Ухвала

від 11.05.2023 по справі 910/1751/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.05.2023Справа № 910/1751/23

Суддя Привалов А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Мазура В.М.

заяву Державного підприємства "Гарантований покупець"

про відстрочку виконання рішення

у справі № 910/1751/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 83 095 679,66 грн.

За участю представників сторін:

від позивача (стягувача): Лавренюк Л.П.;

від відповідача (заявника): Корсун Ю.Ю.

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 83 095 679,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором № 1331/01 від 26.12.2019 (зі змінами) в частині повної та своєчасної оплати поставленої електричної енергії, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 65 450757,87 грн, пеню - 8 871 080,36 грн, 3% річних - 729 129,88 грн, інфляційні втрати - 3 463 158,50 грн та штраф у сумі 4 581 553,05 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва 20.04.2023 (повний текст складено та підписано 11.05.2023) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" заборгованість у сумі 65 450 757,87 грн, інфляційні втрати в сумі 3 463 158,50 грн 72 коп., 3% річних - 729 129 грн 88 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 787 317 грн 44 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

25.04.2023 на адресу суду від відповідача надійшла заява про відстрочку виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочку виконання рішення суду по справі №910/1751/23 призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.05.2023.

11.05.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення суду.

Присутній у судовому засіданні 11.05.2023 представник заявника підтримав подану заяву з посилання на обставини, наведені у заяві.

Представник позивача заперечив проти заяви відповідача.

Розглянувши заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1751/23, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на слідуюче.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

В свою чергу, частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В зв`язку з тим, що відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Так, в обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що зобов`язання за Договором повинні виконуватися ним у передбаченому Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) та постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 порядку (далі - Порядок).

Зокрема, забезпечити виконання зобов`язань з оплати електричної енергії за "зеленим" тарифом у інший спосіб, ніж шляхом додержання механізму встановленого Законом та Порядком, неможливо з огляду на вартість зазначеної електроенергії. В той же час вказаний Договір укладений Гарантованим покупцем не на підставі його вільного волевиявлення, а саме на виконання покладених спеціальних обов`язків згідно з Законом, Порядком.

Виконання грошових зобов`язань за Договором обумовлено покладенням на ПрАТ НЕК "Укренерго" та Гарантованого покупця спеціальних обов`язків із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. НЕК "Укренерго" є таким же учасником спірних правовідносин, як і Гарантований покупець, приймає участь у спірному зобов`язанні, в т.ч. у його виконанні, є його учасником, хоча обсяг прав і обов`язків вказаних учасників різний. Витрати на виконання НЕК "Укренерго" цих спеціальних обов`язків, передбачені в структурі тарифу останнього на послуги з передачі електричної енергії на 2021 рік, що встановлений Постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2353.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису, що затверджується Регулятором.

Покладення на НЕК "Укренерго" зазначених спеціальних обов`язків змістом яких є саме забезпечення оплати електричної енергії за "зеленим" тарифом породжує обов`язок останнього оплатити відпущену електричну енергію виробниками за "зеленим" тарифом шляхом здійснення повної оплати вказаної Послуги Гарантованому покупцю. Тобто, в даному випадку має місце грошове зобов`язання, в якому є кілька боржників (складне зобов`язання).

У свою чергу, невиконання НЕК "Укренерго" спеціальних обов`язків виключає фактичну можливість здійснення повних розрахунків з такими виробниками Гарантованим покупцем.

Таким чином, як на підставу для відстрочення виконання рішення суду заявник посилається на:

- неможливість забезпечення виконання зобов`язань з оплати електричної енергії за "зеленим" тарифом у інший спосіб ніж шляхом додержання механізму встановленого Законом та Порядком;

- фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису затвердженого Регулятором (ст. 65 Закону);

- неналежним виконанням НЕК "Укренерго" обов`язку щодо забезпечення надходження грошових коштів Гарантованому покупцю для оплати останнім електричної енергії виробникам за "зеленим" тарифом в повному обсязі;

- необхідність забезпечення Гарантованим покупцем оплати електричної енергії перед виробникам за "зеленим" тарифом у обсягах, що пов`язані з невиконанням НЕК "Укренерго" спеціальних обов`язків з забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії.

Також заявник вказує, що внаслідок збройної агресії господарська діяльність учасників ринку електричної енергії, ускладнена або взагалі неможлива, наслідком чого є несвоєчасне постачання електричної енергії, несвоєчасна оплата у повному обсязі Гарантованому покупцю вартість послуги та ін.

Суд відзначає, що фактично всі покладені в основу даної заяви про відстрочення виконання рішення суду твердження відповідача щодо ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та щодо інших обставин, по суті, зводяться до відсутності відповідного фінансування.

У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи ГК України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов`язань.

Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

За таких обставин, факт відсутності фінансування та ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", у будь-якому випадку не можуть бути підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Крім того заявником не надано доказів того, що протягом одного року з моменту постановлення рішення в даній справі відповідач отримає грошові кошти від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" або будь-яких інших осіб в обсязі, достатньому для виконання рішення суду.

Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".

Судом також враховано, що не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач, на господарську діяльність якого негативно впливають наслідки, пов`язані з військовою агресією російської федерації.

Отже, відповідачем не подано суду жодних належних доказів, у розумінні приписів статті 76 ГПК України, на підтвердження викладених у заяві про відстрочення виконання рішення суду обставин.

Крім того, судом враховано, що, як на дату подання заяви про відстрочку виконання рішення, так і на дату розгляду заяви, рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/1751/23 у встановленому законом порядку не набрало законної.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

Розглянувши мотиви поданої заяви, врахувавши заперечення позивача та ступінь вини боржника у виникненні спору, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/1751/23.

Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/1751/23 - відмовити.

2. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі в порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 16.05.2023.

Суддя А.І. Привалов