Рішення

від 16.05.2023 по справі 396/1259/21

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/1259/21

Провадження № 2/396/18/23

РІШЕННЯ

Іменем України

16.05.2023 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді РусіноїАллиАнатоліївни,

за участю секретаря судового засідання Андріяш І.С.

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/1259/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Малогон Вікторія Олександрівна про визнання недійсною довіреність, скасування державної реєстрації договору міни (обміну) земельних ділянок, зобов`язання повернути земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом про визнання недійсною довіреності, скасування державної реєстрації договору міни (обміну) земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку, в якому вказав, що в грудні 2020 року дізнався про реєстрацію договоруміни (обміну)земельних діляноквід 12.03.2016року тапро довіреністьна особу ОСОБА_3 від 11.03.2016року,посвідченої приватнимнотаріусом Кіровоградськогоміського нотаріальногоокругу МалогонВ.Ю.,коли звернувсядо приватногонотаріуса МалогонВ.О.з заявоюпро наданнякопії договору. Вказує, що не підписував жодних документів щодо відчуження чи обміну земельної ділянки, зокрема і договір міни, довіреності нікому не видавав, у приватного нотаріуса Малогон В.О. ніколи не був, свій паспорт для вчинення нотаріальних дій не передавав, довіреність складена і підписана без його відома та згоди, підпис у вказаному документі підроблений. Ним було подано заяву до поліції про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , 05.01.2021 року розпочато кримінальне провадження №12021125230000007 заст.358 ч.1 КК України. Відповідно до постанови слідчого в рамках кримінального провадження було призначено почеркознавчу експертизу довіреності від 11.03.2016 року, висновком експерта №15 від 24.05.2021 р. встановлено, що підпис та рукописний запис від імені позивача у довіреності від 11.03.2016 року серії НАІ № 124301, зареєстрованої за №253, виконаний не позивачем, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 .

На підставі положень 203,207,215,ЦК Українипросив визнати недійсною довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон В.О., зареєстровану в реєстрі за №253, видану від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 , скасувати державну реєстрацію договору міни (обміну) земельних ділянок та повернути земельну ділянку.

Ухвалою суддівід 21.09.2021року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в загальному позовному провадженні в підготовчому судовому засіданні.

09.12.2021 року через канцелярію суду від третьої особи приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Малогон В.О. надійшли пояснення, відповідно до яких остання просила відмовити в позовних вимогах позивача в повному обсязі. В обгрунтування своїх пояснень зазначила, що позивач через засоби поштового зв`язку звернувся до неї з заявою 12.11.2020 року про видачу йому дублікату договору міни, тому, вважає, що позивач був обізнаний про договір міни, мав свій екземпляр, але втратив його. Проте, заперечуючи даний факт звернення, намагається ввести суд в оману. Щодо видачі довіреності та договору міни пояснює, що документи які посвідчують особу та право власності на землю позивач надав їй особисто, документи були перевірені нею та з оригіналів зроблено копії. У випадку подачі даних документів представником даний факт мав відобразитися в цих документах. Також зазначила, що позивач особисто провів оплату та надав їй квитанцію про сплату за користування державними реєстрами необхідними для вчинення нотаріальних дій щодо посвідчення договору міни. За проханням позивача нею було оформлено довіреність, оскільки ОСОБА_1 проживав за межами м. Кропивницький. Таким чином на підставі довіреності, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 підписати договір міни та оригіналів документів щодо земельної ділянки нею було оформлено договір міни на земельну ділянку кадастровий номер 3524085600:02:002:0011 площею 5.9903 га, в результаті якого земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_2 . Тому вважає, що була наявна домовленість між позивачем та відповідачами, та воля позивача на укладання договору міни, та видачі довіреності, тому позовні вимоги позивача є неогрунтованими. Щодо висновку експертизи, яку долучено в якості доказу до позовної заяви заперечила, оскільки вважає, що були допущенні суттєві порушення при проведенні експертного дослідження. Крім того зазначила, що позивачу встановлена інвалідність, в результаті якої не могло не вплинути на результати експертизи, а даний факт не був відомий експерту. Разом з тим просила застосувати строки позовної давності, оскільки дата державної реєстрації права власності на земельну ділянку в державному реєстрі прав 12.03.2016 року, тому про можливе порушення свого права позивач мав змогу дізнатися саме в 2016 році.

Ухвалою суду від 22.12.2022 року закрито підготовче провадження в справі і справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, не з`явився, 27.04.2023 року подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.245), причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Біденко О.С. в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.246), з заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується підписомв поштовому повідомлені10.05.2023р.та шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ч. 11ст. 128 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Третя особа приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Малогон В.О. та її представник адвокат Любович О.Ю. в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.244, 249), клопотань про відкладення судових засідань не подавали, з іншими заявами не звертались. 09.12.2021 року третьою особою подано пояснення щодо позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі сторін, на підставі наявних доказів у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено,що згідно державного акту на право приватної власності на землю Серія ІV- КР № 041494, виданого 20.02.2001 року на підставі рішення сесії Рівнянської сільської ради народних депутатів Новоукраїнського районну Кіровоградської області від 15.12.2000 року, зареєстрований за № 42 позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5.99 га, яка знаходиться на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та призначена для ведення товарного сільського господарського виробництва (а.с.11).

11.03.2016 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон В.О. було посвідчено Довіреність, у відповідності до якої довіритель ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 бути його представником, зокрема, з питань користування (володіння) та управління земельною ділянкою, кадастровий номер: 3524085600:02:002:0011, що знаходиться на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області; укладання цивільно-правових договорів; юридичного закріплення його права власності на будь-яку належну йому земельні ділянку та представляти його інтереси в судах (а.с.17).

На підставі вищевказаної довіреності, між ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 12.03.2016 року укладено договір міни (обміну) земельних ділянок, за умовами якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 міняють (обмінюють) передають у власність один одному належне їм на праві особистої приватної власності нерухоме майно. Позивач ОСОБА_4 передав земельну ділянку, розташовану на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, площею 5,9903 га, кадастровий номер 3524085600:02:002:0011, яка належить йому на праві особистої приватної власності, а ОСОБА_2 передає земельну ділянку Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, площею 0,01 га, кадастровий номер 3524085600:02:003:0997, яка належить йому на праві приватної власності (а.с. 14-16).

Разом з тим, 12.03.2016 року, приватним нотаріусом Малогон В.О. Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області на підставі договору міни від 12.03.2016 року, проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку розташовану на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, площею 5,9903 га, з кадастровим номером 3524085600:02:002:0011, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна про реєстрацію права власності від 12.03.2016 року, номер запису про право власності: 13699426 (а.с. 19).

У своєму позові позивач зазначив про те, що він ніколи і нікому довіреність на відчуження чи обмін зазначеної земельної ділянки не видавав, у приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області Малогон В.О. не був, наміру відчужувати чи обмінювати вказану земельну ділянку не мав, свій паспорт для вчинення нотаріальних дій не передавав, волевиявлення на укладення договру міни не мав.

Частиною 1ст. 15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Для захисту права суду необхідно встановити факт його порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Згідно зіст. 16 ЦК Українивизнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.

Поняття правочину внормовано статтею 202 ЦК України, відповідно до якої правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори), як випливає із змісту частини 2 статті 202 ЦК України.

Односторонній правочин, яким є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами, може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила (ч. 3 ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах, або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційною представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Представництво здійснюється, зокрема, за довіреністю, яка за формою повинна відповідати формі, у якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ст. 245 ЦК України).

Як випливає із змісту ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Видача довіреності однією особою - іншій - на вчинення певних дій від імені особи, що видає довіреність, є одностороннім правочином.

До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину, як випливає із змісту частини 5 статі 202 ЦК України.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.

Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону врегульовані параграфом 2 Глави 16 Розділу ІV ЦК України і зводяться до визнання правочину недійсним за позовом однієї із сторін правочину або іншої заінтересованої особи, підставою для чого є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК.

Як випливає із змісту частини 3 статті 203 ЦК, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його волі.

