Рішення

від 16.05.2023 по справі 478/202/23

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/202/23 пров. №2/478/75/2023

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

16 травня 2023 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері,

В с т а н о в и в:

17 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є матір`ю відповідачів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На теперішній час досягла пенсійного віку, є непрацездатною особою. Розмір її пенсії складає 2843 грн 20 коп., інших джерел доходів не має, що є недостатнім для задоволення її життєвих потреб, потребує матеріальної допомоги у зв`язку з хворобою та необхідністю лікування, коштів на яке не має. Відповідачі добровільної допомоги не надають хоча мають таку можливість, тому просила стягнути з відповідачів на своє утримання аліменти у твердій грошовій сумі, в розмірі 2000 грн щомісячно.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 20 лютого 2023 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у зазначеній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

28 березня 2023 року від позивача ОСОБА_1 надійшла до суду заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій остання просила стягнути з кожного з відповідачів на своє утримання аліменти у твердій грошовій сумі, в розмірі 2000 грн щомісячно.

Ухвалою суду від 28 березня 2023 року прийнято до розгляду заяву позивача ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, пояснила, що є пенсіонером за віком, єдиним її доходом є пенсія, якої не вистачає на забезпечення належних умов для проживання, придбання необхідних ліків та достатнього харчування, оплати комунальних послуг. Зазначила, що має ряд захворювань, а саме перенесла два мікроінсульти, має остеохондроз шийного відділу хребта та проблеми з опорно-руховим апаратом. У зв`язку із захворюваннями потребує постійного лікування, а саме систематичного проходження курсів підтримуючої терапії та прийому ліків на постійній основі (препарати від гіпертонії та знеболювальні), коштів на яке не вистачає. Кожного місяця вона витрачає майже по 1200 грн на ліки. Крім того, на даний час тимчасово проживає у своєї сестри, так як не має житла, оскільки житловий будинок, який перебуває у її власності та розташований по АДРЕСА_1 , не придатний для проживання (перебуває у розваленому стані), у зв`язку з чим вона зверталася до будинку-інтернату для осіб похилого віку, але їй було відмовлено в поселенні, оскільки вона має трьох дітей та не є одинокою. Отже, вона буде вимушена винаймати житло, яке також потребує додаткових витрат (оренда житла приблизно 1000 грн та комунальні послуги близько 980 грн). Вважає, що розмір її пенсії, яка є єдиним її доходом, не покриє всіх витрат, які вона несе щомісяця, для забезпечення мінімальних умов існування. Посилаючись на те, що її сини - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є працездатними особами, мають достатній дохід, проте не беруть участь в її утриманні, не надають матеріальну допомогу та не цікавиться станом її здоров`я, просила задовольнити заявлені вимоги.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, про час, дату і місце його проведення були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, відзиви не подали.

Представник відповідачів ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, пояснила, що позивач ОСОБА_1 не надала жодних доказів, які б свідчили про те, що розмір отримуваної нею пенсії є нижчим за розмір необхідних щомісячних витрат на ліки та харчування, остання отримує пенсію розмір якої є більший за прожитковий мінімум визначений на одну особу, яка втратила працездатність, має у власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, просила відмовити у задоволені позову у повному обсязі. Вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить такого висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Відповідно до ст.2 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб, утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї, побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Таке піклування, турбота може знаходити свій вияв у особистому догляді, наданні матеріальної допомоги, представництві, захисті прав та інтересів батьків у різних установах тощо.

Правовідносини, пов`язані з обов`язком повнолітніх дочки, сина утримувати батьків врегульовані Главою 17 Розділу ІІІ СК України (ст.ст.202, 203 СК України).

Згідно із ч.1 ст.202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Непрацездатним, в розумінні ч.3 ст.75 СК України, вважається той з батьків, хто досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи.

Потреба у матеріальній допомозі визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.

У ст. 201 Сімейного кодексу України визначено обов`язкові умови та підстави покладання на дітей обов`язку утримувати своїх батьків: діти досягли вісімнадцяти років, батьки є непрацездатними за віком або за станом здоров`я, батьки потребують матеріальної допомоги, відсутні обставини для звільнення дітей від обов`язку утримувати своїх дітей.

Моментом виникнення обов`язку утримувати своїх батьків є наявність усіх вищеперерахованих умов.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.172 Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнені кошти на покриття витрат, пов`язаних із наданням такого піклування.

Суд у такому разі визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін (ч.1 ст.205 СК України).

Оскільки закон не ставить обов`язок утримувати батьків у залежність з матеріальним становищем повнолітніх дітей, тому аліментні зобов`язання виникають, навіть якщо самі діти знаходяться у матеріальній скруті. Ця обставина може бути врахована лише при визначенні розміру аліментів. Крім того, під час визначення розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позов про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Статтею 203 СК України визначено, що дочка, син, крім сплати аліментів, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина (ст.6 цього Кодексу) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов`язаних з лікуванням та доглядом за ними (ст.206 СК України).

Згідно із ст.205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Критерієм призначення аліментів є те, що отримувані батьками пенсія, інший дохід не забезпечують їхніх потреб на харчування, лікування, на придбання одягу, ліків. Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків. До уваги береться отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст.202 СК України), не є абсолютним. У зв`язку з цим, суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них (ст.204 СК України).

Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.

При встановленні того, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.

Саме такого висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2019 року у цивільній справі №212/1055/18-ц (касаційне провадження №61-2386сво19).

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір`ю відповідачів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (копії) серії НОМЕР_1 виданого повторно від 19.01.2023 року (а.с.11), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (копії) серії НОМЕР_2 виданого повторно від 22.02.2023 року (а.с.30), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не оспорювалося сторонами.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням (копія) серії НОМЕР_3 (а.с.5).

Відповідно до довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , о/р № НОМЕР_5 ) знаходиться на обліку в Баштанському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за віком. За період з 01.07.2022 року по 31.12.2022 року ОСОБА_1 виплачено пенсію на загальну суму 17059 грн 05 коп. При цьому розмір щомісячної пенсії з березня 2023 року становить 3315 грн 35 коп., за квітень 2023 року 3315 грн 35 коп. (а.с.8, 114).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 11.01.2023 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за період з І кварталу 2022 року по ІІІ квартал 2022 року інформація про доходи відсутня (а.с.10).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки: 325093379 від 08.03.2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 є власником: житлового будинку за АДРЕСА_2 , та земельної ділянки з кадастровим номером 4823655100:32:000:0033, площею 7,3937 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Казанківської селищної ради Баштанського (Казанківського) району Миколаївської області (а.с.73-74).

З акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи, складеного уповноваженою комісією від 01 березня 2023 року вбачається, що під час обстеження було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , факт проживання підтверджують сусіди ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.37).

Відповідно до договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 01.03.2017 року ОСОБА_1 надала право використання належною їй земельною ділянкою ОСОБА_8 строком на 100 років. Пунктом 3.1. даного договору визначено, що за надання права користування земельною ділянкою землекористувач сплачує власнику плату в грошовій формі у розмірі 110000 грн за весь період строку дії договору та в повному обсязі в день підписання договору (копія) (а.с.116-118).

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого, виданої КНП «Казанківська багатопрофільна лікарня» Казанківської селищної ради від 14.10.2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 28.09.2022 року по 14.10.2022 року проходила стаціонарне лікування, з діагнозом: травма м`яких тканин голови, струс головного мозку, гіпертонічна хвороба ІІ-ст., ст.2, ризик-4 кризовий перебіг, УХС кард-з атеросклеротичний СНТ-ст., артрозо-артрит обох колінних суглобів з ПФР І-ІІ-ст. Лікування і трудові рекомендації: долікування амбулаторно. Прийом препаратів: кваніл, вальсакор, індап (а.с.38).

З довідки виданої КНП «Казанківська багатопрофільна лікарня» Казанківської селищної ради від 01.03.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено діагноз: Остеохондроз шийного відділу хребта С4+С7 з переважним зміщенням дисків С5-С6, С6-С7, С7-С8. Нестабільність дисків С3-С4, С4-С5. Антелістез на 1-2 мм (а.с.39).

Відповідно до чеку каса №2 від 25 квітня 2023 року ОСОБА_1 було придбано ліків на суму 1092 грн (а.с.129).

Відповідач ОСОБА_3 перебуває у шлюбі з ОСОБА_9 , зареєстрованому Казанківським відділом РАГС Миколаївської області, актовий запис №75 від 28 жовтня 1995 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (копії) серії НОМЕР_6 від 28.10.1995 року (а.с.71).

З довідки виданої Казанківською селищною радою Миколаївської області, за вих.64/111 від 23.02.2023 року, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Крім того, за зазначеною адресою зареєстровані: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.68).

З довідки виданої Казанківським професійним аграрним ліцеєм, за вих.№7 від 06.03.2023 року вбачається, що ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7 ) працює у Казанківському професійно аграрному ліцеї на посаді столяра. Заробітна плата за період січень - лютий 2023 року, за винятком обов`язкових утримань, становить 9542 (девять тисяч п`ятсот сорок дві) грн 21 коп. (а.с.79).

З довідки виданої КНП «Казанківська багатопрофільна лікарня» Казанківської селищної ради, за вих.№01-01/719 від 23.02.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) працює у КНП «Казанківська багатопрофільна лікарня» Казанківської селищної ради на посаді молодшої медсестри. Заробітна плата за період січень 2022 року по січень 2023 року, становить 54951 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят одна) грн 76 коп. (а.с.72).

Відповідач ОСОБА_4 перебуває у шлюбі з ОСОБА_12 , зареєстрованому Відділом реєстрації актів громадянського стану Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис №28 від 20 вересня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження (копії) серії НОМЕР_9 від 20.09.2003 року (а.с.55).

Від шлюбу має неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , згідно свідоцтва про народження (копії) серії НОМЕР_10 від 11 травня 2006 року (а.с.56), та дочку ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , згідно свідоцтва про народження (копії) серії НОМЕР_11 від 30 жовтня 2014 року (а.с.57).

З довідки виданої Казанківською селищною радою Миколаївської області, за вих.10/131 від 06.03.2023 року, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Крім того, за зазначеною адресою зареєстровані: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (а.с.54).

Згідно довідки форми ОК-5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , сформованої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування станом на 06.03.2023 року вбачається, що за період з 2002 року по 2021 рік ОСОБА_4 , отримав дохід: за 2002 рік - 639 грн; за 2003 рік - 1902 грн; за 2004 рік - 5113 грн; за 2006 рік - 6982 грн; за 2007 рік - 18015 грн; за 2008 рік - 28811 грн; за 2009 рік - 19193 грн; за 2010 рік - 15009 грн; за 2011 рік - 20392 грн; за 2012 рік - 5758 грн; за 2017 рік - 38400 грн; за 2018 рік - 44676 грн; за 2019 рік - 50076 грн; за 2020 рік - 43615 грн; за 2021 рік - 72500 грн. Відомості за період з 2022 року відсутні (а.с.59-61).

Згідно довідки форми ОК-5 ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , сформованої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування станом на 06.03.2023 року вбачається, що за період з 2006 року по 2022 рік ОСОБА_15 , отримала дохід: за 2006 рік - 1537 грн; за 2007 рік - 5160 грн; за 2008 рік - 6390 грн; за 2009 рік - 2500 грн 48 коп.; за 2014 рік - 2436 грн; за 2015 рік - 15256 грн; за 2016 рік - 17262 грн; за 2017 рік - 31277 грн 42 коп.; за 2021 рік - 18500 грн; за 2022 рік - 78600 грн (а.с.62-69).

Відповідач ОСОБА_5 перебуває у шлюбі з ОСОБА_16 , зареєстрованому Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Казанківського районного управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №27 від 25 квітня 2015 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (копії) серії НОМЕР_12 виданого повторно від 08.03.2023 року (а.с.79).

Від шлюбу має малолітніх дітей: дочку ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , згідно свідоцтва про народження (копії) серії НОМЕР_13 від 18 серпня 2015 року (а.с.80), та сина ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , згідно свідоцтва про народження (копії) серії НОМЕР_14 від 17 вересня 2021 року (а.с.81).

З трудової книжки (копія) серії НОМЕР_15 від 01.06.2010 року вбачається, що ОСОБА_5 05.12.2022 року звільнений, згідно наказу №163 на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, з ТОВ «ПРОМСПЕЦБУД» (а.с.82).

Згідно довідки форми ОК-5 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , сформованої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування станом на 06.03.2023 року вбачається, що за період з 2012 року по 2022 рік ОСОБА_5 , отримав дохід: за 2012 рік - 8299 грн 35 коп.; за 2013 рік - 5735 грн; за 2014 рік - 55972 грн 98 коп.; за 2015 рік - 24405 грн 41 коп.; за 2016 рік - 15641 грн 16 коп.; за 2017 рік - 55066 грн 42 коп.; за 2018 рік - 209680 грн 84 коп.; за 2019 рік - 230376 грн 27 коп.; за 2020 рік - 187601 грн 57 коп.; за 2021 рік - 174799 грн 19 коп.; за 2022 рік - 79164 грн 47 коп. (а.с.83-84).

Згідно довідки форми ОК-5 ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , сформованої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування станом на 06.03.2023 року вбачається, що за період з 2013 року по 2020 рік ОСОБА_20 , отримала дохід: за 2013 рік - 149 грн 94 коп.; за 2015 рік - 5512 грн; за 2016 рік - 17262 грн; за 2017 рік - 38400 грн; за 2018 рік - 37893 грн; за 2019 рік - 106628 грн 66 коп.; за 2020 рік -118424 грн 08 коп. (а.с.83-84).

Статтею 1 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що непрацездатні громадяни - це особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Як встановлено матеріалами справи позивач ОСОБА_1 в силу свого віку є непрацездатною особою та отримує пенсію за віком.

Крім цього, у матеріалах справи наявні належні докази щодо стану здоров`я позивача та поставлених їй діагнозів.

Зазначені обставини є об`єктивно існуючими та у жодний спосіб не можуть бути спростовані.

Також, судом не встановлено підстав, передбачених положеннями ст.204 СК України, для звільнення відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від обов`язку утримувати свою непрацездатну матір, а саме фактів позбавлення позивача ОСОБА_1 батьківських прав, ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо своїх дітей.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження (ч. 3 ст. 4 вказаного Закону).

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність становить з 1 січня 2023 року - 2093 гривні.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 отримує пенсію у розмірі, що перевищує прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність.

Натомість, положення ст.ст.202, 203 СК України, які регулюють спірні правовідносини, не передбачають врахування лише прожиткового мінімуму, встановленого законом, як обов`язкової умови для стягнення чи відмови у стягненні аліментів із дітей на утримання непрацездатних батьків.

Розмір аліментів на батьків визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи. До уваги береться матеріальний та сімейний стан сторін, можливість одержання батьками утримання від інших осіб: дітей, дружини, чоловіка, а також своїх батьків. Також до уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо.

Зокрема, стверджуючи про свою нужденність, позивач ОСОБА_1 дійсно не зазначає конкретно у чому така полягає, зокрема, розрахунок вартості рекомендованого лікування, у матеріалах справи відсутній.

Доводи представника відповідачів, відносно того, що ОСОБА_1 не потребує матеріальної допомоги, оскільки отримала грошові кошти у сумі 110000 грн згідно договору емфітевзису суд не приймає до уваги, оскільки даний договір було укладено 01.03.2017 року, а з позовною заявою ОСОБА_1 звернулася 17.02.2023 року, тобто майже через 6 років після укладення даного договору, тому отримання суми коштів за договором емфітевзису у 2017 році не свідчить про відсутність потреби позивача у матеріальній допомозі синів на час звернення до суду з позовом.

Крім того, слід зазначити, що перебування на утриманні відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 неповнолітніх дітей не можуть бути взяті до уваги, оскільки наявність своїх дітей у відповідачів не звільняє останніх від обов`язку передбаченого ст.202 СК України, згідно якої повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів того, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не спроможні сплачувати аліменти на утримання непрацездатної матері, у зв`язку з скрутним матеріальним становищем, матеріали справи не містять.

В свою чергу, відповідно до ч.9 ст.7 Сімейного кодексу України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторін, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що відповідачі зобов`язані утримувати свою непрацездатну матір, яка потребує матеріальної допомоги, а тому виходячи з принципу справедливості та розумності, балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання та з урахуванням потреб матері, можливостей відповідачів, вважає за можливе стягувати щомісячно з відповідачів на користь позивача аліменти на її утримання у розмірі по 500 грн з кожного, починаючи з дня звернення до суду, і довічно.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

В силу вимог ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору в силу п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а відтак судовий збір підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в дохід держави.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачів належить стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі по 357 грн 87 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Казанка Казанківського району Миколаївської області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , працюючого Казанківський професійно аграрний ліцей, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Донецьк Донецької області, громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п`ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 17 лютого 2023 року, і довічно.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Казанка Казанківського району Миколаївської області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_16 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , не працюючого, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Донецьк Донецької області, громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п`ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 17 лютого 2023 року, і довічно.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт. Казанка Казанківського району Миколаївської області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_17 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , не працюючого, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Донецьк Донецької області, громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п`ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 17 лютого 2023 року, і довічно.

В останній частині позовних вимог відмовити.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 судовий збір на користь держави, по 357 грн 87 коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 17.05.2023 року.

Суддя І.П. Сябренко