Ухвала

від 16.05.2023 по справі 640/10894/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

16 травня 2023 року

м. Київ

справа № 640/10894/22

адміністративне провадження № К/990/16110/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар-Груп" - адвоката Савченко Ольги В`ячеславівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі №640/10894/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар-Груп" до Міністерства енергетики України, треті особи: Кабінет Міністрів України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державне підприємство «Гарантований покупець», Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна - Енерговат», Приватне підприємство «Арт-Енерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоенергосервіс Дніпро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Енерджі Інвестментс Україна» про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар-Груп» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства енергетики України, треті особи Кабінет Міністрів України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державне підприємство «Гарантований покупець», Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна - Енерговат», Приватне підприємство «Арт-Енерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоенергосервіс Дніпро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Енерджі Інвестментс Україна», в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства енергетики України від 15 червня 2022 року №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом».

06 грудня 2022 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року,. у задоволенні позову відмовлено.

На вказані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції представником позивача подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 03 травня 2023 року.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

У касаційній скарзі представником позивача зазначено, що вона подана на підставі пунктів 1,3,4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник касаційної скарги лише зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, проте, в касаційній скарзі представником позивача не наведено, які саме норми права (пункт, частина, стаття) застосовано судом без врахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду, а також не зазначено конкретну постанову Верховного Суду, у якій такий висновок викладено, довівши подібність таких правовідносин.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (частина друга статті 330 КАС України).

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктами 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Також в касаційній скарзі представником позивача зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги не вказав, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Крім того, представник позивача у касаційній скарзі лише обмежився цитуванням пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, однак ним не викладено підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної приписами вказаної норми КАС України, тобто не зазначено підстави для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, визначених частинами другою і третьою статті 353 КАС України.

Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1,3,4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.

Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням представником позивача у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених пунктом 1 ,3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар-Груп" - адвоката Савченко Ольги В`ячеславівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі №640/10894/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар-Груп" до Міністерства енергетики України, треті особи: Кабінет Міністрів України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державне підприємство «Гарантований покупець», Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна - Енерговат», Приватне підприємство «Арт-Енерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоенергосервіс Дніпро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Енерджі Інвестментс Україна» про визнання протиправним та скасування наказу- повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова