірі 16 701 грн 75 коп.

Керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 56, 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України, ст. ст. 12, 317, 319, 321, 330, 388, 661 ЦК України, суд

у х в а л и в:

позов керівника Дарницької окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», про витребування майна, задовольнити повністю.

Витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради нежитлове приміщення загальною площею 57,1 кв.м по АДРЕСА_1 , яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 як однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 20203076800000.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дарницької окружної прокуратури міста Києва судовий збір у розмірі 16 701 грн 75 коп.

Позивач: Дарницька окружна прокуратура міста Києва, юридична адреса: 02160 м. Київ, вул. Каунаська, будинок № 3-В, код ЄДРПОУ 22883141).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Третя особа: комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» (м. Київ, вул. Володимирська, будинок № 42, код ЄДРПОУ 31958324).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: