Ухвала

від 18.12.2023 по справі 396/1259/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

18 грудня 2023 року м. Кропивницький

справа № 396/1259/21

провадження № 22-ц/4809/967/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Мурашка С. І.,

за участю секретаря судового засідання Савченко Н. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Кропивницького нотаріального округу Малогон Вікторія Олександрівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області (суддя Русіна А. А.) від 16.05.2023,

ВСТАНОВИВ:

16.09.2021 ОСОБА_1 пред`явив позов до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в якому поставив вимоги:

1)визнати недійсною довіреність від 11.03.2016 року, видану від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 , посвідчену приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон Вікторією Олександрівною, серія НАІ №124301, зареєстровану в реєстрі за № 253;

2)скасувати державну реєстрацію договору міни земельних ділянок, кадастровий номер земельної ділянки 35240805600:02:002:0011, площею 5,9903 га та кадастровий номер 0524085600:02:003:0997, площею 0,01 га, укладеного 12.03.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , призначених для ведення товарного виробництва та розташованих на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, зареєстрованого приватним нотаріусом Малогон Вікторією Олександрівною Кропивницький міський нотаріальний округ Кіровоградської області, індексний № 28744872 від 15.03.2016 року;

3)повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5.9903 га, кадастровий номер 3524085600:02:002:0011, розташовану на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Вимоги позивач обґрунтував тим, що в грудні 2020 року він дізнався про видачу від його імені посвідченої 11.03.2016 нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон В. Ю. довіреності ОСОБА_3 , а також про укладення 12.03.2016 від його імені представником ОСОБА_3 з ОСОБА_2 договору міни (обміну) земельних ділянок. За цим договором відбувся обмін належної йому, ОСОБА_1 , земельної ділянки з кадастровим номером 35240805600:02:002:0011 площею 5,9903 га на земельну ділянку ОСОБА_2 з кадастровим номером 0524085600:02:003:0997 площею 0,01 га.

Позивач стверджує, що він не підписував жодних документів щодо відчуження, зокрема обміну, своєї земельної ділянки. У приватного нотаріуса Малогон В.О. ніколи не був. Тож довіреність складена і підписана без його відома та згоди, а підпис у вказаному документі підроблений. З огляду на такі обставини, він вважає, що його право власності на земельну ділянку порушено.

05.01.2021 розпочато кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12021125230000007 заст.358ч.1КК України у якому розслідуються вказані ним обставинами.

Висновком поведеної у кримінальному провадженні почеркознавчої експертизи від 24.05.2021 № 15 встановлено, що підпис та рукописний запис від імені ОСОБА_1 у довіреності від 11.03.2016 року серії НАІ № 124301, зареєстрованій за № 253, виконаний не ним, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 .

Тому позивач вважає, що договір міни від його імені уклала не уповноважена на вчинення такого правочину особа, а тому договір є неукладеним. ОСОБА_4 не мав повноважень розпоряджатися його майном, а тому ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку позивача протиправно.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 16.05.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:

1)визнано недійсною довіреність від 11.03.2016, видану від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 , посвідчену приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон Вікторією Олександрівною серія НАІ №124301, зареєстровану в реєстрі за № 253;

2)скасовано державну реєстрацію договору міни земельних ділянок, кадастровий номер земельної ділянки 35240805600:02:002:0011, площею 5,9903 га та кадастровий номер 0524085600:02:003:0997, площею 0,01 га, укладеного 12.03.2016 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , призначених для ведення товарного виробництва та розташованих на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, зареєстрованого приватним нотаріусом Малогон Вікторією Олександрівною Кропивницький міський нотаріальний округ Кіровоградської області, індексний номер 28744872 від 15.03.2016;

3)вирішено повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,9903 га, кадастровий номер 3524085600:02:002:0011, розташовану на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Крім того, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд стягнув солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2724,00 грн, з кожного по1362,00 грн.

Суд мотивував своє рішення тим, що довіреність від 11.03.2016, видана від імені ОСОБА_1 , якою він уповноважив ОСОБА_3 , зокрема, укладати цивільно-правові договори (договори міни, договори оренди, здачі в найм (оренду), яка посвідчена приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон В.О., зареєстрована в реєстрі за № 253, є такою, що не відповідає волевиявленню позивача, адже підписувалась не ним, а тому є недійсною.

Існування довіреності, яку суд визнав недійсною, створило можливість неправомірного обміну земельними ділянки на підставі договору міни від 12.03.2016, який зареєстрований у Державному реєстрі 15.03.2016. При цьому волевиявлення позивача на укладення цього договору не було, а тому належне йому право власності на земельну ділянку порушене і підлягає захисту.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 16.05.2023. Свої вимоги він обґрунтував тим, що суд неправильно встановив обставини справи, оскільки дослідив не всі докази, що існують, а висновок поведеної у кримінальному провадженні почеркознавчої експертизи від 24.05.2021 № 15, яким суд обґрунтував свій висновок про недійсність довіреності, є недостовірним доказом, бо суперечить іншим матеріалам кримінального провадження. Так іншим висновком почеркознавчої експертизи від 23.11.2021 № 4552/4903/4905/21-27 встановлено, що підписи в оспорюваній позивачем довіреності та в журналі вчинення нотаріальних дій виконані однією особою - ОСОБА_1 . Належність підпису у довіреності позивачу підтверджується й іншими доказами. До того ж бажання позивача відчужити свою земельну ділянку підтверджується його власноручною розпискою від 11.03.2016 про отримання від ОСОБА_2 коштів за земельну ділянку в сумі 140000,00 грн. Крім того, місцевий суд позбавив його, відповідача ОСОБА_2 , можливості приймати участь у розгляді справи, оскільки не повідомив про час, дату та місце розгляду.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу у якому доводи та вимоги апелянта не визнав, посилаючись на те, що ні довіреність, ні договір міни земельних ділянок він не підписував.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник апелянта ОСОБА_2 - адвокат Біденко О. С. просив суд долучити до справи нові докази, а саме: висновок експерта за результатами проведеної судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12021125230000007 від 29.11.2021 № 4861/5014/21-17, висновок експерта за результатами проведеної судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12021125230000007 від 23.11.2021 № 4552/4903-4905/21-17, висновок спеціаліста від 04.11.2021 № 12, але колегія суддів апеляційного суду постановила ухвалу, без виходу до нарадчої кімнати, про відмову у задоволенні клопотання так, як подані в копіях докази належним чином не засвідчені, що позбавляє суд можливості надати їм оцінку.

Представник апелянта ОСОБА_2 - адвокат Біденко О. С. надав пояснення про те, що ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12021125230000007 має статус свідка, не має доступу до матеріалів тієї справи, а тому не має змоги надати їх суду в належній формі. Натомість позивач ОСОБА_1 є потерпілим у кримінальному провадженні, а ОСОБА_3 обвинуваченим, однак усі відомі їм докази щодо обставин справи суду не надали. З огляду на це представник апелянта висловив думку про те, що наразі неможливо об`єктивно встановити та оцінити обставини цієї справи, а тому є необхідність у зупиненні провадження у справі згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Представник третьої особи приватного нотаріуса ОСОБА_5 адвокат Любович О.Ю. погодилася з клопотання представника апелянта.

Позивач ОСОБА_1 залишив вирішення питання про зупинення провадження у справі на розсуд суду.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що провадження у справі підлягає зупиненню з огляду на таке.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Отже, зупинення провадження у справі це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Верховний Суду постановівід27.02.2023у справі№ 380/7845/21вказав,що необґрунтованезупинення провадженняу справіможе призвестидо затягуваннястроків їїрозгляду йперебування учасниківсправи встані невизначеності,що покладаєна національнісуди обов`язокздійснити швидкийта ефективнийрозгляд справиупродовж розумногостроку.

Згідно з висновками, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19, які стосуються застосування норми п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, з підстави, передбаченої п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню за сукупності таких умов:

1)наявність двох справ, які розглядаються судами, та пов`язані між собою;

2)відсутність у розпорядженні суду, який розглядає справу, що зупиняється, доказів, які дозволяли б встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду та мають значення для справи, зокрема фактів, що матимуть преюдиційне значення;

3)такі обставини (факти) можуть бути встановлені в іншій пов`язаній справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

4)відсутність в іншій справі, до вирішення якої зупиняється провадження, судового рішення, яке набрало законної сили.

Саме по собі існування двох окремих справ, які мають матеріально-правовий зв`язок, не є безумовною підставою для зупинення провадження в одній із них, якщо зібрані у такій справі докази дають можливість суду самостійно з`ясувати обставини, які мають значення для справи, й ухвалити рішення.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Крім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані не приховувати докази.

В матеріалах цивільної справи, яка переглядається в апеляційному порядку, міститься копія обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021125230000007 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України (т. 1, а. с. 224 253).

Зі змісту обвинувального акту відомо, що ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він шляхом обману та зловживання довірою використав завідомо підроблений документи довіреність від 11.03.2016 року, видану від імені ОСОБА_1 ОСОБА_3 , посвідчену приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон В. О., серія НАІ №124301, зареєстровану в реєстрі за № 253, на розпорядження його земельною ділянкою та уклав від імені ОСОБА_1 з ОСОБА_2 договір міни (обміну) земельної ділянки площею 5,9903 га на земельну ділянку площею 0,01 га.

Крім того, з обвинувального акту вбачається, що доказами у справі є висновки судово-почеркознавчих експертиз: від 24.05.2021 № 15, від 23.11.2021 № 4552/4903-4905/21-17, від 29.11.2021 № 4861/5014/21-17, від 15.07.2022 № СЕ-19/112-22/4608-ПЧ.

Згідно з ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.09.2022 у справі № 405/4587/22 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12021125230000007 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, призначено підготовче судове засідання (т. 1, а. с. 223).

У вказаномукримінальному провадженні№ 12021125230000007 ОСОБА_3 є обвинуваченим, а ОСОБА_1 - потерпілим. З огляду на це та відповідно до ст. 221. 229 КПК України їм знайомі матеріали кримінального провадження, зокрема, зміст усіх висновків почеркознавчих експертиз.

Натомість ОСОБА_2 не є стороною кримінального провадження і права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та отримання їх копій він не має.

Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , як сторони кримінального провадження й водночас сторони цивільної справи, виконуючи вимоги ст. 43, ст. 44 ЦПК України, мали б не приховувати докази та повідомити суд про наявність всіх висновків експертиз та інших доказів, які існують щодо предмета доказування та надати їх суду. Однак, цього вони не зробили.

Хоча суд апеляційної інстанції відхилив клопотання представника ОСОБА_2 про прийняття як нових доказів копій висновків експертиз від 23.11.2021 № 4552/4903-4905/21-17, від 29.11.2021 № 4861/5014/21-17 через те, що вони належним чином не посвідчені, колегія суддів апеляційного суду враховує, що як мінімум один з них, а саме висновок експертизи від 23.11.2021 № 4552/4903-4905/21-17, може суперечити висновку від 24.05.2021 № 15, який надав до суду першої інстанції позивач та на підставі якого суд встановив відсутність волевиявлення відповідача на уповноваження ОСОБА_4 розпоряджатися земельною ділянкою від його імені.

З огляду на все викладене вище за текстом, колегія суддів апеляційного суду вважає, що цивільна справа № 396/1259/21 пов`язана зі справою № 405/4587/22, яка розглядається в порядку кримінального судочинства, що виражається в тому, що відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 82 ЦПК України факти, встановлені у справі № 405/4587/22, будуть мати преюдиційне значення для справи № 396/1259/21. При цьому суд, який розглядає справу в порядку цивільного судочинства не володіє усіма доказами, які б дозволяли встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, мають значення для справи та щодо яких між сторонами існує спір. При цьому такі обставини можуть бути встановлені саме у справі № 405/4587/22, але рішення, яке набрало законної сили, у ній поки ще не ухвалено, що унеможливлює завершення розгляду цивільної справи № 396/1259/21.

Суд першої інстанції мав у своєму розпорядженні відомості про пов`язану з цією справою іншу справу, яка розглядається у кримінальному провадженні, а також про наявність інших доказів досліджуваних обставин, проте суд не звернув на це належної уваги.

Отже, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що наразі існують передбачені п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України підстави за яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 251, п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження усправі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Кропивницького нотаріального округу Малогон Вікторія Олександрівна, про визнання недійсним довіреності, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у іншій справі № 405/4587/22, що розглядається в порядку кримінального судочинства.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст цієї ухвали складено 21.12.2023.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. М. Єгорова

С. І. Мурашко