Частиною 3ст. 244 ЦК Українипередбачено, що довіреність це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність є одностороннім правочином, оскільки для виникнення, припинення або зміни цивільних прав і обов`язків достатньо волевиявлення однієї сторони. Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, представницьких правовідносин, та в силуст. 1003 ЦК Українипідтверджує укладення договору доручення.

Вольова спрямованістьправочину характеризуєвнутрішнє суб`єктивнебажання особи,що реалізуєтьсячерез відповіднуоб`єктивновиражену формувиявлення (складаннязаповіту,прийняття спадщини,складання довіреності,підписання договорутощо).У правочинізовнішнє волевиявленнямає бутиадекватним внутрішнійволі особи.Воля особимає бутиспрямована надосягнення відповідногоюридичного наслідку.Тому неможуть розглядатисяяк правочиниті фактичнідії (вчинки)особи,які непризводять безпосередньо до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов`язків.

За доводами сторони позивача позивач не видавав спірної довіреності на ім`я ОСОБА_3 та після ознайомлення з її змістом встановив, що він її не підписував, а наявний від його імені підпис та почерк на довіреності є підробленим.

На підтвердження вказаних обставин до позовної заяви були додані документи, з який вбачається, що 05.01.2021 року Новоукраїнським ВП ГУ НП в Кіровоградській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021125230000007 внесено кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 358 КК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄДРДР за № 12021125230000007 від 05.01.2021 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст.358 КК України передано до суду (а.с.224-233).

Ухвалою Ленінського районного суду від 09.09.2022 року призначено підготовче судове засідання у вищевказаному кримінальному провадженні (а.с.223).

В рамках кримінального провадження було проведено почеркознавчу експертизу, для виконання якої надано оригінал спірної довіреності, вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки особистого підпису та почерку ОСОБА_1 .

Так, відповідно до висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ від 24.05.2021 року № 15 «підпис у графі «ПІДПИС» у довіреності від 11.03.2016 серія НАІ 124301, зареєстрованої в реєстрі за № 253 виданої приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон В.О., виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Рукописний запис « ОСОБА_1 » у графі «ПІДПИС» довіреності від 11.03.2016 серія НАІ 124301, зареєстрованої в реєстрі за № 253 виданої приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон В.О., виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.20-22).

Крім того, відповідно до висновку експерта Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 15.07.2022 року № СЕ-19/112-224608-ПЧ за результатами дослідження журналу реєстру довіреностей приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Малогон В.О. встановлено, що «підпис розміщений над рукописними записами « ОСОБА_1 », розташований у колонці «№253» Журналу реєстру довіреностей приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон В.О. виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 .. Рукописні записи « ОСОБА_1 » розташовані у колонці «№253» Журналу реєстру довіреностей приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон В.О. виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.162-175).

У постановах Верховного Суду від 10.07.2019 року (справа № 686/23256/16-ц) та від 25.03.2021 року (справа № 752/21411/17) зроблено висновок про те, що, отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його.

Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень, вказане зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 461/3675/17. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи.

Можливість використання в якості доказів (одного з доказів) при розгляді іншої справи, виконаних у кримінальному провадженні висновків експертиз, підтверджено також Верховним Судом при розгляді справ № 678/364/15-ц (постанова від 17.10.2019 року), № 461/3675/17 (постанова від 05.02.2020 року) та № 9901/740/18 (постанова від 10.03.2020 року).

Отже, висновок експерта, підготовлений у рамках кримінального провадження особою, який є атестованим судовим експертом, відповідає положенням цивільного процесуального закону, якщо експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, навіть незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений, використовувати можна.

У даному випадку висновок судового експерта має доказове значення згідно з положеннямиЦПК України, містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи, містить інформацію щодо предмета доказування у даній справі, складений експертом, якого попереджено про кримінальну відповідальність за ст. ст.384,385 КК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що висновок експерта від 24.05.2021 року № 15 є належним доказом та вважає за можливе покласти в основу судового рішення зроблені в ньому судовим експертом висновки.

