Постанова

від 10.05.2023 по справі 278/1819/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/1819/22 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М.

Категорія 24 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Зінчук Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №278/1819/22 за позовом ОСОБА_1 до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання протиправними дій щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою з відведення земельної ділянки у власність та зобов`язання вчинити дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17 січня 2023 року, яке ухвалене під головуванням судді Дубовік О.М. у м.Житомирі,

в с т а н о в и в:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Станишівської сільської ради. Просив визнати протиправним та скасувати пункт четвертий рішення десятої сесії восьмого скликання від 18 серпня 2021 року №360 в частині відмови йому в затвердженні проекту землеустрою, зобов`язати Станишівську сільську раду Житомирського району вчинити дії щодо повторного розгляду його заяви та затвердити проект землеустрою згідно з договором від 22 лютого 2021 року №373 на земельну ділянку за кадастровим номером 18220833500:01:001:0548 площею 1,8860 га у спосіб, передбачений нормами ЗК України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що на підставі дозволу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області розробив проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 18220833500:01:001:0548 площею 1,8860 га, яка перебуває у власності Станишівської сільської ради та розташована за межами села Кодня Житомирського району Житомирської області. 06 червня 2021 року звернувся з заявою до Станишівської сільської ради. За результатами розгляду заяви відповідач прийняв рішення від 18 серпня 2021 року №360, відповідно до якого в затвердженні документації із землеустрою йому відмовлено по причині перебування вказаної земельної ділянки у користуванні інших осіб. Вважає рішення відповідача відносно нього протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки зазначення в якості підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою обставин про фактичне користування земельною ділянкою іншими особами без відповідних документів не відповідає вимогам ст.118 ЗК України.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2022 року залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (а.с.47).

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 17 січня 2023 року позов задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 4 рішення від 18 серпня 2021 року №360 десятої сесії восьмого скликання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні поданого ним проекту землеустрою. Зобов`язано Станишівську сільську раду Житомирського району Житомирської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 червня 2021 року щодо затвердження поданого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно з договором №373 від 22 лютого 2021 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у зобов`язанні відповідача затвердити проект землеустрою згідно з договором від 22 лютого 2021 року №373, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині відмови у зобов`язанні відповідача затвердити проект землеустрою згідно з договором від 22 лютого 2021 року №373 скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. В даному випадку зобов`язання затвердити проект землеустрою не є втручанням суду в дискреційні повноваження відповідача, а є обґрунтованим та ефективним способом захисту його порушеного права. Відповідач не навів законодавчо обґрунтованих підстав для відмови в затвердженні проекту землеустрою, а тому належним та ефективним способом захисту порушеного його права є саме зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою з передачею земельної ділянки у власність. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року в справі №815/2488/17, від 27 лютого 2018 року в справі №816/591/15-а, від 11 вересня 2018 року в справі №825/487/17.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та постановити нове, яким зобов`язати Станишівську сільську раду Житомирського району затвердити проект землеустрою згідно з договором від 22 лютого 2021 року №373.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Станишівська сільська рада Житомирського району спрямувала до суду лист, в якому просила розгляд справи проводити за відсутності представника сільської ради. Адвокат третіх осіб ОСОБА_4 направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у зв`язку із сімейними обставинами. Учасники справи про дату, час і місце розгляду справи належним чином завчасно повідомлені, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судових повісток на 10 травня 2023 року. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Із матеріалів справим вбачається, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 20 листопада 2020 року №1380-УБД ОСОБА_1 наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Житомирського району, за межами населених пунктів Коднянської сільської ради. Орієнтований розмір земельної ділянки 2,0000 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (01.03). У наказі також зазначено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню та затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства. При розробленні проекту землеустрою слід визначити наявність або відсутність обмежень, обтяжень щодо користування земельною ділянкою (а.с.9).

ОСОБА_1 розробив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на підставі договору від 22 лютого 2021 року №373 та здійснив державну експертизу землевпорядної документації щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки за кадастровим номером 18220833500:01:001:0548 площею 1,8860 га, яка розташована за межами села Кодня Житомирського району Житомирської області (а.с.9-13).

Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської області на десятій сесії восьмого скликання 18 серпня 2021 року прийняла рішення №360 пунктом 4 якого залишила без задоволення звернення, зазначені в додатку 3. Відповідно до додатку 3 до рішення сільської ради ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою на підставі заяви від 16 червня 2021 року, в зв`язку з тим, що земельна ділянка, яка зазначена у графічних матеріалах, перебуває в користуванні громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.7).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07 липня 2021 року №НВ-1815479082021 інформація про зареєстроване право на земельну ділянку за кадастровим номером 18220833500:01:001:0548 площею 1,8860 га, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Коднянська сільська рада, відсутня (а.с.8).

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 03 листопада 2022 року №440, ОСОБА_3 із 01 січня 2016 року по теперішній час користується земельною ділянкою загальною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства, місце розташування якої відображено на схемі поділу земельної ділянки землевпорядником сільської ради (а.с.95-96). Із листа ГУ ДПС у Житомирській області від 08 листопада 2022 року №12268/6/06-30-24-04 убачається, що за ОСОБА_3 обліковується земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства не більш як 2 га, площею - 0,9294 га за адресою: Житомирська область, Житомирський район, за межами населених пунктів с.Кодня та за період із 2018 по 2022 роки ОСОБА_3 сплачений земельний податок з фізичних осіб (а.с.97-98).

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 03 листопада 2022 року №438, ОСОБА_2 із 01 січня 2016 року по теперішній час користується земельною ділянкою загальною площею 0,40 га для ведення особистого селянського господарства, місце розташування якої відображено на схемі поділу земельної ділянки землевпорядником сільської ради (а.с.114,117). Із листа ГУ ДПС у Житомирській області від 08 листопада 2022 року №12271/6/06-30-24-04 убачається, що за ОСОБА_2 обліковується земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства не більш як 2 га, площею - 0,40 га за адресою: Житомирська область, Житомирський район, за межами населених пунктів с.Кодня та за період із 2018 по 2022 роки ОСОБА_2 сплачений земельний податок з фізичних осіб (а.с.115-116).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження цих проектів регулюються ст.ст.118, 186-1 ЗК України.

Відповідно до статті 118 ЗК України завершальним етапом отримання земельної ділянки шляхом безоплатної приватизації є саме затвердження проекту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність на підставі погодженого проекту землеустрою, розробленого відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до пункту 6 частини другої ст.186 ЗК України (далі - в редакції Закону №1423-ІХ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою ст.186 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову у погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Як передбачено частиною восьмою ст.186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до частини дев`ятої ст.118 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ), відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, відповідно до ст.186 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ), органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки у власність, надано повноваження на погодження та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. При цьому, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Разом з тим, норми частини дев`ятої ст.118 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ), яка регулює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, не надають відповідному органу місцевого самоврядування після погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймати будь-яке інше рішення ніж про його затвердження та надання такої земельної ділянки у власність. Водночас з аналізу ст.186 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ) слідує, що перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.

Як зазначено вище, позивач, звертаючись до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою, подав проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки позивачу, що виготовлений інженером - землевпорядником ОСОБА_5 , який погоджений експертом державної експертизи Житомирською філією ДП "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", відповідно до висновку державної експертизи землевпорядної документації №136-21. Розроблений проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

Частиною восьмою ст.186 ЗК України унормований вичерпний перелік підстав для відмови у затвердженні документації із землеустрою: невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів; - документації із землеустрою або містобудівної документації.

Причиною залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою на земельну ділянку за кадастровим номером 1822083500:01:001:0548 вказано, що спірна земельна ділянка перебуває в користуванні громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Разом з тим, матеріали справи не містять беззаперечних доказів перебування у власності чи у користуванні даної земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Однак, Станишівська сільська рада рішенням дванадцятої сесії восьмого скликання від 28 жовтня 2021 року №458 надала ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1822083500:01:001:0547 площею 0,9294 га у власність останнього (а.с.99).

Станишівська сільська рада рішенням п`ятнадцятої сесії восьмого скликання від 25 січня 2022 року №669 надала ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1822083500:01:001:0548 площею 0,4 га у власність останнього (а.с.118).

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Відповідно до положень ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської ради вирішується відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Зі змісту наведених вище норм закону, з урахування загальних принципів земельного законодавства, вбачається, що держава гарантує кожній особі, яка маючи право на отримання у користування чи власність земельної ділянки, виявила на це бажання, її отримання в кінцевому результаті, за умови наявності вільних земельних ділянок, дотримання їх норм та встановленого для цього порядку, а також не порушення прав інших осіб. Такий підхід, передбачає рівність прав всіх громадян, та забезпечується шляхом справедливого та об`єктивного розгляду таких питань органами, уповноваженими на передачу земельних ділянок у власність чи користування.

Конституційний Суд України у Рішенні від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19 ст. 155 КУ, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч. 1, 10 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вирішив, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Окремі аспекти принципу належного врядування також були зазначені ЄСПЛ у справах «Армазова проти Республіки Молдова», «Ґаші проти Хорватії», «Графов проти України», «Чакаревич проти Хорватії» , з аналізу яких можна дійти висновку, що у рішеннях ЄСПЛ сформувалася стала практика щодо розуміння принципу належного урядування, до змісту якого можна включити п`ять головних складових елементів: 1) покладення на суб`єктів владних повноважень зобов`язання запроваджувати внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок; 2) якщо діяльність суб`єкта владних повноважень впливає на основоположні права людини, такі суб`єкти повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб; 3) ризик будь-якої помилки суб`єкта владних повноважень повинен покладатися на такого суб`єкта, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються; 4) застосування принципу належного урядування, як правило, не повинно перешкоджати суб`єкту владних повноважень виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість; 5) потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій суб`єкта владних повноважень.

У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року в справі №П/811/1015/16 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених ст.ст.3,5, 6, 8, 19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Тому, коли йдеться про реалізацію компетенції у межах дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Земельним кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначений обов`язок виключно на пленарних засіданнях селищної ради вирішувати питання регулювання земельних відносин, в тому числі і питання затвердження проекту землеустрою.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зобов`язання сільської ради затвердити, поданий ОСОБА_1 проект землеустрою згідно з договором від 22 лютого 2021 року №373, на земельну ділянку з кадастровим номером 18220833500:01:001:0548 площею 1,8860 га набуде ознак втручання суду у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин, що є неприпустимим. Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Крім того, рішенням суду першої інстанції зобов`язано Станишівську сільську раду Житомирського району Житомирської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 червня 2021 року щодо затвердження поданого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно з договором від 22 лютого 2021 року №373.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалене без додержання норм матеріального права.

За положеннями ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги про зобов`язання затвердити проект землеустрою без змін.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17 січня 2023 року в частині відмови у задоволенні вимоги про зобов`язання затвердити проект землеустрою залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повни й текст постанови складений 15 травня 2023 року.