Постанова

від 23.03.2023 по справі 910/10143/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2023 р. м.Київ Справа№ 910/10143/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 23.03.2023

від позивача: Загородня Д.М. (представник)

від відповідача: Перепелицін К.М. (представник)

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ан предмет спору на стороні відповідача: Максименко О.П. (представник)

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Київської міської ради

на рішення Господарського суду м. Києва

від 22.12.2021 (повний текст складено та підписано 14.01.2022)

у справі № 910/10143/21(суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа",

до Київської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської МДА),

про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим у редакції додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки №64 від 09.02.2006, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської МДА) за №79-6-00389 від 16.02.2006, поновлений на той самий строк і на тих самих умовах у редакції додаткової угоди, яка запропонована позивачем

Позовні вимоги обґрунтовані зокрема тим, що порушені права позивача, обумовлені ст. 33 Закону України «Про оренду землі», зокрема: позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином виконує обов`язки орендаря (сплачує орендну плату), визначені договором, а тому у нього виникло переважне право на продовження дії договору.

Короткий зміст заперечень проти позову

Київська міська рада заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що обумовлені ст. 33 Закону України «Про оренду землі» підстави для визнання договору оренди земельної ділянки №64 від 09.02.2006, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської МДА) за №79-6-00389 від 16.02.2006, поновлений, поновленим - відсутні, оскільки відповідного рішення сесією ради не приймалось, додаткових угод стосовно пролонгації договору - не укладалось в установленому порядку, і обумовлені ч. 6 ст. 33 наведеного закону підстави для продовження договору - відсутні.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.12.2021 у справі № 910/10143/21 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа" - задоволено частково, а саме:

- визнано Договір оренди земельної ділянки від 09.02.2006, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. за реєстровим №64, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 16.02.2006 за №79-6-00389, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах у наступній редакції додаткової угоди:

"Додаткова угода

про поновлення договору оренди земельної ділянки від 09.02.2006

Київська міська рада, ідентифікаційний код 22883141, розташована в м. Києві за адресою: вул. Хрещатик, 36 (далі - орендодавець), в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, який діє на підставі ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" - з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа", ідентифікаційний код 20046820, розташоване у м. Києві за адресою: Столичне шосе, буд. 103, корпус 1, поверх 21 (далі - орендар), в особі директора Філімончук Тетяни Володимирівни, яка діє на підставі статуту від 09.07.2018, протоколу №110 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа" від 02.10.2020 та наказу №31-к від 05.10.2020 - з іншої сторони,

відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" за домовленістю сторін уклали цю додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. за реєстровим №64 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 16.02.2006 за №79-6-00389, про наступне.

1. Сторони домовилися поновити термін дії договору оренди земельної ділянки від 09.02.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. за реєстровим №64 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 16.02.2006 за №79-6-00389, на той самий строк та на тих самих умовах.

2. Усі інші умови договору оренди залишаються без змін.

3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди."

Стягнуто з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ - 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа" (03026, м. Київ, Столичне шосе, буд. 103, корпус 1, поверх 2, код ЄДРПОУ - 20046820) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог мотивовано тим, що:

- докази повернення земельної ділянки позивачем відповідачу після закінчення строку договору - відсутні, у зв`язку з чим, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення договору оренди та сплачувати орендну плату за користування землею;

- позивачем долучено до матеріалів справи довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи №100247 від 12.08.2021, з якої вбачається, що станом на 12.08.2021 заборгованості у позивача немає;

- 13.11.2020 позивач повідомив відповідача про намір поновити договір оренди земельної ділянки від 09.02.2006 та направив проект додаткової угоди, підписаний та скріплений печаткою позивача;

- у передбачений законом місячний термін відповідач не узгодив з позивачем (при необхідності) істотні умови, не прийняв рішення про поновлення договору, не уклав додаткову угоду про поновлення договору, не повідомив заявника про наявність законних та обґрунтованих заперечень, щодо поновлення договору та не надіслав лист-повідомлення про прийняте ним рішення.;