Стороною відповідачів вказані обставини та висновок експерта спростовані не були.

В ході розгляду справи від відповідачів клопотань про призначення експертизи з викладенням підстав незгоди з вказаним висновком заявлено не було, так само як і будь-яких інших клопотань з процесуальних питань з метою встановлення обставин, необхідних для обґрунтування відповідачами своєї позиції.

Враховуючи викладене, вбачається, що, довіреність від 11.03.2016 року, видана від імені ОСОБА_1 , якою він уповноважив ОСОБА_3 , зокрема, укладати цивільно-правові договори (договори міни, договори оренди, здачі в найм (оренду)) посвідчена приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон В.О., зареєстрована в реєстрі за № 253, є такою, що не відповідає волевиявленню позивача, адже підписувалась не ним, а тому є недійсною.

Таким чином позовна вимога про визнання недійсною довіреність від 11.03.2016 року серія №124301 підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації договору міни (обміну) земельних ділянок та повернення земельної ділянки кадастровий номер 3224085600:02:002:0011 позивачу суд зазначає наступне.

За змістом статті 11ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627ЦК України і відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Позивач звернувся з вимогою про скасування державної реєстрації договору міни укладеного 12.03.2016 року та повернути йому земельну ділянку, посилаючись на те, що під час укладення договору міни не було його волевиявлення, він не уповноважував ОСОБА_3 від його імені укладати договір міни, а підпис в довіреності, яку він видав на ОСОБА_3 підроблений.

Встановивши недійсність першого правочину, а саме довіреності від 11.03.2016 року, яка у подальшому стала наслідком переходу ОСОБА_2 належного позивачу майна, суд не зобов`язаний встановлювати законність усіх інших правочинів, зокрема договору міни.

Відповідно до частини 3статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Наявність довіреності,яка визнанасудом недійсною,потягла засобою можливістьобміну земельнимиділянки на підставідоговору мінивід 12.03.2016року,який вподальшому зареєстрованийу Державномуреєстрі 15.03.2016року, порушує права та законні інтереси позивача на користування та розпорядження власністю - земельною ділянкою.

Враховуючи підстави позову, позивач у цій справі наполягає на поверненні йому земельної ділянки, вважаючи, що вона знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав, тому з огляду на встановлені факти та наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в обраний ним спосіб, а саме: шляхом скасування державної реєстрації договору міни за номером 28744872 від 15 березня 2016 року, шляхом повернення позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 3524085600:02:002:0011, площею 5.9903, яка розташована на території Рівнянської сільської ради Кіровоградської області.

Таким чином заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимогст.141 ЦПК Україниз відповідачів на користь позивача підлягають стягненню відшкодування документально підтверджених судових витрат понесених позивачем у сумі 2724 грн 00 коп, порівну з відповідачів 2724 : 2 = 1362 грн 00 коп.

На підставі ст.ст.16,203,207,215,330,388,626 ЦК України, керуючись ст.ст.10,12,13,77-81,141,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Малогон Вікторія Олександрівна про визнання недійсною довіреність, скасування державної реєстрації договору міни (обміну) земельних ділянок, зобов`язання повернути земельну ділянку- задовольнити.

Визнати недійсною довіреність від 11.03.2016 року, видану від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 , посвідчену приватним нотаріусом Малогон Вікторією Олександрівною Кіровоградського міського серія НАІ №124301, зареєстровану в реєстрі за № 253.

Скасувати державну реєстрацію договору міни земельних ділянок, кадастровий номер земельної ділянки 35240805600:02:002:0011, площею 5.9903 га та кадастровий номер 0524085600:02:003:0997, площею 0.01 га, укладеного 12.03.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , призначених для ведення товарного виробництва та розташованих на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, зареєстрованого приватним нотаріусом Малогон Вікторією Олександрівною Кропивницький міський нотаріальний округ Кіровоградської області, індексний номер 28744872 від 15.03.2016 року.

Повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5.9903 га, кадастровий номер 3524085600:02:002:0011, розташовану на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн 00 коп з кожного по 1362 грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Суддя: А. А. Русіна