Рішення

від 11.05.2023 по справі 912/642/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 рокуСправа № 912/642/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засідання за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індичка" (вул. Гірська, 39, с. Кровне, Сумський район, Сумської області, 42323)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДКАЯ ПТИЦА" (вул. Карпи Тараса, б. 75, м. Кропивницький, 25006)

про стягнення 87 907,29 грн,

секретар судового засідання Безчасна Н.Г.

представники сторін участі в судовому засіданні не брали,

в судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення без її проголошення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Індичка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДКАЯ ПТИЦА" про стягнення 87 907,29 грн, з яких: 75 200,39 грн основного боргу, 10 919,51 грн пені, 655,17 грн 3 % річних, 1 132,21 грн інфляційних втрат з покладенням на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Індичка" зазначило, що у зв`язку із невиконанням відповідачем умов Договору поставки №08/10-7 від 08.10.2021 в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДКАЯ ПТИЦА" підлягає стягненню відповідна заборгованість.

Ухвалою від 17.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду господарським судом, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд на 11.05.2023.

Представник позивача участі в судовому засіданні не брав, про дату, час та місце проведення судового засідання Товариство з обмеженою відповідальністю "Індичка" повідомлено належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвала від 17.04.2023 про відкриття провадження у справі) на електронну адресу, яка зазначена позивачем у позовній заяві.

Представник відповідача участі в судовому засіданні не брав.

Судом вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначене судове засідання - ухвала суду від 17.04.2023 про відкриття провадження у справі направлено на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Карпи Тараса, б. 75, м. Кропивницький, 25006.

Зазначена ухвала направлена рекомендованим листом з повідомленням з позначкою "Судова повістка".

Органом поштового зв`язку повернуто на адресу суду конверт з вкладенням (ухвала по справі) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.46 даної Доповіді:

"Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику "приватного правосуддя", що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.

Поряд з цим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з метою не затягування розгляду справи, та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею.

Господарський суд бере до уваги, що відповідач мав можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, вказана ухвала суду направлена та доставлена відповідачу на електронну адресу, яка зазначена в Договорі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвала від 17.04.2023 про відкриття провадження у справі).

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відзив на позов відповідач не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 11.05.2023 за відсутності представників відповідача.

У судовому засіданні 11.05.2023 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

08.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Індичка" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕДКАЯ ПТИЦА" (далі - Покупець) укладений Договір поставки № 08/10-7.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник відповідно до умов цього Договору зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити Продукцію у кількості, по найменуваннях і ціпах, зазначених у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію Продукції та вважаються невід`ємною частиною даного Договору.

Загальна сума цього Договору складається із сум конкретних поставок Продукції, що здійснені протягом терміну дії цього Договору (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 2.2. Договору загальна сума Договору визначається виходячи з цін на Продукцію і загальної кількості Продукції всіх партій (згідно з видатковими накладними), проданої відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п. 4.3.-4.4. Договору вартість доставки Продукції включається в ціну Продукції. Датою поставки партії Продукції вважається дата підписання видаткової накладної на партію Продукції обома Сторонами, що засвідчує приймання Продукції Покупцем від Постачальника.

Пунктами 8.1.-8.2. Договору визначено, що оплата кожної партії Продукції здійснюється в безготівковій формі на підставі видаткових накладних, що підписані уповноваженими представниками Сторін. Розрахунки також можуть здійснюватись шляхом внесення готівкових коштів в касу Постачальника. Покупець проводить 100 % оплату за кожну замовлену партію Продукції протягом (одного) банківською дня з моменту отримання рахунку від Постачальника.

Згідно з п. 9.4. Договору за прострочення оплати партії Продукції. Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, а також відшкодовує збитки, нанесені Постачальнику простроченням оплати.

Відповідно до п. 10.1 Договору Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2021 року, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Якщо зі 20 (двадцять) календарних днів до дати закінчення строку дії Договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про розірвання (припинення) Договору, Договір вважаються продовженим (пролонгованим) на тих же умовах на 1 (один) календарний рік.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

За твердженням позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Індичка" в період з червня по грудень 2022 року здійснило поставку продукції відповідачу загальною вартістю 748 391,50 грн, на підтвердження чого позивач надає акт звірки від 01.04.2020 по 05.04.2023. Остання поставка здійснена 20.12.2022 та прийнята відповідачем, що позивач підтверджує видатковою накладною № 9012 від 20.12.2022 та ТТН № Р9012 від 20.12.2022. Проте, на даний час останнє надходження грошових коштів було 06.12.2022, що позивач підтверджує платіжною інструкцією №1533 від 06.12.2022. Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 75 200,39 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

При вирішенні даного спору господарський суд враховує таке.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 599 цього Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано копію Договору №08/10-7 від 08.10.2021, видаткової накладної № 9012 від 20.12.2022 та товарно-транспортної накладної № Р9012 від 20.12.2022 на суму товару 38 595,52 грн, платіжної інструкції №1533 від 06.12.2022 на суму 40 000,00 грн, акт звірки з 01.04.2020 по 05.04.2023.

Суд звертає увагу, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України, ст. 79 ГПК України викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

У практиці Європейського суду з прав людини також трапляються рішення, в яких суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 (заява № 59166/12) Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголошує, що "У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 38 595,52 грн (видаткова накладна № 9012 від 20.12.2022 та товарно-транспортна накладна № Р9012 від 20.12.2022). Також підтверджується, що на виконання умов Договору відповідач здійснив на користь позивача оплату товару на суму 40 000,00 грн (платіжна інструкція №1533 від 06.12.2022). У наданій платіжній інструкції вказано призначення платежу: "За продукти харчування згідно дог.№08/10-7 від 08.10.2021", що не дає підстав стверджувати про оплату попередньо отриманого товару, оскільки у вказаній платіжній інструкції відсутні посилання на рахунки за попередні поставки товару.

Суд критично оцінює як доказ заборгованості наданий позивачем акт звірки з 01.04.2020 по 05.04.2023, оскільки вказаний документ не є первинним документом, який підтверджує поставку та прийняття товару і документом, який підтверджує оплату за поставлений товар. Більш того наданий акт звірки взагалі не підписаний сторонами.

Будь-яких інших доказів поставки товару відповідачу на загальну суму 748 391,50 грн та наявність часткової заборгованості відповідача в сумі 75 200,39 грн позивачем до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю беззаперечних, допустимих та належних доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити позивачу (r.kirichenko@indychka.com.ua) та відповідачу (вул. Карпи Тараса, б. 75, м. Кропивницький, 25006 та yokunev505@gmail.com).

Повне рішення складено 16.05.2023.

Суддя М.С. Глушков