Ухвала

від 16.11.2023 по справі 420/3597/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/3597/23П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової служби України на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 червня 2023 року (суддя Бжассо Н.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 05.06.2023) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРАЛЛ" до Державної податкової служби України про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року адміністративний позов ТОВ "КОРАЛЛ" до Державної податкової служби України задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №7863165/23860120 від 14.12.2022 року.

23.05.2023 до суду першої інстанції від представника позивача надійшла заява, в якій просилося ухвалити додаткове рішення по справі та вирішити питання про розподіл судових витрат в частині витрат на правову допомогу у розмірі 20000 грн.

05.06.2023 року Одеський окружний адміністративний суд ухвалив додаткове рішення, яким частково задовольнив заяву представника позивача та стягнув з ДПС на користь ТОВ "КОРАЛЛ" судові витрати у розмірі 5000,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ДПС подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви про стягнення витрат на правову допомогу.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткового рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Ухвалюючи додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з отриманням професійної правничої допомоги, суд першої інстанції вважав обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 5000,00 грн.

Проте колегія суддів вважає таки висновки суду першої інстанції передчасними з огляду на наступне.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами першою та третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України, відповідно до частини другої якої за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За приписами частин третьої та четвертої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Правила розподілу судових витрат за результатами ухвалення судом рішення по суті позовних вимог (задоволення позову повністю або частково, відмова в задоволенні позову) визначено статтею 139 КАС України, частиною сьомої якою встановлює, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги процесуального закону кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже приписами статті 139 КАС України визначено, що сторона подає докази розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, або до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Окрім того, згідно з частиною третьою статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З огляду на приписи частини третьої статті 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 27 травня 2021 року у справі №723/2537/20.

При цьому варто врахувати, що у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, докази судових витрат за загальним правилом мають бути надані до вирішення справи по суті.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12 серпня 2020 року по справі №340/2449/19, від 12 листопада 2020 року по справі №640/13697/19.

Так, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем разом з позовною заявою 21.02.2023 було подано до суду заяву, у якій в порядку абзацу другого частини сьомої статті 139 КАС України повідомлено, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду позивачем будуть надані докази понесених судових витрат (т. IV а.с. 54).

При цьому у поданій заяві не вказано поважних причин, які зумовили неможливість подання таких доказів до розгляду справи по суті.

Судом першої інстанції дана справа була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи. Остаточне рішення ухвалено судом 05.06.2023.

Докази витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу (договір про надання правової допомоги від 15.02.2023 та акт прийому-передачі наданих послуг (розрахунок вартості наданих послуг) від 19.05.2023) були подані до суду першої інстанції 22.05.2023 (т. IV а.с. 96-103).

В обґрунтованість неможливості подання відповідних доказів заявник посилався на неможливість до моменту винесення рішення судом встановити остаточний обсяг витрат на правову допомогу в цій справі, а також на час підписання позивачем акту виконаних робіт за договором про надання правової допомоги.

Дослідивши докази щодо понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів встановила, що усі витрати стосуються дій, вчинених адвокатом до подачі позовної заяви до суду, а саме, як вбачається з акту прийому-передачі наданих послуг (розрахунок вартості наданих послуг) від 19.05.2023, адвокат надав, а ТОВ прийняло послуги, що були надані у період з 15.02.2023 по 22.02.2023 (т. IV а.с. 103).

Ураховуючи наведене слід дійти висновку, що вказані витрати могли бути визначені та підтверджені доказами, а також наданими до суду до розгляду даної справи по суті. При цьому, позивачем (його представником) не наведено причин, які унеможливили подати докази до суду до вирішення справи по суті.

Посилання представника позивача на час підписання ТОВ акту виконаних робіт за договором про надання правової допомоги також є безпідставним, адже жодним чином не підтверджують неможливість скласти у період надання/отримання послуг адвоката (з 15.02.2023 по 22.02.2023) розрахунок вартості відповідних послуг складання позову, збирання доказів, подання позову до суду.

Отож, оскільки ТОВ "КОРАЛЛ" не доведено наявності поважних причин, які унеможливили подачу доказів щодо судових витрат до вирішення справи по суті, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не дотримано вимоги частини сьомої статті 139 КАС і частини третьої статті 143 КАС України, а саме, не своєчасно подано докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, а тому заява товариства про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення питання, та порушив норми процесуального права, апеляційна скарга ДПС підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 252, 292, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити частково.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 червня 2023 року скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "КОРАЛЛ" про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов