Постанова

від 12.05.2023 по справі 620/6340/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/6340/22 Головуючий у 1 інстанції - Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Мельничука В.П., Файдюка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління освіти Чернігівської міської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 у справі за адміністративним позовом керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави до Управління освіти Чернігівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Чернігівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 27 Чернігівської міської ради Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління освіти Чернігівської міської ради щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні правонаступника Чернігівської загальноосвітньої спеціалізованої школи І ступеня №36 з поглибленим вивченням іноземних мов - Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №27 за адресою: вул. Захисників України, 14а, м. Чернігів; зобов`язано Управління освіти Чернігівської міської ради вчинити дії, спрямовані на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка розташована за адресою вул. Захисників України 14-а, м. Чернігів та використовується навчальним закладом.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Управління освіти Чернігівської міської ради звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно положення про Управління освіти Чернігівської міської ради, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради № 4/VII-4 від 28.01.2021 (далі - Положення) (а.с.16-22), Управління є виконавчим органом міської ради. Управління утворюється, реорганізується та ліквідується за рішенням міської ради, є підконтрольним і підзвітним міській раді, підпорядковується її виконавчому комітету та міському голові (п. 1.1., 1.3. Положення).

Згідно п. 2.1. Положення завданнями Управління є: реалізація державної політики у сфері загальної середньої, дошкільної, позашкільної і професійної (професійно-технічної) освіти; аналіз стану освіти у місті, планування та забезпечення розвитку мережі закладів дошкільної, початкової та базової середньої освіти, профільної середньої освіти академічного спрямування, закладів позашкільної освіти; утримання та розвиток закладів освіти комунальної форми власності та закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які знаходяться на території міста, забезпечення матеріально-технічної бази на рівні, достатньому для виконання вимог державних стандартів, ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері освіти, вимог чинного трудового законодавства України, оплати праці педагогічних та інших працівників, охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки тощо.

Серед завдань Управління також внесення пропозицій щодо обсягів бюджетного фінансування закладів освіти, які перебувають у комунальній формі власності, аналізує їх використання, є головним розпорядником бюджетних коштів, які виділяються з місцевого бюджету на утримання закладів загальної середньої, дошкільної, позашкільної та професійної (професійно-технічної) освіти; здійснення нагляду за станом і капітальним ремонтом закладів освіти комунальної власності; погодження проектів реконструкцій, будівництва закладів загальної середньої, дошкільної і позашкільної освіти, сприяння їх раціональному розміщенню; сприяння матеріально-технічному забезпеченню закладів освіти; введенню в дію їх нових приміщень, комплектуванню меблями, відповідним обладнанням, навчально-методичними посібниками, підручниками тощо. Забезпечення господарського обслуговування комунальних закладів освіти (п.п. 2.2.18. - 2.2.20. Положення).

Загальноосвітня спеціалізована школа І ступеня № 36 з поглибленим вивченням іноземних мов здійснює свою діяльність як початкова школа повного дня на підставі рішення виконкому Деснянської районної Ради народних депутатів від 12.08.1996 за № 183 «Про відкриття початкової школи повного дня з поглибленим вивченням англійської мови» та керуючись листом Міністерства освіти і науки України № 1/9-245 від 27.06.2001 «Про організацію роботи середньої загальноосвітньої школи повного дня і груп продовженого дня», що слідує з п. 4. розділу І Статуту загальноосвітньої спеціалізованої школи І ступеня № 36 з поглибленим вивченням іноземних мов, затвердженим начальником управління освіти Чернігівської міської ради від 16.12.2002 (далі - Статут) (а.с.23-29).

Школа є об`єктом комунальної власності територіальної громади міста Чернігова. Школа перебуває в управлінні міської ради і підпорядковується управлінню освіти міської ради. Міська рада здійснює фінансування школи, ї матеріально-технічне забезпечення, надає будівлі, інженерні комунікації, облаштування, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування учнів (п. 3. розділу І Статуту).

Школа є юридичною особою, може мати рахунки в установах банків, самостійний баланс, печатку, символіку (п. 8. розділу II Статуту).

Рішенням Чернігівської міської ради № 18/VII1-3 від 30 червня 2022 року «Про реорганізацію Чернігівської загальноосвітньої спеціалізованої школи І ступеня № 36 з поглибленим вивченням іноземних мов» припинено юридичну особу - Чернігівську загальноосвітню спеціалізовану школу І ступеня № 36 з поглибленим вивченням іноземних мов (ідентифікаційний код юридичної особи 26332076, місцезнаходження: 14030, місто Чернігів, вул. Захисників України, 14-а) шляхом реорганізації через приєднання до Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 27 Чернігівської міської ради Чернігівської області (ідентифікаційний код юридичної особи 25975369, місцезнаходження: 14030, місто Чернігів, вул. Всіхсвятська, 4) (а.с. 30-31).

Чернігівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 27 Чернігівської міської ради Чернігівської області визнано правонаступником прав та обов`язків Чернігівської загальноосвітньої спеціалізованої школи І ступеня № 36 з поглибленим вивченням іноземних мов (п. 2 вказаного рішення).

В листі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 14.07.2022 зазначено, що в останнього відсутня інформація про виготовлення та видачу правовстановлюючих документів Управлінню освіти Чернігівської міської ради по вул. Незалежності, 42-а та вул. Захисників України, 14-а, що в м. Чернігові.

Крім того, рішенням Чернігівської міської ради від 28.04.2016 № 7/VII-28 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення: п. 1.40 управлінню освіти Чернігівської міської ради на земельну ділянку орієнтовною площею 0,5006 га по вул. Захисників України, 14-а для обслуговування загальноосвітнього навчального закладу № 36 з подальшим наданням земельної ділянки в постійне користування (а.с.32).

Згідно інформації наданої Управлінням освіти № 245/22/вих/02.09/565/20/2022/вх2-09 від 02.08.2022 рішенням Чернігівської міської ради від 28.04.2016 № 7/VII-28 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення на земельну ділянку, орієнтовною площею 0,5006 га, по вул. Захисників України, 14-а для обслуговування загальноосвітнього навчального закладу № 36 з подальшим наданням земельної ділянки в постійне користування.

У 2020 році Управлінням освіти розроблено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5006 га, за рахунок земель комунальної власності житлової та громадської забудови Управлінню освіти Чернігівської міської ради для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти (для обслуговування загальноосвітньої спеціалізованої школи № 36) в м. Чернігів, вул. Захисників України, 14-а», однак подальшого оформлення правовстановлюючих документів не відбулося.

Вважаючи, вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач в інтересах держави звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки Управління освіти Чернігівської міської ради, яке здійснює управління навчальними закладами територіальної громади та відповідає за їх матеріально-технічне забезпечення, не виконало покладені на нього законодавством повноваження, не вжило вже протягом тривалого часу необхідних дій для оформлення права постійного користування земельною ділянкою, якою користується навчальний заклад.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що ним зі свого боку вжито всіх необхідних заходів щодо реєстрації земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до вимог частини 3-5 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до норм вказаного Закону прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні "інтереси держави", що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно ст. 4 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Україною 27.02.1991, держави-учасниці Конвенції вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних та інших заходів для здійснення прав, визнаних у цій Конвенції. Щодо економічних, соціальних і культурних прав Держави-учасниці вживають таких заходів у максимальних рамках наявних у них ресурсів і при необхідності в рамках міжнародного співробітництва.

Статтею 28 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, поміж іншим, вводять безоплатну й обов`язкову початкову освіту; сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безоплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги.

Також, статтею 53 Конституції України гарантовані доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про освіту» матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю тощо. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій системи освіти передаються їм у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Пунктом 3 наказу Генерального прокурора України від 28.05.2015 "Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень" визначено, що відомості про наявність підстав для застосування представницьких повноважень органи прокуратури можуть отримувати, у тому числі, з інформації, що надходить до прокуратури від органів державної влади, органів місцевого самоврядування і державного нагляду (контролю).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти, врегульовані Законом України "Про освіту".

Статтею 80 Закону України "Про освіту" визначено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема, інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Згідно частини 1 статті 38 Закону України "Про дошкільну освіту" матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно закладу дошкільної освіти належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Органи місцевого самоврядування в системі дошкільної освіти в межах їх компетенції забезпечують реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території, у тому числі розвиток мережі закладів дошкільної освіти всіх форм власності відповідно до потреб населення, враховуючи інтереси дітей з особливими освітніми потребами, поліпшення матеріально-технічної бази та господарське обслуговування комунальних закладів дошкільної освіти (абзац другий частини другої статті 19 Закону України "Про дошкільну освіту").

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України до, яких, зокрема, належать: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно частини 2 статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до пункту "г" частини другої статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають заклади освіти незалежно від форми власності.

Приписами статей 125, 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З аналізу викладених норм слідує, що органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень повинні забезпечувати реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території, у тому числі щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки та на будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна дошкільних закладів освіти, з метою нормального їх функціонування.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, площа земельної ділянки, яка закріплена за навчальним закладом становить 0.5006 га. Правовстановлюючий документ на дану земельну ділянку відсутній, на підтвердження розпочатих заходів щодо оформлення права постійного користування на дану земельну ділянку в матеріалах справи наявна копія розробленого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування .

З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованих 11.07.2022, вбачається відсутність запису про реєстрацію права власності на вищезазначені будівлі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.8-9).

Таким чином, Управління освіти, яке здійснює управління навчальними закладами територіальної громади та відповідає за його матеріально-технічне забезпечення, не виконало покладені на нього вищезазначеними нормами повноваження, не вжило необхідних дій для оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій розташована Чернігівська ЗСШ І ступеня №36 з поглибленим вивченням іноземних мов.

Згідно ст. 20 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» органи влади, які організовують або забезпечують навчальний та виховний процеси, зобов`язані забезпечити при цьому умови, які відповідають вимогам санітарних норм.

Положеннями Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально- виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01 (затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001) встановлені основні вимоги щодо утримання приміщень загальноосвітніх навчальних закладів.

Пунктом 2.3 Державних санітарних правил передбачені вимоги щодо дотриманням санітарних норм щодо відстані земельних ділянок під навчальними закладами від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Не допускається їх розміщення в санітарно-захисних зонах промислових підприємств та інших об`єктів, що є джерелами забруднення довкілля небезпечними факторами, тощо. Отже, правилами передбачені вимоги щодо розміщення земельної ділянки, її характеристик, тощо.

Вказані Державні санітарні правила і норми поширюються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІП ступенів, спеціалізовані школи I, II, III ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Отже, вищевказані норми вказують на те, що земельні ділянки під навчальними закладами мають бути належним чином оформлені та використовуватися у порядку, встановленому законодавством, в іншому випадку це призведе до негативних наслідків та порушення прав дітей.

У зв`язку із цим, діяльність навчальних закладів підлягає приведенню у відповідність до законодавства.

З наведеного слідує, що обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених у відповідності до вимог закону.

Однак, правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яка використовується Чернігівською ЗСШ І ступеня № 36 з поглибленим вивченням іноземних мов не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено.

Відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель, що призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористування.

Як вже було зазначено вище, управління загальноосвітніми навчальними закладами м. Чернігова здійснюється Управлінням освіти Чернігівської міської ради, а тому саме до його обов`язку належить вжиття заходів до оформлення правовстановлюючих документів, зокрема, на земельні ділянки навчальних закладів.

Отже, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що оскільки відповідачем не було забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині оформлення права постійного користування земельними ділянками, на яких знаходяться навчальні заклади, то така бездіяльність з боку відповідача є протиправною.

Щодо посилань апеляційної скарги про вжиття певних заходів щодо реєстрації земельної ділянки, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки останні свідчать лише про намір здійснити відповідні дії саме щодо оформлення правовстановлюючих документів. При цьому, підстав, які перешкоджали б виконати всі необхідні дії раніше, а саме з 1996 року, матеріали справи не містять.

Більше того, подання клопотання 14.10.2022 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5006 га по вул. Захисників України, 14-а для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти (для обслуговування будівлі школи з прибудовою) з подальшим наданням її в постійне користування жодним чином не спростовує факт бездіяльності відповідача щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки та не усуває необхідності вжиття заходів до оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління освіти Чернігівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Мельничук В.П.

Файдюк В.В.