Постанова

від 16.05.2023 по справі 908/1044/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2023 року м. Дніпро Справа № 908/1044/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Орєшкіної Е.В., Чус О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023р. (суддя Дроздова С.С., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 17.02.2023р.) по справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" , м. Київ

до відповідача: Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління державної казначейської служби України у Запорізькій області, м. Запоріжжя

про стягнення 112 375 грн. 68 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, про стягнення 112 375 грн. 68 коп., в рахунок відшкодування шкоди.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023р. у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що позивачем у справі не доведено обставин порушення його прав з боку відповідача, матеріали справи не містять доказів на підтвердження неправомірності рішення, дій або бездіяльності органу державної влади (Головного управління Національної поліції в Запорізькій області), які мають преюдиційне значення для справи.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп", в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що Господарський суд Запорізької області, під час винесення оскаржуваного рішення, в силу ч. 6 ст. 13 Закону Укpaїни «Про судоустрій і статус суддів», був зобов`язаний врахувати висновок Великої Палати Верховного Суду, який був викладений в постанові від 12.03.2019р. у справі № 920/715/17 та самостійно встановити наявність чи відсутність складу правопорушення в діях відповідача, оцінивши докази надані сторонами. Натомість, на думку Скаржника, суд самоусунувся від вирішення вказаного цивільно-правового спору, поставивши права та інтереси Позивача в залежність від наявності чи відсутності якогось судового рішення, яке мало б преюдиційне значення в даній справі.

Скаржник вказує на те, що скарга на бездіяльність слідчого була подана Позивачем, але

ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/2701/18 від 17.04.2018 р. скарга залишена без задоволення.

Скаржник наголошує на тому, що якби суд та позивач 17.04.2018 р. володіли достовірною інформацією про те, що експертиза вже проведена, то суд мав би прийняти рішення про повернення Позивачу лікарських засобів ще в 2018 році і вказаного спору щодо відшкодування збитків не існувало б.

Отже, Скаржник вважає, що саме умисне приховування та повідомлення недостовірної інформації представником Відповідача про те, до на момент розгляду скарги Позивача експертиза не була проведена, призвело до того, до лікарські засоби не були своєчасно повернуті законному володільцю і як наслідок це призвело до того, до лікарські засоби позивача майже три роки безпідставно знаходилися у Відповідача, що призвело до їх псування та закінчення терміну придатності. Між діями Відповідача, які полягали в умисному повідомленні суду недостовірної інформації та заподіяною шкодою вбачається чіткий причинно-наслідковий зв`язок. Саме ці неправомірні дії Відповідача стали першопричиною матеріальної шкоди, яка була заподіяна Позивачу.

Скаржник вказує також на те, що 13.07.2021р. слідчим СВ Відділі поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Терещенко В. листом №2643/42/02-2021 повідомлено, що вказані лікарські засоби знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів, що на думку Скаржника, свідчить про неналежне зберігання.

Разом з тим, Скаржник звертає увагу на те, що з відкритих джерел (https://meteopost.com/weather/archive/) достовірно відомо, що влітку в 2018-2021р.р. добова температура повітря в м. Запоріжжя сягала 35°С, що на 10 °С вище, ніж максимальна температура, передбачена інструкцією для зберігання лікарських засобів.

При цьому, Скаржник вказує на те, що аналіз положень п. 13 Інструкції показує, що кімната зберігання речових доказів не відповідає вимогам, які пред`являються до приміщень, призначених для зберігання лікарських засобів. У вказаній кімнаті відсутні засоби для вимірювання температури та вологості повітря, крім того, лікарські засоби можуть зазнавати впливу пилу та інших запахів, оскільки законодавством не встановлено вимоги для щоденного вологого прибирання кімнати зберігання речових доказів, а також у вказаній кімнаті можуть зберігатися речові докази, які мають різкі запахи. Все це впливає на якість лікарського засобу та призводить до його псування. А тому, на переконання Скаржника, оскільки лікарські засоби потребують спеціальних умов зберігання, то відповідно до п. 13 Інструкції, Відповідач мав передати лікарські засоби на зберігання відповідному підприємству, установі чи організації. Враховуючи те, що цього зроблено не було, Скаржник робить висновок про неналежне зберігання лікарських засобів Відповідачем.

Скаржник також вказує, що в зв`язку з тим, що від слідчого не було отримано належної інформації про умови зберігання вилученого майна (лікарських засобів) та в зв`язку з відмовою слідчого повернути вилучене майно (лікарські засоби), Позивач вимушений був 04.08.2021р. звернутися до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про скасування арешту майна. 13.08.2021 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя було винесено ухвалу у справі №331/4273/21 за результатами розгляду клопотання позивача, відповідно до якої суддя задовольнив клопотання позивача та скасував арешт на вилучені лікарські засоби та постановив Слідчому СВ Відділу поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, що здійснює розслідування у даному кримінальному провадженню повернути ТОВ «УКРФАРМГРУП» вилучені лікарські засоби.

Скаржник також переконаний, що твердження суду про те, що в акті прийому передачі №1 від 22.09.2021р., відповідно ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2021р. у справі № 331/4273/214 не вказано про порушення умов зберігання не заслуговує на увагу, оскільки у вказаному акті лише зафіксований факт повернення Позивачу речового доказу на виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2021 р. у справі № 331/4273/214. Речові докази приймалися водієм-експедитором, який не має повноважень встановлювати належність чи неналежність умов зберігання.

Скаржник вважає, що неналежне зберігання Відповідачем речових доказів, а також закінчення терміну зберігання лікарського засобу Бупрен® 1C призвело до того, що позивач був позбавлений можливості використовувати відповідні лікарські засоби в своїй господарські діяльності та зазнав збитків.

Скаржник вказує, що всього було знищено непридатних лікарських засобів, які були вилучено 13.02.2018р. при обшуку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Амосова, 68, на загальну суму 112 375,68 гривень. Отже, внаслідок незаконного втручання відповідача в законну господарську діяльність Позивача було порушено права Позивача на мирне володіння майном, що призвело до заподіяння майнової шкоди в сумі 112 375,68 гривень.

Крім того, Скаржник звертає увагу на те, що в Укрaїнi з 12.03.2020 р. до 30.04.2023 р. діє карантин, встановлений Кабінетом Міністрів Укрaїни з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби. Лікарські засоби у позивача були вилучені 13.02.2018 р., тобто, навіть якщо вказану дату взяти за точку відліку строку позовної давності, то станом на 12.03.2020 р. з встановленого трирічного строку позовної давності пройшло лише 2 роки і один місяць, з 12.03.2020 р. і до 30.04.2023р. безперервно діє карантин і відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень, трирічний строк позовної давності продовжується на весь час дії карантину. Таким чином, на його думку, позивачем своєчасно та в повній відповідності до норм чинного законодавства заявлено вимогу про відшкодування шкоди, яка була заподіяна незаконними діями Відповідача.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Відповідач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає рішення законними та обгрунтованими, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В обгрунтування своїх заперечень Відповідач зазначає на тому, що спірні відносини з відшкодування завданої шкоди у справі № 920/715/17 виникли у зв`язку із втратою тимчасово вилученого майна, тому правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019р. у справі № 920/715/17 не є релевантним із цією справою, адже ТОВ «Укрфармгруп» повернуто лікарські засоби про що складено акт прийому-передачі №1 від 22.09.2021р., що позивачем не заперечується.

Відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду визначений ч. 1 ст. 257 ЦК України, оскільки лікарські засоби вилучено 13.02.2018 р. у ТОВ «Укрфармгруп» і саме з цієї дати позивач дізнався про порушення його права на фактичне володіння майном (товаром) і вищезазначені скарги і вимоги є підтвердженням цієї обставини.

Відповідач вважає безпідставним посилання на п. 119 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі активних фармацевтичних інгредієнтів) затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016р. № 929, адже зазначений нормативно-правовий акт визначає вимоги до виробничого приміщення ліцензіата при провадженні господарської діяльності з оптової торгівлі лікарськими засобами та не поширюється на кімнати зберігання речових доказів відділів поліції.

Відповідач зазначає, що «неналежне збереження лікарських засобів» є припущенням позивача і не доведено ним належними і допустимими доказами.

Відповідач вважає, що не реалізація процесуального права на оскарження дій (бездіяльності) слідчого, не вчинення дій по зняттю арешту з свого майна і як наслідок сплив терміну придатності лікарських засобів не може бути кваліфіковано як порушення - ГУНП в Запорізькій області. Крім того, позивач після звернень у 2018 р., лише в серпні 2021 р. повторно звернувся із заявою до суду про зняття арешту з свого майна.

Також Відповідач звертає увагу суду на те, що в апеляційній скарзі серед доводів апелянта щодо протиправності дій ГУНП зазначено про «надання недостовірної інформації слідчим під час розгляду клопотання про зняття арешту майна 17.04.2018р.». Зазначене, на думку Відповідача, не відповідає дійсності, оскільки з мотивувальної частини ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.04.2018р. у справі № № 335/2701/18 1-кс/335/1891/2018 вбачається, що слідчий у судовому засіданні заперечував проти вимог скарги і просив у задоволенні скарги відмовити, посилаючись на те, що в ході проведення обшуку було встановлено обставини, які вказують на те, що вилучене майно використовувалося для його незаконного збуту. Тож, посилання позивача про надання до суду недостовірної інформації не грунтуються на дійсних обставинах справи.

Посилання позивача на порушення норм ст. 100 КПК України, на думку Відповідача, є безпідставним, адже на вилучення лікарських засобів під час обшуку було надано дозвіл, а згодом лікарські засоби були визнанні по справі речовим доказом і на них накладено у встановленому порядку КПК України арешт.

Відповідач зауважує на тому, що Позивачем не було оскаржено рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування, до слідчого судді зі скаргами на бездіяльність слідчого (в тому числі щодо неналежного збереження лікарських засобів), який здійснював досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12017080000000343 від 06.11.2017р. він не звертався. Посилання на ухвалу суду про відмову у накладенні арешту не є доказами, які встановлюють протиправність дій чи бездіяльності. Оскільки, законодавством передбачено процедуру визначення бездіяльності.

Відповідач також наголошує на тому, що препарат «Бупрен ІС» табл. 10 мг. №10, у якого на момент повернення закінчився термін придатності, позивачем віднесено до шкоди у розмірі 78 645,00 грн., яка завдана внаслідок неналежного збереження відповідачем.

Відповідач вважає, що позивачем не доведено причинно-наслідковий зв`язок між діями ГУНП або його посадовою особою і псуванням лікарських засобів. Крім того, знищення лікарських засобів також це містить причино-наслідкового зв`язку із діями ГУНП в Запорізькій області, адже майно повернуто позивачу і рішення про його знищення прийнято позивачем.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 16.03.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді Орєшкіна Е.В., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2023р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/1044/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023р. по справі № 908/1044/22 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

27.03.2023р. матеріали справи № 908/1044/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 27.03.2023 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.

Автоматичною системою документообігу, для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження по справі, визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Орєшкіної Е.В., Іванова О.Г..

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023р.відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеденою відповідальністю "Укрфармгруп" на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 16.05.2023р., у зв`язку з вирішенням питання щодо відкриття апеляційного провадження, на виконання пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 908/1044/22, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Орєшкіна Е.В., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2023р., колегією суддів у складі: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Орєшкіна Е.В., Чус О.В., апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023р. по справі № 908/1044/22 прийнято до свого провадження.

7. Встановлені судом обставини справи

13.02.2018 р., відповідно до видаткової накладної №БА-Рн-0000152 від 12.02.2018 р. та товарно-транспортної накладної №БА-Рн-0000152 від 12.02.2018 р. ТОВ Укрфармгруп на адресу Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю ПУЛЬСАР ТРЕЙД (м. Запоріжжя, вул. Амосова, 68) поставляло наступні наркотичні лікарські засоби:1. БУПРЕН® ІС таблетки сублінгв. по 0,002 г №10 (10x1), сертифікат якості 357 від 20.12.2017р. (копія сертифікату якості додається), кількість упаковок 700 на загальну суму 78645,00 грн.; 2. МЕТАДОН-ЗН таблетки по 10 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1569 від 31.10.2017р. (копія сертифікату якості додається), кількість упаковок 59 на загальну суму 16792,58 грн.; 3. МЕТАДОН-ЗН таблетки по 10 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1575 від 03.11.2017р. (копія сертифікату якості додається), кількість упаковок 30 на загальну суму 8538,60 грн.; 4. МЕТАДОН-ЗН таблетки по 5 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1594 від 03.11.2017р. (копія сертифікату якості додається), кількість упаковок 50 на загальну суму 8399,50 грн.

Всього ТОВ УКРФАРМГРУП мало бути поставлено на адресу Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ПУЛЬСАР ТРЕЙД" (м. Запоріжжя, вул. Амосова, 68) товару на загальну суму 112 375 грн. 68 коп.

Під час здійснення планової поставки лікарських засобів (наркотичної групи) покупцеві ТОВ ПУЛЬСАР ТРЕЙД (Запорізька філія) за адресою м. Запоріжжя, вул. Амосова, 68, 13.02.2018 р., близько 09:20, в будинку, який орендує ТОВ ПУЛЬСАР ТРЕЙД за адресою м. Запоріжжя, вул. Амосова, 68, слідчим Дудка О.П. проводився обшук вказаного приміщення.

Як зазначено у вищевказаному протоколі обшуку, під час проведення обшуку в приміщенні знаходився експедитор ТОВ УКРФАРМГРУП Фальковський Богдан Григорович.

Крім того, як зазначено в протоколі обшуку, під час обшуку в приміщенні виявлено та вилучено наступні лікарські засоби: 1. БУПРЕН® ІС таблетки сублінгв. по 0,002 г №10 (10x10), сертифікат якості 357 від 20.12.2017р., кількість упаковок 700, на загальну суму 78 645,00 грн.; 2. МЕТАДОН-ЗН таблетки по 10 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1569 від 31.10.2017р., кількість упаковок 59, на загальну суму 16 792,58 грн.; 3. МЕТАДОН-ЗН таблетки по 10 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1575 від 03.11.2017р., кількість упаковок 30, на загальну суму 8 538,60 грн.; 4. МЕТАДОН-ЗН таблетки по 5 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1594 від 03.11.2017 р. (копія сертифікату якості додається), кількість упаковок 50, на загальну суму 8 399,50 грн..

Крім того, 13.02.2018 р., відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.02.2018р. у справі №335/1575/18 було проведено обшук автомобіля Volkswagen CADDY (д.н.з. НОМЕР_1 ).

В ході вказаного обшуку було вилучено 8 картонних коробок з лікарськими засобами Морфін Калцекс, Фентаніл Калцекс, Діазепекс, Фенобарбітал ІС, Фентаніл. Також в ході обшуку було вилучено автомобіль Volkswagen CADDY (д.н.з. НОМЕР_1 ), який з метою забезпечення збереження залишено на території стоянки ГУ НП в Запорізькій області, за адресою вул. Незалежної України, 56.

16.02.2018р. до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя було подано скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, яке використовувалося ТОВ УКРФАРМГРУП в господарській діяльності.

Відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.03.2018р., скарга ТОВ УКРФАРМГРУП на бездіяльність слідчого частково задоволена, зобов`язано слідчого, який здійснює досудове розслідування у справі №12017080000000343 від 06.11.2017р. повернути ТОВ УКРФАРМГРУП 8 картонних коробок з лікарськими засобами Морфін Калцекс, Фентаніл Калцекс, Діазепекс, Фенобарбітал ІС, Фентаніл, у кількості відповідно до вилучених видаткових накладних. В іншій частині скарга залишена без задоволення.

05.03.2018р. ТОВ УКРФАРМГРУП було подано клопотання про скасування арешту майна ТОВ УКРФАРМГРУП.

19.03.2018р. відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/2352/18 клопотання про скасування арешту задоволено частково, скасовано арешт накладений на автомобіль Volkswagen CADDY (д.н.з. НОМЕР_1 ).

Таким чином, автомобіль та частина лікарських засобів була повернута Позивачу.

05.03.2018р. представником Позивача було подано до слідчого ГУ НПУ в Запорізькій області Пузанова С.В. вимогу про повернення тимчасово вилученого майна (лікарських засобів) Позивача в порядку ст. 169 КПК України, а саме таких лікарських засобів: 1. БУПРЕН® ІС таблетки сублінгв. по 0,002 г №10 (10x1), сертифікат якості 357 від 20.12.2017р., кількість упаковок 700, на загальну суму 78 645,00 грн.; 2. МЕТАДОН-ЗН таблетки по 10 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1569 від 31.10.2017р., кількість упаковок 59, на загальну суму 16 792,58 грн.; 3. МЕТАДОН-ЗН таблетки по 10 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1575 від 03.11.2017р., кількість упаковок 30, на загальну суму 8 538,60 грн.; 4. МЕТАДОН-ЗН таблетки по 5 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1594 від 03.11.2017р., кількість упаковок 50, на загальну суму 8 399,50 грн.

Крім того, позивач просив повідомити про умови зберігання лікарських засобів позивача, вказана вимога залишилася без відповіді, а тому 13.03.2018р. позивачем було подано скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягала у неповерненні тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/2701/18 від 17.04.2018 р. скарга позивача залишена без задоволення.

Обґрунтовуючи своє рішення, суддя в мотивувальній частині зазначила наступне: оскільки встановлення наявності підстав для визнання вилученого майна речовими доказами у кримінальному провадження, потребує спеціальних знать спеціаліста та експертного дослідження. які час розгляду скарги не проведено, підстави вважати вилучене майно таким, що не містить ознак, визначених ст. 98 КПК України, відсутні. З огляду на зазначені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ТОВ Укрфармгруп на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Таким чином, позивачу було відмовлено в поверненні вищевказаних лікарських засобів.

Вказані вище лікарські засоби є офіційно зареєстрованими лікарськими засобами, що підтверджується реєстраційними посвідченнями: БУПРЕН® ІС таблетки сублінгв. по 0,002 г №10 (10x1), реєстраційне посвідчення №UA/10202/01/03 від 28.10.2014р.; МЕТАДОН-ЗН таблетки по 10 мг №100 (10x10), реєстраційне посвідчення № UA/13189/02/02 від 23.12.2013р.; МЕТАДОН-ЗН таблетки по 5 мг№100 (10x10), реєстраційне посвідчення № UA/13189/02/01 від 23.12.2013 р..

Крім цього, у вищевказаних лікарських засобів був визначений свій термін зберігання.

Відповідно до сертифікату якості 357 від 20.12.2017р. БУПРЕН® ІС таблетки сублінгв. по 0,002 г №10 (10x1) серії 3571217 мали термін придатності до січня 2021 року.

Відповідно до сертифікату якості 1569 від 31.10.2017р. МЕТАДОН-ЗН таблетки по 10 мг №100 (10x10) серії 10331017 мали термін придатності до листопада 2022 року;

Відповідно до сертифікату якості 1575 від 03.11.2017р. МЕТАДОН-ЗН таблетки по 10 мг №100 (10x10) серії 10341017 мали термін придатності до листопада 2022 року;

Відповідно до сертифікату якості 1594 від 03.11.2017р. МЕТАДОН-ЗН таблетки по 5 мг №100 (10x10) серії 10411017 мали термін придатності до листопада 2022 року.

Справа № 12017080000000343 від 06.11.2017р. перебуває в провадженні слідчого відділу, відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області з попередньою правовою кваліфікацією ч.2 ст.307 КК України (попередньо досудове розслідування цього кримінального провадження здійснювалося з 2017 р. по 2018 р., включно, в СУ ГУНП в Запорізькій області).

Позивач зазначив, що впродовж майже чотирьох років вказана справа безрезультатно розслідувалася різними слідчими, різних відділів, які підпорядковані ГУ НПУ в Запорізькій області і слідчими не було виконано вимоги ч. 1 та п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України.

У зв`язку з цим представником позивача було надіслано 17.06.2021р. до СВ Відділу поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області заяву про повернення вилученого майна (лікарських засобів) ТОВ УКРФАРМГРУП, в порядку встановленому ст. 100 КПК України, у якій представник просив надати інформацію про умови зберігання лікарських засобів, на якій стадії досудового розслідування знаходиться це кримінальне провадження та повернути вилучені при обшуку лікарські засоби.

13.07.2021 р. слідчим СВ Відділі поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Терещенко В. листом №2643/42/02-2021 повідомлено, що вказані лікарські засоби знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів. Крім цього слідчим було зазначено, щодо повернення лікарських засобів наступне: вказане майно є речовим доказом та у відповідності до ст. 170 КПК України на нього накладено арешт.

04.08.2021р. Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про скасування арешту майна.

13.08.2021р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя було винесено ухвалу у справі №331/4273/21, якою клопотання Позивача задоволено - арешт майна, яке належить ТОВ Укрфармгруп, скасовано, а саме на лікарські засоби: БУПРЕН® ІС таблетки сублінгв. по 0,002 г №10 (10x1), сертифікат якості 357 від 20.12.2017р., кількість упаковок 700, на загальну суму 78 645,00 грн.; МЕТАДОН-ЗН таблетки по 10 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1569 від 31.10.2017р., кількість упаковок 59, на загальну суму 16 792,58 грн.; МЕТАДОН-ЗН таблетки по 10 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1575 від 03.11.2017р., кількість упаковок 30, на загальну суму 8 538,60 грн.; МЕТАДОН-ЗН таблетки по 5 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1594 від 03.11.2017р., кількість упаковок 50, на загальну суму 8 399,50 грн.. Слідчому СВ Відділу поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, що здійснює розслідування у даному кримінальному провадженню повернути ТОВ УКРФАРМГРУП настунні лікарські засоби: БУПРЕН® ІС таблетки сублінгв. по 0,002 г №10 (10x1), сертифікат якості 357 від 20.12.2017р., кількість упаковок 700, на загальну суму 78 645,00 грн.; МЕТАДОН-ЗН таблетки по 10 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1569 від 31.10.2017р., кількість упаковок 59, на загальну суму 16 792,58 грн.; МЕТАДОЕІ-ЗН таблетки по 10 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1575 від 03.11.2017р., кількість упаковок 30, на загальну суму 8 538,60 грн.; МЕТАДОН-ЗН таблетки по 5 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1594 від 03.11.2017р., кількість упаковок 50, на загальну суму 8 399,50 грн..

Обгрунтовуючи своє рішення суддя в мотивувальній частині вказав наступне: слідчий суддя приходить до висновку про необхідність скасування арешту з майна заявника, з огляду на те, що діяльність ТОВУКРФАРМГРУП є законною та правомірною, усі слідчі дії із лікарськими засобами, на які накладено арешт органом досудового розслідування виконані, до лікарських засобів які були вилучені слідчим застосовуються особливі вимоги щодо дотримання холодового ланцюга, оскільки це може призвести до їх псування та неможливості використання за призначенням, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи заявника, а тому відсутні підстави для подальшого арешту.

За результатами передачі вказаних лікарських засобів було складено Акт прийому передачі №1 від 22.09.2021р., який засвідчено уповноваженими представниками позивача і відповідача.

22.07.2021р. позивачем, відповідно до п. 18 Наказу №08 Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, рецептурних бланків ф№3 було призначено комісію по списанню наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та оформленню відповідного акту (додаток 2 до Постанови Кабінету міністрів України №333 від 13.05.2013 р.).

22.09.2021р., вищевказаною комісією було складено акт про факт пошкодження наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, внаслідок чого вони стали непридатними для використання, відповідно до якого вказано, що 22.09.2021р. згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2021р. у справі № 331/4273/21, відповідно кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017080000000343 від 06.11.2017р. на аптечний склад №1 ТОВ Укрфармгруп були повернені наступні наркотичні засоби, а саме: БУПРЕН® ІС таблетки сублінгвальні по 0,002 г, по 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в пачці з картону, Товариство з додатковою відповідальністю "ІНТЕРХІМ", Україна, серія 3571217р., термін придатності до 01.01.2021р., у кількості - 700 уп. (6977 табл.); МЕТАДОН-ЗН, таблетки по10 мг по 10 таблеток у блістері; по 10 блістерів у коробці з картону. Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров`я народу", Україна, серія 10331017, термін придатності до 01.11.2022р., у кількості - 59 уп. (5865 табл); МЕТАДОН-ЗН, таблетки по 10 мг по 10 таблеток у блістері; по 10 блістерів у коробці з картону. Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров`я народу", Україна, серія 10341017, термін придатності до 01.11.2022р., у кількості - 30 уп (2974 табл); МЕТАДОН-ЗН, таблетки по 5 мг по 10 таблеток у блістері; по 10 блістерів у коробці з картону. Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров`я народу", Україна, серія 10411017, термін придатності до 01.11.2022р., у кількості 50 уп (4986 табл) та встановлено факт їх пошкодження. У відповідності до постанови КМУ від 30.11.2016 р. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) встановлено що з 13.02.2018 р. по 22.09.2021р. лікарські засоби зберігались у невідповідних умовах зберігання і внаслідок зберігання лікарських засобів у невідповідних умовах зберігання (відсутність спеціалізованого приміщення, відповідність температурного режиму і вологості тощо) це призвело до непридатності подальшого використання і потребує знищення.

12.11.2021р. до Держлікслужби України позивачем було подано заяву на визначення методу знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Відповідно до листа Держлікслужби №1063-006.0.1./006.0/2-21 від 16.11.2021р., управління державного регулювання та контролю у сфері обігу наркотичних засобів Держлікслужби повідомило, що знищення непридатних для подальшого використання наркотичних засобів та психотропних речовин, а саме: БУПРЕН® ІС таблетки сублінгвальні по 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в упаковці (серія 3571217),в загальній кількості - 700 уп., МЕТАДОН-ЗН, таблетки по 10 мг по 10 таблеток у блістері; по 10 блістерів в упаковці (серія 10331017, 10341017), у загальній кількості - 89 уп., МЕТАДОН-ЗН, таблетки по 5 мг по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в упаковці (серія 10411017), в загальній кількості 50 уп. має бути проведено методом високотемпературного спалення згідно з Правилами проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів.

12.08.2021р. між позивачем та ТОВ ДСЛ-2010 було укладено Договір №УТ 12/08/21 на здійснення операцій у сфері поводження з безпечними та небезпечними відходами, відповідно до якого ДСЛ-2010 взяло на себе зобов`язання за заявками позивача здійснювати знищення небезпечних відходів.

26.11.2021р. Комісія у складі представника позивача Скакодуба С.П., Директора ТОВ ДСЛ-2010 Дячок С.О., старшого оперуповноваженого ОВС УБН в м. Києві ДБН НПУ підполковника міліції Табалюка І.М. та т.в.о. заступника начальника ОВС УБН в м. Києві ДБН НПУ підполковника міліції Лосич С.В. на підставі Договору № УТ 12/08/21 від 12.08.2021 р. було складено акт про те, що 26.11.2021р. проведено знищення непридатних для подальшого використання наступних речовин, які в своєму складі мають наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори:

БУПРЕН® ІС таблетки сублінгвальні по 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в упаковці (серія 3571217), в загальній кількості - 700 уп.,

МЕТАДОН-ЗН, таблетки по 10 мг по 10 таблеток у блістері; по 10 блістерів в упаковці (серія 10331017, 10341017), у загальній кількості - 89 уп.,

МЕТАДОН-ЗН, таблетки по 5 мг по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в упаковці (серія 10411017), в загальній кількості 50 уп.

Знищення було проведено шляхом високотемпературного спалення в печі.

Позивач вказує на те, що всього знищено вказаних непридатних лікарських засобів, які були вилучено 13.02.2018р. при обшуку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Амосова, 68, на загальну суму 112 375,68 грн. Отже, на думку позивача, внаслідок незаконного втручання відповідача в законну господарську діяльність позивача було порушено права позивача на мирне володіння майном, що призвело до заподіяння майнової шкоди в сумі 112 375,68 грн.

Вартість заподіяної шкоди визначена відповідно до видаткової накладної №БА-Рн-0000152 від 12.02.2018 р.. Позивач зазначив, якби не було вчинено втручання в діяльність Позивача, то лікарські засоби були б реалізовані за вказаними цінами ТОВ ПУЛЬСАР ТРЕЙД.

Вищевикладене позивач зазначає, як підставу на відшкодування шкоди, в сумі 112 375 грн. 68 коп., яка була завдана Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

За наслідками розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Предметом апеляційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог щодо стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКРФАРМГРУП з Державного бюджету України майнової шкоди (збитків) на суму112 375 грн. 68 коп., завданої Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області.

Здійснюючи перегляд цієї справи у апеляційному порядку, колегія суддів враховує таке.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними положеннями, передбаченими ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, визначені ст. 1173 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, та особливим способом заподіяння шкоди. Наявність відповідного суб`єктного складу і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст. 1173, 1174 ЦК України).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного суду, викладеної в постанові від 12.03.2019р. № 920/715/17, ст.ст. 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок, як обов`язкова умова відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023р. у справі № 925/556/21.

За таких обставин саме на позивача покладається обов`язок довести обґрунтованість своїх вимог, а саме, наявність шкоди, протиправність поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, і для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачеві необхідно довести наявність усієї сукупності вищезазначених ознак складу цивільного правопорушення, які необхідні для відшкодування шкоди в порядку ст. 1173 ЦК України, тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.

Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду від 23.12.2019р. у справі № 914/1221/17.

При цьому, з урахуванням положень п. 10 ч. 2 ст. 16, ст.ст. 21, 1173 та 1174 ЦК України, шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання вказаних рішень незаконними й їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 19.05.2020р. у справі № 910/22630/17, від 04.12.2020р. у справі № 910/8124/19, від 22.02.2022р. у справі № 915/1372/20, від 22.0.02.2022р. у справі № 915/1372/20, від 05.07.2022р. у справі № 924/911/20 та інших.

Колегія суддів звертає увагу, що у цій справі предметом доказування є неправомірна дія чи бездіяльність посадових або службових осіб відповідача при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017080000000343, факт нанесення такими неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача матеріальної шкоди позивачу, в розмірі 112 375,68 грн. та наявність причинно-наслідкового зв`язку між нанесеною шкодою та діями чи бездіяльністю відповідача.

Водночас колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду попередньої інстанції щодо відсутності доказів причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача та визначеною позивачем шкодою та вважає необґрунтованими доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Тобто, в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування реалізується така засада кримінального судочинства, як реалізація особою права на оскарження їх процесуальних рішень, дій чи бездіяльності до суду. Суд, здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності.

Разом із тим, наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб саме по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої і, відповідно, не може бути підставою для безумовного відшкодування шкоди (див. правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.09.2020р. у справі № 638/9834/18, від 04.07.2018р. у справі № 641/2328/17, від 31.10.2018р. у справі № 646/5224/17, від 23.01.2019р. у справі № 638/1413/17, від 01.04.2020р. у справі № 641/7772/17, від 30.06.2020р. у справі № 641/7984/17).

З матеріалів справи вбачається, що 16.02.2018 р. до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя було подано скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, яке використовувалося ТОВ УКРФАРМГРУП в господарській діяльності.

Відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.03.2018р., скарга ТОВ УКРФАРМГРУП на бездіяльність слідчого частково задоволена, зобов`язано слідчого, який здійснює досудове розслідування у справі №12017080000000343 від 06.11.2017 р. повернути ТОВ УКРФАРМГРУП 8 картонних коробок з лікарськими засобами Морфін Калцекс, Фентаніл Калцекс, Діазепекс, Фенобарбітал ІС, Фентаніл, у кількості відповідно до вилучених видаткових накладних. В іншій частині скарга залишена без задоволення.

05.03.2018р. ТОВ УКРФАРМГРУП було подано клопотання про скасування арешту майна ТОВ УКРФАРМГРУП.

19.03.2018р. відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/2352/18 клопотання про скасування арешту задоволено частково, скасовано арешт накладений на автомобіль Volkswagen CADDY (д.н.з. НОМЕР_1 ).

05.03.2018 р. представником позивача було подано до слідчого ГУ НПУ в Запорізькій області Пузанова С.В. вимогу про повернення тимчасово вилученого майна (лікарських засобів) Позивача в порядку ст. 169 КПК України, а саме таких лікарських засобів:1. БУПРЕН® ІС таблетки сублінгв. по 0,002 г №10 (10x1), сертифікат якості 357 від 20.12.2017, кількість упаковок 700, на загальну суму 78 645,00 грн.; 2. МЕТАДОН-ЗН таблетки по 10 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1569 від 31.10.2017, кількість упаковок 59, на загальну суму 16 792,58 грн.; 3. МЕТАДОН-ЗН таблетки по 10 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1575 від 03.11.2017, кількість упаковок 30, на загальну суму 8 538,60 грн.; 4. МЕТАДОН-ЗН таблетки по 5 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1594 від 03.11.2017, кількість упаковок 50, на загальну суму 8 399,50 грн.. Крім того, позивач просив повідомити про умови зберігання лікарських засобів позивача, вказана вимога залишилася без відповіді.

13.03.2018р. позивачем було подано скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягала у неповерненні тимчасово вилученого майна.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/2701/18 від 17.04.2018р. позивачу було відмовлено в поверненні вищевказаних лікарських засобів, у зв`язку з необхідністю проведення експертизи.

17.06.2021р. ТОВ УКРФАРМГРУП подало до СВ Відділу поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області заяву про повернення вилученого майна (лікарських засобів) в порядку встановленому ст. 100 КПК України, та в якій представник просив надати інформацію про умови зберігання лікарських засобів, на якій стадії досудового розслідування знаходиться це кримінальне провадження та повернути вилучені при обшуку лікарські засоби.

13.07.2021р. слідчим СВ Відділі поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Терещенко В. листом №2643/42/02-2021 повідомлено, що вказані лікарські засоби знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів, що вказане майно є речовим доказом та у відповідності до ст. 170 КПК України на нього накладено арешт.

04.08.2021р. позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про скасування арешту майна.

13.08.2021р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя було винесено ухвалу у справі №331/4273/21, якою клопотання Позивача задоволено - арешт майна (лікарські засоби), яке належить ТОВ Укрфармгруп скасовано. Слідчому СВ Відділу поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, що здійснює розслідування у даному кримінальному провадженню постановлено повернути ТОВ УКРФАРМГРУП настунні лікарські засоби: БУПРЕН® ІС таблетки сублінгв. по 0,002 г №10 (10x1), сертифікат якості 357 від 20.12.2017р., кількість упаковок 700, на загальну суму 78 645,00 грн.; МЕТАДОН-ЗН таблетки по 10 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1569 від 31.10.2017р., кількість упаковок 59, на загальну суму 16 792,58 грн.; МЕТАДОЕІ-ЗН таблетки по 10 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1575 від 03.11.2017р., кількість упаковок 30, на загальну суму 8 538,60 грн.; МЕТАДОН-ЗН таблетки по 5 мг №100 (10x10), сертифікат якості 1594 від 03.11.2017р., кількість упаковок 50, на загальну суму 8 399,50 грн..

Обгрунтовуючи своє рішення суддя в мотивувальній частині вказав наступне: слідчий суддя приходить до висновку про необхідність скасування арешту з майна заявника, з огляду на те, що діяльність ТОВУКРФАРМГРУП є законною та правомірною, усі слідчі дії із лікарськими засобами, на які накладено арешт органом досудового розслідування виконані, до лікарських засобів які були вилучені слідчим застосовуються особливі вимоги щодо дотримання холодового ланцюга, оскільки це може призвести до їх псування та неможливості використання за призначенням, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи заявника, а тому відсутні підстави для подальшого арешту.

Колегія суддів вважає, що зазначені ухвали, на які також посилається Скаржник, свідчать про реалізацію позивачем передбаченого КПК України права на оскарження процесуальних рішень та бездіяльності правоохоронних органів. Водночас, наявність таких ухвал не є безумовним доказом неправомірності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, тому позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин бездіяльності (такий висновок узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постанові Верховного Суду від 19.11.2020р. у справі № 912/1049/19, від 11.01.2023р. у справі № 591/8842/21).

Відтак, на переконання судової колегії, позивачем у цій справі не було доведено наявності причинного зв`язку між діями слідчого та заподіяною шкодою позивачу, оскільки наявність зазначених ухвал, прийнятих слідчим суддею у зазначених справах не підтверджують наявність неправомірності (незаконності) дій працівників Головного управління Національної поліції в Запорізькій області та наявності всіх елементів складу правопорушення (протиправність поведінки, шкода, причинний зв`язок між ними).

Отже, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивачем належними і допустимими доказами не було доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) органу досудового розслідування та завданими позивачу збитками, а тому не доведено наявності усього складу цивільного правопорушення як необхідної передумови для настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди за ст. ст. 1173, 1174, 1176 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019р. набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, чим в господарський процес фактично впроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає Позивач та Відповідач.

Згідно зі ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст. 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, а також обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд апеляційної інстанції вважає доведеними заперечення відповідача, оскільки докази, надані на спростування позовних вимог, за стандартом "вірогідності доказів", є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачем на їх підтвердження.

Доводи Скаржника, з приводу недотримання відповідачем умов зберігання вилучених лікарських засобів, є лише припущенням позивача і не підверджується жодними доказами.

Посилання Скаржника на відкриті джерела (сайт meteopost.com) відносно того, що тепмпература повіря в м. Запоріжжя влітку роках сягала +35 С, що на 10 С вище ніж максимальна температура, колегія суддів вважає неналежним доказом в розумінні норм ст. 77 ГПК України, щодо допустимості доказів.

При цьому, колегія суддів враховує, що доказів звернення позивача зі скаргами на дії чи бездіяльність слідчого (в тому числі щодо неналежного збереження лікарських засобів), який здійснював досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12017080000000343 від 06.11.2017р. матеріали справи не містять.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з твердженням Відповідача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, що не реалізація процесуального права на оскарження дій (бездіяльності) слідчого, не вчинення дій по зняттю арешту з свого майна і як наслідок сплив терміну придатності лікарських засобів не може бути кваліфіковано як порушення відповідача - ГУНП в Запорізькій області.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Апеляційна інстанція вважає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на принцип оцінки доказів за критерієм вірогідності, керуючись категорією стандарту доказування, принципом змагальності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Позивача.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У п.п. 1 - 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеденою відповідальністю "Укрфармгруп" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 07.02.2023р. у справі № 908/1044/22 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта Товариство з обмеденою відповідальністю "Укрфармгруп".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.

ГоловуючийсуддяІ.М. Кощеєв

СуддяЕ.В. Орєшкіна

Суддя О.В. Чус