Рішення

від 15.05.2023 по справі 240/1987/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року м. Житомир справа № 240/1987/23

категорія 111030800

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Каменя" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Каменя" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №8389/06-30-09-02/34054242 від 24.11.2022 про застосування штрафних санкцій у сумі 500 000,00 грн. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Каменя".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.08.2022 податковим органом проведена фактична перевірка ТОВ "Світ Каменя" з питань обігу пального пального за період з 01.07.2019 по 26.10.2020, за адресою місцезнаходженням даної юридичної особи: с. Прутівка, Житомирський (бувш. Романівський) район, Житомирська область, вул. Центральна, 1/а (бувш. Леніна). За результатами вказаної перевірки податковим органом складено акт №8885/06-30-09-02/34054242 від 27.10.2022, відповідно до висновків якого контролюючим органом встановлено: порушення платником ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме: зберігання платником дизельного пального без отримання відповідної ліцензії. На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "С" №8389/06-30-09-02/34054242 від 24.11.2022 із визначеними зобов`язаннями зі штрафних (фінансових) санкцій за порушенням законодавства у сфері ліцензування діяльності із функціонування акцизних складів у сумі 500 000,00 грн. Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 20.02.2022 об 11 год. 30 хв.

Через відділ документального забезпечення суду від 13.03.2023 від представника Головного управління ДПС у Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свої заперечення зазначає, що в ході перевірки встановлено, що суб`єкт господарювання станом на 17.10.2022 зберігав на складі матеріальних цінностей дизельне пальне в кількості 20 літрів в металевій каністрі об`ємом 20 літрів за адресою Житомирська область Романівський район, с. Прутівка, вул. Леніна, 1/а для подальшого використання в своїй господарській діяльності, а саме для заправки навантажувача також на території підприємства станом на 17.10.2022 знаходиться шість балонів об`ємом 50 літрів кожен для заправки скрапленого газу, який використовується для термообробки каменю (станом на 17.10.2022 залишок скрапленого газу складає по два літри в кожному балоні). Тому, встановлено порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" в частинні зберігання пального за перевіряємий період без наявності ліцензії на даний вид діяльності за адресою Житомирська області, Романівський район, с. Прутівка, вул. Леніна, 1/а.

Протокольною ухвалою від 21.03.2023 судом, заслухавши думку сторін, без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 11.04.2023 об 11 год. 30 хв.

Протокольною ухвалою суду від 11.04.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 27.04.2023 об 11 год. 40 хв. для надання сторонами додаткових документів.

На електронну адресу суду від 26.04.2023 представником позивача, на виконання вимог суду, надано завірені копії: накладної №74 від 24.07.2009 щодо передачі у власність підприємства навантажувача "YALE GDP 25", 2005 р/в дизель, а також фіскальні чеки на придбання дизельного палива для навантажувача на 2 арк.

27.04.2023 представником відповідача подано заяву про долучення доказів до матеріалів справи, а саме витяг з ЄРПН, що підтверджує отримання ТОв "Світ Каменя" бензин в кількості 3789,76 літра, дизельне пальне в кількості 37481 літра, газ скраплений в кількості 17121,97 літра.

В судовому засіданні 27.04.2023 року суд, без виходу до нарадчої кімнати, ухвалив що подальший розгляд справи відбуватиметься в письмовому провадженні.

Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-27-В від 01.05.2023 у період з 05 травня по 12 травня 2023 року головуюча суддя перебувала у щорічній відпустці.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Каменя" зареєстроване, як юридична особа, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 09.06.2006. Видами діяльності ТОВ "Світ Каменя" за КВЕД є: добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу крейди та глинистого сланцю, різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю, будівництво інших споруд, інші спеціалізовані будівельні роботи, надання інших допоміжних комерційних послуг, неспеціалізована оптова торгівля, будівництво житлових та нежитлових будівель, будівництво доріг та автострад.

Посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області, на підставі підпункту п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, та на підставі наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 13.10.2022 №1528-П, з 30.08.2022 проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Каменя" з питання дотримання вимог законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігань, транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно акту від 27.10.2022 за №8885/06-30-09-02/34054242, за результатами перевірки встановлено порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та п. 85.2 ст. 85 ПКУ.

За наслідками проведеної перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.12.2022 №8389/06-30-09-02/34054242, яким нараховано штрафні санкції в сумі 500 000,00 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням,позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд дійшов наступних висновків.

Податковий кодекс України (надалі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

За приписами п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Вимогами п.75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 ПК визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Пунктом 81.1ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.08.2021 року у справі №140/14625/20 колегія суддів зазначила, що системний аналіз пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Як зазначено судом вище, перевірка проведена на підставі наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 13.10.2022 №1528-п, за результатами якої винесені податкові повідомлення-рішення на підставі акту фактичної перевірки №8885/06-30-09-02 від 27.10.2022:

- №8389/06-30-09-02 від 24.11.2022 - застосовано штрафну санкцію в розмірі 500 000,00 грн. на підставі порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) в частині зберігання пального за перевіряємий період без наявності ліцензії на даний вид діяльності за адресою АДРЕСА_1 ;

- №8390/06-30-09-02 від 24.11.2022 про застосування штрафної санкції в розмірі 1 020,00 грн. щодо ненадання документів під час проведення фактичної перевірки (вказане податкове повідомлення-рішення позивач не оскаржує в судовому порядку).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, визначені Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон №481/95-ВР).

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності з 01 липня 2019 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до ч. 8 ст. 15 Закону суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років (ч. 10 ст. 15 Закону № 481/95).

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Згідно частин 39-42 статті 15 Закону № 481/95 для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

З наведеного слідує, що Закон №481/95 покладає обов`язок на суб`єкта господарювання отримувати ліцензію на право зберігання пального тільки щодо стаціонарних об`єктів зберігання пального, адже із змісту переліку документів, необхідних для отримання ліцензії, вбачається, що такі неможливо надати для пересувних ємностей та транспортних засобів, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території).

Положення ч. ч. 1-2 ст. 17 Закону № 481/95 передбачають, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500 000 гривень (абз.8 ч.2 ст.17 Закону).

Отже, для застосування передбаченої цією статтею санкції необхідне надання контролюючим органом беззаперечних доказів зберігання суб`єктом господарювання пального та відсутність у нього відповідної ліцензії за умови існування обов`язку на її отримання.

Законодавець визначив усі без виключення операції у сфері обігу пального, такими, що підлягають ліцензуванню.

Метою ліцензування діяльності вищевказаних видів господарської діяльності є припинення фактів обігу на території України паливно-мастильних матеріалів нелегального походження, виключення випадків їх незаконного обігу.

Випадки, коли суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отриманий ліцензії на право зберігання пального чітко визначені у ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячною і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

Так, суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Що стосується суб`єктів господарювання, які придбавають пальне з метою його використання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки та не реалізують його іншим особам, то вони повинні в обов`язковому порядку отримати ліцензію на право зберігання пального.

Виняток передбачений ч. 19 ст. 15 вказаного Закону.

Так, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

- суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

- ліцензій на право зберігання пального не отримується за умови його зберігання виключно у споживчій тарі до 5 літрів;

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують (частина двадцять перша статті 15 Закону №481/95-ВР).

Статтею 1 Закону №481/95-ВР надано визначення поняттям, зокрема:

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Однак, Закон №481/95-ВР не визначає, що саме розуміється під власним споживанням пального, а так само, під поняттям «споруди», «обладнання», «ємності». При цьому, якщо загальні визначення понять «споруда» та «обладнання» є більш чітко окресленими, то поняття «ємність» таким не є і за загальним правилом охоплює абсолютно усі споруди, обладнання, резервуари чи інші пристрої, які мають щонайменшу місткість, до яких можна віднести і паливні баки автомобілів, обладнання, пристроїв. Тому застосування такого поняття в абсолютному значенні у Законі №481/95-ВР робить його вимоги непередбачуваними для суспільства, позаяк, кожен суб`єкт господарювання, який придбав пальне і використовує його, зобов`язаний отримати ліцензію на зберігання пального, що, однак, суперечить правовому змісту запровадження державою вимог щодо ліцензування діяльності зі зберігання пального, метою чого було, зокрема, підвищення контролю за обігом пального не тільки у розрізі суб`єктів господарювання, які займаються такою діяльністю, але й місць, на яких провадиться діяльність зі зберігання пального.

У зв`язку з тим, що Закон №481/95-ВР не дає чіткого розуміння, які саме місця слід вважати місцем зберігання пального, на кожне з яких суб`єкт господарювання зобов`язаний отримати ліцензію, суд вважає, що задля вирішення спірного у цій справі питання підлягають врахуванню норми ПК України, які надають визначення поняттям, пов`язаним з обігом пального, зокрема, й місць його зберігання.

Згідно з підпунктом14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

- призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

- належать іншим особам;

- виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Проаналізувавши наведені норми ПК України та Закону №481/95-ВР у їх взаємозв`язку, Верховний Суд у постанові від 31.05.2022 у справі №540/4291/20 (адміністративне провадження №К/9901/34873/21) сформулював наступний правовий висновок. Зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального відповідає ознакам, які ПК України встановлює як виключення з визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Таким чином, для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.

Матеріалами справи встановлено, що в ході фактичної перевірки, суб`єкт господарювання станом на 17.10.2022 зберігав на складі матеріальних цінностей дизельне пальне в кількості 20 літрів в металевій каністрі об`ємом 20 літрів за адресою АДРЕСА_1 для подальшого використання в своїй господарській діяльності, а саме для заправки навантажувача. Також на території підприємства станом на 17.10.2022 знаходиться шість балонів об`ємом 50 літрів кожен для заправки скрапленого газу, який використовується для термообробки каменю (станом на 17.10.2022 залишок скрапленого газу складає по два літри в кожному балоні) (а.с. 42).

Під час проведення перевірки представниками контролюючого органу вручено ТОВ "Світ Каменя" запит про надання документів щодо господарської діяльності від 17.10.2022 №б.н., який було отримано 17.10.2022 представником посадової особи платника Пухельським О.Б., що підтверджується його власним підписом (а.с. 44).

Однак, як зазначає податковий орган, позивачем даний запит проігноровано та станом на 24.10.2022 жодних документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки не надано, а тому згідно зазначеного, контролюючим органом складено відповідний акт про ненадання документів від 25.10.2022 №718/06-30-09-02/34054242 про ненадання документів та вказано, що товариством порушено п.85.2 ст.85 ПК України (а.с. 46).

ТОВ "Світ Каменя" направлено до ГУ ДПС у Житомирській області інформаційну довідку від 17.10.2022, в якій посадовою особою ТОВ "Світ Каменя" Пухельський О.Б. підтверджує факт зберігання дизельного пального в кількості 20 літрів, яке використовується в господарській діяльності, а саме: для заправки навантажувача. Вищезазначене пальне знаходиться в каністрах об`ємом 20 літрів. Також на території підприємства перебувають газові балони об`ємом по 50 літрів кожен (а.с.45 зворот).

В той же час, ТОВ "Світ Каменя" направлено лист від 20.10.2022 до ГУ ДПС у Житомирській області, в якому зазначається, що товариство не займається зберіганням, транспортуванням пального, тому не має необхідності для місця зберігання пального (а.с. 45).

Разом з тим, із наданих відповідачем інформаційних баз даних ДПС встановлено, що за перевіряємий період ТОВ "Світ Каменя" отримав бензин в кількості 3789,76 літра, дизельне пальне в кількості 37481 літра, газ скраплений в кількості 17121,97 літра (а.с. 67-88).

Контролюючий орган зазначає, що у позивача була відсутня ліцензія на зберігання пального в період з 01.07.2019 по 17.10.2022.

Як було встановлено в ході розгляду справи, що ТОВ "Світ Каменя" здійснює різання, оброблення добування та оздоблення декоративного каменю, що є одним із видів економічної діяльності даного підприємства відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивачем, на вимогу суду, долучено копію накладної №74 від 24.07.2009 щодо передачі у власність підприємства навантажувач "YALE GDP 25" (а.с. 64).

Згідно інформаційної довідки №23 від 16.01.2023 щодо технологічного процесу виготовленої продукції з природнього каменю встановлено, що на етапі виготовлення виробів з природнього каменю процес супроводжується роботою навантажувача, який на виконання поставлених завдань потребує в середньому на день 30-40 літрів дизельного палива, яке купується та завозиться на територію організації в каністрах по мірі необхідності (а.с. 24).

Відповідно до інформаційної довідки №22 від 16.01.2023 ТОВ "Світ Каменя" встановлено, що з 01.07.2019 по 26.10.2022 товариством виготовлено та реалізовано продукцію з природного каменю у кількості: 4875,14 м/2; 3635,00 ПМ; 1727,27 тонни (а.с. 25).

Отже, позивач є кінцевим споживачем придбаного дизельного пального, яке використовується виключно для власних потреб (іншого ГУ ДПС не довело).

За таких обставин, підстави вважати, що діяльність позивача підпадає під визначення "зберігання пального", яка підпадає під вимоги ліцензування у розумінні Закону №481/95-ВР відсутні, відповідно, він не мав обов`язку отримувати ліцензію для здійснення такої діяльності.

Суд звертає увагу, що перевірка дотримання вимог Закону №481/95-ВР здійснюється податковими органами шляхом проведення фактичних перевірок, за результатами якої у випадку встановлення порушення норм цього Закону, складається акт перевірки, який згідно з усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Діяльність суб`єкта господарювання зі зберігання пального у місці, яке не підпадає під винятки, передбачені статтею 15 Закону №481/95-ВР та ПК України, без наявності відповідної ліцензії утворює склад правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій в сумі 500000 грн. Такі штрафні санкції застосовуються податковим органом у випадку виявлення під час проведення фактичної перевірки складу податкового правопорушення, передбаченого Законом №481/95-ВР, що має бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.

Під час розгляду справ, пов`язаних із притягненням суб`єктів господарювання до відповідальності за таке правопорушення, предметом доказування є саме підтвердження або спростування виявлених та зафіксованих в акті перевірки порушень вимог Закону №481/95-ВР, в якому має бути чітко зазначено, в чому полягає порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, яких саме норм та на підставі яких обставин ґрунтується цей висновок.

Водночас, в ході перевірки не було встановлено конкретного місця зберігання пального (стаціонарні резервуари чи напівпричіп-цистерна), мети придбання, обсягів споживання та обставини використання пального, тобто не встановлено складу податкового правопорушення, передбаченого Законом №481/95-ВР.

Враховуючи, що у спорах про правомірність застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії основним і вирішальним предметом доказування є підтвердження або спростування обставин саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання, суд вважає, що невстановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії.

Таким чином, суд вказує на недоведеність відповідачем допущення позивачем вказаного порушення, внаслідок неповного з`ясування та не підтвердження перевіркою даних відображених в акті перевірки, дає підстави суду для формування висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області форми "С" №8389/06-30-09-02/34054242 від 24.11.2022.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Каменя" (вул. Центральна, 1/а, с. Прутівка, Житомирський район, Житомирська область, 13010. РНОКПП/ЄДРПОУ: 34054242) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №8389/06-30-09-02/34054242 від 24.11.2022 про застосування штрафних санкцій у сумі 500 000,00 грн. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Каменя".

Стягнути з Головного управління ДПС в Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Каменя" суму судового збору в розмірі 7500,00 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

15 травня 2023 р.