Ухвала

від 17.05.2023 по справі 389/1532/23

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.05.2023

ЄУН 389/1532/23

Провадження 2-з/389/11/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року місто Знам`янка

Кіровоградської області

Суддя Знам`янськогоміськрайонного судуКіровоградської областіУкраїнський ВіталійВалентинович розглянувшизаяву Першого заступника керівникаЗнам`янської окружноїпрокуратури,в інтересахдержави вособі органу,уповноваженого державоюу спірнихвідносинах Головногоуправління Держгеокадаструв Кіровоградськійобласті, про забезпечення позову за його позовом до ОСОБА_1 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАК 3», про конфіскацію земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

До Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області 16 травня 2023 року надійшла заява Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних відносинах Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на земельної ділянки з кадастровим номером 3522287400:02:000:6031 площею 1,0002 га, яка знаходиться на території Трепівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. Просить заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки.

Заява обґрунтована тим, що підставами звернення до суду стали порушення ст. 13,14,41 Конституції України, ст. 80, 81,145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки. Так, прокуратурою встановлено, що ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.06.2021, набув право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 3522287400:02:000:6031 площею 1,0002 га, розташовану на території Трепівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Успадковану частину земельної ділянки ОСОБА_1 передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАК 3», про що 17.06.2021 укладено договір оренди землі строком на сім років.

Відповідно до ч.4ст.81Земельного кодексуУкраїни землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Ця норма є імперативною та не передбачає винятків.

На даний час відповідач протиправно користується спірною земельною ділянкою на території України на власний розсуд, що дає об`єктивні підстави вважати можливим подальше її незаконне надання в оренду, об`єднання або ж роз`єднання, надання в суборенду, що в подальшому призведе до неможливості її повернення у державну власність за рішенням суду, ускладнить та навіть унеможливить ефективний захист інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.153ЦПК України заява розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача.

Згідно зі ст.150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно наявний спір з приводу незаконного користування відповідачем земельною ділянкою як громадянином російської федерації, у зв`язку з чим прокурором подано до суду позов про конфіскацію спірної земельної ділянки.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.05.2023 вбачається, що частина земельної ділянки належить на праві власності ОСОБА_1 , який є громадяниним російської федерації.

За вказаного існує достатньо обґрунтоване припущення, що власник спірного майна, може розпорядитися ним, зокрема відчужити його іншим особам, що у подальшому може утруднити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, виходячи з предмету спірних правовідносин, обраний вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку суд вважає обґрунтованим, так як накладення арешту на майно має на меті обмеження особи у праві розпоряджатися таким майном і його застосування не призведе до невиправданого обмеження майнових прав власника, оскільки арештоване майно фактично зберігається у володінні та користуванні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ним.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 та у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №643/15394/19.

Водночас накладення арешту на нерухоме майно забезпечить реальний захист прав позивача у випадку прийняття рішення на його користь.

Таким чином подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частину земельної ділянки, підлягає задоволенню.

При цьому, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки є недоцільним, оскільки накладення арешту на цю земельну ділянку передбачає також і заборону вчиняти будь-які дії щодо розпорядження/відчуження вказаного нерухомого майна.

Такий висновок узгоджується з висновком викладеним в ухвалі Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10 серпня 2022 року справа №372/962/21.

Отже, вимога заяви про забезпечення позову шляхом заборони органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірних земельних ділянок, задоволенню не підлягає.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Міри по застосуванню зустрічного забезпечення позову судом не приймалися.

На підставі викладеного та керуючись ст.149-153, 157, 258- 260, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних відносинах Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області про забезпеченняпозовузадовольнити частково.

Накласти арешт на частину земельної ділянки площею 1,0002 га, яка розташована на території Трепівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області з кадастровим номером 3522287400:02:000:6031, та належить на праві власності ОСОБА_1 .

В іншій частині вимог заяви відмовити.

При поданні заяви про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову, розподіл судових витрат вирішується за результатами розгляду справи та зазначається в резолютивній частині рішення.

Стягувач Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області місце розташування вул. Академіка Корольова, 26 м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 39767636.

Боржник ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційногосудупротягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.В.Український