Ухвала

від 16.05.2023 по справі 1-46/2010

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 1-46/2010

Провадження № 1-в/376/24/2023

УХВАЛА

"16" травня 2023 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні зали суду м.Сквири Київської області подання начальника ВП№1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 про встановлення адміністративного нагляду відносно:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України, уродженця с.Поліське Київської області, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, останній раз 19.07.2010 Святошинським районним судом м.Києва за ч.2 ст. 187, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 70 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

ВСТАНОВИВ:

Начальник ВП №1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області звернувся до суду з поданням про встановлення відносно ОСОБА_4 адміністративного нагляду, вказуючи на те, що він, звільнившись з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, порушує громадський порядок, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, неодноразово виносились попередження про припинення антигромадського способу життя та про можливість встановлення відносно нього адміністративного нагляду, але ОСОБА_4 продовжує порушувати громадський порядок, тому вважає за необхідне встановити адміністративний нагляд.

Представник ВП №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області при розгляді подання покладався на розсуд суду, зазначивши, що наразі ОСОБА_4 порушень громадського порядку не допускає.

В судовому засідання ОСОБА_4 при розгляді подання покладався на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно з пунктом «в» статті 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», адміністративний нагляд установлюється щодо повнолітніх осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення.

Судом встановлено, що вироком Святошинського районного суду м.Києва від 19.07.2010 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України. На підставі частини 1 статті 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Відповідно до довідки про звільнення ОСОБА_4 13.10.2017 звільнений з місць позбавлення волі по закінченню строку покарання.

З подання вбачається, що ОСОБА_4 протягом 2023 року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальн6ості за ст. 152 КУпАП та ч.1 ст. 178 КУпАП, разом з тим, як встановлено в судовому засіданні провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП рішення відносно ОСОБА_4 не прийнято.

Частиною 2 статті 78 Кримінального кодексу України передбачено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Отже, такими, що свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення судом можуть бути визнані дії засудженого, що потягли за особою адміністративне стягнення.

Суд зазначає, що в порушення вимог пунктів 4.4, 4.5 Інструкції про порядок організації здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі до матеріалів подання про встановлення/продовження адміністративного нагляду не додано пояснень громадян, що характеризують його поведінку.

Суд зауважує, що сам по собі факт вчинення вказаного єдиного правопорушення, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, в тому числі й такими, що характеризують особу, не свідчать про суспільну небезпечність ОСОБА_4 та про систематичність вчинення ним адміністративних правопорушень.

Враховуючи наведене вище, суд констатує, що матеріали подання про встановлення адміністративного нагляду не можуть слугувати належними та допустимими доказами необхідності встановлення відносно ОСОБА_4 адміністративного нагляду, не відповідають меті встановлення адміністративного нагляду та пропорційності обмежень, які просить ініціатор звернення з поданням застосувати до ОСОБА_4 , не містять усіх необхідних документів, таких як: пояснень громадян, що характеризують його поведінку, та пояснень самого ОСОБА_4 .

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що підстави для встановлення адміністративного нагляду не доведено, оскільки відсутні переконливі дані, які свідчать про суспільну небезпечність ОСОБА_4 та систематичність вчинення ним адміністративних правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 5, 6 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», пунктами 4.4, 4.5 «Інструкції про порядок організації здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі», статтею 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні подання начальника ВП№1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 про встановлення адміністративного нагляду відносно ОСОБА_4 - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція в Київський апеляційний суд через Сквирський районний суд Київської області протягом 7 діб з дня її постановлення.

Суддя ОСОБА_1