Рішення

від 04.05.2023 по справі 481/459/23

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/459/23

Провадж.№ 2/481/135/2023

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.05.2023 рокуНовобузький районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Вжещ С.І.,

за участю секретаря судового засідання Юхименко Т.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Новобузького районного нотаріального округу Самойленко Сергій Миколайович, про перерозподіл спадщини,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2023 року ОСОБА_4 звернулась до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 , зазначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Новобузького районного нотаріального округу Самойленко С.М., у якому просила перерозподілити спадкове майно, яке належало її померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 , а саме, земельну ділянку із загальної площі 5,18 га, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 083713, виданого 13.01.2003 року Новобузькою РДА Миколаївської області на підставі розпорядження за № 1074-р від 07.11.2002 року за кадастровим номером 4824581000:023:000:0076 в натурі по частині між нею ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_6 , вартістю по 52991,50 гривень, а судові витрати покласти на відповідача.

Свій позов позивачка мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх з відповідачем мати - ОСОБА_5 . Похоронами матері, за її згодою, займався відповідач. До смерті мати проживала в АДРЕСА_1 . При перегляді сімейних документів 01.02.2023 року вона знайшла державний акт на право власності на земельну ділянку площею 5,18 га, яка належить померлій матері ОСОБА_5 . 08.02.2023 року вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, де дізналась про те, що 18.02.2021 року приватним нотаріусом Новобузького районного нотаріального округу Самойленко Сергієм Миколайовичем було видано свідоцтво про право на спадщину на ім`я відповідача ОСОБА_2 . Посилаючись на вимоги ст. 1280 ЦК України зазначила, що вона має право вимагати від відповідача перерозподіл їй у натурі 1/2 частини земельної ділянки від загальної площі 5,18 га за кадастровим номером 4824581000:023:000:0076, вартістю 105983 гривні.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2023 року матеріали справи передані до провадження судді Вжещ С.І.

Ухвалою судді від 27.02.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку загального позовного провадження до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 16.03.2023 року 11:00 годину.

Ухвалою суду від 16.03.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду суддею одноособово на 10.04.2023 року о 10:00 год.

10.04.2023 року під час судового засідання представник позивача, адвокат Ляшенко М.Д. заявив клопотання про поновлення строку для подання доказу та залучення до справи письмового доказу.

Ухвалою суду від 10.04.2023 року клопотання представника позивача, адвоката Ляшенко М.Д., про поновлення строку для подання доказу та залучення до справи письмового доказу задоволено. Прийнято письмовий доказ, наданий представником позивача ОСОБА_2 , адвокатом Ляшенко М.Д., а саме відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 20.03.2023 року відносно ОСОБА_4 .

Позивачка ОСОБА_4 в судове засіданя не з`явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причину своєї неявки не повідомила.

Представник позивачки ОСОБА_4 , адвокат Ляшенко М.Д., позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у позові. Також повідомив суду, що у встановлений шестимісячний строк після смерті матері ОСОБА_5 позивачка не зверталась до нотаріуса з метою прийняття спадщини так, як до 01.02.2023 року не знала про існування земельної ділянки, яка на праві власності належала померлій ОСОБА_5 . З позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивачка до суду не зверталась. Також повідомив про те, що на день смерті ОСОБА_5 позивачка не проживала разом зі спадкодавицею.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні посилаючись на те, що інформація, зазначена у позовній заяві про те, що позивачка довідалась про існування земельної ділянки лише у лютому 2023 року не відповідає дійсності. Позивачка знала про існування земельної ділянки, яка належала на праві власності померлій ОСОБА_5 , так як до смерті матері документи на спірну земельну ділянку та житловий будинок, які належали померлій матері, знаходились у позивачки. Вже після смерті матері позивачка віддала документи йому, так як у них ще за життя матері був усний договір, що житловий будинок який належав їхньому дядьку ОСОБА_7 та земельна ділянка, яка належала співмешканкі дядька - ОСОБА_8 після їх смерті перейдуть у власність позивачки, так як у них не було дітей і мати їх доглядала, а житловий будинок та земельна ділянка, які належали померлій матері ОСОБА_5 перейдуть у його власність. З 2007 року земельні ділянки, які належали ОСОБА_8 та ОСОБА_5 перебували в оренді ФГ «Восход» протягом десяти років, орендну плату за земельну ділянку ОСОБА_8 отримувала позивачка, а він отримував орендну плату за земельну ділянку ОСОБА_5 . Будинок, який належав ОСОБА_7 , позивачка продала та гроші забрала собі, також після смерті ОСОБА_8 позивачка оформила право власності на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_8 . Коли закінчився строк дії договору позивачка забрала земельну ділянку, яка належала ОСОБА_8 , а він забрав земельну ділянку, яка належала їхній матері ОСОБА_5 , ніяких претензій з приводу спадкового майна у позивачки на той час не виникало. Також повідомив, що на день смерті матері позивачка не проживала разом з матір`ю, а проживала окремо за іншою адресою. Про смерть матері позивачка знала, оскільки була присутня на похованні.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Судариков Г.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні посилаючись на те, що спадкоємець може звертатися до суду з приводу перерозподілу спадщини, якщо він прийняв спадщину. В даному випадку позивачка спадщину після смерті ОСОБА_5 не прийняла, тому остання не може звертатись до суду з даним позовом.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Новобузького районного нотаріального округу Самойленко С.М. в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши представника позивачки, відповідача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 25.03.2022 року Новобузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.09).

Як вбачається з довідки № 2245, виданої виконавчим комітетом Новобузької міської ради Новобузького району Миколаївської області, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за вказаною адресою ніхто не зареєстрований (а.с.6).

Разом з тим, рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 21.12.2020 року № 481/1488/20 встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 , на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.31,33).

Зпояснень відповідача,що неоспорювалось представникомпозивача,вбачається,що домоволодінняза адресами: АДРЕСА_1 ,де живевідповідач та АДРЕСА_1 , де проживала мати - ОСОБА_5 , а потім перейшла жити до сина ОСОБА_9 є сусідніми та об`єднані в одне.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 083710, виданого 13.01.2003 року на підставі розпорядження Новобузької районної державної адміністрації від 07.11.2002 року №1074-р, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 5,18 га в межах території Новобузької міської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.10).

Як вбачається з копії спадкової справи № 81/2020, заведеної приватним нотаріусом Новобузького районного нотаріального округу Миколаївської області Самойленко С.М. 27.10.2020 року, ОСОБА_2 прийнято спадщину на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, інших заяв про прийняття спадщини або відмову від спадщини спадкова справа не містить (а.с.52-72).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 18.02.2021 року приватним нотаріусом Новобузького районного нотаріального округу Миколаївської області Самойленко С.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 98, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу 244883514 від 18.02.2021 року, ОСОБА_2 успадкував земельну ділянку площею 5,1771 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 4824581000:03:000:0076), яка розташована на території Новобузької міської ради Новобузького району Миколаївської області після смерті ОСОБА_5 (а.с.34).

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що позивачка ОСОБА_4 знала про наявність земельної ділянки у померлої ОСОБА_5 , так як до смерті останньої документи на житловий будинок та земельну ділянку, які належали померлій ОСОБА_5 знаходились у позивачки. Після смерті ОСОБА_5 позивачка віддала ОСОБА_2 документи на земельну ділянку та житловий будинок. Спору щодо поділу спадкового майна між позивачем та відповідачем не було. У період з 2007 року по 2017 рік земельні ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_8 перебували в оренді ФГ «Восход». Позивачка отримувала орендну плату по договору оренди земельної ділянки, яка належала ОСОБА_8 , а відповідач отримував орендну плату по договору оренди земельної ділянки, яка належала ОСОБА_5 . Позивачка не просила сплачувати їй частину орендної плати за земельну ділянку матері ОСОБА_5 . Орендну плату позивачка та відповідач отримували разом. Після смерті ОСОБА_8 позивачка оформила право власності на земельну ділянку, яка належала померлій ОСОБА_8 , на себе, так як домовлялись ще за життя матері ОСОБА_5 . У померлої ОСОБА_5 було двоє дітей це позивачка та відповідач, інших спадкоємців немає. На момент смерті ОСОБА_5 проживала у будинку свого сина ОСОБА_2 , який доглядав її.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні також підтвердила факт того, що позивачка на момент смерті своєї матері ОСОБА_5 знала про наявність у останньої земельної ділянки та про бажання померлої ОСОБА_5 щодо успадкування спадкового майна, а саме земельної ділянки та житлового будинку, які належали померлій, після її смерті сином ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом мають спадкоємці за законом (ст.1223 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюєтьсястрок у шість місяців з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст.1272 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.1280 ЦК України якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними.Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації. Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

Згідно з ч.2, 3 ст.1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що виникнення прав у спадкоємця на спадкове майно можливе лише у випадку вчинення ним дій щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини спадкоємцем, який не проживав із спадкодавцем, можливе виключно у позасудовий спосіб, а саме шляхом подачі відповідної заяви нотаріусу у встановлений законом шестимісячний строк, в тому числі у випадку пропуску такого строку спадкоємцем і визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, наслідком чого є подача нотаріусу заяви про прийняття спадщини у визначений судом строк. Якщо спадкоємець не подав заяви про прийняття спадщини у встановлений законом чи судом строк, він вважається таким, що не прийняв спадщину і відповідно жодних прав на спадщину у нього не виникає.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка ОСОБА_4 , яка на час смерті спадкодавиці не проживала з нею, після смерті своєї матері ОСОБА_5 , у встановлений законом шестимісячний строк, не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Більш того, суду, стороною позивача не надано доказів звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини 08.02.2023, на яке послався в позовній заяві позивач.

Окрім того, позивачка не зверталася до суду із позовом про визначення їй додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини відповідно до приписів ч.3 ст.1272 ЦК України, та не отримала письмову згоду іншого спадкоємця ( ОСОБА_2 ) на прийняття спадщини.

За таких обставин, вона, згідно закону, вважається такою, що не прийняла спадщину і відповідно прав на неї не має.

Аналогічні висновки про те, що неприйняття спадщини у встановленому законом порядку свідчить про відсутність прав у спадкоємця на спадкове майносформовані у цілому ряді постанов Верховного Суду та є усталеними.

Так, у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 237/2312/17 Верховний Суд, залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції про відмову у визнанні права власності на спадкове майно, погодився з висновками суду про те, що позивачка не має права на спадщину, оскільки її не прийняла. Верховний Суд зазначив: «Зверненню до суду із позовом про визнання права на земельну частку (пай), має передувати звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, поданою впродовж шестимісячного строку з дня відкриття спадщини. Суд апеляційної інстанції встановив, що позивачка звернулася до нотаріуса із заявою лише у вересні 2017 року, за перебігом понад 7 років після смерті спадкодавця, тобто з істотним порушенням строку, передбаченого статтею 1270 ЦК України. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Рішення суду про встановлення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини матеріали справи не містять».

У постанові від 29 липня 2022 року у справі № 478/1932/19 Верховний Суд зазначив: «визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст.1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч.5 ст.1268, ст.ст.1296-1299 ЦК України. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини».

У постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 216/1509/15 Верховний Суд вказав: «у разі пропущення спадкоємцем строку для прийняття спадщини із поважних причин, належним способом захисту його права на спадщину є звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Перерозподіл спадщини між спадкоємцями у порядку ст.1280 ЦК України можливий лише після прийняття спадщини тим із спадкоємців, що пропустив строк для її прийняття. Встановивши, що позивачка пропустила шестимісячний строк звернення із заявою про прийняття спадщини і визначити додатковий строк для подання цієї заяви не просить, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивачка не може вважатися такою, що прийняла спадщину у розумінні статті 1280 ЦК України».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення (п.п.113, 114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17).

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З викладеного вище суд прийшов до висновку, що перерозподіл спадщини між спадкоємцями у порядку ст.1280 ЦК України можливий лише після прийняття спадщини тим із спадкоємців, що пропустив строк для її прийняття. Позивачка пропустила шестимісячний строк звернення із заявою про прийняття спадщини і визначити додатковий строк для подання цієї заяви не просить, а тому позивачка не може вважатися такою, що прийняла спадщину у розумінні статті 1280 ЦК України.

Тому позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про перерозподіл спадщини задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст. 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Новобузького районного нотаріального округу Самойленко Сергій Миколайович, про перерозподіл спадщини, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа: приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Самойленко Сергій Миколайович, адреса: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення виготовлений 15.05.2023 року.

Суддя С.І. Вжещ