Рішення

від 03.03.2023 по справі 454/4065/21

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/4065/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2023 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Веремчук О. А. ,

за участю секретаря Баран О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТзОВ "Патронат - Плюс" про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження майном та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав,,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТзОВ "Патронат - Плюс" про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження майном та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 являється власником земельних ділянок на території Тартаківської сільської ради Сокальського району Львівської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з такими кадастровими номерами: 4624887400:01:000:0224 з площею 0.2240 га (згідно з державним актом серії ЯД 448385), 4624887400:01:000:0278 з площею 0.8035 га (згідно з державним актом серії ЯД № 448386), 4624887400:01:000:0089 з площею 0,3623 га (згідно з державним актом серії ЯД № 448384), 4624887400:01:000:0090 з площею 0.3623 га (зг ідно з державним актом серії ЯА 728943), 4624887400:01:000:0223 з площею 1.1519 га (згідно з державним актом серії ЯА 728943), 4624887400:01:000:0277 з площею 0.8142 га (згідно з державним актом серії ЯА 728943) (надалі Земельні ділянки).

Відповідно до договорів оренди земельної частки (паю), які було укладено між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Партонат Плюс» (надалі ТзОВ «Партонат Плюс», Відповідач) в особі директора Чижмара Юрія Івановича 10.03.2010 року. ОСОБА_1 передала зазначені земельні ділянки ТзОВ «Патронат Плюс» в оренду терміном на 7 років. Термін дії договорів закінчився у 2017 році.

Від продовження оренди ОСОБА_1 відмовилася, про що неодноразово повідомляла посадових осіб ТзОВ «Партонат Плюс». Однак, у відповідь на вимогу повернути назад їй у користування взяті в оренду Земельні ділянки, посадовими особами ТзОВ «Партонат Плюс» повідомлено ОСОБА_1 про те, що оренда земельних ділянок була продовжена, шляхом підписання з нею нових договорів у грудні 2015 року.

Жодних договорів па продовження оренди Земельних ділянок, чи передачі Земельних ділянок в оренду на новий строк, ані у грудні 2015 року, ані в будь-який інший час після 2010 року, ОСОБА_1 із ТзОВ «Партонат Плюс» не укладала та не підписувала.

Так, вважаючи, що її підписи на нових договорах оренди Земельних ділянок від 2015 року було підроблено. ОСОБА_1 у травні 2018 року звернулась із заявою про кримінальне правопорушення до Сокальського відділення поліції Червоноградського ВП ГУНП України у Львівській області, на підставі 29.05.2018р. якої відкрито кримінальне провадження № 12018140310000361.

В межах цього кримінального провадження ОСОБА_1 допитано як свідка, в протоколі допиту зафіксовано показання, якими підтверджуються всі вищезазначені факти.

Повідомляє, що в межах кримінального провадження № 12018140310000361, згідно з ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 28.05.2019р., призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково- дослідного інституту судових експертиз MЮ України на вирішення були поставлені питання щодо того, чи виконаний підпис у наданих на дослідження договорах оренди та актах прийому

передачі Земельних ділянок від 07.12.2015 в графі «Орендодавець ОСОБА_2 » та «ПЕРЕДАВ» ОСОБА_1 чи іншою особою?

Відповідно до висновку експерта № 2939 криміналістичної судово - почеркознавчої експертизи від 09.08.2019р., встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 розташовані в графах «Орендодавець ОСОБА_2 » та «ПЕРЕДАВ» в документах: договір оренди земельної ділянки від 07.12.2015 щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0224: акт прийому - передачі земельної ділянки від 07.12.2015 щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0224; договір оренди земельної ділянки від 07.12.2015 щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0223; акт прийому передачі земельної ділянки від 07.12.2015 щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0223; договір оренди земельної ділянки від 07.12.201.5 щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0277; акт прийому передачі земельної ділянки від 07.12.2015 щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0277: договір оренди земельної ділянки від 07.12.2015 щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0278: акт прийому - передачі земельної ділянки від 07.12.2015 щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0278; договір оренди земельної ділянки від 07.12.2015 щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0089: акт прийому - передачі земельної ділянки від 07.12.2015 щодо земельної . ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0089; договір оренди земельної ділянки від 07.12.2015 щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0090; акт прийому передачі земельної ділянки від 07.12.2015 щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0090. виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Отже, Позивач договори оренди земельних ділянок від 07.12.2015 з відповідачем не підписувала та волевиявлення на їх укладення не мала.

Позивач 09 вересня 2021 року надіслала відповідачу вимогу про повернення земельних ділянок, однак станом на сьогодні, відповідач безпідставно відмовив позивачу в поверненні використовуваних земельних ділянок, а від так позивач не може повноцінно користуватися належними їй на праві власності земельними ділянками, зважаючи на те, що договір продовження оренди земельних ділянок не укладала.

