Ухвала

від 15.05.2023 по справі 640/29928/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/29928/20

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

15 травня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "22" червня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державна податкова служба України про визнання протиправвним та скасування рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від "22" червня 2022 р. позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2023 р. апеляційну скаргу залишено без руху, зокрема, у зв`язку з тим, що скаржником не сплачено судовий збір.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору та продовжено Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві строк на усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від "06" квітня 2023 р. щодо сплати судового збору, а саме: на п`ять днів від дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали від 24 квітня 2023 року скаржник отримав 02.05.2023, що підтверджується відміткою штемпелю відповідача на листі суду апеляційної інстанції про направлення копії ухвали від 24.04.2023.

08.05.2023 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано відсутністю коштів для сплати судового збору.

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає таке.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено умови, перелік суб`єктів та коло певних правовідносин, за яких суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При здійсненні судочинства, апеляційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

Так, відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку, обов`язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, передбачений підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» податковим органам не надано пільг щодо сплати судового збору у цій категорії справ.

Отже, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Проаналізувавши викладе та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що відповідачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

До того ж, у клопотанні скаржник не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто, відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Оскільки предметом цієї справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, підстави для звільнення податкового органу від сплати судового збору відсутні.

Отже, посилання скаржника на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, колегія суддів не враховує.

Щодо клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 298 КАС України та ч. 2 ст. 169 КАС України строк усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Отже, суд надав скаржнику максимальний строк, визначений КАС України для усунення недоліків апеляційної скарги.

Крім того, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року був продовжений процесуального строк для виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2023 року.

Тож, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків з огляду на приписи ст.119 КАС України, відповідно до якої, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Станом на 15 травня 2023 року скаржник вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2023 року не виконав.

Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, то остання підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 169, 298, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "22" червня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС УКРАЇНА» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправвним та скасування рішення повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяЛ.Т. ЧерпіцькаСуддіО.Є. Пилипенко Я.М. Собків