Ухвала

від 16.05.2023 по справі 545/6009/22

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/6009/22

Провадження № 1-і/545/21/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2023р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтаві у режимі відеконференції клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в :

До Полтавського районного суду Полтавської області надійшло на розгляд клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Із матеріалів клопотання вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 наразі перебуває в умовах тримання у ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23».

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 18.05.2023 року.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку тримання обвинуваченим під вартою, посилаючись на наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, так як обвинувачений, вчинив тяжкий злочини проти власності, ніде не працює, може переховуватись від органів суду та продовжити свою злочинну діяльність вчиняючи інші кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник проти клопотання прокурора заперечували та просили суд змінити запобіжний захід у виді тримання під варто на більш м`який у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників судового провадження, враховуючи матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів кримінального провадження, вбачається, що у ході судового розгляду справи обвинуваченому, ОСОБА_6 було змінено запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 20.03.2023р.

Відповідно ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 діб.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України , при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1.4 «Положення про порядок застосування електронних засобів контролю» затвердженогонаказом МВС України від 09.08.2012 року № 696та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2012 року за № 1503/21815правовою основою застосування слідчими та працівниками органів внутрішніх справ ЕЗК за підозрюваним (обвинуваченим) єКонституція України,Кримінальний процесуальний кодекс України,Закон України «Про міліцію», а також це Положення.

При обранні, зміні чи продовження запобіжного заходу мають враховуватись такі чинники як вагомість доказів про вчинення кримінального правопорушення , тяжкість покарання , вік та стан здоров"я підозрюваного , обвинуваченого , міцність соціальних зв`язків, репутація , майновий стан , наявність постійного місця роботи , наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення , розмір майнової шкоди , тощо.

У рішенні ЄСПЛ в справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.

В обгрунтування клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор в судовому засіданні не довів реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи обвинуваченого, не надав фактичних даних, котрі із певною вірогідністю давали підстави стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого, тому твердження про те, що гр. ОСОБА_6 може переховуватись від суду та вчиняти інші злочини, ґрунтується на припущеннях.

Отже, небезпека переховування обвинуваченого, гр. ОСОБА_6 не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»).

Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа не може бути безумовною підставою для продовження щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі "Ніколова проти Болгарії"). Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі "Ноймайстер проти Австрії" позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.

Разом з цим, судом встановлено, що відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків, існують підстави для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки особи з покладенням на обвинуваченого певних обов`язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно зі змістом ст.ст.131-132КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, суд також бере до уваги, що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та на його утриманні є особа з інвалідністю, та неповнолітні діти.

На переконання суду, можливість обвинуваченого ухилитись від суду з метою уникнення відповідальності чи продовжити свою злочинну діяльність, є лише припущенням, а запобігти вказаним ризикам дасть можливість більш м`який запобіжний захід домашній арешт із застосування електронного засобу контролю ЕЛЕКТРОННОГО БРАСЛЕТУ, котрий буде достатньою гарантією для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

За таких підстав суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, ОСОБА_6 , слід відмовити, при цьому клопотання, захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу з тримання під варти на більш м`який захід, відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , слід задовольнити шляхом заміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на ДОМАШНІЙ арешт із застосування електронного засобу контролю ЕЛЕКТРОННОГО БРАСЛЕТУ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181-183, 194, 314-316 КПК України, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання прокурора, відмовити

Клопотання захисника обвинуваченого, ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_4 , про заміну запобіжного заходу на більш м`який у виді домашнього арешту, - задовольнити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою змінити на ДОМАШНІЙ АРЕШТ із застосування електронних засобів контролю ЕЛКТРОННОГО БРАСЛЕТУ строком на 60 днів до 14 липня 2023 року включно.

Покласти наобвинуваченого, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1) не залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , в період часу з 22.00 год. по 05.00 год. щоденно;

2) не відлучатися за межі АДРЕСА_1 без дозволу суду;

3) утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими особами по даному кримінальному провадженню;

4) не відвідувати торгівельно-розважальні заклади (кафе, бари, ресторани), а також інші заклади, які спеціалізуються на торгівлі алкогольними напоями;

5) прибувати за викликами до Полтавського районного суду Полтавської області, не вчиняти інших кримінальних правопорушень;

6)носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченомугр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання ним покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно зч.4ст.181КПК України копіюухвали направитидля виконанняоргану поліції Відділеннюполіції №1Харківського РУП№ 2ГУНП вХарківській областіта зобовязатинегайно поставитина облікгр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це Полтавський районний суд Полтавської області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дергачівської окружної прокуратури.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.

Обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,негайно звільнитиз підварти взалі суду.

Ознайомити обвинуваченогогр ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під підпис з ухвалою про заміну запобіжного заходу з тримання під варто на домашній арешт.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя

Полтавського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1