Рішення

від 24.04.2023 по справі 915/744/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року Справа № 915/744/21(916/1272/21)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.

при секретарі

за участю секретаря судового засідання Сулейманової С.М.

за участю сторін:

від позивача Козачок І. (поза приміщенням суду)

від відповідача: представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 915/744/21(916/1272/21)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" (04050, м.Київ, вул.Миколи Пимоненка, буд.13, офіс №4А/41, код ЄДРПОУ 36138418;

представник: Козачок І.П., E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

до відповідача: Приватного підприємства "Курган-Агро" (54003, м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд.153, кв.51, код ЄДРПОУ 35376634;

представник - Король М.В., E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ),

про: стягнення заборгованості в розмірі 3899620,98 грн,

в межах справи № 915/744/21 про банкрутство Приватного підприємства "Курган-Агро" (ідентифікаційний код 35376634)

розпорядник майна: арбітражний керуючий Шульга Дмитро Леонідович ( ІНФОРМАЦІЯ_3 )

встановив:

11.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою б/н від 05.05.2021 (вх.№1318/21 від 11.05.2021), в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Курган-Агро" грошові кошти у загальному розмірі 3899620,98 грн., з яких: 3124432,44 грн. - розмір основної заборгованості; 215526,17 грн. - розмір пені; 393867,12 грн. - розмір процентів (24% річних); 165795,25 грн. - різниця в ціні товару у зв`язку з несвоєчасною оплатою, а також просить здійснити розподіл судових витрат відповідно до вимог глави 8 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору поставки №АDVРР_28/11/2020-1 від 28.11.2019 в частині оплати поставленої продукції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2021 - справу № 916/1272/21 призначено головуючому судді Невінгловській Ю.М.

Ухвалою суду від 17.05.2021 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 09.06.2021 та встановлено сторонам відповідні процесуальні строки.

09.06.2021 розгляд справи відкладено на 14.07.2021.

Позивачем 25.06.2021 до суду надано пояснення, у яких надано детальний розрахунок заборгованості та штрафних санкцій.

Відповідачем 13.07.2021 подано відзив на позов, у якому відповідач визнає розмір основного боргу за договором у сумі 3124432,44 грн. та різницю у ціні товару у сумі 165795,25 грн. Разом з тим, відповідач не заперечив щодо здійснених позивачем розрахунків пені та процентів, проте, відповідач вважав розмір пені та процентів надмірно великим та просив суд застосувати ст. 233 ГК України зменшити розмір штрафних санкцій, заявлених позивачем до стягнення (пені у розмірі 215526,17 грн та 24% річних у розмірі 393867,12 грн) та відмовити в частині їх стягнення. При цьому, відповідач посилається на обставину пошкодження та загибелі посівів сільськогосподарських культур на землях відповідача, що стали причиною виникнення боргу да договором поставки, на підтвердження чого відповідач надав суду відповідні докази.

Позивачем 21.07.2021 подано суду відповідь на відзив, у якій позивач наголошує, що предметом Договору є поставка Позивачем Товару, а саме засобів захисту рослин, і оплата такого Товару Відповідачем. Поставка сільськогосподарської продукції, на неврожай якої посилається Відповідач, не є предметом спірного Договору. Також позивач указує, що наведені відповідачем обставини загибелі посівів відносяться до основних сільськогосподарських ризиків, а відтак, приймаючи рішення здійснювати господарську діяльність у сфері вирощування зернових культур, особа усвідомлює та бере на себе всі комерційні ризики, пов?язані з несприятливими погодними умовами.

Крім того, позивач наголошує на недотриманні відповідачем порядку повідомлення про початок дії обставин непереборної сили.

У зв`язку з чим, позивач заперечує щодо звільнення від сплати неустойки, при цьому наголошує, що відсотки не є штрафною санкцією, а тому й не підлягають зменшенню.

Також позивач вважає недоведеним твердження відповідача щодо надмірного розміру нарахованих процентів та пені.

На підставі ухвали Господарського суду Одеської області № 916/1272/21 від 19.07.2021, справу № 916/1272/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" до Приватного підприємства "Курган-Агро" про стягнення 3899620,98 грн передано для подальшого розгляду Господарським судом Миколаївської області в межах справи № 915/744/21 про банкрутство Приватного підприємства "Курган-Агро".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021 - справу № 916/1272/21 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 25.08.2021 справу № 916/1272/21 прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 07.10.2021 та ін.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №77 від 06.09.2021 відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на виконання підпункту 3.3.3. пункту 3.3., абзацу d) підпункту 3.6.1. пункту 3.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області призначено повторний автоматизований розподіл справи № 916/1272/21 (за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" до Приватного підприємства "Курган-Агро" про стягнення заборгованості за договором поставки та штрафних санкцій) шляхом передання її головуючій судді Давченко Т.М., яка автоматизованою системою документообігу суду визначена головуючою суддею у судовій справі № 915/744/21 про банкрутство Приватного підприємства "Курган-Агро" (ідентифікаційний код 35376634).

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.09.2021, справу № 916/1272/21 передано головуючому судді Давченко Т.М.

Ухвалою від 25.08.2021 суддею Давченко Т.М. прийнято справу № 916/1272/21 до свого провадження, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження в межах справи № 915/744/21 про банкрутство Приватного підприємства "Курган-Агро" (ідентифікаційний код 35376634) та присвоєно справі № 915/744/21(916/1272/21), підготовче засідання призначено на 20.10.2021. Сторонам суд встановив відповідні процесуальні строки на подання відзиву та заперечень на відзив.

Ухвалою від 20.10.2021, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі, підготовче засідання відкладено на 07.12.2021.

Ухвалою від 07.12.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.01.2022.

Судове засідання 11.01.2022 не відбулося, тому ухвалою від 24.01.2022 суд повідомив учасників у справі про призначення розгляду справи на 02.03.2022.

Проте, в указану дату засідання не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та проведенням активних бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва.

Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання, призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022, були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Після відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області (Розпорядження Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26.07.2022) ухвалою від 06.01.2023 суд повідомив учасникам справи про призначення підготовчого засідання на 21.02.2023.

Судове засідання 21.02.2023 не відбулося, тому ухвалою від 15.03.2023 суд повідомив учасників у справі про призначення розгляду справи на 24.04.2023.

Зазначену ухвалу, як і всі попередні процесуальні документи, було надіслано сторонам у справі, а також відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" опубліковано у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Усі процесуальні документи у даній справі були оприлюднені на офіційному вебпорталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання представника не скерував, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв з процесуальних питань не надав.

Щодо належного повідомлення відповідача суд зазначає про обізнаність останнього про розгляд даної справи, оскільки ним надавався відзив по суті позовних вимог. Окрім цього, поштове направлення (ухвала від 06.01.2023 та від 15.03.2023), надіслане на адресу відповідача 54003, м.Миколаїв, вул.Потьомкінська, буд.153, кв.51 повернуто до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Зазначена адреса також указана відповідачем у відзиві.

Позивач у судовому засіданні підтримав позов з підстав, наведених у позовній заяві тауказав, що наведені у відзиві на позов підстави невиконання умов договору поставки запчастин жодним чином не пов`язані з несприятливими погодніми умовами та загибеллю посівів та указав про відсутність підстав для зменшення розміру пені та відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 введено у дію Кодекс України з процедур банкрутства, згідно ч.2 Прикінцевих і Перехідних Положень якого, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом втратив чинність з цього моменту.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також вважає необхідним зазначити про те, що розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.

За наслідками проведеного судового засідання 24.04.2023 відповідно до приписів ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, судом було підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (надалі - Позивач або Постачальник) та Приватним підприємством "Курган-Агро" (надалі - Відповідач або Покупець) було укладено договір поставки АDVРР_28/11/2020-1 (надалі -Договір), за умовами якого Позивач зобов`язувався поставити Відповідачу товари, визначені в додатках до Договору, а Відповідач - прийняти та оплатити отриманий Товар.

Відповідно до п. 2.1. Договору Товар постачається окремими партіями згідно Специфікацій, які оформлюються на підставі замовлень Відповідача.

Згідно з п. 4.3. Договору оплата Товару здійснюється у порядку, визначеному Договором, якщо інші умови оплати не передбачені в Додатках (Специфікаціях) до Договору.

На виконання умов Договору, відповідно до замовлень Відповідача, Сторонами було складено та підписано, зокрема, наступні Специфікації:

Специфікацію до рахунку №4077 від 28.11.2019;

Специфікацію до рахунку № ІЗ від 12.03.2020;

Специфікацію до рахунку № 920 від 20.03.2020;

Специфікацію до рахунку № 2703 від 26.05.2020;

Специфікацію до рахунку № 2887 від 02.06.2020;

Специфікацію до рахунку № 3379 від 19.06.2020;

Специфікацію до рахунку № 3532 від 25.06.2020.

Позивач належним чином виконав зобов`язання за договором та поставив Відповідачу засоби захисту рослин згідно указаних Специфікацій.

Щодо розміру заборгованості за Специфікацією до рахунку № 4077 від 28.11.2019

На виконання умов вищезазначеної специфікації Позивач поставив Відповідачу Товар на загальну вартість 4588117,85 грн з ПДВ. що підтверджується видатковою накладною 4475 від 29.11.2019, підписаною керівником Відповідача.

Відповідачем 21.12.2019 частково оплачено поставлений Товар, а саме - 317623,57 грн з ПДВ, що підтверджується довідкою 210055/0401-1 від 11.01.2021.

12.03.2020 Відповідачем здійснено часткове повернення Товару, а саме:

Товар на суму 3832208,45 грн з ПДВ, що підтверджується зворотною накладною від покупця № 55 від 12.03.2020;

Товар на суму 460031,04 грн з ПДВ, що підтверджується зворотною накладною від покупця № 57 від 12.03.2020.

09.09.2020 Відповідачем здійснено часткове повернення Товару на суму 22655,66 грн з ПДВ. що підтверджується зворотною накладною від покупця № 340 від 09.09.2020.

Таким чином, за указаною специфікацією покупець повністю розрахувався та навіть має місце переплата у розмірі 44400,87 грн (4588117,85 грн. - 317623,57 грн - 3832208,45 грн - 460031,04 грн - 22655,66 грн).

Щодо розміру заборгованості за Специфікацією до рахунку № 13 від 12.03.2020

За умовами Специфікації до рахунку № 13 від 12.03.2020 Позивач зобов`язується здійснити поставку Товару на загальну вартість 4106235,64 грн. з ПДВ в термін до 30.03.2020.

Відповідач зобов`язується здійснити оплату вартості Товару в наступному порядку:

- 20% від вартості Товару Відповідач оплачує Позивачу до 16.04.2020 року (включно);

- 80% від вартості Товару Відповідач оплачує Позивачу до 31.08.2020 року (включно).

На виконання умов вищезазначеної специфікації Позивач частково поставив Відповідачу Товар на загальну вартість 2 504 736,76 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 595 від 13.03.2020 року на суму 1311166,84 грн, видатковою накладною № 1001 від 24.03.2020 на суму 815857,92 грн, видатковою накладною № 1081 від 25.03.2020 на суму 377712,00 грн, які підписані керівником Відповідача.

За зворотними накладними відповідачем здійснено повернення товару, отриманого за указаною специфікацією:

від 02.06.2020 № 216 на суму 373934.88 грн з ПДВ,

від 25.06.2020 № 264 на суму 235009,62 грн з ПДВ,

від 09.09.2020 № 341 на суму 60433.92 грн з ПДВ,

від 09.09.2020 № 342 на суму 3530,06 грн з ПДВ,

від 07.10.2020 № 354 на суму 274692,60 грн з ПДВ.

В якості оплати за указаною специфікацією позивачем зараховано указану вище переплату в розмірі 44400,87 грн за специфікацією № 4077 від 28.11.2019. Окрім цього, 30.09.2020 Відповідач здійснив часткову оплату Товару за вищезазначеною специфікацією в розмірі 200000.00 грн, що підтверджується довідкою 210055/0401-1 від 11.01.2021.

Станом на дату звернення до суду із позовною заявою Відповідач не здійснив оплату вартості поставленого Товару за вищевказаною специфікацією в розмірі 1312734,81 грн з ПДВ (2504736,76 грн - 373934.88 грн - 235009,62 грн - 60433.92 грн - 3530,06 грн - 274692,60 грн - 44400,87 грн - 200000.00 грн).

Щодо розміру заборгованості за Специфікацією до рахунку № 920 від 20.03.2020

За умовами Специфікації до рахунку № 920 від 20.03.2020 Позивач зобов`язується здійснити поставку Товару загальною вартістю 399751,20 грн з ПДВ в термін до 30.03.2020, а відповідач зобов`язується здійснити оплату вартості Товару в наступному порядку:

- 20% від вартості Товару Відповідач оплачує до 24.04.2020 року (включно);

- 80% від вартості Товару Відповідач оплачує до 31.08.2020 року (включно).

На виконання умов вищезазначеної специфікації Позивач поставив Відповідачу Товар на загальну вартість 399751.20 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною 931 від 20.03.2020, підписаною керівником Відповідача.

09.09.2020 Відповідач здійснив часткове повернення Товару на суму 80854.20 грн з ПДВ, що підтверджується зворотною накладною від покупця № 343 від 09.09.2020 року.

Станом на дату позовної заяви Відповідач не здійснив оплату вартості поставленого Товару за вказаною специфікацією в розмірі 318897.00 грн з ПДВ (399751,20 грн - 80854.20 грн ).

Щодо розміру заборгованості за Специфікацією до рахунку № 2703 від 26.05.2020

За умовами Специфікації до рахунку № 2703 від 26.05.2020 Позивач зобов`язується здійснити поставку Товару на загальну вартість 514805,76 грн з ПДВ в термін до 30.05.2020, а відповідач зобов`язується здійснити оплату вартості Товару в наступному порядку:

- 20% від вартості Товару Відповідач оплачує до 28.06.2020 року (включно);

- 80% від вартості Товару Відповідач оплачує до 31.08.2020 року (включно).

На виконання умов вищезазначеної специфікації Позивач поставив Відповідачу Товар на загальну вартість 514805.76 грн з ПДВ. що підтверджується видатковою накладною 3165 від 26.05.2020, підписаною керівником Відповідача.

Відповідач здійснив часткову оплату Товару за вищезазначеною специфікацією 06.10.2020 року у сумі 150000,00 грн, що підтверджується довідкою 210055/0401-1 від 11.01.2021.

Станом на дату позовної заяви Відповідач не здійснив оплату вартості поставленого Товару в розмірі 364805,76 грн з ПДВ (514805.76 грн - 150000,00 грн).

Щодо розміру заборгованості за Специфікацією до рахунку № 2887 від 02.06.2020

За умовами Специфікації до рахунку № 2887 від 02.06.2020 року Позивач зобов`язується здійснити поставку Товару на загальну вартість 397366,02 грн з ПДВ в термін до 30.06.2020, а Покупець зобов`язується здійснити оплату вартості Товару в наступному порядку:

- 20% від вартості Товару Відповідач оплачує до 05.07.2020 року (включно);

- 80% від вартості Товару Відповідач оплачує до 31.08.2020 року (включно).

На виконання умов вищезазначеної специфікації Постачальник поставив Покупцю Товар на загальну вартість 397366.02 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною 3357 від 02.06.2020, підписаною керівником Відповідача.

07.10.2020 року Відповідач здійснив часткове повернення Товару на суму 122266.46 грн з ПДВ, що підтверджується зворотною накладною від покупця № 352 від 07.10.2020.

Станом на дату позовної заяви Відповідач не здійснив оплату вартості поставленого Товару за вищевказаною специфікацією в розмірі 275099.56 грн з ПДВ (397366.02 грн - 122266.46 грн).

Щодо розміру заборгованості за Специфікацією до рахунку № 3379 від 19.06.2020

За умовами Специфікації до рахунку № 3379 від 19.06.2020 Позивач зобов`язується здійснити поставку Товару на загальну вартість 935373.22 грн. з ПДВ в термін до 30.06.2020, а відповідач зобов`язується здійснити оплату вартості Товару в наступному порядку:

- 20% від вартості Товару Відповідач оплачує Позивачу до 24.07.2020 року (включно);

- 80% від вартості Товару Відповідач оплачує Позивачу до 31.08.2020 року (включно).

На виконання умов вищезазначеної специфікації Позивач поставив Відповідачу Товар загальною вартістю 935373.22 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною 3899 від 19.06.2020, підписаною керівником Відповідача.

07.10.2020 Відповідачем повернуто частину отриманого Товару на суму 320171.35 грн з ПДВ, що підтверджується зворотною накладною від покупця № 353 від 07.10.2020.

Станом на дату звернення до суду з даним позовом Відповідачем не оплачено отриманий товар за вищевказаною специфікацією в розмірі 615201,87 грн з ПДВ (935373.22 грн - 320171.35 грн).

Щодо розміру заборгованості за Специфікацією до рахунку № 3532 від 25.06.2020

За умовами Специфікації до рахунку № 3532 від 25.06.2020 Позивач зобов`язується здійснити поставку Товару на загальну вартість 487693,44 грн з ПДВ в термін до 30.06.2020, а Відповідач зобов`язується здійснити оплату вартості Товару в наступному порядку: 20% від вартості Товару Відповідач оплачує Позивачу до 30.07.2020 року (включно), 80% - до 31.08.2020 року (включно).

На виконання умов вищезазначеної специфікації Позивач поставив Відповідачу Товар на загальну вартість 487693,44 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною 4076 від 25.06.2020, підписаною керівником Відповідача.

13.10.2020 року Відповідач здійснив часткову оплату Товару за вищезазначеною специфікацією на суму 250000,00 грн, що підтверджується довідкою 210055/0401-1 від 11.01.2021 року (належним чином завірена копія додається).

Станом на дату звернення до суду з даним позовом Відповідачем не оплачено отриманий товар за вищевказаною специфікацією в розмірі 237693,44 грн з ПДВ (487693,44 грн - 250000,00 грн).

Загалом за весь період дії указаного договору відповідачем отримано товар на загальну суму 9827844,25 грн, частину товару повернуто позивачу на загальну суму 5785788,44 грн та згідно довідки банку про здійснені оплати за указаними специфікаціями (том 1 а.с. 57) відповідачем сплачено 939368,78 грн.

Залишок боргу становить 3124432,44 грн.

Таким чином, судом встановлено та відповідачем визнається, що останній порушив взяті на себе зобов`язання за укладеним з позивачем договором поставки в частині своєчасної та повної оплати, станом на час вирішення спору судом загальний розмір заборгованості за договором з урахуванням повернення товару та оплат становить 3124432,44 грн, що підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами.

Звертаючись з позовом до відповідача, позивач нарахував та заявив до стягнення: 3124432,44 грн основного боргу (оплати за поставлений товар); 165795,25 грн різницю в ціні товару у зв`язку з несвоєчасною оплатою; 215526,17 грн пені; 393867,12 грн процентів річних (24%).

Щодо стягнення різниці в ціні Товару у зв`язку з несвоєчасною оплатою

Згідно п. 4.3.2. Договору, якщо з дати Рахунку на оплату Товару до дня фактичної оплати Товару (враховуючи відстрочення платежу згідно умов оплати, передбачених відповідною Специфікацією або Договором), середньозважений курс продажу долара США, який склався за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує даті оплати Товару, і який публікується на сайті www.kurs.com.ua змінюється більше, ніж на 2% у бік збільшення, порівняно до Курсу, який було встановлено на дату Рахунку на оплату Товару, то різниця в ціні розраховується в доларовому еквіваленті (без ПДВ), за наступною формулою:

S1 = S-Р/А1, де

S1 - різниця в ціні Товару в доларовому еквіваленті;

А1 - середньозважений курс продажу долара США, який склався за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує даті оплати Товару і який публікується на сайті www.kurs.com.ua.

Для цілей розрахунку середньозважений курс продажу долару США, який склався за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує даті оплати визначено на 22.01.2021 року - 28,1815 грн.

Позивачем розраховано указану різницю вартості товару щодо заборгованості по кожній специфікації (№ 13, 2703, 2887, 3379 та 3532) на загальну суму 165795,25 грн.

Так, різниця в ціні за Специфікацією до рахунку № 13 від 12.03.2020 становить 100977,97 грн;

за Специфікацією до рахунку № 2703 від 26.05.2020 становить 14719,58 грн;

за Специфікацією до рахунку № 2887 від 02.06.2020 становить 11727,56 грн;

за Специфікацією до рахунку № 3379 від 19.06.2020 становить 27353,91 грн;

за Специфікацією до рахунку № 3532 від 25.06.2020 становить 10834,24 грн.

Відповідачем указана різниця в ціні Товару визнається у повному обсязі.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, суд визнає його арифметично правильним та таким, що відповідає умовам договору.

Щодо стягнення відсотків

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами у Договорі поставки обумовлено розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема, за пунктом 6.4 Договору, якщо Покупець прострочить оплату Товару, то на прострочену суму Постачальник може нарахувати, а Покупець на вимогу Постачальника повинен сплатити 24 проценти річних від простроченої суми коштів.

У наданому позивачем розрахунку (том 1 а.с. 155-166) позивачем окремо розраховувалися відсотки в межах строків на оплату щодо 20% та 80 % вартості товару за кожною з специфікацій з урахуванням зменшення суми (оплата та повернення товару).

За розрахунком позивача, загальний розмір процентів (24% річних) за прострочення сплати основної заборгованості становить 393867,12 грн

Так, розмір процентів за Специфікацією до рахунку № 4077 від 28.11.2019 становить 27147,54 грн

за Специфікацією до рахунку № 13 від 12.03.2020 становить 157905,22 грн;

за Специфікацією до рахунку № 920 від 20.03.2020 становить 37941,06 грн

за Специфікацією до рахунку № 2703 від 26.05.2020 становить 42944,89 грн;

за Специфікацією до рахунку № 2887 від 02.06.2020 становить 32396,82 грн;

за Специфікацією до рахунку № 3379 від 19.06.2020 становить 71584,73 грн;

за Специфікацією до рахунку № 3532 від 25.06.2020 становить 31854,72 грн.

Відповідачем розмір чи розрахунок відсотків не оспорюється.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, суд визнає його арифметично правильним та таким, що відповідає умовам договору.

Щодо стягнення пені

Згідно з п. 7.2 Договору Сторони домовились, щодо усіх без виключення зобов`язань Сторін. які можуть виникнути з цього Договору, застосовується строк позовної давності у 3 (три) роки.

Відповідно до п. 6.9. Договору Сторони погодили, що позовна давність щодо стягнення неустойки, штрафу, пені становить 3 (три) роки.

Розрахунки штрафних санкцій за Договором здійснено станом на 25.01.2021 року.

Відповідно до п. 6.3 Договору у випадку прострочення оплати Товару більш ніж на 10 календарних днів. Постачальник має право нарахувати та вимагати від Покупця сплати пені. шляхом направлення відповідної «Вимоги про сплату пені», а Покупець зобов`язаний, в такому випадку, сплатити на користь Постачальника пеню протягом трьох робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги. Пеня нараховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми коштів, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення, протягом всього періоду прострочення без обмеження тривалості такого періоду, тобто починаючи з першого дня прострочення і до дня оплати простроченого платежу.

03.02.2021 Позивачем було направлено вимогу про сплату пені за Договором на електронну адресу Відповідача. Вказана електронна адреса визначена у фінансовій аграрній розписці від 09.04.2020, зареєстрованій в Реєстрі аграрних розписок за № 3947, виданій Відповідачем на користь Позивача в забезпечення виконання зобов`язань Відповідача за Договором, як належний спосіб листування з Відповідачем (п. 41 вказаної фінансової аграрної розписки). Відповідачем не було виконано вимог, зазначених Позивачем, а також не було надано жодної відповіді на вказану вимогу.

Позивачем повторно було направлено Відповідачу вимогу про сплату пені 26.03.2021. ввідповідач указану вимогу отримав, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (том 1 а.с. 80), однак, станом на дату подачі позовної заяви Відповідачем не виконано вимог, зазначених Позивачем, а також надано жодної відповіді на вказану повторну вимогу.

Загальним розмір пені за прострочення сплати основної заборгованості згідно наданого позивачем розрахунку у поясненнях від 25.06.2021 становить 215526,17 грн.

Позивачем окремо розраховувалася пеня щодо 20% оплати та 80 % оплати за кожною з неоплачених чи частково оплачених специфікацій з урахуванням оплат та повернення товару.

Так, розмір пені за Специфікацією до рахунку № 4077 від 28.11.2019 становить 27180,33 грн

за Специфікацією до рахунку № 13 від 12.03.2020 становить 84922,25 грн;

за Специфікацією до рахунку № 920 від 20.03.2020 становить 18551,12 грн

за Специфікацією до рахунку № 2703 від 26.05.2020 становить 21472,45 грн;

за Специфікацією до рахунку № 2887 від 02.06.2020 становить 16193,46 грн;

за Специфікацією до рахунку № 3379 від 19.06.2020 становить 35774,37 грн;

за Специфікацією до рахунку № 3532 від 25.06.2020 становить 15927,37 грн.

Відповідачем розмір чи розрахунок пені не оспорюється.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок (том 1 а.с. 144-154), суд встановив, що розрахунок відповідає умовам договору та положенням законодавства, проте є більшим від заявленої позивачем, однак, з урахуванням принципу диспозитивності судом визнається розмір пені, визначений позивачем - 215526,17 грн.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі ст. 265 ГК України, яка кореспондується з положеннями ст. 712 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу, якщо ін ше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зо бов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 5.3. Договору Товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем на підставі та з дати, вказаної у відповідній видатковій накладній.

Отримання відповідачем товару да Договором поставки у розмірі 9827844,25 грн підтверджується видатковими накладними № 4475 від 29.11.2019, № 595 від 13.03.2020, № 1001 від 24.03.2020, № 1081 від 25.03.2020, № 931 від 20.03.2020, № 3165 від 26.05.2020, № 3357 від 02.06.2020, № 3899 від 19.06.2020, № 4076 від 25.06.2020.

Весь товар у повному обсязі було отримано ПП „Курган-Агро" про що свідчать підписані сторонами видаткові накладні, копії яких додано до заяви. Видаткові накладі містять дані про Постачальника та Продавця, Товар, ціну, посилання на Договір та рахунок, підписи сторін засвідчені відповідними печатками, тобто повніс тю відповідають вимогам ст.1 та ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХГУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо первинних документів бухгал терського обліку.

Частиною 1 статті 693 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (поперед ня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зу стрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки од ночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 4 статті 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

В силу вимог ст. ст. 525, 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню на лежним чином у встановлений строк. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання).

За усіма поставками позивачем виконано умови Договору, за домовленістю Сторін поставило Товар у визначений строк та місце за визначеною ціною, з оформленням передбачених законодавством та умовами Договору документів на Товар. Більше того, з метою зменшення розміру боргу позивачем безумовно приймався повернутий відповідачем товар.

ПП "Курган -Агро" частково виконало свої обов`язки щодо оплати отриманого товару. При цьому, повідомлень відповідно до положень ч.ч.1.2.ст.670 ЦК України , відмови отримати Товару відповідно до ст.672 ЦК України або інших повідомлень з приводу виконання умов Договору ПП "Курган -Агро" не заявлено, як і претензій з приводу кількості чи якості товару.

Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За змістом частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

З урахуванням вищенаведеного та відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України ПП "Курган -Агро" не виконав умов Договору щодо своєчасного розрахунку за Товар, що є неналежним виконанням умов договору поставки та простроченням ПП "Курган-Агро" як боржника.

Неналежне виконання Відповідачем умов Договору відповідно до положень ст. 611 ЦК України, є підставою для застосування заходів відповідальності згідно до умов Договору.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.ч.2, 4 ст.217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За умовами ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Також, відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 73 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Під час розгляду справи судом встановлена обставина неналежного виконання відповідачем зобов`язання за укладеним з позивачем договором поставки від 28.11.2019 № АDVРР_28/11/2020-1 в частині повної та своєчасної оплати товару відповідно до умов договору. Приймаючи до уваги, що така бездіяльність відповідача суперечить вищевказаним нормам права та договору, суд дійшов висновку, що позивач правомірно вимагає від відповідача стягнення 3124432,44 грн заборгованості за отриманий товар, 165795,25 грн - різниці в ціні товару у зв`язку з несвоєчасною оплатою, а також суд вважає, що позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення з відповідача відсотки та пеню, нарахування яких сторонами передбачено умовами договору в розмірі 393867,12 грн та 215526,17 грн відповідно.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання в строки визначені Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості.

Разом з тим, Відповідач у відзиві від 20.07.2021 визнав вірність здійснених позивачем розрахунків основного боргу, різниці в ціні товару, пені та процентів, проте, відповідач вважав розмір пені та процентів надмірно великим та просив суд застосувати ст. 233 ГК України зменшити розмір штрафних санкцій, заявлених позивачем до стягнення (пені у розмірі 215526,17 грн та 24% річних у розмірі 393867,12 грн) та відмовити в частині їх стягнення. При цьому, відповідач посилався на обставину пошкодження та загибелі посівів сільськогосподарських культур на землях відповідача, на підтвердження чого відповідач надав суду: довідку Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 15.05.2020 №617/-09 про несприятливі погодні умови восени 2019 року та весняний період 2020 року щодо стану сільськогосподарських культур на території Білгород-Дністровського району Одеської області; протокол позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 05.05.2020 №14; повідомлення відповідача про надзвичайну ситуацію від 18.05.2020 №19; акти обстеження посівів сільськогосподарських культур ПП «Курган-Агро» на території Білгород-Дністровського району від 18.05.2020 №1 та №2, якими визначено, зокрема, загиблими посіви сільськогосподарських культур ПП «Курган-Агро» - ячмінь та пшениця озимі на площі посіву 220 га, соняшник, на площі посіву 679,5 га (том 1 а.с.188-193).

Позивач у відповіді на відзив та судовому засіданні вважав безпідставними твердження відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки неврожай не відноситься до предмету договору поставки.

Вирішуючи питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій у вигляді пені та процентів за клопотанням відповідача, суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає про таке.

По-перше, щодо зменшення розміру процентів річних за договором суд зазначає, що

зменшення розміру штрафних санкцій, як то передбачено ст. 233 ГК України, не може бути застосовано судом до розміру процентів, стягнення яких передбачено ст. 693 та 536 ЦК України, оскільки проценти не є штрафною санкцією.

Прохання Відповідача про зменшення розміру процентів на підставі ст. 625 ЦК України судом відхиляється, оскільки вказана стаття передбачає можливість сторін визначити інший розмір процентів, ніж визначено законодавцем (3% річних). Однак, сторони, керуючись наданим їм правом, погодили інший розмір процентів, а саме 24% річних, що зафіксовано в п. 6.4. Договору. А отже Відповідач при укладенні Договору з Позивачем, погодився з умовами, які передбачають застосування санкцій, зокрема, у зв?язку з порушенням умов щодо строків оплати товару та їх

розмір.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022р. у справі №910/488/21.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019р. у справі №917/791/18, від 22.10.2019р. у справі №904/5830/18, від 13.01.2020р. у справі №902/855/18, від 04.02.2020р. у справі №918/116/19, від 29.09.2020р. у справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24.12.2020р. у справі №914/1888/19, від 26.01.2021р. у справі №916/880/20, від 26.01.2021р. у справі №916/880/20.

При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2021р. у справі №902/538/18).

Нормами законодавства України не визначено розмір, на який суд може зменшити неустойку, а тому при вирішенні цього питання суди мають забезпечувати дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки, на що Верховний Суд неодноразово вказував.

Конституційний Суд України в рішенні від 11.07.2014р. №7-рп/2013 у справі №1-12/2013 сформував правову позицію, що наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Вказаний правовий висновок Конституційного Суду України знаходить своє відображення і в практиці Верховного Суду. Зокрема, в постанові від 16.03.2021р. у справі №922/266/20 Верховний Суд зазначає, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

У постанові від 24.02.2021р. у справі №924/633/20 Верховний Суд зазначає, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призвести до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020р. у справі №902/417/18).

Суд відзначає, що за своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності та стягується в разі порушення такого зобов`язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

При цьому, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Вирішуючи питання щодо доцільності зменшення розміру штрафних санкцій у цій справі суд враховує, що сума пені - 215526,17 грн є значною. Крім цього суд враховує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач або інші особи зазнали збитків у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання у спірних відносинах, а також викладені відповідачем пояснення та надані докази щодо загибелі значної кількості посівів. З іншого боку суд враховує, що підприємницька діяльність відповідачем здійснюється на власний ризик, а також те, що відповідач при укладенні договору з позивачем мав враховувати ризики виду здійснюваної господарської діяльності та передбачати варіанти джерел оплати отриманого товару. Також суд зважає й на те, що відповідач на власний розсуд погодився з умовами, які передбачають застосування санкцій, зокрема, у зв`язку з порушенням умов щодо строків поставки товару та їх розмір.

Отже, врахувавши зазначені вище обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність у спірних відносинах сторін підстав для зменшення штрафних санкцій, у зв`язку з чим вважає необхідним та справедливим зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені на 50%, що становить 107763,09 грн. При цьому таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів обох сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для боржника, так і для кредитора. Також, на думку суду застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна", заявлені до Приватного підприємства "Курган-Агро", слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 3124432,44 грн, різниця в ціні товару у зв`язку з несвоєчасною оплатою у сумі 165795,25 грн, річні відсотки за Договором у сумі 393867,12 грн, пені у сумі 107763,09 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У п. 4.3. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз`яснив, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на Приватне підприємство "Курган-Агро" в повному обсязі, з урахуванням суми позову в редакції заяви про зменшення позовних вимог.

Керуючись ст. 2,7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73, 74, 76-79, 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Курган-Агро" (54003, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд.153, кв.51, код ЄДРПОУ 35376634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (04050, м.Київ, вул.Миколи Пимоненка, буд.13, офіс 4А/41, код ЄДРПОУ 36138418) заборгованість за Договором поставки ADVCPP_28/11/2020-1 від 28.11.2019 у загальній сумі 3791854,90 грн, із яких: 3124432,44 грн ? основний борг; 165795,25 грн - різниця в ціні товару у зв`язку з несвоєчасною оплатою; 393867,12 грн - річні відсотки за Договором, 107763,09 грн, - пеня, а також стягнути грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 58973,12 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено 05.05.2023.

Суддя Т.М. Давченко