Ухвала

від 15.05.2023 по справі 380/9245/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/9245/23

У Х В А Л А

з питань поновлення та продовження процесуальних строків

15 травня 2023 року м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гавдик З.В., розглянувши заяву позивача про усунення недоліків адміністративного позову у справі № 380/9245/23 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийського виробничого підприємства» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Головне управління Державної податкової служби у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Ухвалою судді від 08.05.2023 позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали судді від 08.05.2023, від позивача через канцелярію суду 10.05.2023 надійшла заява про усунення недоліків адміністративного позову.

У вказаній заяві представник позивача зазначає, що центральні органи виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування звільняються від сплати судового збору.

Так, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначає коло осіб, звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03.11.2022 року № 2719-IX, який набрав чинності 25.11.2022 року, ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, доповнено пунктом 27 такого змісту: 27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, відповідно до внесених змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у тих справах, предметом судового розгляду у яких є, зокрема, стягнення податкового боргу.

Натомість, предметом заявлених вимог у цій справі є надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відтак, відсутні підстави вважати, що Головне управління ДПС у Львівській області є звільненим від сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі.

Аналогічна позиція щодо відсутності підстав для звільнення податкового органу від сплати судового збору у справах щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі викладена Верховним Судом в ухвалі від 28 грудня 2022 року по справі №280/10087/21.

ЄСПЛ у справі STOENESCU v. Romania (№ 14166/19), нагадав, що вимога сплачувати збори цивільним судам у зв`язку з позовами, які вони мають розглянути, сама по собі не є несумісною з пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. Kreuz v. Poland, № 28249/95, § 60, ЄСПЛ 2001-VI). Більше того, немає нічого незвичайного в системі, у якій судові збори за грошові вимоги залежать від суми спору, що входить до межі розсуду держави щодо регулювання та встановлення своєї системи судового збору, як вона вважає за потрібне. Проте система має бути достатньо гнучкою, щоб дозволити стороні скористатися повним або частковим звільненням від сплати судового збору або зменшенням розміру судового збору (див. рішення у справі Nalbant and Others v. Turkey, № 59914/16, § 40, 3 травня 2022 року).

Також в цій же справі ЄСПЛ нагадав, що порівняння різних рішень національних судів, навіть якщо вони винесені в явно схожих справах, не є його функцією, за винятком випадків відмови у правосудді чи очевидного свавілля, оскільки незалежність цих судів необхідно поважати (див. Вdamsons v. Latvia, № 3669/03, § 118, 24 червня 2008 року). Водночас піддавання двох суперечок різному трактуванню не може вважатися таким, що породжує суперечливу прецедентну практику, якщо це виправдано різницею у фактичних ситуаціях, про які йдеться (див. Hayati Зelebi and Others v. Turkey, № 582/05, § 52, 9 лютого 2016 року).

Крім того, Суд визнав, що можливість суперечливих судових рішень є невід`ємною рисою будь-якої судової системи, яка базується на мережі судів першої та апеляційної інстанцій, що мають повноваження в межах своєї територіальної юрисдикції. Такі розбіжності також можуть виникати в межах одного суду. Це саме по собі не може вважатися таким, що суперечить Конвенції. Тим не менш, критерії, якими керується Суд при оцінці умов, за яких суперечливі рішення різних національних судів, винесених в останній інстанції, можуть порушувати вимогу справедливого судового розгляду, закріплену в статті 6 § 1 Конвенції, полягають у встановленні того, чи «глибокі та давні розбіжності» існують у прецедентній практиці національних судів, чи передбачає внутрішнє законодавство механізм, здатний подолати ці невідповідності, чи застосовувався цей механізм і, якщо доцільно, з яким ефектом (див. Nejdet Єahin and Perihan Єahin v. Turkey ([GC], № 13279/05, §§ 49-58 та 61, 20 жовтня 2011 року).

З цих по суті підстав судом не враховуються твердження представника позивача про те, що його звільнено від сплати судового збору на підставі п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Права позивача встановлені ст. 20 ПК України , вказаним законом звільнено позивача від сплати судового збору лише в частині стягнення податкового боргу, а не реалізації його інших прав чи обов`язків.

Отже, позивач повністю не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, оскільки не надав до суду квитанцію про сплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру в сумі 2684,20 грн.

Ухвалою від 08.05.2023 про залишення позовної заяви без руху, позивачу надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки.

Згідно ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно ч. 2 ст. 121 КАС України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Керуючись ст. 121, 243 КАС України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника позивача про усунення недоліків адміністративного позову - відмовити.

Процесуальний строк встановлений ухвалою судді про залишення позовної заяви без руху від 08.05.2023, якою позивачу встановлено строк усунення недоліків позовної заяви продовжити.

Позивачу встановити в п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, оскарженню не підлягає.

Суддя Гавдик З.В.