В даній справі, строк оренди Відповідачем Земельних ділянок закінчився ще у 2017 році та станом на сьогодні, вказані Земельні ділянки, що належать на праві власності Позивачеві. перебувають у користуванні Відповідача без належних на те правових підстав, оскільки позивач договори оренди Земельних ділянок від 07.12.2015 з відповідачем не підписувала та волевиявлення на їх укладення не мата - вони с неукладеними.

Заняття Земельних ділянок Відповідачем та користування ними без належних на те правових підстав, створює перешкоди Позивачу у повноцінному користуванні належним їй майном.

За таких обставин, оскільки позивач договори оренди земельної ділянки від 07.12.2015 року з відповідачем не підписувала та волевиявлення на їх укладення не мала

вони є неукладеними. Таким чином записи та рішення про державну реєстрацію оренди підлягають скасуванню.

Повідомляє суду, що іншого позову з таким вимогами до відповідача позивачем заявлено не було.

Оригінали поданих до позовної заяви копій документів: заява ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення, протокол допиту ОСОБА_1 як свідка в межах кримінального провадження № 12018140310000361, ухвала Сокальського районного суду Львівської області від 28.05.2019р.№ 454/2338/1 8. висновок експерта № 2939 криміналістичної судово - почеркознавчої експертизи від 09.08.2019р.

А тому, на підставі викладеного, представник позивача просить постановити рішення, зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Патронат Плюс» (Код ЄДРПОУ 33285535) усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками, які розташовані на території Тартаківської сільської ради Сокальського району Львівської області з кадастровими номерами:

- 462488740.0:01:000:0224 площею 0,2240 га;

- 4624887400:01:000:0223 площею 1.1519 га:

- 4624887400:01:000:0277 площею 0.8142 га:

- 4624887400:01:000:0278 площею 0.8035 га:

- 4624887400:01:000:0089 площею 0.3623 га:

- 4624887400:01:000:0090 площею 0,3623 га.. шляхом звільнення та повернення у користування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

А також скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просить суд його задовольнити, з підстав зазначених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, однак подав відзив в якому просять відмовити повністю у позовних вимогах, посилаючись на те що, У провадженні Сокальського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном та скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень.

Ознайомившись із змістом позову ТзОВ «ПАТРОНТАТ-ПЛЮС» повністю заперечує проти його задоволення враховуючи наступне.

Так, підставами позову ОСОБА_1 є обставини, згідно яких Договори оренди від 07.12.2015 року земельних ділянок за кадастровими номерами 4624887400:01:000:0224 площею 0, 2240 га., 4624887400:01:000:0278 площею 0, 8035 га. 4624887400:01:000:0089 площею 0, 3623 га., 4624887400:01:000:0090 площею 0, 3623 га., 4624887400:01:000:0223 площею 1, 1519 га. та 4624887400:01:000:0277 площею 0, 8142 га. (надалі - Договори оренди) начебто не укладалися між сторонами спору, й вказані Договори у графах «Орендодавець ОСОБА_2 », разом із актами прийому-передачі земельних ділянок у графах «ПЕРЕДАВ» нібито підписані не Позивачкою. Крім цього, Позивачка посилається на те, що між нею і Відповідачем було укладено ще у 2010 році договори оренди земельних часток (паїв), термін яких сплив у 2017 році, й у зв`язку із цим ОСОБА_1 зверталася з неодноразовими усними вимогами про повернення земельних ділянок до директора підприємства.

На підтвердження цих обставин Позивачка разом із позовом надає не завірені й майже нечитабельні фотокопії заяви про кримінальне правопорушення від 29.05.2018 за підписом доньки Позивачки - ОСОБА_3 , витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, протоколу допиту ОСОБА_1 у якості свідка від 17.12.2018 та Висновку експерта № 2939 криміналістичної судово-почеркознавчої експертизи від 09.08.2019, складеного у межах кримінального провадження № 12018140310000361 (надалі Висновок), а також письмової вимоги ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140310000361 від 29.05.2018 року, заслухавши сторони, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовом та, посилаючись на те, що оспорювані правочини не укладала і не підписувала, позивачка просила скасувати запис про проведену державну реєстрацію речового права та зобов`язати відповідача повернути їй спірні земельні ділянки.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першоюстатті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України).

За частиною першоюстатті 14 Закону України «Про оренду землі»(тут ідалі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а застаттею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно достатті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц (провадження№ 14-499цс19).

У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).

Позивачем також заявлена вимога про скасування державної реєстрації договорів оренди земель.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 17 Закону України «Про оренду землі`в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень`визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом супроводжується внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_1 являється власником земельних ділянок на території Тартаківської сільської ради Сокальського району Львівської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з такими кадастровими номерами: 4624887400:01:000:0224 з площею 0.2240 га (згідно з державним актом серії ЯД 448385), 4624887400:01:000:0278 з площею 0.8035 га (згідно з державним актом серії ЯД № 448386), 4624887400:01:000:0089 з площею 0,3623 га (згідно з державним актом серії ЯД № 448384), 4624887400:01:000:0090 з площею 0.3623 га (зг ідно з державним актом серії ЯА 728943), 4624887400:01:000:0223 з площею 1.1519 га (згідно з державним актом серії ЯА 728943), 4624887400:01:000:0277 з площею 0.8142 га (згідно з державним актом серії ЯА 728943).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Разом із тим, реєстрація неукладених між сторонами договорів оренди порушує права та законні інтереси позивачки на розпорядження власністю а саме вище перечислених земельних ділянок.

У постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18) зазначено, що реєстрація неукладеного сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою. Отже, реєстрація права оренди за орендарем на вказану земельну ділянку, коли договір оренди орендодавець фактично не підписувала (правочин є неукладеним), не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, реєстрація права оренди ТзОВ «Патронат Плюс» на підставі неукладених договорів оренди землі не відповідає вимогам закону.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Вказана судова практика є сталою, що підтверджується постановами Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 543/253/16-ц (провадження № 61-18491св20), від 03 листопада 2021 року у справі№ 125/2053/18 (провадження № 61-18916св20), від 01 грудня 2021 року у справі № 656/239/18 (провадження № 61-1429св21).

На підставі викладеного, обґрунтованими є те що, Відповідно до висновку експерта № 2939 криміналістичної судово - почеркознавчої експертизи від 09.08.2019р., встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 розташовані в графах «Орендодавець ОСОБА_2 » та «ПЕРЕДАВ» виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Отже, Позивач договори оренди земельних ділянок від 07.12.2015 з відповідачем не підписувала та волевиявлення на їх укладення не мала.

У статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень`визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об' єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьоїстатті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції на відміну від положень частини другоїстатті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень`у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Викладене свідчить, що з 16 січня 2020 року такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає.

Водночас у пункті 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченомуЗаконом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень`до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом цієї норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі№ 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц, провадження № 61-13586 св 20.

Також, як вбачається з висновку висновку експерта № 2939 криміналістичної судово - почеркознавчої експертизи від 09.08.2019р., встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 розташовані в графах «Орендодавець ОСОБА_2 » та «ПЕРЕДАВ» виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Отже, Позивач договори оренди земельних ділянок від 07.12.2015 з відповідачем не підписувала та волевиявлення на їх укладення не мала.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги та скасування оспорюваного рішень державного реєстратора про проведення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Також, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1816,00 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.89,229,263,264,354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ТзОВ "Патронат - Плюс" про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження майном та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав - задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Патронат Плюс» (Код ЄДРЦОУ 33285535) усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками, які розташовані на території Тартаківської сільської ради Сокальського району Львівської області з кадастровими номерами:

- 462488740.0:01:000:0224 площею 0,2240 га;

- 4624887400:01:000:0223 площею 1.1519 га:

- 4624887400:01:000:0277 площею 0.8142 га:

- 4624887400:01:000:0278 площею 0.8035 га:

- 4624887400:01:000:0089 площею 0.3623 га:

- 4624887400:01:000:0090 площею 0,3623 га.

шляхом звільнення та повернення у користування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- індексний номер 29131852 від 06.04.2016 року, право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0224 площею 0,2240 га, номер

запису про інше речове право 14095991, яке вчинене на підставі договору оренди землі серія та номер №б/н від 07.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс» та ОСОБА_1 та припинити право оренди земельної ділянки:

- індексний номер 29114083 від 05.04.2016 року, право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0089 площею 0.3623 га. номер запису про інше речове право 14095908. яке вчинене на підставі договору оренди землі серія та номер №б/н від 07.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс» та ОСОБА_1 та припинити право оренди земельної ділянки:

- індексний номер 29113463 від 05.04.2016 року, право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0278 площею 0,8035 га, номер запису про інше речове право 14095837, яке вчинене на підставі договору оренди землі серія та номер №б/н від 07.12.2015 року між Товариством з

обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс» та ОСОБА_4 та припинити право оренди земельної ділянки :

- індексний номер 29112574 від 05.04.2016 року, право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0277 площею 0.8142 га. номер запису про інше речове право 14095759. яке вчинене на підставі договору оренди землі серія та номер №б/н від 07.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс» та ОСОБА_4 та припинити право оренди земельної ділянки:

- індексний номер 29112702 від 05.04.2016 року, право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0223 площею 1,1519 га, номер запису про інше речове право 14095667. яке вчинене на підставі договору оренди землі серія та номер №б/н від 07.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс» та ОСОБА_1 та припинити право оренди земельної ділянки;

- індексний номер 29114210 від 05.04.2016 року, право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0090 площею 0.3623 га. номер запису про інше речове право 14095495. яке вчинене на підставі договору оренди землі серія та номер №б/н від 07.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс» та ОСОБА_1 та припинити право оренди земельної ділянки.

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1816,00грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: О. А. Веремчук