- судом встановлено факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі";

- суд не вбачає підстав для включення в редакцію додаткової угоди пункту 2 запропонованого проекту додаткової угоди, оскільки редакція зазначеного пункту договору не відповідає положенням укладеного договору (п. 11.7 договору), а фактично змінює порядок поновлення строку дії договору, та цитує право, гарантоване нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з постановленим рішенням, відповідач - Київська міська рада (27.01.2022 згідно відмітки поштового трекеру на конверті, у якому надіслано апеляційну скаргу) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2021 у справі № 910/10143/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано наступних обставин:

- у позивача не виникло переважного права на продовження дії Договору відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відповідач не приймав рішення про продовження договору оренди ;

- факт сплину місячного строку за відсутністю листа - повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди, разом з іншими підставами, вказаними в ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не може свідчити про автоматичне поновлення договору оренди землі за наявності вже погоджених сторонами змін істотних умов договору оренди;

- позивач (орендар) не виконує свої обов`язки за договором;

- не надано належної оцінки доводами Київської міської ради про те, що позивач порушив п. 8.4 договору в частині завершення забудови земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору;

- відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 16.12.2020 № 20-0731-01, складеного посадовою особою Департаменту земельних ресурсів, на спірній земельній ділянці розміщено об`єкт незавершеного будівництва та будівельна техніка, ділянка огороджена парканом та охороняється; відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем обліковується на праві приватної власності об`єкт незавершеного будівництва - 8% (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 38914021; номер запису - 10489-П в книзі 222п-20, дата державної реєстрації - 29.12.2012);

- позивач не здійснює належного виконання умов договору, що не спричиняє поновлення договору оренди землі в силу ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Короткий зміст заперечень на апеляційну скаргу

22.07.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору та поданої апеляційної скарги, в яких позивач наголошував на правомірності ухваленого судом першої інстанції рішення, а також наголошував необхідності врахування правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 903/1030/19 від 31.08.2021.

Так, у даній справі позивач наголошував, що ним були виконані усі умови для поновлення договору оренди, а саме: належним чином виконувались умов договору, зокрема і в частині сплати орендної плати, позивач повідомив відповідача про намір поновити договірні відносини на новий строк, до листа - повідомлення додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, у нього наявні діючий дозвіл на будівництво та довідка про незавершене будівництво; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку дії договору оренди землі не повідомив письмово позивача про заперечення у поновленні цього договору.

15.09.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору та поданої апеляційної скарги, в яких позивач наголошував, що в матеріалах справи наявні докази стосовно забудови земельної ділянки:

- Дозвіл на виконання будівельних робіт від 12.07.2007 № 2626-Гл/с та від 25.10.2012 № КВ 12512199169, видані Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві, виконавчого органу КМР (КМДА), виданого при переоформленні попередньо виданого дозволу № 2626-Гл/с від 12.07.2007;

- витяг з наказу Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.02.2012 №101 «Про присвоєння будівельної адреси об`єкту будівництва у місті Києві», відповідно до якого виконавчим органом відповідача у даній справі в 2012 році присвоєно об`єкту будівництва (будівництво комплексу з надання послуг населенню на вулиці Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва) відповідно до наказу ТОВ «Концерн Європа» про затвердження проектної документації від 06.02.2007 б/н, будівельну адресу: вулиця Заболотного Академіка, 37 у Голосіївському районі м. Києва;

- Довідка Київського міського БТІ виконавчого органу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.12.2012 №46246 (И- 2012) про готовність незавершеного будівництва об`єкта нерухомого майна по наданню послуг населенню (літера «А»), що знаходиться в м. Києві по вул. Заболотного Академіка, 37. Тобто виконавчим органом відповідача у даній справі в 2012 році підтверджено часткову готовність об`єкту будівництва на орендованій позивачем земельній ділянці, спір за яку розглядається у даній справі;

- Витяг з бази даних міського земельного кадастру «Черговий кадастровий план» від 25.09.2013, виданий Комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин», де підтверджується факт легітимності документу на право користування чи володіння земельною ділянкою з кадастровим номером наприкінці 90:120, тобто підтверджується дія договору оренди.

Позивач наголошував, що жоден з вищенаведених документів не був оскаржений, скасований чи припинений в дії. Крім того позивач виконав всі умови для поновлення договору оренди на підставі Закону України «Про оренду землі», і зі спливом строк та відсутності будь-яких заперечень відповідача, орендні відносини на земельну ділянку поновлені автоматично, що потребує оформлення додатковою угодою, однак в судовому порядку на підставі ч. 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки процедура на підставі інших частин статті 33 Закону України «Про оренду землі» завершена закінченням його граничного строку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Не погоджуючись з постановленим рішенням, відповідач - Київська міська рада (27.01.2022 згідно відмітки поштового трекеру на конверті, у якому надіслано апеляційну скаргу) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 02.02.2022, апеляційну скаргу Київської міської ради передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів Тищенко О.В., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2022 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/10143/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2021 у справі № 910/10143/21.

14.02.2022 матеріали справи № 910/10143/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10143/21 за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2021, розгляд справи призначено на 22.03.2022, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань.

22.03.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану в Україні та загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату суду.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18 квітня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119- IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №341/2022 від 17 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119- IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Крім того, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10, 122?Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статтями 2, 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022, враховуючи положення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", розпоряджень Ради оборони міста Києва, прийнятих відповідно до статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 №1 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" наказано тимчасово до усуненння обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 "Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 11.04.2022 по 13.05.2022 включно, перебував у відпустці, а суддя з колегії суддів Тищенко О.В. перебувала у відпустці з 14.03.2022 по 12.04.2022, з 18.04.2022 по 29.04.2022, з 02.05.2022 по 27.05.2022 включно, а суддя Шаптала Є.Ю. перебував у відпустці з 04.04.2022 по 08.04.2022 включно і вирішення питання стосовно призначення справи здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 призначено до розгляду в судовому засіданні 26.07.2022 справу № 910/10143/21 за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2021

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 20.09.2022.

У зв`язку з перебуванням з 20.09.2022 по 22.09.2022 у відпустці судді Куксова В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 20.09.2022, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 20.09.2022 прийнято справу №910/10143/21 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю., розгляд справи призначено на 27.10.2022.

27.10.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням з 26.10.2022 по 10.11.2022 включно у відпустці судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, а вирішення питання стосовно призначення справи здійснюється після виходу судді з відпустки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 призначено до розгляду в судовому засіданні 08.12.2022 справу № 910/10143/21 за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2021

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 розгляд справи відкладено до 26.01.2023.

У зв`язку з оголошенням сигналу "повітряної тривоги" в місті Києві, судове засідання по справі № 910/10143/21 за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2021, 26.01.2023 не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 341/2022 від 23 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 573 від 12 серпня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 7 листопада № 757/2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 р. строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до розпорядження голови Північного апеляційного господарського суду №3 від 18.07.2022 у разі оголошення сигналу "повітряна тривога", з метою збереження життя, здоров`я, відвідувачам, суддям та працівникам апарату суду, негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 розгляд справи призначено на 16.02.2023

У зв`язку з оголошенням сигналу "повітряної тривоги" в місті Києві, судове засідання по справі № 910/10143/21 за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2021, 16.02.2023 не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 розгляд справи призначено на 23.03.2023

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 23.03.2023 з`явився представник позивача, відповідача (скаржника) та третьої особи.

Представник відповідача - КМР - в судовому засіданні 23.03.2022 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні 23.03.2023 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Представник третьої особи в судовому засіданні 23.03.2023 підтримав доводи відповідача та вказував на обгрунтованість та правомірність апеляційної скарги.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 09.02.2006 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі п. 1 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 за №420-9/1829, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену договором.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. за № 64, а також зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого округу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено запис від 16.02.2006 за № 79-6-00389 у Книзі записів державної реєстрації договорів.

Крім того, в подальшому, право оренди позивача зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з індексним номером 11157672 від 18.10.2013.

Пунктом 2.1 договору оренди визначено, що об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування- вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва, розмір - 3,3668 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу по наданню послуг населенню, кадастровий номер - 8000000000:90:120:0002.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди, договір укладено на 15 років.

Пунктом 8.4 договору оренди визначено, що орендар зобов`язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації цього Договору.

Пунктом 11.7 договору встановлено, що поновлення договору після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Також, 16.02.2006 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа" (орендар) підписано акт приймання - передачі земельної ділянки, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування- вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва, розмір - 3,3668 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу по наданню послуг населенню, кадастровий номер - 8000000000:90:120:0002.

Як вказував позивач, оскільки строк дії договору оренди закінчився 16.02.2021, листом № 120/24 від 13.11.2020 позивач повідомив відповідача про намір поновити договір оренди земельної ділянки від 09.02.2006 №64 та направив проект додаткової угоди, підписаний та скріплений печаткою позивача, лист - повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Крім того, листом № 127/24 від 03.12.2020 позивач просив долучити довідку Головного управління ДПС у м.Києві від 01.12.2020 № 142179 про відсутність податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Листом за вих. №05716-22795 від 04.12.2020 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проінформував ТОВ "Концерн Європа" про формування кадастрової справи від 01.12.2020 №575305759 та розгляд листів про поновлення договору оренди земельної ділянки, які долучено до зазначеної кадастрової справи.

Також, позивачем було подано: дозволи на виконання будівельних робіт № 2626-ГЛ/с від 12.07.2007, від 25.10.20212 № КВ 12512199169, видані позивачу стосовно будівництва комплексу об`єктів з надання послуг населенню на вул. Академіка Заболотного , 37 у Голосіївському районі м.Києва; наказ Головного управління містобудування та архітектури від 22.02.2012 № 101 про присвоєння будівельної адреси об`єкту будівництва - будівництво комплексу з надання послуг населенню на вул. Ак. Заболотного у Голосіївському районі м.Києва: присвоївши адресу: вулиця Заболотного Академіка, 37 у Голосіївському районі міста Києва; довідку Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 12.12.2012 № 46246 (И-2012), згідно якої готовність незавершеного будівництва об`єкта нерухомого майна по наданню послуг населенню (літ. А), що знаходиться в м.Києві по вул. Академіка Заболотного, 37, складає 8 % і його балансова вартість становить 8 300 923,84 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що на думку позивача, наявні всі умови для поновлення строку дії договору оренди на новий строк, однак відповідач перешкоджає позивачу в реалізації його прав землекористувача.

Суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні зазначав, що за встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов`язків за Договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди, орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а, отже, і на укладення додаткової угоди до Договору.

Проте, з вказаними висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Так., у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц зазначено:

- правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України «Про оренду землі», яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі;

- так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення;

- частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді;

- ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України;

- тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків;

- отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення;

- частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором;

- таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.01.2021 у справі № 903/1030/19 здійснено розгляд наступних позовних вимог (фабула справи): громадянин придбав майно, для обслуговування якого на п`ять років оформив право оренди комунальною земельною ділянкою. У судовому порядку цей договір був поновлений ще на один такий строк - до 1 липня 2019 року. Через місяць після спливу строку оренди земельної ділянки її орендар з метою оформлення поновлення відповідного договору на тих самих умовах і на той самий строк надав до міської ради проєкт відповідної додаткової угоди. Проте рада відповіла, що оформити таку угоду неможливо без додаткових дій з боку орендаря. А після того, як орендар звернувся знову, - визнала укладення додаткової угоди неможливим. Орендар вважав, що оскільки він продовжив користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору її оренди, а міська рада впродовж місяця після спливу цього строку не заперечила проти поновлення договору, останній поновився на тих самих умовах і на той самий строк. Тому орендар звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди землі поновленим на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон № 161-XIV). Мотивував вимогу тим, що продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою після спливу строку відповідного договору, проти поновлення якого орендодавець упродовж установленого законом строку не заперечив. Суди першої й апеляційної інстанцій ухвалили рішення не на користь позивача. Вважали, що він не реалізував право на поновлення договору оренди землі, бо всупереч умовам цього договору та припису частини другої статті 33 Закону № 161-XIV не повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.01.2021 у справі № 903/1030/19 викладено наступну правову позицію стосовно Закону України "Про оренду землі" 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV), а також стосовно Закону України від 05.12.2019 №340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (далі - Закон від №340-ІХ), Земельного кодексу України (далі - ЗК України)а саме:

(2.1) Який порядок поновлення договору оренди землі за статтею 33 Закону № 161-XIV?

Велика Палата Верховного Суду, враховуючи, зокрема, внесені згідно із Законом № 340-IX зміни до Закону № 161-XIV (доповнення його статтею 32-2 "Поновлення договорів оренди землі" та викладення статті 33 у новій редакції з назвою "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк") і до Земельного кодексу України (далі - ЗК України; доповнення його статтею 126-1 "Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови"), вважає, що відсутні вагомі підстави для відступу від її висновку стосовно застосування частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV у редакції, яка існувала до її зміни згідно із Законом № 340-IX. Процедура поновлення договору оренди землі та процедура укладення такого договору на новий строк справді мали би відрізнятися, причому у разі поновлення договору мав би існувати спеціальний порядок державної реєстрації права оренди на новий строк. Але стаття 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX вимагала від орендаря саме для поновлення договору оренди землі завчасно надіслати орендодавцеві повідомлення про таке поновлення з проєктом відповідної додаткової угоди, а спеціального порядку державної реєстрації права оренди на новий строк законодавство не передбачало.

30. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина третя статті 792 ЦК України).

31. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев`ята статті 93 ЗК України).

32. Стаття 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX мала назву "Поновлення договору оренди землі", тобто була цілком присвячена процедурам такого поновлення. Проте вони за змістом приписів указаної статті відрізнялися від тих, які пропонують застосувати позивач і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. Так, згідно з частиною першою цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Таке формулювання зазначеного припису у сукупності з назвою статті 33 Закону № 161-XIV й іншими її приписами не підтверджує доводи позивача та висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про те, що лише частина шоста цієї статті визначала правила поновлення договору оренди землі, які виключали необхідність вчинення активних дій орендарем. Конструкція статті 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк.

33. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону № 161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

34. Отже, стаття 33 Закону № 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення.Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.

35. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

36. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону № 161-XIV).

37. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону № 161-XIV).

38. Частини п`ята та шоста статті 33 Закону № 161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

38.1. Зазагальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону № 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

38.2. Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону № 161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

39. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

40. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону № 161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону № 161-XIV).

41. Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, є "автоматичною" пролонгацією орендних правовідносин.

42. Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

43. Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону № 161-XIV додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті. Тому помилковим є висновок суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, про те, що передбачені у частинах першій - п`ятій і шостій статті 33 Закону № 161-XIV підстави для поновлення договору оренди землі не пов`язані між собою.

44. Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що Закон № 340-ІХ суттєво змінив підхід до продовження орендних відносин. Він чітко розмежував зміст понять "поновлення договору оренди землі" та "переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк", доповнивши ЗК України статтею 126-1 "Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови", Закон № 161-XIV - статтею 32-2 "Поновлення договорів оренди землі", яка відсилає до статті 126-1 ЗК України, та виклавши статтю 33 Закон № 161-XIV у новій редакції з назвою "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк" (тобто приписи цієї статті незастосовні до поновлення договорів оренди землі). У частині зазначених змін і доповнень Закон № 340-ІХ набрав чинності 16 липня 2020 року.

45. За змістом приписів статті 126-1 ЗК України можливість поновлення договору оренди землі має бути чітко передбачена у цьому договорі та підпорядкована низці умов. Таке поновлення не можна передбачати у договорах оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких ділянках розташовані будівлі або споруди, які перебувають у власності користувача або набувача права користування відповідною ділянкою (див. частину першу вказаної статті). За наявності у договорі оренди землі умови щодо його поновлення після закінчення строку, на який його уклали сторони, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах без вчинення сторонами письмового правочину про його поновлення. Останнє можливе у разі відсутності заяви однієї зі сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Таку заяву сторона договору може подати до вказаного реєстру не пізніш як за місяць до дати закінчення договору оренди землі (див. частини другу та третю статті 126-1 ЗК України).

46. Наведені законодавчі зміни спрямовані на впорядкування інститутів поновлення договорів оренди землі та переважного права орендаря на укладення цього договору на новий строк задля удосконалення регулювання відносин орендаря й орендодавця земельної ділянки. Проте такі зміни не спростовують наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування приписів статті 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX.

Стосовно питання чи дотримав позивач порядку поновлення договору оренди землі за статтею 33 Закону № 161-XIV, Велика Палата, з урахуванням матеріалів справи, зазначила про те, що з урахуванням наведених приписів у разі наявності в особи права власності саме на об`єкт нерухомості відсутність підстав для поновлення договору оренди землі за частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV не може бути перешкодою для реалізації такою особою права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування її об`єкта, а також для оформлення відповідних договірних відносин щодо цієї ділянки.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ст. 626 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Законом України від 05.12.2019 №340-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (далі - Закон від №340-ІХ) внесено зміни до низки законодавчих актів, зокрема, до Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та до Закону України «Про оренду землі».

Так, згідно із Законом № 340-ІХ розділ ІХ «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту:

«Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.».

Так, нові правила, що встановлені Законом № 340-ІХ, зокрема, в частині поновлення договорів оренди землі, не стосуються договорів, які були укладені до внесення змін цим Законом у ЗК України та до Закону України «Про оренду землі», тобто договори оренди землі, які були укладені до 15.07.2020, можуть поновлюватися відповідно до умов договору оренди та законодавства, що було чинним на момент укладання такого договору, а оскільки Договір було укладено сторонами у 2006 році, а тому порядок його поновлення з урахуванням приписів Закону № 340-ІХ регулюється приписами самого Договору, а також Законом України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладення Договору.

Приписами наведених абзаців 3 та 4 Перехідних положень Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відповідні договори у разі їх продовження мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає:

Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п`ятою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

Якщо орендодавець не пізніше ніж у 30-денний строк до закінчення строку дії договору з орендарем, який є інвестором із значними інвестиціями, з яким укладено спеціальний інвестиційний договір відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями", не повідомив відповідним листом-повідомленням про непродовження дії договору та за умови, що орендар має намір продовжити користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк на умовах, передбачених договором оренди землі, крім розміру орендної плати. Зміна розміру орендної плати оформлюється додатковим договором (угодою) до договору оренди землі.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

У разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються.

В силу пункту 8.3 Договору, орендар має за інших рівних умов переважне право після закінчення строку, на який було укладено Договір за умови належного виконання обов`язків відповідно до умов Договору, на поновлення Договору.

Отже, як приписами наведеного Закону, так і умовами Договору передбачено можливість пролонгації договору за належного виконання його умов, зокрема орендарем.

Також, суд апеляційної інстанції встановив, що ст. 126-1 Земельного кодексу України визначає:

1. Договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови може встановлюватися умова щодо поновлення таких договорів.

Умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

2. Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

3. Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

4. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції встановив, що Законом України «Про оренду землі» (у відповідних редакціях) чітко передбачено саме обов`язо орендаря звернутися до орендодавця з відповідним листом - повідомленням у визначений строк, який може бути визначений і сторонами у договорі оренди.

Так, пунктом 11.7 договору оренди встановлено, що поновлення договору після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що договір оренди було укладено між сторонами 09.02.2006, строк дії договору оренди - 15 років, а також зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого округу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено запис від 16.02.2006 за № 79-6-00389 у Книзі записів державної реєстрації договорів, а отже, виходячи з умов пункту 11.7 договору оренди, з відповідним листом - повідомленням позивач мав звернутися до відповідача не пізніше 16.11.2020.

В свою чергу, позивачем надано до матеріалів справи лист № 120/24 від 13.11.2020 позивач повідомив відповідача про намір поновити договір оренди земельної ділянки від 09.02.2006 №64 та надав проект додаткової угоди, підписаний та скріплений печаткою позивача, лист - повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Проте, дослідивши вказані документи, суд апеляційної інстанції встановив, що вказані документи не містять відміток про їх прийняття відповідачем через канцелярію або іншим визначеним законом шляхом, і відповідні відмітки на зазначених документах (зокрема в спеціально відведеному місці «Місце для реєстраційних позначок»)- відсутні, а також позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження факту надсилання/надання позивачем відповідачу вказаного листа разом до додатковою угодою та листом - повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки, а отже, доводи позивача стосовно повідомлення відповідача в установлений договором строк щодо поновлення договору оренди - спростовуються наявними у справі доказами.

Крім того, матеріали справи підтверджують, що 24.11.2020 позивачем було направлено відповідачу, зокрема лист - повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер - 8000000000:90:120:0002), що підтверджується відповідним фіскальним чеком поштової установи, описом вкладеного та накладною поштової установи 0407600513357 (а.с. 53, Т. 1), а отже, з урахуванням того, що виходячи з умов пункту 11.7 договору оренди, з відповідним листом - повідомленням позивач мав звернутися до відповідача не пізніше 16.11.2020, а тому надсилання вказаного листа - повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер - 8000000000:90:120:0002) 24.11.2020 здійснено з порушенням обумовленого вказаним договором строку,що в сукупності свідчить про недотримання позивачем приписів ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та пункту 11.7 договору оренди щодо надсилання відповідного повідомлення у визначений договором строк, і матеріали справи не містять належних доказів в підтвердження виконання позивачем такого обов`язку, а надані позивачем докази, які оцінені вище, не підтверджують виконання такого обов`язку у встановлений договором строк. Крім того, наявні матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження прийняття відповідачем рішення про продовження договору оренди та/або наявності факту волевиявлення на продовження орендних правовідносин за договором.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує і те, що пунктом 8.4 договору оренди визначено, що орендар зобов`язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації цього Договору.

Позивачем до матеріалів справи було подано довідку Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 12.12.2012 № 46246 (И-2012), згідно якої готовність незавершеного будівництва об`єкта нерухомого майна по наданню послуг населенню (літ. А), що знаходиться в м.Києві по вул. Академіка Заболотного, 37, складає 8 % і його балансова вартість становить 8 300 923,84 грн., а відповідачем, в свою чергу, наголошувавлось на тому, що відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 16.12.2020 № 20-0731-01, складеного посадовою особою Департаменту земельних ресурсів, на спірній земельній ділянці розміщено об`єкт незавершеного будівництва та будівельна техніка, ділянка огороджена парканом та охороняється; відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем обліковується на праві приватної власності об`єкт незавершеного будівництва - 8% (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 38914021; номер запису - 10489-П в книзі 222п-20, дата державної реєстрації - 29.12.2012), що відповідно, підтверджує невиконання позивачем свого обов`язку з забудови земельної ділянки у строк, обумовлений пунктом 8.4 договору оренди.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження факту виконання позивачем свого обов`язку з забудови земельної ділянки у строк, обумовлений пунктом 8.4 договору оренди, що свідчить про неналежне виконання відповідачем свого обов`язку,що відповідно до приписів ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підтверджує відсутність визначених законом та договором підстав для його поновлення.

При цьому, доводи позивача стосовно належної сплати орендної плати, - не впливають на встановлений судом апеляційної інстанції факт, що відповідний проект договору, запропонований позивачем до укладення у прохальній частині позову - не надсилався/не надавався позивачем відповідачу у встановленому порядку та у визначений договором строк, матеріали справи таких доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України - не містять, а отже відсутні обумовлені законом підстави для його укладення в силу недотримання позивачем процедури укладення договору, а також внаслідок невиконання позивачем свого обов`язку з забудови земельної ділянки у строк, обумовлений пунктом 8.4 договору оренди, що є самостійними підставами для відмови у позові.

При цьому, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у згадуваній справі № 903/1030/19, у разі наявності в особи права власності саме на об`єкт нерухомості, відсутність підстав для поновлення договору оренди землі за частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV не може бути перешкодою для реалізації такою особою права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування її об`єкта, а також для оформлення відповідних договірних відносин щодо цієї ділянки, таким чином наявність на спірній земельній ділянці певного об`єкта нерухомості (у даному випадку - недобудови) є лише підставою для належного оформлення такого права користування з дотриманням вимог закону щодо процедури та строків такого оформлення.

Крім того, подані позивачем докази - Дозвіл на виконання будівельних робіт від 12.07.2007 № 2626-Гл/с та від 25.10.2012 № КВ 12512199169, видані Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві, виконавчого органу КМР (КМДА), виданого при переоформленні попередньо виданого дозволу № 2626-Гл/с від 12.07.2007, витяг з наказу Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.02.2012 №101 «Про присвоєння будівельної адреси об`єкту будівництва у місті Києві», довідка Київського міського БТІ виконавчого органу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.12.2012 №46246 (И- 2012) про готовність незавершеного будівництва об`єкта нерухомого майна по наданню послуг населенню (літера «А»), що знаходиться в м. Києві по вул. Заболотного Академіка, 37, витяг з бази даних міського земельного кадастру «Черговий кадастровий план» від 25.09.2013, виданий Комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин», - як кожен окремо, так і в сукупності не підтверджують належне виконання позивачем умов договору оренди щодо забудови земельної ділянки у визначений строк (протягом 3 років з момент державної реєстрації договору), і матеріали справи таких доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України - не містять.

Крім того, відповідачем на стадії апеляційного розгляду справи було подано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 326673312 від 23.03.2023, у відповідності до якого власником об`єкта недобудови зазначено ТОВ «Девіжн Ентертеймент» (з 13.02.2013), проте, наданий доказ приймається судом апеляційної інстанції в силу приписів ст. 2, 269 ГПК України, проте, визнається таким, що не впливає на оцінку спірних правовідносин саме стосовно оренди земельної ділянки за договором оренди.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання договору оренди земельної ділянки №64 від 09.02.2006, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської МДА) за №79-6-00389 від 16.02.2006, поновлений на той самий строк і на тих самих умовах у редакції додаткової угоди, яка запропонована позивачем - не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому позов не підлягає задоволенню за наведених у дані постанові підстав, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволення позову повністю.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову за наведених у даній постанові підстав.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: судовий збір за подачу позову покладається на позивача, і з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 3 405,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 у справі № 910/10143/21 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 у справі № 910/10143/21 - скасувати.

3. Ухвалити нове рішення.

4. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа" до Київської міської ради про визнання Договору оренди земельної ділянки від 09.02.2006, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. за реєстровим № 64, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 16.02.2006 за №79-6-00389, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах у редакції додаткової угоди, викладеній у позові - відмовити повністю.

5. Судовий збір за подачу позову залишити за позивачем.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа" (03126 м.Київ, вул. Столичне шоссе, 103, код ЄДРПОУ - 20046820) на користь Київської міської ради (01044 м.Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ - 22883141) 3 405 (три тисячі чотириста п`ять) грн. 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

7. Матеріали справи № 910/10143/21 повернути Господарському суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання постанови: 16.05.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала