Справа № 420/8685/23
У Х В А Л А
15 травня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши клопотання представника відповідача Гриценка О.О., про розгляд справи в порядку загального позовного провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» (65049, м. Одеса, вул. Івана Франка, 55, офіс 503, код ЄДРПОУ 42337913) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 20 квітня 2023 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» до Головного управління ДПС в Одеській області в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку про відповідність Товариства обмеженою 3 відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку № 179344 від 28.07.2022;
2) зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» з переліку ризикових платників податків.
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» обґрунтовує тим, що позивач належить до реального сектору економіки. 31.10.2022 Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі № 420/11322/22, яким адміністративний позов позивача було задоволено. У тому числі, суд вирішив: «Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі в податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 148535 від 01.06.2022 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕРРІПЛЮС» з переліку ризикових платників податку. 14.12.2022 П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою у справі № 420/11322/22 залишив у силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2022. 03.01.2023 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 420/11322/22, згідно з яким суд зобов`язав відповідача виключити позивача з переліку ризикових платників податку. 30.01.2023 Відділом примусового забезпечення виконання рішень управління примусового виконання рішень Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 70869033. 10.02.2023 Листом № 1750/5/15-32-18-02-05 від 10.02.2023 відповідач відмовився виконувати рішення суду від 31.10.2022 та виключати позивача з переліку ризикових платників податку з посиланням на прийняття Комісією ще одного (аналогічного скасованому судом) рішення № 179344 від 28.07.2022 про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, яке, на думку відповідача, скасовує попереднє Рішення від 01.06.2022. 22.03.2023 Ухвалою у справі № 420/11322/22 Одеський окружний адміністративний суд відмовив позивачеві у задоволенні заяви про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виконання рішення суду по справі № 420/11322/22, вказавши, що під час розгляду даної справи судом не досліджувалось питання наявності чи відсутності підстав для виключення позивача з переліку ризикових платників податків згідно рішення № 179344 від 28.07.2022. Таким чином, рішення суду від 31.10.2022 у справі № 420/11322/22, що набуло законної сили, відносно виключення позивача з переліку ризикових платників податків відповідачем не виконано. Протягом останнього часу позивач вчинив всіх залежних від нього дій для виконання рішення суду від 31.10.2022 у справі № 420/11322/22 та виключення себе з переліку ризикових платників податку, як шляхом звернення судового рішення до примусового виконання, так і шляхом подання до суду заяви про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виконання рішення суду у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в задоволенні якої позивачу було відмовлено вказаною вище ухвалою суду від 22.03.2023. За таких обставин, враховуючи триваюче порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача, єдиним способом захисту таких порушених прав та законних інтересів є звернення до суду із новим позовом. Позивач вважає, що рішення відповідача № 179344 від 28.07.2022 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків не відповідає вимогам чинного законодавства з тих самих підстав, як і раніше визнане протиправним та скасоване судом у справі № 420/11322/22 рішення № 148535 від 01.06.2022, та має бути скасоване судом з огляду на вказане нижче. Рішення від 28.07.2022 було прийняте на підставі отриманих від платника податку (позивача) інформації та копій документів від 25.07.2022 № 4. У графі «інформація» цього повідомлення вказано про повторне подання позивачем копій первинних документів господарських операцій на підставі отриманої від відповідача листом № 65/ЗПІ/15-32-18-02-09 від 18.02.2022 інформації для спростування хибного висновку Комісії про відповідність платника критеріям ризиковості, як це було вказано у визнаному судом протиправним та скасованому Рішенні від 01.06.2022. Тобто, 25.07.2022 позивачем було подано аналогічний комплект документів щодо самих господарських операцій, що й по попередніх вказаних вище рішень відповідача із визначення відповідності Позивача критеріям ризиковості платника податків.
Ухвалою судді від 24.04.2023 позовну заяву ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (ст.262 КАС України).
09 травня 2023 року до суду надійшов відзив (вх..№ЕС/4451/23) представника Головного управління ДПС в Одеській області Гриценко О.О., на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФЕРРІПЛЮС».
Одночасно з відзивом представником відповідача Гриценком О.О., до суду було подане клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Подане клопотання обґрунтоване тим, що дана справа може бути віднесена до категорії справ, які можуть бути практико утворюючими та резонансними, що пов`язані з тлумаченням та застосуванням норм законодавства, тому Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що встановлення та належне дослідження всіх обставин даної судової справи, може бути досягнуто лише в рамках проведення відкритих судових засідань за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши вказане клопотання, суд приходить до наступного.
Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1-3, 6 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
За загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Ця справа не належить до категорії тих, які мають розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження у значенні згаданих статей, а отже, вона може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, враховуючи предмет розгляду, характер спірних правовідносин та правові позиції сторін, суд приходить до висновку про відсутність необхідності розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання представника відповідача Гриценко О.О., від 09.05.2023 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2023 |
Оприлюднено | 17.05.2023 |
Номер документу | 110857366 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Скупінська О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні