Рішення

від 28.04.2023 по справі 320/13774/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2023 року справа № 320/13774/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Хоменка І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» до Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Укргідроенерго» (далі - ПрАТ «Укргідроенерго» або позивач) з позовом до Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України (далі - Північно-Східний офіс Держаудитслужби або відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 16.10.2020 за результатами моніторингу закупівлі - унікальний номер ID : UА-2020-07-08-002355-а, ДК 021:2015 код 45310000-3 Електромонтажні роботи (Поточний ремонт гідроагрегата № 1 філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго»).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 16.10.2020, складений за результатами моніторингу закупівлі - унікальний номер ID : UА-2020-07-08-002355-а, ДК 021:2015 код 45310000-3 Електромонтажні роботи (Поточний ремонт гідроагрегата № 1 філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго»), суперечить вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та умовам Тендерної документації.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 (суддя - Терлецька О.О.) у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» залишено без задоволення, рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі №320/13774/20 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.11.2022 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2021, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 скасовано, а справу №320/13774/20 направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2022 вказав, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що виконання спірного висновку має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише для позивача (Замовника), але і для ТОВ «Дніпро-Спецгідроенергомонтаж», яке на час проведення відповідачем моніторингу та прийняття Висновку було переможцем конкурсу закупівлі та з яким укладено договір про закупівлю. У зв`язку з чим оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, яка має вирішити питання про необхідність залучення ТОВ «Дніпро-Спецгідроенергомонтаж».

При цьому, Верховний Суд наголосив, що правова позиція щодо необхідності залучення переможця процедур закупівель, з яким укладено договір, сформовано в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 480/496/19, від 09 вересня 2021 року у справі №240/9602/19, від 18 квітня 2022 року у справі №460/8484/20.

28.11.2022 матеріали адміністративної справи №320/13774/20 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду та внаслідок автоматизованого розподілу згідно з протоколом від 08.12.2022 були передані для розгляду головуючому судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 прийнято адміністративну справу №320/13774/20 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 12.01.2023.

Крім того, зазначеною ухвалою від 13.12.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Спецгідроенергомонтаж» (адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, Бізнес Центр "Флора Парк", корпус А, офіс 20; ел. адреса: dnepr@sgem.com.ua).

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 у зв`язку із клопотанням представника позивача підготовче судове засідання відкладено на 09.02.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів та відкладено підготовче судове засідання на 09.03.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06.04.2023 о 13:30 год.

У судове засідання 06.04.2023 для участі в судовому засіданні в Київському окружному адміністративному суді з`явився представник позивача.

Представники інших учасників до суду не з`явились. Документів на підтвердження наявності обставин неявки в судове засіданні не надали. Разом із тим учасники справи неодноразово повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, про що наявні підтвердження в матеріалах справи.

Враховуючи той факт, що відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні позивача, не реалізували своє право на участь в судовому засіданні, клопотання про відкладення розгляду справи не надавали, суд, керуючись ч. 1 ст. 205 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.

Під час судового засідання 06.04.2023 судом було заслухано пояснення представника позивача.

06.04.2023 Представником Позивача подано клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження. Суд, розглянувши клопотання вирішив клопотання задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

08.07.2020 ПрАТ "Укргідроенерго" на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель "ProZorro" було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-07-08-002355-a на закупівлю послуг, а саме Поточний ремонт гідроагрегата № 1 філії "Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС" ПрАТ "Укргідроенерго" (ДК 021:2015: 45310000-3 - Електромонтажні роботи) (знаходиться за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-07-08-002355-a/print/open/pdf).

Розмір очікуваної вартості предмета закупівлі становив 1 259 541,60 грн.

Кінцевим строком подання тендерних пропозицій, відповідно до п. 1 розділу IV Тендерної документації була 09:00 год. 03.08.2020 р.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій/пропозицій UA-2020-07-08-002355-a (знаходиться за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-07-08-002355-a/print/bids/pdf/0fe05f990013b4914d5297c3f5180991) позивач отримав тендерні пропозиції від двох учасників, а саме:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж", ціна остаточної тендерної пропозиції - 1 244 048,40 грн;

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідробуд", ціна остаточної тендерної пропозиції - 1 259 520,00 грн.

Пункт 1 розділу V Тендерної документації визначає перелік критеріїв та методику оцінки тендерної пропозиції із зазначенням питомої ваги критерію.

Оцінка тендерних пропозицій здійснюється на основі критерію "Ціна". Питома вага критерію - 100 %.

Найбільш економічною вигідною пропозицією буде вважатися пропозиція з найнижчою ціною з урахуванням усіх податків та зборів (в тому числі податку на додану вартість (ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ або без ПДВ - у разі, якщо Учасник не є платником ПДВ.

За результатами розгляду тендерних пропозицій ТОВ "Гідробуд" та ТОВ "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж", відповідно до Протоколу розгляду тендерних пропозицій від 11.08.2020, тендерним комітетом ПрАТ "Укргідроенерго" було прийнято рішення про намір укласти договір з ТОВ "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж", оскільки останнім була запропонована найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція та відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції, передбачені ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі".

11.08.2020 Товариством було опубліковано Протокол розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UA-2020-07-08-002355-a (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-07-08-002355-a/print/awards/pdf/045b87b943d148e28ad44fd79dd69844), відповідно до якого переможцем процедури закупівлі за результатами аукціону визнано ТОВ "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" з ціною тендерної пропозиції після закінчення аукціону - 1 244 048,40 грн з ПДВ.

Також 11.08.2020 позивачем було опубліковано повідомлення про намір укласти договір з ТОВ "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-07-08-002355-a/print/active-awards/pdf/0fe05f990013b4914d5297c3f5180991).

26.08.2020 між ПрАТ "Укргідроенерго" та ТОВ "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" було укладено договір на виконання робіт (підряду) № 16/2020ПР, який 26.08.2020 було опубліковано на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель "ProZorro".

Наказом Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 21.09.2020 № 191 було розпочато моніторинг закупівель позивача, в тому числі і закупівлі №-07-08-002355-a.

Підставою здійснення моніторингу закупівлі послуги зазначено: "виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель".

16.10.2020 Північно-Східним офісом Держаудитслужби за результатами моніторингу закупівлі №-07-08-002355-a на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель "ProZorro" було опубліковано висновок про невідповідність складеної тендерної документації вимогам Закону України "Про публічні закупівлі".

Не погодившись з висновками Північно-Східного офісу Держаудитслужби 22.10.2020 на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель "ProZorro" ПрАТ "Укргідроенерго" опубліковані аргументовані заперечення на висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби, які відповідачем були залишені без розгляду.

Судом встановлено, що відповідач листом від 04.12.2020 № 20-31-25/6620 повідомив позивача про намір складення протоколів про адміністративні правопорушення та запросив уповноважених представників ПрАТ "Укргідроенерго" на 14:00 год. 22.12.2020 до Північно-Східного офісу Держаудитслужби за адресою: м. Свободи, 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022.

16.10.2020 Північно-східним офісом Держаудитслужби за результатами здійснення моніторингу закупівлі послуги було опубліковано висновок.

У констатуючій частині висновку відповідачем вказано наступне:

1) порушення умов тендеру, викладені в частині п`ятій статті 23 Закону № 922-VIII, а саме: пункт 5 Додатку 5 до тендерної документації містить вимогу щодо застосування заходів із захисту довкілля, однак не зазначено, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам;

2) порушення умов тендеру, викладені у частині четвертій статті 23 Закону № 922-VIII, а саме: Додаток 6 до тендерної документації містить посилання на торгові марки (поліуретановий клей СТ 84 ПУ, клей "Моментальний, герметик-прокладка Маппоl 9912), обґрунтування яких відсутні;

3) порушення вимоги тендеру, викладеної у статті 16 та пункті 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIІI, а саме: замовник вимагає від учасників наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, в той час як згідно із Законом №922-VIII (в редакції від 19 квітня 2020 року) зазначений критерій повинен мати назву: "наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) порушення вимоги, викладеної у статті 19 Закону № 922-VIІI, а саме: замовником в звіті про закупівлі з використанням електронної системи закупівель не зазначена інформація про субпідрядника;

5) порушення вимоги, викладеної в абз.3 пункту 1 статті 31 Закону № 922-VIIІ, а саме: у складі тендерної пропозиції учасником ТОВ "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" надано модель договірної ціни у програмному комплексі "АВК-5". Однак, ЕЦП/КЕП на зазначений електронний документ учасником ТОВ "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" не накладено, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу 3 тендерної документації.

У висновку вказано перелік статей пунктів нормативно-правових актів, що були порушені: «За наслідками моніторингу питання правильності розміщення інформації про публічну закупівлю встановлено порушення вимог пункту 15 частини першої статті 19 Закону. За наслідками моніторингу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення вимог пункту 2 частини другої статті 22 Закону, частин четвертої та п`ятої статті 23 Закону. За наслідками моніторингу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону. За результатами аналізу визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, своєчасності укладання договору та відповідності його умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено».

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Північно-східний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, положеннями ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема в абз. 2 ч. 8 та ч. 10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» чітко та імперативно визначено, що замовник наділений правом у разі незгоди з висновком протягом 5 днів з моменту оприлюднення висновку надати свої власні аргументовані заперечення та у разі неприйняття таких заперечень Північно-Східним офісом Держаудитслужби, протягом 10 днів оскаржити такий висновок до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 №15-рп/2004 зазначив, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Однією з складових верховенства права є правова визначеність, вона вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість (передбачуваність) ситуацій та правовідносин, що виникають. Принцип правової визначеності передбачає, що органи державної влади повинні бути обмежені у своїх діях заздалегідь встановленими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити з великою вірогідністю та точністю заходи, що будуть застосовані представниками влади в тій чи іншій ситуації.

Ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом суспільних відносин правових наслідків (правового результату) свої поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам, утворює основу принципу правової визначеності. Згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського суду з прав людини однією із вимог, що випливає зі слів «встановлений законом», є вимога передбачуваності.

Будь-який припис права має бути доступним і передбачуваним (рішення ЄСПЛ у справах «Achour v. France», заява № 67335/01, п. 42; «Kononov v. Latvia" [ВП], заява №36376/04, п 185).

Як зазначено у пункті 186 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний Союз» проти України» (заява № 10640/05, п. 186), принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункти 109, 110). Аналогічно національне законодавство має надавати засіб юридичного захисту від свавільного втручання державних органів влади у права, захищені Конвенцією (рішення у справі «Хасан і Чауш проти Болгарії» [ВП] (HasanandChaush v. Bulgaria), заява № 30985/96, п. 84).

Позивач мав обґрунтовані сподівання, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, буде дотримуватись засад верховенства права, складовим якого є принцип правової визначеності.

Щодо порушення умов тендеру, викладені в частині п`ятій статті 23 Закону № 922-VIII, а саме: пункт 5 Додатку 5 до тендерної документації містить вимогу щодо застосування заходів із захисту довкілля, однак не зазначено, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам, суд зазначає таке.

Замовник, зокрема, в пункті 5 Додатку №5 «Технічна специфікація» до тендерної документації зазначив вимоги щодо застосування заходів із захисту довкілля, якими передбачено правила поводження підрядною організацією під час виконання робіт, а саме те, що підрядники зобов`язані дотримуватись вимог екологічної безпеки.

Відповідно до частини 5 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.

Так, юридико-граматична конструкція частини 5 статті 23 Закону № 922-VIII викладена неоднозначно, тобто без застування імперативної форми, а тому положення вказаної норми встановлює право, а не обов`язок для замовника вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації.

Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.

Маркування (помаркування) - це процес нанесення на виріб маркування. Нанесення тексту, умовних позначень та малюнків на пакування та (чи) продукцію. У процесі наноситься комплекс відомостей різного характеру щодо продукції, процесу чи послуги у вигляді тексту, окремих графічних, кольорових символів (умовних позначень) та їхніх комбінацій. Воно наноситься, залежно від конкретних умов, безпосередньо на виріб, упаковку (тару), ярлик, етикетку чи в супровідну документацію.

Чинним законодавством України передбачено, що маркування - слова, описи, знаки для товарів і послуг, назва торгової марки, зображення чи символи, що стосуються харчових продуктів і розміщені на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші, документі, повідомленні, інших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до таких харчових продуктів.

Маркування вантажів - товаросупроводжувальна інформація, що містить реквізити імпортера, номер контракту, номер трансу, вантажогабаритні характеристики місць, номер місця і кількість місць у партії і трансі. Маркування вантажів є вказівкою транспортним фірмам щодо поводження з вантажем і за необхідності попередженням про небезпеки, пов`язані з вантажем.

Протокол випробувань - це офіційний документ, який видає акредитований центр або лабораторія і містить в собі інформацію про результати проведених випробувань. Випробування проводяться за допомогою різних технічних засобів і засобів вимірювань, які відповідним чином перевірені або відкалібровані. Завдання випробувань: оцінити здатність товару (продукції) реалізовувати і відповідати очікуваним вимогам і функціям в певних умовах, шляхом отримання об`єктивних характеристик дослідними методами.

Сертифікат відповідності - документ, що виданий для підтвердження того, що продукція, система якості, система управління якістю, система управління довкіллям, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документу, визначеного чинним законодавством.

Отже, із аналізу чинного законодавства вбачається, що на виконання робіт відсутні будь-які маркування, протоколи випробувань або сертифікати, а встановлення екологічних чи інших характеристик товару є суто правом замовника, а не його обов`язком.

Крім того замовник здійснював закупівлю робіт, що не передбачає отримання будь-яких сертифікатів.

Крім того Додатком №5 «Технічна специфікація» не встановлено екологічних характеристик робіт.

Натомість, згідно з частиною 3 статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Отже, Замовником не порушено вимоги частини 5 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», а тендерна документація в цій частині відповідає чинному законодавству, оскільки замовник визначив обов`язок для учасника на дотримання вимог екологічного законодавства.

Щодо порушення умов тендеру, викладених у частині четвертій статті 23 Закону №922-VIII, а саме: Додаток 6 до тендерної документації містить посилання на торгові марки (поліуретановий клей СТ 84 ПУ, клей "Моментальний, герметик-прокладка Маппоl 9912), обґрунтування яких відсутні, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону № 922-VIII технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент».

Положення частини 4 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі» імперативно визначає, що виключно технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марки чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва.

Статтею 492 ЦК України визначено, що торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Статтею 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що торговельною маркою є позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Пунктом 1.3 Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених Наказом Держпатенту України № 116 від 28.07.1995, встановлено, що знак для товарів і послуг (далі - знак) - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.

Частиною 1 ст. 494 ЦК України визначено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом.

Разом із тим, із наявних матеріалів у справі, а також наданих пояснень, зокрема відповідача, суд позбавлений можливості визначити чи твердження відповідача відповідає дійсності, оскільки останнім не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем були зазначені саме торгові знаки та марки, а не певні моделі необхідних для виконання робіт товарів. Додаткової уваги також заслуговує той факт, що замовником у тендерній документації було визначено можливість замість визначених моделей надати аналог товарів, які були необхідні для виконання робіт.

Крім того, суд звертає увагу, що Додаток № 6 не є технічною специфікацією, а є «Технічним завданням», в якому міститься опис робіт та матеріалів для їх виконання.

Водночас Додаток № 5 - це «Технічна специфікація», і в якій відсутнє посилання на будь-які торгові марки.

Також, в Законі України «Про публічні закупівлі» відсутня норма, яка зобов`язує замовника оприлюднювати обґрунтування з посиланням на конкретну марку чи конкретного виробника або на конкретний процес, що характеризують продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва, а визначає тільки те, що таке посилання повинно бути обґрунтованим.

Відповідно до пункту 6 Розділу ІІІ Тендерної документації учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію, яка підтверджує відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим Замовником.

Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі наведено у Додатках № 5 та № 6 тендерної документації. У тендерній документації всі посилання на конкретну марку чи конкретного виробника або на конкретний процес, що характеризують продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва вживаються у значенні - «або еквівалент».

При цьому Додаток № 5 «Технічна специфікація» містить перелік технічних вимог, які повинні бути реалізовані в продукті чи послузі певного суб`єкта господарювання, а отже Додаток № 5 «Технічна специфікація» фактично містить обґрунтування посилання замовника на конкретну марку чи конкретного виробника або на конкретний процес, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку,що замовником дотримано вимог, зазначених в частині 4 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» та передбачено можливість надання учасником еквіваленту (аналогу).

Щодо порушення вимоги тендеру, викладеної у статті 16 та пункті 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIIІ, а саме: замовник вимагає від учасників наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, в той час як згідно із Законом № 922-VIII (в редакції від 19 квітня 2020 року) зазначений критерій повинен мати назву: "наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), суд вважає, що відповідачем наявність такого порушення не обґрунтована у зв`язку із таким.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що у тендерній документації має зазначатися один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до ст. 16 цього Закону, підстави, встановлені ст. 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим ст. 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Частиною 2 ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

При цьому зазначені вище статті не містять вимоги про те, що тендерна документація замовника має містити дослівне формулювання "наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)".

Пунктом 5 Розділу ІІІ до Тендерної документації визначено, що кваліфікаційні критерії до учасників визначені замовником відповідно до вимог статті 16 Закону, вимоги, встановлені статтею 17 Закону та інформація про спосіб документального підтвердження відповідності учасників кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам визначені у Додатку № 1 тендерної документації.

Відповідно до п. 3.1. Таблиці № 1 Додатку № 1 до Тендерної документації на підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору учасник повинен надати довідку у формі заповненої таблиці за підписом уповноваженої особи учасника, що містить інформацію про виконання аналогічного договору.

Згідно з пп. 3.1.1. Таблиці № 1 Додатку № 1 до Тендерної документації для документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору учасником надається:

3.1.1.1. Копія договору з додатками до нього (достатньо - надання додатку (-ів), що містять роботи, аналогічні предмету закупівлі, які підтверджують предмет, вартість (суму договору) та терміни виконання за договором), які містять перелік виконаних робіт, що зіставні за обсягами і складністю, на який є посилання у довідці, що вимагається відповідно до вимог пп.3.1. цього Додатку.

У випадку наявності в учасника досвіду виконання аналогічного договору в ПрАТ "Укргідроенерго" учасник надає інформацію про договір, складену у відповідності до вимог пп. 3.1. та може не надавати копію договору згідно пп. 3.1.1., але надає лист-відгук.

Договір повинен бути за своєю правовою природою аналогічним предмету закупівлі.

3.1.1.2. Лист-відгук від Замовника (у разі якщо учасник був генпідрядником) та/або Лист(и)-відгук(и) від Замовника та/або генпідрядника (у разі якщо учасник був субпідрядником), підтверджуючі виконання аналогічного договору, наданого відповідно до вимог пп. 3.1.1.1. цього Додатку та на який є посилання у довідці, складеній відповідно до вимог пп. 3.1. цього Додатку.

Лист-відгук повинен бути оформлений на фірмовому бланку підприємства, організації замовника за підписом керівника або уповноваженої особи, з зазначенням предмету договору/переліку виконаних робіт, та по можливості номеру та дати договору.

Керуючись викладеним, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано твердження позивача щодо дотримання позивачем норм чинного законодавства та виконання вимог тендерної документації.

Щодо твердження відповідача про порушення позивачем пункту 15 частини 1 статті 19 Закону, а саме не зазначення в звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель інформації про субпідрядника, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про публічні закупівлі» у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов`язково зазначаються, зокрема, повне найменування та місцезнаходження кожного суб`єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.

Однак, згідно із частиною 2 статті 19 Закону України «Про публічні закупівлі» звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі, або визнання тендеру таким, що не відбувся.

Крім того, під час розміщення інформації на майданчиках замовник не має можливості заповнити пункт Звіту - Інформація про субпідрядника. Цю інформацію повинен зазначити учасник, заповнивши відповідне «поле» в Системі. В переважній більшості випадків учасники цього не роблять, при цьому паперові документи містять в собі інформацію про наявність субпідрядників.

У свою чергу відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами твердження позивача про те, що замовник не має можливості заповнити пункт Звіту - Інформація про субпідрядника, оскільки інформацію про субпідрядника вносить саме учасником. Наявні копії звітів по іншим закупівлям, які не відносяться до предмету цієї справи, також не спростовують твердження позивача, що пункт Звіту - Інформація про субпідрядника, заповнює саме учасник.

Зазначене приводить суд до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено наявність порушення позивачем пункту 15 частини 1 статті 19 Закону №922-VІІІ.

Щодо порушення вимоги, викладеної в абз.3 пункту 1 статті 31 Закону № 922-VIIІ, а саме: у складі тендерної пропозиції учасником ТОВ "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" надано модель договірної ціни у програмному комплексі "АВК-5". Однак, ЕЦП/КЕП на зазначений електронний документ учасником ТОВ "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" не накладено, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу 3 тендерної документації.

Суд зазначає, що такі висновки відповідача суперечать дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства України, виходячи з такого.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІІ Тендерної документації учасник повинен накласти електронний цифровий підпис (ЕЦП) або кваліфікований електронний підпис (КЕП) на тендерну пропозицію (якщо учасник надає в складі тендерної пропозиції хоча б один сканований документ) або на кожен електронний документ тендерної пропозиції окремо (якщо такі документи надані у формі електронного документа).

Якщо тендерна пропозиція містить скановані документи і документи в електронній формі, то учасник повинен накласти ЕЦП/КЕП на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.

Відповідно до Таблиці 4 Додатку №1 Тендерної документації договірна ціна (динамічна договірна ціна) та обов`язкові додатки та розрахунки до неї (документи подаються окремим архівом "rar./zip." обов`язково у форматі з розширенням ".rtf", ".doc" або ".xls" та інформаційну модель договірної ціни у програмному комплексі "Будівельні Технології - Кошторис" або "АВК-5", або (інформаційну модель) у програмному комплексі, який взаємодіє з ними в частині передачі кошторисної документації і розрахунків до договірної ціни та повинна містити назву "Договірна ціна та розрахунки").

Поряд з цим, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 26 Закону та ч. 9 ст. 14 Закону № 922-VIІI, тендерна пропозиція/пропозиція подається учасниками в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі - система) шляхом заповнення електронних форм з окремими полями.

Водночас Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі ? Порядок), визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі системи, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через систему.

Так, відповідно до п. 3 Порядку розміщення інформації в системі здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю зокрема шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в системі.

При цьому внесення такої інформації в електронні поля передбачає застосування кваліфікованого електронного підпису.

Отже із викладеного суд приходить до висновку, що після завантаження учасником необхідної інформації шляхом заповнення визначених полів така інформація підписується кваліфікованим електронним підписом.

Таким чином всі документи, що стосуються договірної ціни, надані учасником у форматі з розширенням «.rtf» -у відповідності до вимог тендерної документації та Закону № 922-VIІI - підписані.

За приписами пунктів 1, 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» імперативно визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, окрім іншого, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

З урахуванням викладеного, замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію виключно в разі наявності визначених законодавством підстав, зокрема, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Отже, якщо учасником в оформленні тендерної пропозиції навіть і були допущені неточності, але які не впливають на зміст тендерної пропозиції, не нівелюють технічний потенціал або конкурентоспроможність учасника, то такі недоліки є формальними, а тому відсутні законні підстави стверджувати, що така тендерна пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації, а отже у замовника відсутні підстави для відхилення такої тендерної пропозиції.

Враховуючи те, що ТОВ «Дніпро-Спецгідроенергомонтаж» було дотримано вимоги Тендерної документації та абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», у ПрАТ «Укргідроенерго» були відсутні правові підстави для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Дніпро-Спецгідроенергомонтаж».

Керуючись викладеним, суд приходить до висновку, що твердження відповідача щодо порушення абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону № 922-VIІI суперечить дійсним обставинам справи та не підтверджується належними доказами.

Щодо наведених причин, які призвели до пропуску Товариством встановленого строку на звернення до суду, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У свою чергу відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Разом із тим, частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина 3 статті 122 КАС України визначає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Абзацом 2 частини 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» зазначено, що протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Частиною 10 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» законодавцем встановлено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Отже, законодавцем в положеннях статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено альтернативні варіанти вирішення спору, який може виникнути із суб`єктом владних повноважень за результатами оприлюднення висновку.

Таким чином, зі змісту наведених норм вбачається, що законодавцем чітко визначений спеціальний строк звернення до суду із позовною заявою щодо оскарження висновку Північно-Східного офісу Держаудитслужби і він становить 10 днів.

При цьому, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду починається з моменту, коли ПрАТ «Укргідроенерго» фактично дізналось про порушення своїх прав оскаржуваним Висновком.

За результатами проведення моніторингу закупівлі UA-2020-07-08-002355-a, Північно-Східним офісом Держаудитслужби було складено висновок від 16.10.2020 та опубліковано висновок про результати моніторингу закупівлі.

Керуючись абзацом 2 частини 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», а також частиною 2 статті 19 та статтею 40 Конституції України замовником 22.10.2020 було подано аргументовані заперечення до оскаржуваного висновку.

При цьому, положеннями статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема абзацом 2 частини 8 та частини 10 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» чітко та імперативно визначено, що замовник наділений правом у разі незгоди з висновком аудиторської служби протягом 5 днів з моменту оприлюднення висновку надати свої власні аргументовані заперечення та у разі неприйняття таких заперечень аудиторською службою, протягом 10 днів оскаржити такий висновок до суду.

Разом із тим, Північно-Східним офісом Держаудитслужби не було надано замовнику жодної інформації щодо результатів розгляду наданих замовником аргументованих заперечень на висновок, чим було порушено принцип пропорційності, що має наслідком порушення необхідного балансу між будь-якими несприятливим наслідками для прав та інтересів ПрАТ «Укргідроенерго».

При цьому, подання аргументованих заперечень до оскаржуваного висновку не є визначеним досудовим порядком вирішення спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав, і тому ПрАТ «Укргідроенерго» вмотивовано очікувало інформацію щодо результатів розгляду наданих аргументованих заперечень (їх прийняття або неприйняття аудиторською службою), отримавши які можна було б стверджувати про наявність або відсутність порушення прав оскаржуваним висновком.

Отже, лише 14.12.2020 ПрАТ «Укргідроенерго» дізналось про порушення своїх прав оскаржуваним висновком, коли отримало лист Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 04.12.2020 № 20-31-25-6620, яким Північно-Східний офіс Держаудитслужби повідомив про те, що порушення не були усунуті замовником, а отже останній буде притягнутий до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного вище, заслуговує уваги частина 2 статті 2 КАС України, якою встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, керуючись частиною 2 статті 19 Конституції України, частиною 2 статті 2 КАС України та частинами 8, 10 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», суд звертає увагу, що Північно-Східним офісом Держаудитслужби було порушено принцип пропорційності, що має наслідком порушення необхідного балансу між будь-якими несприятливим наслідками для прав та інтересів ПрАТ «Укргідроенерго».

Внаслідок такої бездіяльності Північно-Східного офісу Держаудитслужби було порушено вказані основні принципи діяльності органів державної влади, що, у свою чергу, спричинило порушення прав позивача на своєчасний, належний та ефективний захист, зокрема шляхом оскарження висновку до суду.

Разом із цим, суд зауважує, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Тобто, бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 24.11.2015 року по справі № 21-3538а15).

Відповідно до частин 2, 3 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейським судом з прав людини у справі «Мушта проти України» зазначено, що не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

При цьому, суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії»).

У рішеннях по справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина 2 ст. 3 КАС України встановлює, що якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного Договору.

Статтею 5 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи визначається, що судді повинні мати необмежену свободу щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, наведені позивачем аргументи на обґрунтування позовних вимог не спростував та не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення.

Крім того, в наданих відповідачем процесуальних документах та поясненнях під час розгляду справи по суті відповідачем не доведено, в чому полягає кожне із зазначених порушень позивача.

Таким чином, доводи відповідача не дають підстав для висновку, що позивачем було вчинено такі порушення.

Відповідно до п. 29 рішення ЄСПЛ у справі "RuizTorija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання про безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем, як замовником, законодавства у сфері публічних закупівель. Відтак з цих мотивів суд визнає протиправним і таким, що підлягає скасуванню висновок від 16.10.2020 Північно-східного офісу Держаудитслужби за результатами здійснення моніторингу закупівлі послуги ДК 021:2015, код 45310000-3, Електромонтажні роботи (Поточний ремонт гідроагрегата № 3 філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго».

Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., про що свідчить квитанція, яка міститься в матеріалах справи.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби підлягають судові витрати у сумі 2102,00 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 16.10.2020 за результатами моніторингу закупівлі: унікальний номер ІD: UA-2020-07-08-002355-a, ДК 021:2015 код 45310000-3 Електромонтажні роботи (Поточний ремонт гідроагрегата № 1 філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго»).

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного офісу Держаудитслужби.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.