Ухвала

від 16.05.2023 по справі 560/6312/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/6312/23

УХВАЛА

іменем України

16 травня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Шевчука О.П., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕДЕС-ТРАНС-СЕРВІС" до Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду 14.04.2023 надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕДЕС-ТРАНС-СЕРВІС" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.07.2021 №0087371808 та податкової вимоги № 90844/57 від 21.05.2020.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2023 адміністративну справу №560/6312/23 розподілено головуючому судді Козачок І.С.

Ухвалою суду від 17 квітня 2023 року заяву судді Козачок І.С. про самовідвід - задоволено, суддю у справі - відведено.

Передано справу №560/6312/23 для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи у порядку, встановленому вимогами КАС України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2023 адміністративну справу №560/6312/23 розподілено головуючому судді Шевчуку О.П.

Ухвалою суду від 24 квітня 2023 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕДЕС-ТРАНС-СЕРВІС", залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом: - подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено; - надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами; позовну заяву та її копій відповідно до кількості учасників справи в якій вказати відомості визначені ч.6 ст.160 КАС України.

На виконання ухвали суду від 24.04.2023 від представника позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви. У поданій заяві на усунення недоліків позивач вказує, що строк звернення до суду з цим позовом становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, оскільки Верховний Суд в постанові від 03.04.2020 №2540/2576/18 сформував відповідний висновок.

Надаючи правову оцінку поданій заяві, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Суд зазначає, що відповідно до позовної заяви предметом оскарження у адміністративній справі є прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.07.2021 №0087371808 та податкова вимога № 90844/57 від 21.05.2020.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що ознайомився з оскаржуваними рішеннями відповідача під час розгляду справи №560/18580/21, а саме 08.09.2022, що підтверджується копією заяви про ознайомлення представника позивача з матеріалами справи №560/18580/21.

Водночас, позивач звернувся до суду 12.04.2023, що підтверджується конвертом, який міститься в матеріалах справи, тобто, з пропуском шестимісячного строку звернення.

Постановою Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18 сформовано правову позицію, відповідно до якої строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України. Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв`язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №500/2486/19, відступив від висновків викладених у постановах Верховного Суду у справах №818/309/18 та №2540/2576/18, сформувавши наступний правовий висновок:

Норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Суд звертає увагу на те, що у вказаній постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, зауважено на тому, що:

- суди повинні уникати випадків правового пуризму, зокрема скасування правомірних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи судом апеляційної та/або касаційної інстанції змінилось юридичне тлумачення відповідної правової норми;

- зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій;

- задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

В контексті викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 висновків необхідно звернути увагу на те, що Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав. Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.

Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19 та від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19.

Отже, вказані позивачем у клопотанні підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є неповажними.

Також, суд не знаходить інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, так як позивач інших причин не повідомляв.

Відповідно до практики ЄСПЛ (справи "Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки вказані товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕДЕС-ТРАНС-СЕРВІС" підстави для поновлення строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами суд вважає неповажними, позовну заяву необхідно повернути позивачу.

Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані представником позивача у заяві про усунення недоліків.

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕДЕС-ТРАНС-СЕРВІС" до Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддяО.П. Шевчук