Постанова

від 26.09.2023 по справі 240/1987/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/1987/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова О.Г.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

26 вересня 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мокрак С.А.,

представника відповідача: Котвіцької Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Каменя" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Каменя" звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №8389/06-30-09-02/34054242 від 24.11.2022 про застосування штрафних санкцій у сумі 500 000,00 грн. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Каменя".

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі, просила вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, що не перешкоджає апеляційному розгляду у відповідності до вимог ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Каменя" зареєстроване, як юридична особа, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 09.06.2006. Видами діяльності ТОВ "Світ Каменя" за КВЕД є: добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу крейди та глинистого сланцю, різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю, будівництво інших споруд, інші спеціалізовані будівельні роботи, надання інших допоміжних комерційних послуг, неспеціалізована оптова торгівля, будівництво житлових та нежитлових будівель, будівництво доріг та автострад.

Посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області, на підставі підпункту п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, та на підставі наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 13.10.2022 №1528-П, з 30.08.2022 проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Каменя" з питання дотримання вимог законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігань, транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно акту від 27.10.2022 за №8885/06-30-09-02/34054242, за результатами перевірки встановлено порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та п. 85.2 ст. 85 ПКУ.

За наслідками проведеної перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.12.2022 №8389/06-30-09-02/34054242, яким нараховано штрафні санкції в сумі 500 000,00 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову суд першої інстанції вказав на недоведеність відповідачем допущення позивачем вказаного порушення, внаслідок неповного з`ясування та не підтвердження перевіркою даних відображених в акті перевірки, дає підстави суду для формування висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області форми "С" №8389/06-30-09-02/34054242 від 24.11.2022.

Суд першої інстанції зазначив, що підстави вважати, що діяльність позивача підпадає під визначення "зберігання пального", яка підпадає під вимоги ліцензування у розумінні Закону №481/95-ВР відсутні, відповідно, він не мав обов`язку отримувати ліцензію для здійснення такої діяльності.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням абзацу восьмого ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 №481/95-BP встановлена відповідальність за зберігання пального без наявності ліцензії у вигляді штрафних санкцій у розмірі 500 000 гривень.

Згідно ч. 8 ст. 15 Закону №481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Частиною 19 статті 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують (частина 21 статті 15 Закону №481/95-ВР).

Верховний Суд у постанові від 31.05.2022 у справі №540/4291/20 застосував норми статей 15, 17 Закону №481/95-ВР у подібних правовідносинах у системному зв`язку із нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України і дійшов до висновку, що зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального).

Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу.

Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального має ознаки, які згідно з нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлені як виключення з визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Також у цій постанові Верховний Суд зауважив, що для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії. У спорах про правомірність застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії основним і вирішальним предметом доказування є підтвердження або спростування обставин саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання. Невстановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії.

Аналогічний висновок застосований Верховним Судом у постановах від 29.06.2022 у справі №200/11016/20-а та від 28.12.2022 у справі №380/12060/20.

Згідно матеріалів справи, суб`єкт господарювання станом на 17.10.2022 зберігав на складі матеріальних цінностей дизельне пальне в кількості 20 літрів в металевій каністрі об`ємом 20 літрів за адресою АДРЕСА_1 для подальшого використання в своїй господарській діяльності, а саме для заправки навантажувача. Також на території підприємства станом на 17.10.2022 знаходиться шість балонів об`ємом 50 літрів кожен для заправки скрапленого газу, який використовується для термообробки каменю (станом на 17.10.2022 залишок скрапленого газу складає по два літри в кожному балоні) (а.с. 42).

У апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що під час проведення перевірки представниками контролюючого органу вручено ТОВ "Світ Каменя" запит про надання документів щодо господарської діяльності від 17.10.2022 №б.н., який було отримано 17.10.2022 представником посадової особи платника Пухельським О.Б., що підтверджується його власним підписом (а.с. 44).

Однак, як зазначає податковий орган, позивачем даний запит проігноровано та станом на 24.10.2022 жодних документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки не надано, а тому згідно зазначеного, контролюючим органом складено відповідний акт про ненадання документів від 25.10.2022 №718/06-30-09-02/34054242 про ненадання документів та вказано, що товариством порушено п.85.2 ст.85 ПК України (а.с. 46).

Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ "Світ Каменя" направлено до ГУ ДПС у Житомирській області інформаційну довідку від 17.10.2022, в якій посадовою особою ТОВ "Світ Каменя" Пухельський О.Б. підтверджує факт зберігання дизельного пального в кількості 20 літрів, яке використовується в господарській діяльності, а саме: для заправки навантажувача. Вищезазначене пальне знаходиться в каністрах об`ємом 20 літрів. Також на території підприємства перебувають газові балони об`ємом по 50 літрів кожен (а.с.45 зворот).

В той же час, ТОВ "Світ Каменя" направлено лист від 20.10.2022 до ГУ ДПС у Житомирській області, в якому зазначається, що товариство не займається зберіганням, транспортуванням пального, тому не має необхідності для місця зберігання пального (а.с. 45).

Разом з тим, із наданих відповідачем інформаційних баз даних ДПС встановлено, що за перевіряємий період ТОВ "Світ Каменя" отримав бензин в кількості 3789,76 літра, дизельне пальне в кількості 37481 літра, газ скраплений в кількості 17121,97 літра (а.с. 67-88).

Щодо доводів апелянта про те, що у позивача була відсутня ліцензія на зберігання пального в період з 01.07.2019 по 17.10.2022, то колегія суддів зазначає, що ТОВ "Світ Каменя" здійснює різання, оброблення добування та оздоблення декоративного каменю, що є одним із видів економічної діяльності даного підприємства відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивачем, нададо до суду копію накладної №74 від 24.07.2009 щодо передачі у власність підприємства навантажувач "YALE GDP 25" (а.с. 64).

Згідно інформаційної довідки №23 від 16.01.2023 щодо технологічного процесу виготовленої продукції з природнього каменю встановлено, що на етапі виготовлення виробів з природнього каменю процес супроводжується роботою навантажувача, який на виконання поставлених завдань потребує в середньому на день 30-40 літрів дизельного палива, яке купується та завозиться на територію організації в каністрах по мірі необхідності (а.с. 24).

Відповідно до інформаційної довідки №22 від 16.01.2023 ТОВ "Світ Каменя" встановлено, що з 01.07.2019 по 26.10.2022 товариством виготовлено та реалізовано продукцію з природного каменю у кількості: 4875,14 м/2; 3635,00 ПМ; 1727,27 тонни (а.с. 25).

Отже, позивач є кінцевим споживачем придбаного дизельного пального, яке використовується виключно для власних потреб (іншого ГУ ДПС не довело).

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що діяльність ТОВ "Світ Каменя" підпадає під визначення "зберігання пального", яка підпадає під вимоги ліцензування у розумінні Закону №481/95-ВР, а тому позивач не мав обов`язку отримувати ліцензію для здійснення такої діяльності.

Суд звертає увагу, що перевірка дотримання вимог Закону №481/95-ВР здійснюється податковими органами шляхом проведення фактичних перевірок, за результатами якої у випадку встановлення порушення норм цього Закону, складається акт перевірки, який згідно з усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Діяльність суб`єкта господарювання зі зберігання пального у місці, яке не підпадає під винятки, передбачені статтею 15 Закону №481/95-ВР та ПК України, без наявності відповідної ліцензії утворює склад правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій в сумі 500000 грн. Такі штрафні санкції застосовуються податковим органом у випадку виявлення під час проведення фактичної перевірки складу податкового правопорушення, передбаченого Законом №481/95-ВР, що має бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.

Під час розгляду справ, пов`язаних із притягненням суб`єктів господарювання до відповідальності за таке правопорушення, предметом доказування є саме підтвердження або спростування виявлених та зафіксованих в акті перевірки порушень вимог Закону №481/95-ВР, в якому має бути чітко зазначено, в чому полягає порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, яких саме норм та на підставі яких обставин ґрунтується цей висновок.

Водночас, в ході перевірки не було встановлено конкретного місця зберігання пального (стаціонарні резервуари чи напівпричіп-цистерна), мети придбання, обсягів споживання та обставини використання пального, тобто не встановлено складу податкового правопорушення, передбаченого Законом №481/95-ВР.

Враховуючи, що у спорах про правомірність застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії основним і вирішальним предметом доказування є підтвердження або спростування обставин саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що невстановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №8389/06-30-09-02/34054242 від 24.11.2022 є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 вересня 2023 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.