Ухвала

від 01.05.2023 по справі 694/1058/23

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №694/1058/23

2/694/261/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01.05.2023 р. м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д. І., вивчивши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про поділ спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и л а:

27.04.2023 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, а тому на підставі ч.1 ст.185 ЦПК України, вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Статтею 175 ЦПК України визначено вимоги до позовної заяви, однією з яких є те, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з частиною 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити окрім іншого зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, позовна зава містить ціну позову, разом з цим, позивачем до позовної заяви не додано жодних документів щодо дійсної вартості нерухомого майна на момент звернення з позовом, яке позивач просить поділити. Оскільки, згідно пункту 9 частини 1статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю майна.

Відповідно до підпункту а) пункту 12постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимогЗакону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Також суд звертає увагу позивача, що механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів, визначенийпостановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358

Таким чином, позивачу слід додати до позовної заяви документ щодо оцінки вартості майна станом на час звернення до суду. Не зазначення вказаних доказів позбавляє суд можливості визначити дійсну ціну позову та визначити правильність сплати судового збору.

Суд вважає, що на момент пред`явлення позову встановититочну ціну спірного майна можливо, але позивач ухилився від виконання свого обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точнуйого ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленого при вирішення справи.

Тобто, ціну позову (орієнтовну ціну позову) повинен самостійно визначити позивач. Лише у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановититочнуйого ціну неможливо, розмір судового збору визначає суд.

Як роз`яснено у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року №11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72СК України та статтею 372 ЦК України вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

З цих підстав позивачем у позові не надано доказів на підтвердження дійсної вартості майна, яке є предметом спору, вказана позивачем з особистих міркувань вартість майна не визначена за погодженням з відповідачкою. При цьому позивач має можливість здійснити оцінку такого майна, проте заявляє клопотання про призначення експертизи з метою визначення вартості майна, що спричинить безпідставне затягування розгляду справи.

Крім того, як вбачається з позовної заяви, вона містить кілька окремих позовних вимог: визнання майна об`єктом спільною сумісною власністю подружжя; визнання права власності на 1/2 частину спільного майна; припинення права власності на частину спільного майна та стягнення грошової компенсації в рахунок частки у праві спільної сумісної власності.

Разом з тим до позову додано квитанцію про сплату судового збору у сумі 1073,60грн. і у позові не обґрунтовано розрахунок суми судового збору.

Відтак суд, позбавлений можливості визначити за які позовні вимоги сплачено судовий збір та визначити правильність сплати такого збору.

Разом з тим у позовній заяві позивач просить витребувати копію правоустановчих документів на квартиру у відповідачки.

Згідно ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Перелічені недоліки заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі та подальший розгляд справи й ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.

Як вже зазначалося вище, вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, у частині 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, які зазначені у статті 175 та вважає за необхідне залишити її без руху, надавши позивачу десятиденний строк, який відраховувати із дня вручення копії даної ухвали, для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись, ст.ст.95,175,177,185,258,260,261 ЦПК України,

постановив :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про поділ спільного майна подружжя,- залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом п`яти днів з дня вручення цієї копії ухвали про залишення заяви без руху.

Попередити позивача про наслідки недотримання ухвали про залишення заяви без руху, передбачені ч.3ст. 185 ЦПК України,якщо позивач не усуне недоліків заяви у строк встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявнику. Водночас, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.І. Сакун