Рішення
від 13.09.2022 по справі 160/4383/22
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року Справа № 160/4383/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Лісенко К.В.,

представника позивача: Макаренко Н.А.,

представника відповідача: Шарамка І.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорметавтоматика» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорметавтоматика» (далі ТОВ «Чорметавтоматика», позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Р» від 09.02.2022р. №0026780720.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Чорметавтоматика», за наслідками якої винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, призначена та проведена без наявності на те законних підстав, а саме: з порушенням вимог п.522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, якими встановлено заборону проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19). При цьому, посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021р. №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» є безпідставним, бо вказана постанова суперечить приписам п.522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, до якого зміни не вносилася і який є чинним та підлягає застосуванню, виходячи з принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України в сфері регулювання відносин оподаткування, закріпленого у ст.5 цього Кодексу. При цьому, незаконність призначення перевірки, порушення порядку її проведення призводить до відсутності її правових наслідків, визнання такої перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, а акт, складений за її результатами, не може вважатися допустимим доказом у справі. Таким чином, незаконність проведеної перевірки є достатньою правовою підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, що складене за результатами такої перевірки. Крім цього, у відповідача також були відсутні підстави для призначення перевірки позивача і у розумінні приписів п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, оскільки позивачем було надано у встановлений законом термін відповідь на запит відповідача від 19.09.2019р. №4585/10/04-36-05-12, отриманий ТОВ «Чорметавтоматика» 30.10.2019р., шляхом направлення засобами поштового зв`язку листа від 15.11.2019р., яким повідомлялося, що надісланий контролюючим органом вищевказаний запит не відповідає вимогам ст.73 ПК України, оскільки не містить підстав його направлення, відтак, позивач не зобов`язаний надавати запитувані вказаним запитом документи. Також позивач зазначав, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чорметавтоматика» дійшов помилкових висновків про порушення останнім приписів п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України) та про заниження ТОВ «Чорметавтоматика» внаслідок цього податку на додану вартість за червень 2019 року на суму 1107480,00грн., оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем» в ході здійснення реальних господарських операцій з надання робіт (виконання послуг) вищевказаними контрагентами. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2022р. позовну заяву ТОВ «Чорметавтоматика» прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/4383/22 за цієї позовною заявою, призначену цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням першого підготовчого судового засідання на 13.04.2022 року об 11:00 год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов`язано відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Крім того, ухвалою суду від 14.03.2022 року витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: належним чином завірену копію запиту до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорметавтоматика», ненадання відповіді на який стало підставою для призначення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорметавтоматика» згідно з наказом від 03.12.21 року №5858-п; інформацію та докази на її підтвердження відносно підстав видання наказу про призначення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорметавтоматика» від 03.12.2021 року №5858-п; детальний розрахунок грошових зобов`язань та штрафних санкцій, визначених у податковому повідомленні-рішенні у розрізі контрагентів.

28.03.2022 року на електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EasyCon».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2022р. клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в адміністративній справі №160/4383/22 задоволено, вирішено розгляд справи №160/4383/22 провести в режимі відеоконференції, надавши представнику позивача можливість участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а також розгляд справи №160/4383/22 в режимі відеоконферензв`язку провести за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EazyCon».

30.03.2022 року до суду надійшов відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ «Чорметавтоматика», в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Чорметавтоматика», за наслідками якої винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, призначена та проведена з дотриманням вимог чинного законодавства, а саме відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021р. №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», яка на момент призначення перевірки позивача була чинною та підлягала застосуванню, а також згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, при цьому, якщо платник податків вважав дії посадових осіб контролюючого органу по проведенню перевірки незаконними, то він мав право не допускати їх до проведення такої перевірки, однак, у даному випадку позивач посадових осіб відповідача до перевірки допустив, в свою чергу, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки. Також відповідач зазначав, що проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено заниження останнім ПДВ внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем», оскільки правочини, укладені з цими суб`єктами господарювання, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, а також не підтверджені документально, зокрема, через ненадання позивачем до перевірки документів, які б підтверджували перебування працівників та транспортних засобів вищевказаних підприємств-субпідрядників на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Замовника послуг), списків та переліку осіб працівників ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем», якими отримувалися такі перепустки, заявок на їх видачу тощо, а в актах виконаних робіт, складених цими контрагентами, відсутні відомості щодо витрат чоловіко/годин, а також матеріалів і обладнання, що були використані для проведення таких робіт, водночас, на вказаних підприємствах працює невелика кількість працівників, що свідчить про неможливість виконання передбачених укладеними з ними договорами робіт, тим більше, що згідно з базами даних ДПС обсяги і властивості послуг, що надаються ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем», фактично не відповідають матеріально-технічним, технологічним та кадровим можливостям цих підприємств (невелика кількість трудових ресурсів, відсутність відомостей про основні засоби, виробниче обладнання, не підтвердження руху наданих/отриманих послуг по ланцюгу постачання та через значну віддаленість контрагентів один від одного тощо). Наведені обставини свідчать про відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих господарських операцій щодо придбання та реалізації робіт/послуг. При цьому, ТОВ «Чорметавтоматика» при укладанні з ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем» договорів не мало підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов`язань, необхідних ресурсів, та інших ознак комерційної привабливості для обрання саме цих контрагента. Таким чином, встановлено відсутність належної обачності при виборі позивачем контрагентів, що є ознакою штучного характеру оформлених договорів, мета укладання яких - формування документообігу по нереальним господарським операціям. Вищезазначене також свідчить про те, що досліджувані господарські операції не містять розумних економічних причин (ділової мети), тобто відсутня кваліфікуюча ознака господарської діяльності - отримання доходу. Таким чином, вони не можуть вважатися вчиненими в межах господарської діяльності платника податків, оскільки для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою. Отже, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Таким чином, за результатом проведеної перевірки не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам, які склались між позивачем та його вищевказаними контрагентами.

05.04.2022 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім висловлено позицію, аналогічну викладеній у позовній заяві, та додатково зауважено, що ненадання позивачем до перевірки заявок на оформлення перепусток для працівників і транспортних засобів контрагентів-субпідрядників ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем» на територію ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Замовника послуг), не може слугувати підставою для невизнання контролюючим органом задекларованого позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з цими контрагентами, бо вищевказані документи не є бухгалтерськими первинними документами, які є обов`язковими для надання при перевірці. Крім того, сама назва такого документа заявка, свідчить про те, що вона передається організації, яка має її розглянути, і у позивача такі документи не зберігаються, так само, як і перепустки, бо останні знаходяться у осіб, на чиєї ім`я вони видавалися. Разом з цим, жодних зустрічних звірок з ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем», в ході яких можна було б перевірити в тому числі і наявність таких перепусток, під час перевірки позивача не призначалося і не проводилося.

13.04.2022 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення підготовчого судового засідання на іншу дату.

Сторони в підготовче судове засідання 13.04.2022 року не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Підготовче судове засідання відкладене на 11.05.2022 року о 14:00год.

11.05.2022 року до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, а саме копії запиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.09.2019р. №4585/10/04-36-05-12.

У підготовчому судовому засіданні 11.05.2022 року усною ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, у позивача витребувано додаткові письмові пояснення щодо змісту господарських операцій ТОВ «Чорметавтоматика» з контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Тера Будмонтаж», Товариством з обмеженою відповідальністю «Комкор-Н» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Максбудрем» за період, що підлягав перевірці згідно з актом від 22.12.2021 року №4582/04-36-07-20-07/25016410.

Також у підготовчому судовому засіданні 11.05.2022 року представником відповідача заявлене клопотання про продовження строку підготовчого провадження у справі у зв`язку із необхідністю подання додаткових пояснень на відповідь на відзив та додаткових доказів, які не вдалося своєчасно підготувати та надати до суду через воєнний стан та запроваджений у зв`язку із ним простій в роботі ГУ ДПС у Дніпропетровській області, з якого відділи цього податкового органу виходять поетапно.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 року клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку підготовчого провадження у справі задоволено, продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/4383/22 до 07 червня 2022 року та призначено наступне підготовче судове засідання на 07 червня 2022 року о 13:30 год.

27.05.2022 року на електронну пошту суду надійшли додаткові письмові пояснення позивача щодо змісту господарських операцій ТОВ «Чорметавтоматика» з контрагентами ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем» за червень 2019 року.

06.06.2022 року до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів у справі щодо реєстраційних даних ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем», в тому числі щодо відомостей про кількість працюючих осіб на цих підприємствах та їх об`єкти оподаткування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу №160/4383/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 05.07.2022 року о 13:30 год.

У судовому засіданні 05.07.2022 року у представника позивача витребувано додаткові письмові пояснення та оголошено перерву до 10.08.2022р. на 13:30год.

09.08.2022 року до суду надійшли додаткові письмові пояснення позивача, в яких, зокрема, зазначалося, що між ТОВ «Чорметавтоматика», як Підрядником, та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як Замовником, було укладено договір на капітальну закупівлю №900 від 16.04.2019р., згідно з умовами якого, Підрядник зобов`язується виконати свої зобов`язання на об`єкті «Доменний цех №2. Капітальний ремонт 3-го розряду ДП-9. Блоки №№ 31,32». Станом на сьогоднішній день роботи виконані в повному обсязі, 24.07.2019 р. об`єкт введено в експлуатацію. Саме в рамках виконання цього договору позивачем залучалися до виконання робіт на об`єктах та території та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» такі субпідрядники як ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем». За договорами, укладеними ТОВ «Чорметавтоматика» з ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем», саме ТОВ «Чорметавтоматика» виступає замовником послуг (робіт), що надавалися вказаними контрагентами, а ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є стороною цих договорів. При цьому, жодні операції з підприємством ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не входили до предмету перевірки згідно з наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 03.12.2021 №5858-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорметавтоматика», та власне і не досліджувались перевіряючими в ході перевірки, так як питання дослідження подальшої реалізації товарів/робіт/послуг не визначене в наказі про проведення перевірки.

У судовому засіданні 10.08.2022р. оголошено перерву до 13.09.2022р. на 13:00год.

02.09.2022 року до суду від позивача надійшли додаткові докази, а саме: копія договору на капітальну закупівлю №900 від 16.04.2019р., укладеного між ТОВ «Чорметавтоматика», як Підрядником, та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як Замовником.

У судових засіданнях представник позивача підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені в ньому, у відповіді на відзив та у додаткових письмових поясненнях доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судових засіданнях пред`явлений позов не визнав та заперечував проти його задоволення у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорметавтоматика» (код ЄДРПОУ 25016410) є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Криворізької міської ради 18.12.1997 року за №921/2-Р, взята на податковий облік 05.01.1998р. (№945 (1359), на момент проведення перевірки перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровської області (Саксаганський район, 486) та, зокрема, є платником ПДВ відповідно до свідоцтва платника ПДВ №4952269 від 02.06.2000р.

Як свідчать матеріали справи, 03.12.2021р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області було видано наказ №5858-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорметавтоматика» (код ЄДРПОУ 25016410)», яким на підставі п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.522 ПК України та постанови КМУ від 03.02.2021р. №89 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Чорметавтоматика» (код ЄДРПОУ 25016410) з 09.12.2021р. тривалістю 5 робочих днів, з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Тера Будмонтаж» (код ЄДРПОУ 42445507), ТОВ «Комкор-Н» (код ЄДРПОУ 42561054) та ТОВ «Максбудрем» (код ЄДРПОУ 42614231) за період з 01.06.2019р. по 30.06.2019р. та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит за взаємовідносинами з цими контрагентами.

На підставі направлення, виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області, від 09.12.2021р. №6441 головним державним інспектором відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Бережнюк Л.А., відповідно до п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України, постанови КМУ від 03.02.2021р. №89, на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.12.2021р. №5858-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорметавтоматика» (код ЄДРПОУ 25016410) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Тера Будмонтаж» (код ЄДРПОУ 42445507), ТОВ «Комкор-Н» (код ЄДРПОУ 42561054) та ТОВ «Максбудрем» (код ЄДРПОУ 42614231) за період з 01.06.2019р. по 30.06.2019р. та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит за взаємовідносинами з цими контрагентами.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 22.12.2021р. №4582/04-36-07-20-07/25016410, яким зафіксовано встановлені під час перевірки допущення позивачем порушення приписів п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за червень 2019 року на суму 1107480,00,00грн.

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено завищення останнім податкового кредиту внаслідок віднесення до його складу сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем», оскільки господарські операції за договорами виконання робіт (надання послуг), укладеними з цими суб`єктами господарювання, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, а також не підтверджені документально, зокрема, через ненадання позивачем до перевірки документів, які б підтверджували перебування працівників та транспортних засобів вищевказаних підприємств-субпідрядників на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Замовника послуг), списків та переліку осіб працівників ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем», якими отримувалися такі перепустки, заявок на їх видачу тощо, а в актах виконаних робіт, складених цими контрагентами, відсутні відомості щодо витрат чоловіко/годин, а також матеріалів і обладнання, що були використані для проведення таких робіт, водночас, на вказаних підприємствах працює невелика кількість працівників, що свідчить про неможливість виконання передбачених укладеними з ними договорами робіт, тим більше, що згідно з базами даних ДПС обсяги і властивості послуг, що надаються ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем», фактично не відповідають матеріально-технічним, технологічним та кадровим можливостям цих підприємств (невелика кількість трудових ресурсів, відсутність відомостей про основні засоби, виробниче обладнання, не підтвердження руху наданих/отриманих послуг по ланцюгу постачання та через значну віддаленість контрагентів один від одного тощо). Наведені обставини свідчать про відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих господарських операцій щодо придбання та реалізації робіт/послуг. При цьому, ТОВ «Чорметавтоматика» при укладанні з ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем» договорів не мало підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов`язань, необхідних ресурсів, та інших ознак комерційної привабливості для обрання саме цих контрагента. Таким чином, встановлено відсутність належної обачності при виборі позивачем контрагентів, що є ознакою штучного характеру оформлених договорів, мета укладання яких - формування документообігу по нереальним господарським операціям. Вищезазначене також свідчить про те, що досліджувані господарські операції не містять розумних економічних причин (ділової мети), тобто відсутня кваліфікуюча ознака господарської діяльності - отримання доходу. Таким чином, вони не можуть вважатися вчиненими в межах господарської діяльності платника податків, оскільки для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою. Отже, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Таким чином, за результатом проведеної перевірки не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам, які склались між позивачем та його вищевказаними контрагентами.

На підставі акта перевірки від 22.12.2021р. №4582/04-36-07-20-07/25016410 Головним управління ДПС у Дніпропетровської області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.02.2022р. №0026780720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1384350,00грн., у тому числі: за основним платежем - 1107480,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 276870,00грн.

Незгода позивача з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області форми «Р» від 09.02.2022р. №0026780720 стала підставою для звернення до суду ТОВ «Чорметавтоматика» з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та отримання послуг.

При цьому, п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом положень абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з абз.1 п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

З матеріалів справи слідує, що між ТОВ «Чорметавтоматика», як Підрядником, та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як Замовником, було укладено Договір на капітальну закупівлю №900 від 16.04.2019р., згідно з умовами якого, Підрядник зобов`язується виконати свої зобов`язання, що вказані у п.1.2 цього Договору (зокрема, поставка матеріалів та/або устаткування; виконання монтажних та демонтажних робіт; виконання будівельних робіт; виконання пусконалагоджувальних робіт тощо) на об`єкті «Доменний цех №2. Капітальний ремонт 3-го розряду ДП-9. Блоки №№ 31,32» (далі Об`єкт) у повному обсязі основних і супутніх зобов`язань, згідно з Технічним завданням та Технічною пропозицією Підрядника та інших, визначених цим Договором, умов, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити за них визначену в Договорі плату.

При цьому, п.п.4.6.1 п.4.6 вказаного Договору передбачено, що Підрядник у межах ціни даних робіт виконує власними та/або залученими силами (за погодженням із Замовником та на умовах, визначених цим Договором) монтажні та демонтажні роботи на Об`єкті у повному обсязі основних та супутніх робіт згідно з Технічним завданням та Технічною пропозицією Підрядника.

Також Договір на капітальну закупівлю №900 від 16.04.2019р. містить п.9.1, який визначає умови залучення субпідрядників, однак, за прямою вказівкою у цьому договорі, такий пункт у взаємовідносинах між ТОВ «Чорметавтоматика» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не діє.

Судом також встановлено, що в рамках виконання позивачем, як Підрядником, робіт за договором ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ТОВ «Чорметавтоматика» було залучено до виконання таких робіт субпідрядників - ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем» за окремо укладеними з цими підприємствами договорами.

Так, між ТОВ «Чорметавтоматика» (Замовник) та ТОВ «Максбудрем» (Підрядник) 29 травня 2019 року було укладено договір №900-СП-6, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботи електромонтажні по об`єкту «Капітальний ремонт 3 розряду об`єктів ДП9, ДЦ2. Блоки №№31,32» на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи (п.1.1. Договору).

За умовами п.2.1 цього Договору загальна вартість робіт за Договором складається з сум вартості всіх фактично виконаних Підрядником та прийнятих Замовником робіт за ним, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, підписаних Сторонами.

Згідно з п.5.1 цього Договору оплата Замовником виконаних Підрядником робіт проводиться на підставі актів виконаних робіт, оформлених у двосторонньому порядку, оригіналів рахунків, доданих до них, та податкових накладних, зареєстрованих належним чином шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок Підрядника.

На підтвердження виконання умов договору з ТОВ «Максбудрем» від 29 травня 2019 року №900-СП-6 позивачем надано складені між сторонами цього договору акти виконаних робіт від 27.06.2019р. №№18-24 на суму 288180,00 грн. з ПДВ кожен, згідно з якими Підрядником було виконано, а Замовником прийнято електромонтажні роботи по об`єкту «Капітальний ремонт 3 розряду об`єктів ДП9, ДЦ2. Блоки №№31,32» (монтаж термоперетворювачів, монтаж кабельно-провідникової продукції (прозвонка, маркування нових кабельних трас, пайка жил кабелів).

Виконані ТОВ «Максбудрем» електромонтажні роботи по об`єкту «Капітальний ремонт 3 розряду об`єктів ДП9, ДЦ2. Блоки №№31,32» за Договором №900СП-6 від 29 травня 2019 року за червень 2019 року були повністю оплачені позивачем у сумі 1985160,00 гри., що підтверджується платіжним дорученням №537 від 02 серпня 2019 року та банківською випискою.

За результатами цих господарських взаємовідносин було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкові накладні від 27.06.2019р. №№18-24 на суму ПДВ 330860,00грн., вказана сума ПДВ включена позивачем до складу податкового кредиту у червні 2019 року.

Також між ТОВ «Чорметавтоматика» (Замовник) та ТОВ «Комкор-Н» (Підрядник) 23 травня 2019 року було укладено договір №900-СП-3, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботи по об`єкту «Капітальний ремонт 3 розряду об`єктів ДП9, ДЦ2. Блоки №№31,32» на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи (п.1.1 цього Договору).

За умовами п.2.1 цього Договору загальна вартість робіт за Договором складається з сум вартості всіх фактично виконаних Підрядником та прийнятих Замовником робіт за ним, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, підписаних Сторонами.

Згідно з п.5.1 цього Договору оплата Замовником виконаних Підрядником робіт проводиться па підставі актів виконаних робіт, оформлених у двосторонньому порядку, оригіналів рахунків, доданих до них, та податкових накладних, зареєстрованих належним чином шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок Підрядника.

На підтвердження виконання умов договору з ТОВ «Комкор-Н» від 23 травня 2019 року №900-СП-3 позивачем надано складені між сторонами цього договору акт виконаних робіт від 27.06.2019р. №7/06 від І 27.06.2019р. на загальну суму 3658200,00 грн. з ПДВ, згідно з яким Підрядником було виконано, а Замовником прийнято роботи по об`єкту «Капітальний ремонт 3 розряду об`єктів ДП9, ДЦ2. Блоки №№31,32» в червні 2019 року.

Виконані ТОВ «Комкор-Н» роботи по об`єкту «Капітальний ремонт 3 розряду об`єктів ДП9, ДЦ2. Блоки №№31,32» на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за червень 2019 року по Договору від 23 травня 2019 року №900-СП-3 були повністю оплачені позивачем у загальній сумі 3658200,00 гри. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями №629 від 22 серпня 2019р. на суму 300 000,00 грн. з ПДВ, № 632 від 22 серпня 2019 р. на суму 180 360,00 грн. з ПДВ, №625 від 21 серпня 2019 р. на суму 300 000,00 грн. з ПДВ, №623 від 21 серпня 2019 р. на суму 300 000,00 грн. з ПДВ, № 617 від 20 серпня 2019 р. на суму 150 000,00 грн. з ПДВ, № 619 від 20 серпня 2019 р. на суму 300 000,00 грн. з ПДВ, № 539 від 05 серпня 2019 р. на суму 720 000,00 грн. з ПДВ, № 540 від 05 серпня 2019 р. на суму 780 000,00 грн. з ПДВ, № 495 від 16 липня 2019 р. на суму 300 000,00 грн. з ПДВ, № 452 від 05 липня 2019 р. на суму 327 840,00 грн. з ПДВ, а також банківськими виписками за рахунком ТОВ «Чорметавтоматика» від 05.07.2019р., від 16.07.2019р., від 05.08.2019р., від 20.08.2019р., від 21.08.2019р., від 22.08.2019р.

За результатами цих господарських взаємовідносин було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 27.06.2019р. №119 на суму ПДВ 609700,00грн., вказана сума ПДВ включена позивачем до складу податкового кредиту у червні 2019 року.

Крім цього, між ТОВ «Чорметавтоматика» (Замовник) та ТОВ «БК «Тера Будмонтаж» (Підрядник) 27 травня 2019 року було укладено договір №900СП-5, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботи з монтажу кабельно-провідникової продукції по об`єкту «Капітальний ремонт 3 розряду об`єктів ДП9, ДЦ2. Блоки №№31,32» на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи (п.1.1 цього Договору).

За умовами п.2.1 цього Договору загальна вартість робіт за Договором складається з сум вартості всіх фактично виконаних Підрядником та прийнятих Замовником робіт за ним, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, підписаних Сторонами.

Згідно з п.5.1 цього Договору оплата Замовником виконаних Підрядником робіт проводиться на підставі актів виконаних робіт, оформлених у двосторонньому порядку, оригіналів рахунків, доданих до них, та податкових накладних, зареєстрованих належним чином шляхом перерахування відповідних сум на , розрахунковий рахунок Підрядника.

На підтвердження виконання умов договору з ТОВ «БК «Тера Будмонтаж» від 27 травня 2019 року №900СП-5 позивачем надано складений між сторонами цього договору акт виконаних робіт від 27.06.2019р. №20/06 на суму 1001520,00грн. з ПДВ, згідно з яким Підрядником було виконано, а Замовником прийнято роботи з монтажу кабельно-провідникової продукції (прозвонка, маркування нових кабельних трас, пайка жил кабелів).

Виконані ТОВ «БК «Тера Будмонтаж» роботи з монтажу кабельно-провідникової продукції по об`єкту «Капітальний ремонт 3 розряду об`єктів ДП9, ДЦ2. Блоки №№31,32» за Договором №900СП-5 від 27 травня 2019 р. за червень 2019 року були повністю оплачені позивачем у сумі 1001520,00грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №536 від 02 серпня 2019 року та банківською випискою від 02 серпня 2019 року.

За результатами цих господарських взаємовідносин було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 27.06.2019р. №373 на суму ПДВ 166920грн., вказана сума ПДВ включена позивачем до складу податкового кредиту у червні 2019 року.

За наведених обставин, факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, та які в повній мірі відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Факт використання позивачем придбаних послуг (робіт) у власній господарській діяльності підтверджується тим, що такі роботи були надані вказаними підприємствами як субпідрядниками в рамках виконання позивачем, як підрядником, зобов`язань за укладеним ним з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Договором на капітальну закупівлю №900 від 16.04.2019р., умовами якого (п.п.4.6.1 п.4.6) передбачено можливість залучення підрядником (позивачем) для виконання визначених цим договором робіт інших субпідрядників за згодою Замовника, тобто ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», при цьому, Договором на капітальну закупівлю №900 від 16.04.2019р. (у редакції, що діє у взаємовідносинах з позивачем) не встановлено, що така згода обов`язково має бути викладена письмово, відтак, вона може бути здійснена і шляхом усного погодження.

Як слідує з наданих до суду документів, в тому числі з акта перевірки, розбіжності між сумами податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським відносинам ТОВ «Чорметавтоматика» з контрагентами ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем» відсутні.

Контролюючим органом також до суду не надано будь-яких заперечень, щодо того, що всі податкові накладні, виписані вищевказаними контрагентами позивача, на загальну суму податкового кредиту перевіряємого періоду (червень 2019 року) 1107480,00грн. зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому, до них не наведено жодних зауважень.

При цьому, з наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, зокрема, з актів виконаних робіт можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування поставлених робіт/послуг, їх кількість та вартість, одиниця виміру, визначено сторони господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Щодо доводів контролюючого органу відносно ненадання позивачем до перевірки заявок на оформлення перепусток для працівників і транспортних засобів контрагентів-субпідрядників ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем» на територію ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Замовника послуг), а також самих таких перепусток, то суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що вказані документи не є первинними бухгалтерськими документами, а тому їх ненадання до перевірки не може бути безумовною підставою для невизнання контролюючим органом права позивача на податковий кредит по взаємовідносинам з означеними вище контрагентами, тим більше, що у даному випадку до перевірки було надано передбачені чинним законодавством первинні бухгалтерські документи, які у своїй сукупності підтверджують факт виконання робіт за спірними договорами, в повній мірі відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача.

Щодо посилань відповідача на те, що правочини, укладені позивачем з ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем», не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого, на думку контролюючого органу, є неможливість встановлення ланцюгу постачання придбаних позивачем послуг, а також наявність податкової інформації про недотримання цими контрагентами вимог податкового законодавства щодо звітування та відсутність у цих підприємств необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та виробничих ресурсів, транспортного, виробничого та торгівельного обладнання, основних засобів, суд зазначає наступне.

По-перше, не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом.

Навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.

По-друге, жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Відсутність у вказаних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16.

При цьому суд враховує, що відповідно до акта перевірки кількість працюючих на підприємстві ТОВ «Максбудрем» (код ЄДРПОУ - 42614231) в червні 2019 року склада 13 осіб, що є достатньою кількістю для виконання робіт за договором, а згідно з відомостями про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провалиться діяльність на підприємстві у перевіряємому періоді були наявні: спеціальний вантажний самоскид 53212, причіп-самоскид-Е, трактор колісний, оптовий склад, навантажувач фронтальний, екскаватор 302621 В-3, вантажний тягач, міні-екскаватор гусеничний КІЛЮТА, офіс, вантажний тягач ОАЕ ХЕ, напівпричіп, вантажний фургон, напівпричіп, автовишка телескопічна.

Також згідно з актом перевірки кількість працюючих на підприємстві ТОВ «Комкор-Н» в червні 2019 року - 2 особи, кількість працюючих на підприємстві ТОВ «БК «Тера Будмонтаж» в червні 2019 року - 1 особа, водночас, зазначаючи про недостатність таких трудових ресурсів та основних засобів у цих контрагентів позивача, контролюючий орган не проаналізував вид та характер виконуваних цими контрагентами робіт та не вказав у відповідності до цього дійсну, на його думку, кількість працівників та конкретні основні засоби, без наявності яких виконати такі роботи було б неможливо.

Разом з тим, як зазначалося вище, працівники можуть залучатися підприємствами не лише за трудовими договорами, а й за договорами цивільно-правовою характеру і у даному випадку відповідачем не доведено неможливість залучення вищевказаними контрагентами позивача таких робіт за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Також суд зауважує на необґрунтованість посилань контролюючого органу на рішення №40369 від 21.09.2020р. про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Максбудрем» (код ЄДРПОУ 42614231) критеріям ризиковості платника податку, оскільки вказане рішення було прийняте у вересні 2020 року, тобто набагато пізніше після того, коли відбулись господарські операції між позивачем та цим контрагентом, що були предметом податкової перевірки (червень 2019 року).

Слід також зауважити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Такий висновок узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №К/9901/1349/17.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Наведена правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 31.07.2018р. у справі №817/1339/17 (адміністративне провадження №К/9901/49539/18).

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв`язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладених позивачем з ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем» договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагентів та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.

При цьому, як на час укладення угод між позивачем та його означеними вище контрагентами, так і на час їх виконання, а також на час розгляду справи судом вказані суб`єкти господарювання знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також є платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Виписані цими суб`єктами господарювання податкові накладні на підставі укладених з позивачем договорів оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України та зареєстровані в ЄРПН, що відповідачем не заперечується.

Відповідні податкові зобов`язання та податковий кредит по взаємовідносинам з вказаними контрагентами були задекларовані позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ «БК «Тера Будмонтаж», ТОВ «Комкор-Н» та ТОВ «Максбудрем», з огляду на що оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.02.2022р. №0026780720, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги, відповідно, - задоволенню у повному обсязі.

Крім того, суд зазначає, що, як свідчать матеріали справи, перевірка ТОВ «Чорметавтоматика», за результатами якої винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 09.02.2022р. №0026780720, була призначена на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 03.12.2021р. №5858-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорметавтоматика» (код ЄДРПОУ 25016410)» відповідно до п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.522 ПК України та постанови КМУ від 03.02.2021р. №89 та проводилася з 09.12.2021р. по 15.12.2021р., про що безпосередньо зазначено в акті, складеному за результатами цієї перевірки.

При цьому, позивач стверджує, що вищевказана перевірка була призначена з порушенням вимог п.522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо встановлення заборони проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19). При цьому, посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021р. №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» є безпідставним, бо вказана постанова суперечить приписам п.522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, до якого зміни не вносилася і який є чинним та підлягає застосуванню, виходячи з принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України в сфері регулювання відносин оподаткування, закріпленого у ст.5 цього Кодексу.

Надаючи оцінку вищевказаним доводам позивача, суд повторно зауважує, що статтею 19 Конституції України зокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.1 статті 1 ПК України визначено, що платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

За приписами п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеномустаттею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.78.5 ст.78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Згідно з абзацами 1-7 пункту 522 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення наказу про призначення перевірки позивача) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Тобто, вимоги пункту 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чорметавтоматика» від 03.12.2021р. №5858-п не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових та позапланових перевірок платників податків, за виключеннями, чітко визначеними пунктом 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 3 листопада 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 522 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 522 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення наказу про призначення перевірки позивача) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку, і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21 (адміністративне провадження №К/990/1304/22) та враховується судом під час розгляду цієї справи відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що перевірка ТОВ «Чорметавтоматика», за наслідками якої відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення, призначена контролюючим органом з порушенням приписів пункту 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та встановленого ними мораторію на проведення деяких видів перевірок, в силу яких відповідач не був наділений повноваженнями призначати та здійснювати проведення документальної позапланової перевірки позивача на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України станом на час винесення наказу від 03.12.2021р. №5858-п та на час безпосереднього здійснення такої перевірки, що, в свою чергу, також свідчить про протиправність виданого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки, суд зазначає таке.

Як було вказано вище, відповідно до п.78.5 ст.78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, п.81.1 ст.81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Абзацом першим пункту 81.2 статті 81 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків. Матеріали перевірки - це:

акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);

пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Згідно з п.86.3 ст.86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

При цьому, п.п.86.7.1 п.86.7 ст.86 ПК України встановлено, що акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу. Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.86.7.5 п.86.7 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

За приписами п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

З аналізу наведених норм ПК України слідує, що документальна перевірка призначається наказом керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, а до проведення такої перевірки посадові особи контролюючого органу можуть приступити за умови дотримання вимог, встановлених ст.81 ПК України, водночас, платнику податків надається право недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки у випадку недотримання посадовими особами контролюючого органу вимог, встановлених ст.81 ПК України.

У контексті наведеного суд зазначає, що постановою судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/17123/18 відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15), від 27 травня 2021 (справа № 640/19902/18) та інших.

Недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020р. у справі №826/17123/18 сформулювала новий правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У ще одній палатній справі (постанова від 22.09.2020р. у справі №520/8836/18) Верховний Суд обґрунтував відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом».

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що доводи відповідача відносно того, що допуск позивачем працівників податкового органу до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки, є помилковими.

Отже, зважаючи на вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Чорметавтоматика» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області форми «Р» від 09.02.2022р. №0026780720 у повному обсязі.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 20765,30грн. при зверненні до суду з цим позовом, підлягають стягненню на його користь з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорметавтоматика» (код ЄДРПОУ 25016410, місцезнаходження: вул. Скандинавська, буд.33, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50049) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Р» від 09.02.2022р. №0026780720.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорметавтоматика» (код ЄДРПОУ 25016410, місцезнаходження: вул. Скандинавська, буд.33, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50049) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 20765,30грн. (двадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять гривень 30 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Турова

Дата ухвалення рішення13.09.2022
Оприлюднено17.05.2023
Номер документу110854909
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Судовий реєстр по справі —160/4383/22

Ухвала від 15.12.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 31.10.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Постанова від 21.09.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Іванов С.М.

Постанова від 21.09.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Іванов С.М.

Ухвала від 12.07.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Іванов С.М.

Ухвала від 12.07.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Іванов С.М.

Рішення від 13.09.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Рішення від 12.09.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 06.06.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 10.05.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні