Рішення

від 16.05.2023 по справі 243/2625/21

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єд. унік. № 243/2625/21

Провадження № 2/243/100/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2023 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Дюміної Н.О.

при секретарі Добродум Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29 Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10.05.2022 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Ліра ЛТД» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв`язку із залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2021 року позивач звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, з урахуванням уточнених позивних вимог від 04.04.2023, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь 106799,65 грн заподіяної їй матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири, 80 000,00 грн заподіяної їй моральної шкоди внаслідок залиття квартири та понесені нею судові витрати по справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послалась на те, що їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 18 березня 2011 року належить квартира АДРЕСА_1 .

01 лютого 2019 року між позивачем та ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД», з іншої сторони, був укладений договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Згідно умов даного договору, управитель зобов`язувався надавати співвласникам багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 , послугу з управління даним багатоквартирним будинком.

Багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 знаходиться на балансі ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД». Саме ця житлово-експлуатаційна організація несе відповідальність за технічне обслуговування внутрішньо будинкових мереж, в тому числі систем теплопостачання та водопостачання в даному багатоквартирному будинку.

04 листопада 2020 року мало місце залиття квартири позивача. В результаті залиття квартири були пошкодженні вітальня, спальня, кухня та коридор. Для усунення вологи в намоклих стінах, на стелі позивачем був орендований осушувач повітря. Згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів, за оренду даного обладнання було сплачено 6000 грн Крім того, в результаті залиття вищезазначеної квартири мало місце пошкодження стільниці кухонного гарнітуру та деяких інших частин даного гарнітуру. У зв`язку з цим позивач понесла витрати на демонтаж кухонного гарнітуру (вартість даних робіт складає 1500 грн), на подальший монтаж даної меблі (вартість даних робіт складає 2500 грн), придбання нової стільниці - 3000 грн, на придбання деяких інших частин даної меблі, зокрема поличок, вартістю 800 грн

Згідно висновку експерта №7548 від 29 грудня 2020 року за результатами проведення будівельно-технічного дослідження, встановлено, що причиною залиття квартири АДРЕСА_1 стало розрив труби опалення в горищному приміщенні, розташованому над квартирою АДРЕСА_3 .

Згідно того ж висновку експерта, вартість ремонтно-відновлювальних робіт з урахуванням вартості матеріалів квартири АДРЕСА_1 , складає 70779 грн 54 коп. Загальна вартість з урахуванням оренди осушувана повітря становить 76559 грн 54 коп.

Згідно висновку Експерта №№62\11 від 22 лютого 2022 року за результатами проведення будівельно-технічного дослідження, встановлено, що причиною залиття квартири АДРЕСА_1 стало розрив труби опалення в горищному приміщенні, розташованому над квартирою АДРЕСА_3 .

Згідно того ж висновку експерта, вартість ремонтно-відновлювальних робіт з урахуванням вартості матеріалів квартири АДРЕСА_1 , складає 106799, 65 грн.

Таким чином, розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу з вини відповідача складає 106799, 65 грн.

Крім того, позивач вважає, що внаслідок залиття квартири їй було завдано моральної шкоди, яка виразилась в емоційному стресі, душевних стражданнях, негативних емоціях, переживаннях, порушенні звичного способу життя, тощо. Завдану моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 80 000,00 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача майнову та моральну шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, оскільки в добровільному порядку відповідач відмовився відшкодовувати завдані збитки.

16квітня 2021року наадресу Слов`янськогоміськрайонного судуДонецької областівід відповідача-директора ТОВ«Керуюча компанія«Ліра ЛТД»-надійшов відзивна позовнузаяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечував, мотивуючи це наступним. Відповідач, як управитель, дійсно надає житлову послугу співвласникам багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , в т.ч. позивачу як власнику квартири АДРЕСА_4 , згідно договору від 01 лютого 2019 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

31 жовтня 2018 року зборами співвласників вказаного будинку було прийнято рішення про зменшення чинного тарифу з управління даним будинком (він здавався їм надвисоким) шляхом виключення з тарифу такої складової, як витрати на поточний ремонт спільного майна будинку. Внаслідок зазначеного, з 01 лютого 2019 року на час підписання договору з управління ББ тариф для кожного співвласника за їх бажанням був зменшений з 4,88 грн до 3,35 грн за 1 кв. м загальної площі квартири, і який не змінився до теперішнього часу. Тобто управитель, з часу введення в дію зменшеного тарифу (а саме з 01.02.2019 року) не мав і не має обов`язку перед мешканцями-співвласниками зазначеного будинку щодо проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових мереж, в т. ч. ремонту внутрішньобудинкової мережі системи опалення.

Наданий позивачем Акт від 04.11.2020 року не відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених наказом Державного Комітету України з питань Житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 р., оскільки складений без участі представників виконавця житлової послуги (управителя).

Також відповідач заперечував проти висновку проведеного будівельно-технічного дослідження на замовлення позивачки, вважає його необґрунтованим та безпідставним.

Заперечував проти задоволення позовних вимог щодо стягнення коштів по оренді осушувача, оскільки матеріалами справи не доказано застосування осушувача повітря саме в квартирі позивача, так як прикладений договір буцімто його оренди з додатки до нього у вигляді актів приймання - передавання не підписані ФОП ОСОБА_2 , не зрозуміло для кого і кому він передавався і до чого тут позивач. Крім того матеріалами справи не доведено, що позивачу було завдано моральної шкоди внаслідок затоплення квартири. На підставі наведеного просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

27.08.2021року наадресу Слов`янськогоміськрайонного судуДонецької областівід позивачанадійшла відповідьна відзив, в якій зазначено, що доводи, які наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву, не спростовують обставини справи та не доводять відсутність підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди внаслідок залиття належної їй квартири.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22.03.2021 у вказаній цивільній справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19.04.2021 перейдено від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2021 року у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Контимировій Вікторії Вікторівні, провадження у вказаній справі зупинено до проведення експертизи.

Згідно розпорядження керівника апарату Слов`янського міськрайонного суду від 12.07.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Дюміній Н.О.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16 серпня 2022 року провадження у справі було поновлено, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11 жовтня 2022 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2022 року у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Контимировій Вікторії Вікторівні, провадження у вказаній справі зупинено до проведення експертизи.

27 лютого 2023 року до суду надійшов висновок експерта № 62/11 від 20 лютого 2023 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 243/2625/21 та оригінали матеріалів доданих до справи для проведення вищевказаної експертизи.

У судовезасідання позивач ОСОБА_1 та їїпредставник ОСОБА_3 ,який дієна підставідоговору напредставництво інтересіву судіпершої інстанціїпо цивільнійсправі від29.01.2021,ордер серіїАА №066335від 16.03.2021 не з`явилися. Представник позивачки надіслав на адресу суду заяву з проханням розгляд справи проводити у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Крім того в заяві зазначив, що від допиту свідків по справі відмовляється.

Представник відповідача ОСОБА_4 ,який дієна підставіордеру серіїДН №128042від 23.06.2021, у судове засідання не з`явився, 15 травня 2023 року надіслав на адресу суду заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 березня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Мурадовою С.Г., зареєстрованого в реєстрі за №928 належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.24, т.1).

04.11.2020 року відбулось залиття квартири позивача. До позову додані фотокартки, на яких зафіксоване залиття квартири позивачки.

04.11.2020 ОСОБА_5 (донька позивача) звернулася із заявою до поліції відносно неправомірних дій відповідача, що призвели до пошкодження майна позивачки у її квартирі, яка була зареєстрована в Слов`янському ВП ГУНП України в Донецькій області до ЖЄО за №36434 від 04.11.2020 року.

Листом Слов`янському ВП ГУНП України в Донецькій області від 27.11.2020 року №13542/601/04-2020 повідомлено, зокрема, що після ознайомлення з даним матеріалом (за №36434 від 04.11.2020 року) працівники слідчого відділення не вбачили ознак кримінального правопорушення та направили даний матеріал для його розгляду згідно ЗУ Про звернення громадян (а.с. 38 т.1).

Згідно акту від 04 листопада 2020 року про факт та наслідки залиття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , складеного комісією у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , представників ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД»: інженер-економіст Антюхова О.І., спеціаліст по роботі з населенням ОСОБА_11 , майстер сантехстройділянки ОСОБА_12 та директора ОСОБА_13 , встановлено, що на день обстеження комісія становила, що під час залиття в квартирі АДРЕСА_4 постраждали: в кім. 1 площею 12 кв.м. частково стеля, підлога та стіни; в кім.2 площею 20.6 кв.м. стеля, підлога та стіни, а також залито телевізор Philips 5600 series Full HD LED TV with Smart TV and Pixel Plus HD 42/107 cm, частково одежна шафа, стіл, частково книжні полиці, диван; в коридорі площею 8,0 кв.м - частково стеля, стіни, підлога; в кухні площею 7,9 кв.м - частково стеля, стіни, підлога. Затоплення відбулося з вище розташованої квартири АДРЕСА_6 ( АДРЕСА_7 ) , яке було спричинено розривом труби опалення, яка розташована в горищному приміщенні будинку над квартирою АДРЕСА_3 ).В результатіобстеження горищногоприміщення виявлено:розрив трубиопалення ( над квартирою АДРЕСА_6 ). Згідно відомостей зазначених в даному акті директор ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД» - Батрак Л.Д. та представники компанії від підпису відмовилися (а.с.64-65 т.1).

Згідно акту від 04 листопада 2020 року про факт та наслідки залиття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , складеного комісією у складі: представників ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД»: інженер-економіст Антюхова О.І., спеціаліст по роботі з населенням ОСОБА_11 , майстер сантехстройділянки ОСОБА_12 та представник кв.3 ОСОБА_10 , встановлено, що залиття трапилося внаслідок розриву труби опалення, яка при підготовці в зиму в серпні 2020 року була опресована під тиском 6 Атм і згідно акту підписаного представником «Слов`янськтепломережа» система опалення була готова до експлуатації в зиму 2020-2021 року. Даний розрив виник при тиску 2,6 Атм при якому тепломережа подається на будинок. Комісією встановлено збитки станом на 04.11.2020 року на 15 год. 00 хв. : залито стелю і стіни в залі 38,22 кв.м. Залито частково стеля і стіни в кухні. Зі слів власників кватири вода потрапила на телевізор та часткова на меблі (а.с. 36 т.1).

Відповідно достатті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зістаттею 15 ЦК України кожнаособа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно дост. 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, в тому числі, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Пунктами 8, 9 частини другої статті 19ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до частин другої, четвертої, шостої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно укладеного ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД» та Слов`янською міською радою Договору № 2 від 05.07.2013 року "про передачу майна для надання послуг з утримання житлових будинків, спору та прибудинкових територій комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська" з Переліком житлових будинків і актом приймання-передачі майна від 10.07.2013 року, відповідач є організацією, яка обслуговує житловий фонд, нежитлові приміщення, будівлі, споруди і прибудинкові території Слов`янської міської ради, в тому числі житловий будинок АДРЕСА_2 , в якому мешкає позивачка та сталося залиття квартири (а.с. 100-106 т.1).

01 лютого 2019 року позивачем ОСОБА_1 та іншими мешканцями буд. АДРЕСА_2 з відповідачем був укладений договір б/н від 01.02.2019 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (а.с. 107-108 т.1).

Відповідно до Предмету договору п. 1, управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а співвласники зобов`язуються сплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Відповідно до Предмету договору п. 3, послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарських потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає:

- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання і тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Послуга з управління надається відповідно до вимог до якості згідно з додатком 4 до цього договору, що є його невід`ємною частиною.

Копію додатку сторонами суду надано не було.

Статтею 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов`язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Управитель зобов`язаний: забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; здійснювати огляд основних конструктивних елементів, огороджуючих конструкцій будинків і споруд, інженерних мереж, об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях (зовнішніх та внутрішньобудинкових систем, під`їзних шляхів і тротуарів), і складати відповідні акти; забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів (пункти 1, 7, 8 частини другої статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Саме на балансоутримувача будинку покладено обов`язок утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані; здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт; здійснювати технічний огляд жилих будинків, що включає проведення планових та позапланових оглядів з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період; здійснювати профілактичне обслуговування системи водопроводу, каналізації та гарячого водопостачання у житлових будинках кожні 3-6 місяців визначений Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Зобов`язання балансоутримувача здійснити належну герметизацію інженерних вводів також міститься в ч. 2 п. VIII Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10.12.2008 № 620/378 та в розпорядженні виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.05.2017 №626 (п. 19.5).

У відповідності з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій у літній період проводяться такі роботи, зокрема, п. г) щодо систем опалення і гарячого водопостачання - ревізія кранів та іншої запірної арматури розширювачів і повітрозбірників, відновлення зруйнованих або заміна недостатньої теплової ізоляції труб у сходових клітках, підвалах, на горищах і в нішах санітарних вузлів. За наявності непрогрівання радіаторів проводиться їх гідропневматичне промивання. По закінченні всіх ремонтних робіт весь комплекс пристроїв з теплопостачання підлягає експлуатаційній наладці під час пробного опалення (п. 2.8.8. Правил).

Під час підготовки житлового фонду до експлуатації в зимовий період виконуються такі роботи: - забезпечення належної гідроізоляції фундаментів, стін підвалу і цоколю та їх сполучення із суміжними конструкціями, сходових кліток, підвальних і горищних приміщень, машинних відділень ліфтів, справність та утеплення пожежних гідрантів (п. 2.8.2. Правил).

На горищах та технічних поверхах повинен забезпечуватися (п. 3.2.1. Правил): температурно-вологісний режим горищних приміщень, що перешкоджає випаданню конденсату на поверхні захисних конструкцій; -доступ до всіх елементів і чистота горищного приміщення.

Вхідні двері або люки (для горищних приміщень із запасними, напірними і розширювальними баками) виходу на покрівлю повинні бути утеплені, обладнані ущільнювальними прокладками, завжди замкнені (один комплект ключів зберігається в чергового диспетчера ОДС або кімнаті техніка - майстра виконавця послуг, а другий - у консьєржа чи двірника), про що робиться відповідний напис на люку чи дверях (п. 3.2.5. Правил).

Під час технічного обслуговування та ремонту будівельних конструкцій здійснюється огляд горищних приміщень перевіряються (п. 4.4.18.Правил): стан зовнішніх дверей та люків; стан слухових вікон і жалюзі; температурно-вологісний режим; наявність ходових дощок уздовж приміщення і між слуховими вікнами на покрівлі крутого даху; стан ізоляції трубопроводів.

Таким чином, відповідальність за обслуговування технічних поверхах несе обслуговуюча організація, тобто відповідач.

Відповідач заперечує свою вину щодо затоплення квартири позивачки.

Разом із тим, суд не погоджується із зазначеними твердження з огляду на наступне.

При вирішенні спору суд приймає до уваги Акт про факт та наслідки залиття житлового приміщення від 04.11.2020 року складений відповідачем (далі - Акт), оскільки він відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених наказом Державного Комітету України з питань Житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 р. Даний Акт не оспорюється позивачем, оскільки уточнена позовна заява складена на підставі висновку експерта №62/11 від 20.02.2023 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи проведеної на підставі Акту.

Зазначений Акт не спростовує наявності підстав для цивільно-правової відповідальності відповідача, оскільки факт залиття квартири позивачки встановлений на підставі сукупності поданих нею доказів, в тому числі акту про залиття квартири від 04.11.2020 року, копій документів за фактом звернення 04.11.2020 року до правоохоронних органів з приводу залиття квартири позивачки, висновку будівельно-технічного дослідження від 29.12.2020 № 7548, та іншими.

Крім того, відповідач не спростовує факту залиття квартири позивачки, яке відбулося 04 листопада 2020 року внаслідок розриву труби опалення на горищі.

З огляду на викладене, судом достовірно встановлено, що внаслідок розриву труби опалення на горищі, 04.11.2020 року відбулося залиття квартири ОСОБА_1 та відповідно позивачці, як власниці квартири було заподіяно шкоду.

Відповідно до Акту промивання системи теплопоспоживання б/н від 15.06.2020, складеного комісією у складі представника ОКП «Слов`янськтепломережа» та директора ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД», було проведено промивка системи теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно якого будинок було опресовано тиском 0,6 МПа (а.с. 109 т.1).

Згідно Акту виконаних робіт б/н від 15.06.2020, затвердженого директором ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД», за адресою: вул. Шевченко,19 було проведено промивка системи теплопостачання тиском 0,6 МПа та прочистка магістральних труб 18 м/п (а.с. 110 т.1).

18 серпня 2020 року представником ОКП «Слов`янськтепломережа» складено Акт готовності до опалювального сезону буд. АДРЕСА_2 .

Аналіз акту готовності до опалюваного періоду, складеного представником ОКП «Слов`янськтепломережа», в присутності директора ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД», дозволяє дійти висновку, що з боку виконавця послуг було дотримано вимог відповідно до вимог п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», зазначено, що систему промито до повного висвітлення, зроблені зауваження ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД», за якими потрібно виконати ревізію запірної арматури та ізолювати трубопроводи т/с. Згідно пункту Акта «отметка об устранении замечаний» зазначено: усунуті крім ізоляції (а.с. 111 т.1).

Згідно паспорту готовності до роботи в опалювальний період 2020/2021 буд. АДРЕСА_2 підготовлений до експлуатації в зимових умовах підготовлений. У п.2 Горище зазначено: матеріал горищного перекриття дерев`яний, товщина і стан теплоізоляції труб центрального опалення задовільний, утеплення з`єднань і приладів центрального опалення задовільний (а.с.112-113 т.1).

На підставі аналізу Акту готовності до опалюваного періоду та паспорту готовності до роботи в опалювальний період 2020/2021 буд. АДРЕСА_2 , суд зазначає, що представником ОКП «Слов`янськтепломережа» було зроблено ряд зауважень, а саме за якими потрібно було виконати ревізію запірної арматури та ізолювати трубопроводи т/с.

Разом із тим, представником відповідача не представлено суду жодних доказів того, що ним, як управителем, було вжито заходів щодо усунення усіх недоліків, які його було зобов`язано усунути до початку опалювального сезону.

Суду надані копії Актів виконаних робіт від 05 листопада 2020 року та від 12 листопада 2020, проведених вже після затоплення яке відбулося 04 листопада 2020 року.

Так, згідно Акту виконаних робіт від 05 листопада 2020, вбачається, що було проведено заміну труби системи опалення горищної разводки (а.с. 117 т.1).

Згідно Акту виконаних робіт від 12 листопада 2020, вбачається, що було проведено заміну запірної арматурини стик системи опалення (а.с. 119 т.1).

Відповідно до акту про підключення житлового будинку до системи централізованого опалення від 03 листопада 2020 року складеному представником ОКП «Слов`янськтепломережа» в присутності представника ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД», зазначено, що 03 листопада 2020 року у 11 год. 15 хв. було зроблено підключено житлового будинку до опалення, зокрема житловий будинок по АДРЕСА_2 (а.с.116 т.1).

Таким чином судом встановлено, що відповідачем по справі, як управителем багатоквартирного будинку, спільно з постачальником послуги з теплопостачання ОКП «ДТКЕ Слов`янськтепломережа» були проведені заходи по підготовці багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 до роботи в опалювальний сезон та підписано акт готовності багатоквартирного будинку до роботи в опалювальний сезон від 18.08.2019 року (а.с. 34 т.1).Погодивши такий акт, відповідач взяв на себе відповідальність за належний стан внутрішньо-будинкових систем опалення.

Аналіз акту про аварію та акту готовності до опалюваного періоду дозволяє дійти висновку про те, що невиконання обов`язку саме відповідача, як управителя будинку, по утриманню внутрішньобудикової мережі, призвело до заподіяння шкоди позивачці.

Такі дії відповідача знаходяться в прямому причинному зв`язку із заподіюваною позивачам шкодою.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить висновку про те, що відповідач нараховує і приймає сплату за утримання будинку АДРЕСА_2 , в тому числі й станом на дату залиття квартири позивачів, а отже є відповідальним балансоутримувачем цього будинку станом на день залиття квартири.

За відомостями самого відповідача, він визнає, що саме його співробітниками проводився огляд підтопленої квартири позивача, внаслідок чого був складений відповідний акт залиття.

Крім того, суд приймає до уваги, що відповідно до листа ОКП «Донецьктеплокомуненерго» № 304/26 від 28 березня 2023 року, протягом опалювального періоду 2019-2020р.р. виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 - було ОКП «ДТКЕ». Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 , приєднано в місцях розмежування тільки до зовнішніх інженерних мереж, що знаходяться на балансі та обслуговуванні ОКП «ДТКЕ», внаслідок чого послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води мешканцям цього багатоквартирного будинку могли бути надані лише одним виконавцем - ОКП «ДТКЕ», за відсутності при цьому альтернативи. Точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від Виконавця Споживачеві, у багатоквартирному будинку, у разі відсутності внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання багатоквартирного будинку на балансі Виконавця, місцем передачі теплової енергії для надання Споживачу послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води є зовнішня стіна будинку або перша засувка на вводі в будинок перед вузлом обліку теплової енергії. Повідомляємо, що а ні рішенням співвласників багатоквартирного будинку, а ні органом місцевого самоврядування, внутрішньобудинкові системи централізованого опалення та гарячого водопостачання вищезазначеного багатоквартирного будинку на баланс ОКП «ДТКЕ» не передавались. Крім того, вартість послуги з утримання багатоквартирного будинку включається до плати, яку мешканці будинку оплачують саме управителю. Отже, утримання (обслуговування) внутрішньобудинкових мереж будинку АДРЕСА_2 , належить до компетенції управителя ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД», який і має своєчасно вирішувати питання щодо недоліків функціонування внутрішньобудинкової системи теплопостачання. Виконавець послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, не має повноважень по втручанню в роботу внутрішньобудинкових систем та налагоджування їх функціонування (а.с. 24,т.2).

Відповідно до листа Слов`янської міської військової адміністрації № 01.01-11/1054 від 01 травня 2023 року, зазначено, що системи централізованого опалення та гарячого водопостачання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 не передавалися на баланс ОКП «Донецьктеплокомуненерго». Послугу з управління, у т.ч. технічне обслуговування внутрішньо будинкової системи централізованого опалення та гарячого водопостачання житлового будинку по АДРЕСА_2 , надає керуюча компанія ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД».

З аналізу зазначених листів вбачається, що саме на відповідача керуюча компанія ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД» покладено обов`язок з управління у т.ч. технічне обслуговування внутрішньо будинкової системи централізованого опалення та гарячого водопостачання житлового будинку по АДРЕСА_2 . Рішенням міської ради системи централізованого опалення та гарячого водопостачання багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 не передавалися на баланс ОКП «Донецьктеплокомуненерго».

На підставі наведеного з досліджених доказів, судом достовірно встановлено, що утримання труб центрального опалення в багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 належить до компетенції відповідача по справі, а тому, залиття належної позивачці квартири відбулось внаслідок неналежного утримання будинку його балансоутримувачем. Належних доказів протилежного суду надано не було.

Зазначений висновок узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 04 листопада 2022 року у справі № 640/2713/18 (провадження № 61-9391св21), 12 березня 2020 року у справі № 640/20533/16-ц (провадження № 61-27366св18) та від 28 травня 2020 року у справі № 640/419/17 (провадження № 61-32844св18).

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, про те, що вина управителя відсутня, оскільки 31 жовтня 2018 року зборами співвласників вказаного будинку було прийнято рішення про зменшення чинного тарифу з управління будинком шляхом виключення з тарифу такої складової, як витрати на поточний ремонт спільного майна будинку з огляду на наступне.

На підтвердження зазначених тверджень відповідачем надано суду довідку №142 від 13 квітня 2021 року, відповідно до якої зазначено, що 31 жовтня 2018 року зборами співвласників вказаного будинку було прийнято рішення про зменшення чинного тарифу з управління будинком шляхом виключення з тарифу такої складової, як витрати на поточний ремонт, зазначено назви послуг які надаються після прийнятого зборами співвласників про зменшення тарифу (а.с. 134-135 т.1) та наказ директора ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД» № 23 від 01 лютого 2019 року про зміну тарифу (а.с.137 т.1).

Проте, суду не було надано безпосередньо рішення зборів співвласників від 31 жовтня 2018 року. Тому на момент розгляду справи суд не зміг дослідити зазначене рішення зборів співвласників від 31 жовтня 2018 року, та пересвідчитись, що дійсно зборами співвласників було прийнято рішення про виключення з тарифу такої складової, як витрати на поточний ремонт, а не просто було зменшено розмір тарифу без уточнення та виключень з тарифу такої послуги як поточний ремонт.

Крім того, як вже зазначалося, оскільки відповідачем по справі, як управителем багатоквартирного будинку, спільно з постачальником послуги з теплопостачання ОКП «ДТКЕ Слов`янськтепломережа» були проведені заходи по підготовці багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 до роботи в опалювальний сезон та підписано акт готовності багатоквартирного будинку до роботи в опалювальний сезон. Погодивши такий акт, відповідач взяв на себе відповідальність за належний стан внутрішньо-будинкових систем опалення.

Також варто зазначити, як зазначається самим відповідачем після складання акту готовності багатоквартирного будинку до роботи в опалювальний сезон ним було проведено усунення недоліків зазначених ОКП «ДТКЕ Слов`янськтепломережа». Тобто оскільки відповідачем проводилися зазначені роботи, то фактично ним і визнається, що проведення зазначених робіт відноситься до його компетенції. Окрім того, після залиття квартири відповідачем також було проведено усунення наслідків аварії.

З огляду на викладене суд не приймає до уваги твердження відповідача, що про те, що вина управителя відсутня, оскільки з досліджених доказів судом встановлено протилежне, а саме, що саме до компетенції ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД» належить утримання труб центрального опалення в багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 .

Згідно положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ст. 1192 ЦК України з врахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

У правовідносинах щодо відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди, відповідно до якої не позивач доводить наявність вини відповідача у заподіянні йому шкоди, а відповідач доводить відсутність своєї вини.

Тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам заподіювач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

За зверненням позивачки, проведено будівельно-технічне дослідження від 29.12.2020 № 7548, за висновками якого причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , згідно Акт результатів огляду квартири АДРЕСА_3 на залиття від 04.11.2020, Акт результатів огляду квартир АДРЕСА_1 на предмет залиття від 04.11.2020, Акт про факт і наслідки житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , від 04 листопада 2020 стало розрив труби опалення в горищному приміщенні, розташованому над квартирою АДРЕСА_3 . Вартість ремонтно-відновних робіт з урахуванням вартості матеріалів кв. АДРЕСА_4 складає 76559,54 грн (а.с. 39-54 т.1).

Відповідач заперечував проти висновку проведеного будівельно-технічного дослідження на замовлення позивачки, вважає його необгрунтованим та безпідставним.

В результаті чого представником відповідача було заявлено клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Судом було задоволено зазначене клопотання.

Із матеріалів справи вбачається, що у цій справі за клопотанням представника відповідача ухвалою суду від 13.09.2021 року вже було призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинялось до закінчення проведення експертизи та повернення справи до суду. Ухвала суду не була виконана.

23 грудня 2021 року за Вих.№30/09 від 08.12.2021 на адресу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області судовим експертом Контимировою В.В. було повернуто матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Керуюча компанія «Ліра ЛТД» про відшкодування шкоди без виконання ухвали суду про призначення експертизи. В листі судовий експерт зазначив, що в результаті натурного огляду встановлено, що об`єкт дослідження відремонтовано, будь які сліди пошкоджень на оздоблюваних покриття відсутні. Провести експертизу за даними натурного огляду у теперішній час неможливо. Але у даному випадку експертизу можливо провести за наявними в матеріалах справи.

Враховуючи що представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання про проведення експертизи саме за наявними матеріалами справи, у зв`язку із наведеним, суд дійшов до висновку про наявність підстав для повторного призначення судової будівельно-технічної експертизи з метою повного та всебічного розгляду справи.

Згідно висновку експерта №62/11 від 20.02.2023 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи проведеного на замовлення відповідача встановлено, технічною причиною пошкоджень житлової квартири за адресою: АДРЕСА_5 є розрив труби опалення в горищному приміщенні над вище розташованою квартирою АДРЕСА_6 . Вартість ремонтно-відновних робіт з урахуванням вартості матеріалів кв. АДРЕСА_4 складає 92999,65 грн (а.с. 4-12, т.2).

Заперечень проти зазначеного висновку експерта №62/11 від 20.02.2023 з боку відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи висновки експертів на предмет належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємного зв`язку з іншими доказами у справі, суд, керуючись принципом, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, вважає, що при прийнятті рішення в частині визначення вартості відновлювального ремонту слід враховувати висновок судового експерта №62/11 від 20.02.2023 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи за клопотанням відповідача, оскільки в такому чітко надано відповіді на усі питання експертизи, що стосуються суті справи, які свою детальну розшифровку отримали в дослідницькій частині висновку. Також суд враховує, що оскільки представником позивачки подано уточнену позовну заяву на підставі висновку експерта №62/11 від 20.02.2023, тому вони погоджуються із зазначеним висновком. Крім того, дослідження проведено у строк максимально наближений до дати постановлення рішення судом, а тому висновок щодо вартості відновлювального ремонту квартири позивача ґрунтується на актуальних цінах щодо вартості та обсягу таких робіт.

З огляду на те, що судом встановлено вину відповідача у залитті квартири позивача, то з неї слід стягнути заподіяну залиттям шкоду (вартість відновлювального ремонту) в розмірі встановленому висновком експерта №62/11 від 20.02.2023 у розмірі 92999,65 грн

В відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог щодо стягнення коштів по оренді осушувача, оскільки матеріалами справи не доказано застосування осушувача повітря саме в квартирі позивача, так як прикладений договір буцімто його оренди з додатки до нього у вигляді актів приймання - передавання не підписані ФОП ОСОБА_2 , відсутні відомості про те, яким саме чином пристрій був отриманий позивачем, та на підставі чого ним використовувався.

Так, судом встановлено, що 13 листопада 2020 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_14 укладено договір оренди обладнання № А00099303, згідно п.1.1 договору Орендодавець передає, орендар приймає в тимчасове платне користування будівельне та інше обладнання, а орендар зобов`язується виплачувати орендодавцю орендну плату і після закінчення терміну оренди, повернути йому зазначене обладнання. П.1.2 найменування обладнання, що передається в оренду , його комплектація в відповідних додатках.

Крім того, 13 листопада 2020 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_14 підписано Акт передачі обладнання у тимчасове користування. Відповідно до якого орендарю було передано в тимчасове користування осушувач повітря TROTEC TTK 170 ECO на період з 13.11.2020 року по 20.11.2020 року. Вартість оренди обладнання на добу 250,00 грн. Усього до сплати 3750,00 грн.

Суд погоджується із твердженнями представника відповідача, що позивачкою не доведено використання орендованого осушувача повітря у ФОП ОСОБА_2 саме у її квартирі, відсутні відомості про понесення витрат саме позивачкою, тому зазначені вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до рахунку Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №189 від 10 листопада 2020 року, вартість експертного дослідження №7548 за заявою ОСОБА_1 складає 4 707, 07 грн

Згідно квитанції №0.0.1899806799.1, 10 листопада 2020 року позивачем було сплачено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України грошові кошти в розмірі 4 707,07 грн

Таким чином з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню понесені витрати на здійснення експертного дослідження в розмірі 4 707,07 грн

Оцінивши висновку експерта №62/11 від 20.02.2023 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, та інші матеріали справи суд приходить висновку, про стягнення з відповідача на користь позивачки матеріальної шкоди в розмірі 92 999,65 грн, а також витрати на встановлення розміру завданої шкоди - складання експертного висновку, в розмірі 4707,07 грн, які стосуються позовних вимог майнового характеру, а тому, підлягають стягненню у повному обсязі, який підтверджений документально.

Вирішуючи позов в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить з таких встановлених в судовому засіданні обставин, відповідних ним доказів та норм чинного законодавства.

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21):

«Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, другастатті 23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина першастатті 1167 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другоїстатті 1167 ЦК України).

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б)відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Абзац другий частини третьоїстатті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21)».

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ч. 1ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17, зокрема, дійшов висновку, щоадекватневідшкодування шкоди, зокрема й моральної, є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає устражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Проте,не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

Відсутність наслідківу вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживаньне свідчить про те, що позивач не зазнав стражданьта приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

Крім того, що стосується її розміру, то відповідно до ч. 3ст. 23 ЦК Україниморальна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимогирозумності і справедливості.

В даному конкретному випадку суд вважає, що позивачкою доведено, що пережиті нею негативні емоції досягли певного рівня «страждань».

Суд вирішуючи позовну вимогу про відшкодування позивачці моральної шкоди враховує те, що в ході судового розгляду справи знайшов своє підтвердження факт пошкодження належної позивачці квартири, що є наслідком її залиття. Так, позивачка тривалий час була позбавлена можливості вести звичайний спосіб життя, ОСОБА_1 , довелось прикласти додаткових зусиль, чим викликані зміни в її повсякденному житті, а також ураховуючи стрес, викликаний залиттям квартири, а також з огляду на безвідповідальне ставлення відповідача до свого обов`язку відшкодувати шкоду, у зв`язку з чим позивачці довелось звернутися до суду і витратити час на захист своїх прав.

Тому, відповідно до статті 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка була визнана винною в спричиненні шкоди, тобто відповідачем.

Суд вважає, що розмір моральної шкоди, заявлений позивачкою до відшкодування у 80 000,00 грн, є необґрунтовано завищеним, а тому з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з чим відповідна позовна вимога підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на підставі статті 141 ЦПК України, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 2 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Так, відповідно до документів, наданих суду позивачем та її представником, судові витрати полягають у сплаті судового збору, витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до представленої суду квитанції, витрати за проведення будівельно-технічного дослідження становлять 4707 грн 07 коп., які сплачені позивачкою ОСОБА_1 (а.с.19, з.б).

При зверненні до суду позивачкою ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 908 грн 00 коп. + 165 грн 00 коп. (доплачено за уточнення позовних вимог) - майнові вимоги за матеріальну шкоду та 980 грн 00 коп. (майнові вимоги за моральну шкоду), тобто усього сплачено 2053 грн 00 коп.

Так, відповідно до заявлених вимог, позивачки просили суд стягнути 103706 грн 72 коп. матеріальної шкоди (з яких 92999,65 грн матеріальна шкода за висновком експерта + 6000, 00 грн оренда осушувача + 4 707,07 грн витрати по проведенню експертизи). Враховуючи, що вимоги в цій частині задоволено частково (97706, 72 грн - 94,21 % від загальної суми). Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору за майнові вимоги у розмірі 1010,87 грн.

Щодо стягнення судового збору за моральну шкоду.

Так, позивачем заявлено моральну шкоду у розмірі 80000,00 грн. Вимоги в цій частині задоволено частково (5000,00 грн 6,25 % від загальної суми). Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору за майнові вимоги за моральну шкоду у розмірі 61,25 грн.

Усього: 1010,87+61,25 = 1072,12 грн.

Суд враховує висновки зазначені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 523/12032/18 (провадження № 61-6898св22): «банківська комісія - це грошові суми, що списуються з рахунків клієнтів як плата за обслуговування рахунку або за надання спеціальних послуг. Банківська комісія береться також за оплату чеків, розміщення депозитів, виконання постійних доручень, пряме дебатування. З огляду на вказане колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що стягненню на користь позивачки підлягають виключно судові витрати без врахування комісії, оскільки банк було обрано нею самостійно, та банківська комісія за своєю суттю не є частиною судового збору чи судовими витратами, який встановлюється державою відповідним нормативно-правовим актом та є обов`язковим до сплати. Комісію за обслуговування було стягнуто обраним позивачем банком за надання йому банківської послуги».

Таким чином з відповідача підлягають стягненню судові витрати розраховані судом без врахування комісії банка.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостоюстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно із частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вимога частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українищодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (пункт 53 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

За змістом частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українисторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2021 року у справі № 465/3424/10-ц (провадження № 61-3038св21).

Встановлено, що у позовній заяві представник ОСОБА_1 адвокат Чередниченко Ю.В. заявляв про необхідність розподілу витрат на професійну правничу допомогу та вказував, що у зв`язку з розглядом позовної заяви позивач поніс та очікує понести витрати на загальну суму 12 773,07 грн (а.с.82).

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано витяг з договору на представництво інтересів у суді першої інстанції по цивільній справі від 29.01.2021, ордер серії АА № 066335 від 16.03.2021, квитанцію №17 від 01 березня 2021 року про сплату ОСОБА_1 гонорару за ведення цивільної справи у суді в сумі 5000,00 грн, квитанцію № 12 від 29.01.2021 про сплату ОСОБА_1 гонорару за складання позовної заяви в сумі 1250,00 грн та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Заяву про зменшення цих витрат відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Ліра ЛТД» не подавав, хоча положеннями п. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності відповідних витрат покладено саме на відповідача. Згідно із наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції в розмірі 6250,00 грн та їх співмірність складності справи та виконаним адвокатом обсягу роботам, часу, виплаченого гонорару.

На підставі викладеного та керуючись 1-13, 17, 18, 76-82, 89, 133, 137, 141, 242, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Ліра ЛТД» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв`язку із залиттям квартири задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Ліра ЛТД», ЄДРПОУ:19378572 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок залиття квартири в розмірі 92 999,65 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Ліра ЛТД» ЄДРПОУ:19378572 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн

У задоволенні іншої частини позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Ліра ЛТД» ЄДРПОУ:19378572 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 1 072,12 грн та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме: 4 707,07 грн за проведення експертизи по оцінці вартості матеріальних збитків; 6250,00 грн на професійну правничу допомогу.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 16.05.2023 року.

Суддя: Наталія ДЮМІНА