Рішення

від 15.05.2023 по справі 420/3597/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3597/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРАЛЛ» до Державної податкової служби України про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРАЛЛ» до Державної податкової служби України, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №7863165/23860120 від 14.12.2022 року.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що 06 грудня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРАЛЛ» подало таблицю даних платника податку за встановленою формою разом з поясненнями. В таблиці даних платника податку зазначено код згідно з КВЕД 95.11. Ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування, у зв`язку із тим, що позивач здійснює ремонт та заправлення картриджів до принтерів, що відноситься до периферійного устаткування. Фактично позивач має достатній обсяг матеріальних ресурсів, в тому числі трудових, економічно необхідних для виробництва товарів, а також має необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу наявності управлінського та технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. 13 грудня 2022 року сформовано рішення про врахування таблиці даних платника податків №7841631/23860120. Проте, 14 грудня 2022 року відповідачем було сформовано рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №7863165/23860120, яку обґрунтовано наявністю у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: реалізація товарів (робіт, послуг) на ризикових контрагентів протягом 2021-2022 років. При цьому, в рішенні не зазначено конкретних ризикових платників податків. Рішення містить лише загальну та безпідставну інформацію. Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач звернувся із запитом щодо пояснень причин відмови в прийнятті таблиці даних. Листом від 29.12.2022 року № 29507/6/15-32-18-02-06 відповідач повідомив позивача про те, що неприйняття таблиці даних пов`язано із здійсненням позивачем операцій із контрагентом ПП «АКС», зокрема реєстрацією податкових накладних в 2021-2022 року на зазначеного контрагента. Всі перелічені в зазначеному листі податкові накладні виписані на контрагента покупця ПП «АКС». В той же час, господарські операції позивача із контрагентом покупцем, ПП «АКС» носила абсолютно системний характер, податкові накладні реєструвалися в ЄРПН, що свідчить про відсутність у відповідача сумніву в реальності зазначених операцій, в іншому випадку реєстрація податкових накладних мала б бути принаймні зупинена. Проте, реєстрація зазначених податкових накладних не зупинялася. Тим самим, під час здійснення діяльності та господарських операцій із ПП «АКС», яка є відомим оператором аптек «АКС» у місті, позивач навіть не міг припустити, що такі операції призведуть до неприйняття таблиці даних, що в свою чергу стало причиною зупинення реєстрації значної кількості податкових накладних позивача. В той же час, ПП «АКС» було оскаржено рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості. Відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду у від 13.12.2022 року справі 420/13836/22, рішення про відповідність ПП «АКС» критеріям ризиковості було скасовано судом. І попри те, що це рішення не набрало законної сили, та може бути оскаржено в апеляційному порядку, 14.12.2022 року відповідач міг би прийняти до уваги те, що судом вже прийнято рішення про скасування рішення про відповідність критеріям ризиковості ПП «АКС». Адже наявність податкової інформації не є абсолютною та беззаперечною підставою для неприйняття таблиці даних позивача, а навпаки податкова інформація підлягає перевірці в результаті діяльності відповідача, саме для цього зокрема і створена комісія відповідача із розгляду зазначених питань. Саме комісія мала б перевірити наявність у позивача реальної можливості здійснення діяльності відповідно до даних, заявлених в таблиці даних, в тому числі прийняти до уваги скасування судом першої інстанції рішення про відповідність критеріям ризиковості ПП «АКС», що в комплексі свідчить про необґрунтованість рішення про неприйняття таблиці даних.

Ухвалою суду від 27.02.2023 року судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представником відповідача до суду надано відзив, в якому останній заперечує щодо доводів позовної заяви. Відповідач зазначає, що Комісією центрального рівня проведено ґрунтовний аналіз діяльності платника, поданої ним податкової і іншої звітності та встановлено, що ТОВ «КОРАЛЛ» для здійснення господарської діяльності орендує офісні, складські та виробничі приміщення. Проте, платником не надано до поданої таблиці даних платника податку в електронному вигляді копії договорів оренди, акти-прийому передачі майна та платіжні доручення чи банківські виписки, що підтверджують оплату за орендоване майно. В поясненнях до таблиці даних платника від 06.12.2022 № 91 зазначено, що платник має на балансі чотири вантажні автомобілі, які використовуються з метою доставки товару покупцям. Проте, за даними ІКС «Податковий блок» ТОВ «КОРАЛЛ» не подано повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП про використання у господарській діяльності вантажних автомобілів та не надано до таблиці даних платника податку технічні паспорта на автотранспорт. Повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП на автотранспорт подано 13.01.2023. Крім того, за даними ЄРПН встановлено, що ТОВ «КОРАЛЛ» протягом 2021-2022 років здійснювало операції з придбання палива дизельного, олівців графітових, фломастерів (за кодом товару згідно УКТЗЕД 2110194300, 9609101000, 9608200000) та реалізацію папіру для касових апаратів, етикеток в рулоні, ручок гелевих, папіру А 4, тощо (за кодом товару згідно з УКТЗЕД 4811900000, 4821901000, 9608109200, 4802562000, тощо) на загальну суму ПДВ 92,8 тис. грн. суб`єктам господарювання, стосовно яких контролюючим органом прийнято рішення щодо відповідності критеріям ризиковості, зокрема, але не виключно, ТОВ «БЕЛНАФТОГАЗ» (код ЄДРПОУ 40500120), ТОВ «ФАЙН-АРТ» (код ЄДРПОУ 43860151), ТОВ АКС-ОДЕСА» (код 40255829), ПРАТ «РС В УКРАЇНІ» (код ЄДРПОУ 01125560), ТОВ «КАРТІС БІЛДІНГ» (код ЄДРПОУ 43006241), тощо. Отже, на момент прийняття вищезазначеного рішення в ДПС були наявні обставини, які унеможливлювали врахування відповідної Таблиці даних платника податків.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРАЛЛ» є юридичною особою основним видом діяльності якого є: Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (46.49). також позивач займається іншими видами господарської діяльності, зокрема: 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 95.11 Ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування; 46.66 Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 53.20 Інша поштова та кур`єрська діяльність; 73.11 Рекламні агентства.

06.12.2022 року ТОВ «КОРАЛЛ» подало до Державної податкової служби України таблицю даних платника податку на додану вартість разом з поясненнями. В таблиці даних платника податку позивач зазначив код згідно з КВЕД 95.11. Ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування, у зв`язку із тим, що позивач здійснює ремонт та заправлення картриджів до принтерів, що відноситься до периферійного устаткування.

До вказаної таблиці даних платника податку позивачем, зокрема, додано пояснювальну, податкові накладні з ТОВ «АКС» за 2021-2022 роки, квитанції про направлення їх на реєстрацію.

13.12.2022 року відповідачем прийнято рішення про врахування таблиці даних платника податків №7841631/23860120.

Проте, 14.12.2022 року відповідачем прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №7863165/23860120.

В якості підстави неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість вказано наявність у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: реалізація товарів (робіт, послуг) на ризикових контрагентів протягом 2021-2022 років.

Позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним.

Згідно з пунктом 185.1 ст.185 ПК України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, у силу вимог пункту 187.1 ст.187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПКУ).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі- Порядок № 1165).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, таблиця даних платника податку це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та / або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктами 12-20, 23 Порядку № 1165 визначено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п.14 Порядку 1165).

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування (п.17 Порядку 1165).

Пунктом 18 Порядку 1165 визначено, що таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

- така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

- зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P

Відповідно до п.19 Порядку 1165, комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), яку враховано, зокрема, в автоматичному режимі, що надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, якщо:

стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1;

до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.

Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном (п.22 Порядку 1165).

Відповідно до абзацу 2 п.25 Порядку № 1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, відповідно до п.17 Порядку № 1165, у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

З огляду на зміст оскаржуваного рішення, причиною неврахування таблиці даних платника податку стала наявність у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: реалізація товарів (робіт, послуг) на ризикових контрагентів протягом 2021-2022 років.

Суд звертає увагу, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак, а ні в оскаржуваному рішенні, а ні у відзиві на позовну заяву контролюючим органом не наведено обставин, які слугували підставою для наведених висновків.

Суд зазначає, що приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації контролюючий орган дійшов такого висновку.

Відповідно до підпункту 14.1.171 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова інформація у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію»; згідно з яким податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Зі змісту наведеного слідує, що податковою інформацією є створений конкретний інформаційний продукт, який збережений на матеріальних носіях або відображений в електронному вигляді.

Крім цього, така інформація має відповідати основним принципам інформаційних відносин, а саме: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя (частина 1 статті 2 Закону України "Про інформацію").

Проте, відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході прийняття оскаржуваного рішення і який би слугував підставою для такого прийняття.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

При цьому, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні КАС України. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Верховний Суд в постанові від 04 червня 2020 року по справі № 340/422/19 (№К/9901/33095/19) зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року по справі № 160/93/19 (№ К/9901/25783/19).

Податковими органами, не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення.

Згідно з ч. 1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 2684,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 243, 245, 246, 255, 257- 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРАЛЛ» до Державної податкової служби України про скасування рішення.

Визнати протиправним та скасувати рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №7863165/23860120 від 14.12.2022 року.

Стягнути з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРАЛЛ» судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРАЛЛ» (65091, місто Одеса, вул. Картамишівська , буд. 9-А, код ЄДРПОУ 23860120).

Відповідач Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ:43005393).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 15.05.2023 року, з урахуванням перебування судді у щорічні відпустці

СуддяН.В. Бжассо