Рішення

від 15.05.2023 по справі 738/331/23

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/331/23

№ провадження 2/738/96/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2023 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi судді Парфененко О. Я., за участю секретаря судового засідання Зубкович Н. Ф., представника позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Інтер-Пасс-Авто», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача, пояснень третьої особи.

03 березня 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ПП «Інтер-Пасс-Авто», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого. Позовна заява мотивована тим, що вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2022 року ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 286 КК України, призначено покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, за те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 07 годині 50 хвилин, керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача марки «Daf FT XF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в зчепленні з напівпричепом «HUMBAUR НSA 2006», реєстраційний номер НОМЕР_2 , через несправності, які ОСОБА_3 спроможний був виявити, рухаючись автодорогою «Чернігів-Мена-Сосниця-Грем`яч» зі сторони міста Чернігова в напрямку міста Мена, Корюківського району, Чернігівської області, у порушення вимог п. 2.3 (б), п.12.1, Правил дорожнього руху, проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості руху, з врахуванням дорожньої обстановки, технічного стану транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого, при застосуванні гальмування виїхав на смугу зустрічного руху, де в районі 14 км+743,6 м вказаної автодороги здійснив зіткнення з автобусом «Mercedes-BENZ 313 CDІ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в напрямку м. Чернігова в своїй смузі руху. У результаті дорожньо-транспортної пригоди постраждало вісімнадцять осіб, чотирнадцять з яких загинуло, зокрема ОСОБА_5 - дочка позивачки, отримала тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя та померла. Власником транспортного засобу, яким керував ОСОБА_3 є відповідач - ПП «Інтер-Пасс-Авто». Внаслідок загибелі ОСОБА_5 , позивачці ОСОБА_2 завдано моральну шкоду, оскільки позивачка втратила дочку, яка була її опорою та підтримкою, утримувала її. Позивачка оцінила мінімальний розмір грошового відшкодування завданої їй моральної шкоди у розмірі 500 000,00 грн, з яких 39 000,00 грн, вона отримала від страховика ПАТ «НАСК «ОРАНТА». Позивачка, посилаючись на статті 4, 5, 64, 133, 137, 175, 177, 183, 184 ЦПК України просить стягнути з ПП «Інтер-Пасс-Авто» на корить ОСОБА_2 : 461 000,00 грн моральної шкоди, завданої смертю дочки внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 69 150,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу (арк. с. 1-7).

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Третя особа пояснень щодо позовної заяви не подала.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії.

03 березня 2023 року представник позивачки подав заяву про продовження строку надання доказів сплати судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, у якій повідомив, що він має намір подати докази сплати судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (арк. с. 10).

Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.

Представник позивачки підтримав позовну заяву, посилаючись на обставини, які в ній зазначені.

Представник відповідача, третя особа у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомили.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.

Згідно з вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2022 року, ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 286 КК України, йому призначено покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, за те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 07 годині 50 хвилин керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача марки «Daf FT XF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в зчепленні з напівпричепом «HUMBAUR НSA 2006», реєстраційний номер НОМЕР_2 , через несправності, які ОСОБА_3 спроможний був виявити, та рухаючись автодорогою «Чернігів-Мена-Сосниця-Грем`яч» зі сторони міста Чернігова в напрямку міста Мена, Корюківського району, Чернігівської області, у порушення вимог п. п.2.3 (б), п.12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості руху, з врахуванням дорожньої обстановки, технічного стану транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого, при застосуванні гальмування виїхав на смугу зустрічного руху, де в районі 14 км+743,6 м вказаної автодороги здійснив зіткнення з автобусом «Mercedes-BENZ 313 CDІ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в напрямку м. Чернігова в своїй смузі руху. У результаті дорожньо-транспортної пригоди постраждало вісімнадцять осіб, чотирнадцять з яких загинуло, зокрема ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя та померла. Смерть ОСОБА_5 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цивільний позов ОСОБА_2 до ПП «Інтер-Пасс-Авто», ФОП « ОСОБА_6 » - залишено без розгляду. У мотивувальній частині вироку зазначено, що ПП «Інтер-Пасс-Авто», є власником сідлового тягача марки «Daf FT XF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепа «HUMBAUR НSA 2006», реєстраційний номер НОМЕР_2 , а водій транспортного засобу - ОСОБА_3 під час керування транспортними засобами перебував у трудових правовідносинах із ПП «Інтер-Пасс-Авто» та виконував свої трудові обов`язки водія. Даний вирок набрав законної сили 23 лютого 2023 року (арк. с. 83-108).

Відповідно до Свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. с. 31).

Позивачка ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про народження та Свідоцтвом про шлюб (арк. с. 32, 37 (зворотна сторона).

Згідно із Актом про засвідчення факту перебування на утриманні від 17 грудня 2021 року, Актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, ОСОБА_2 перебувала на утриманні ОСОБА_5 (арк. с. 34 (зворотна сторона).

ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком, про що зазначено у Довідці № 40 від 17 січня 2022 року, виданій Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області (арк. с. 37).

ОСОБА_5 працювала у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про що зазначено в Довідці про заробітну плату № 2500-0502-8/68143 від 29 грудня 2021 року, виданій Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області (арк. с. 36).

16 грудня 2021 року ОСОБА_7 , що діяв в інтересах ОСОБА_2 направив до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, Заяву на виплату страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника в розмірі 234 000,00 грн, Заяву на виплату страхового відшкодування, пов`язаного із моральною шкодою у розмірі 39 000,00 грн (1/2 частки що належить ОСОБА_8 матері загиблої) (арк. с. 38-40).

Станом на 03 березня 2023 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» сплатив позивачці страхове відшкодування моральної шкоди та страхове відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок втрати годувальника у загальному розмірі 273 000,00 грн, про що зазначено представником позивача у позовній заяві (арк. с. 3).

Відповідач ПП «Інтер-Пасс-Авто» є власником транспортних засобів, якими керував ОСОБА_3 - автопоїзду в складі сідлового тягача марки «Daf FT XF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепа «HUMBAUR НSA 2006», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів (арк. с. 40).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами першою-четвертою статті 23 Кодексу встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв 'язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Поняття джерела підвищеної небезпеки закріплено у статті 1187 ЦК України.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина перша статті 1187 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із роз`ясненнями, викладеними у пунктах 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов`язковому з`ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач не зобов`язаний доводити вину відповідача у заподіянні шкоди. Особа, якій спричинено шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір спричиненої шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Подібний висновок наведено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі № 61/8496/15-ц, провадження №14-154цс19.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки суд розглядає справу про правові наслідки дій третьої особи ОСОБА_3 , стосовно якого ухвалений вирок суду в кримінальному провадженні, то обставини щодо наявності неправомірних дій та вчинення цих дій ОСОБА_3 , які встановлені вироком суду, є обов`язковими.

Так, обставини вчинення ОСОБА_3 , як працівником відповідача ПП «Інтер-Пасс-Авто», під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, протиправних дій джерелом підвищеної небезпеки, власником якого є відповідач - ПП «Інтер-Пасс-Авто», внаслідок яких загинула дочка позивачки, встановлені вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2022 року, який набрав законної сили.

Суд встановив, що позивачці була заподіяна моральна шкода, оскільки внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 загинула дочка позивачки.

Моральна шкода полягає у моральних стражданнях у зв`язку з перенесеним стресом внаслідок втрати дочки, яка її утримувала, порушенням звичного способу життя, у порушенні її звичного способу життя, нормальних життєвих зв`язків, у фізичному болю та стражданнях, необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд дійшов висновку, що між моральною шкодою, заподіяною позивачці внаслідок смерті дочки та протиправними діями ОСОБА_3 є безпосередній причинний зв`язок, тому моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем як власником джерела підвищеної небезпеки та як юридичною особою, працівник якої завдав шкоду під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Враховуючи, що такий спосіб захисту цивільних прав, як компенсація моральної (немайнової) шкоди, не повинен стати засобом безпідставного збагачення потерпілої особи, розмір присудженої до відшкодування шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи, враховуючи тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках позивачки, суд дійшов висновку, що 400 000,00 грн є доведеною та буде достатньої сумою для відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Що стосується розміру моральної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача, то суд зазначає наступне.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс 18, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Під час розгляду справи встановлено, що цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією транспортного засобу, який належить відповідачу та яким керував ОСОБА_3 , була застрахована в ПАТ «НАСК Оранта».

Отже, відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність водія, має обов`язок відшкодувати позивачці, як потерпілій, в порядку визначеному в статті 1194 ЦК України, різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої ним шкоди.

Суд встановив, що позивачка отримала страхове відшкодування, пов`язане з моральною шкодою в розмірі 39 000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково, стягнути з відповідача на користь позивачки 361 000,00 грн моральної шкоди, яка обчислена як різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (400 000,00 - 39 000,00), у задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити.

Судовий збір необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 263 - 265, 354 ЦПК Укpаїни, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до приватного підприємства «Інтер-Пасс-Авто», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого - задовольнити частково.

Стягнути із приватного підприємства «Інтер-Пасс-Авто» на користь ОСОБА_2 361 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_5 .

Стягнути із приватного підприємства «Інтер-Пасс-Авто» на користь держави 3 610,00 судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Позивачка: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Приватне підприємство «Інтер-Пасс-Авто», місцезнаходження місто Чернігів, вулиця Любецька, 66, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35385916.

Третя особа: Третя особа: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , місце проживання АДРЕСА_3 .

Суддя Парфененко О. Я.