Постанова

від 26.09.2023 по справі 910/10143/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/10143/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Загородньої Д. М. (адвокат),

відповідача - Поліщук М. В. (у порядку самопредставництва),

третьої особи - Глущенка А. В. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 (судді: Станік С. Р. - головуючий, Тищенко О.В., Шаптала Є. Ю.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа"

до Київської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської МДА),

про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим у редакції додаткової угоди.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - Міськрада) про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 09.02.2006 № 64, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської МДА) від 16.02.2006 за № 79-6-00389, на той самий строк і на тих самих умовах у редакції додаткової угоди, яка запропонована позивачем.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що порушені права позивача, обумовлені статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (тут та далі у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), а саме позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином виконує обов`язки орендаря (сплачує орендну плату), визначені договором, а тому у нього виникло переважне право на продовження дії договору.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.12.2021 (суддя Зеленіна Н. І.) позовні вимоги Товариства задоволено частково, визнано договір оренди земельної ділянки поновленим на той самий строк і на тих самих умовах у редакції додаткової угоди, наведеної судом у резолютивній частині рішення.

4. Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог мотивовано тим, що:

- докази повернення земельної ділянки позивачем відповідачу після закінчення строку договору у матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення договору оренди та сплачувати орендну плату за користування землею;

- позивачем долучено до матеріалів справи довідку від 12.08.2021 № 100247 про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, зі змісту якої вбачається, що станом на 12.08.2021 заборгованості у позивача немає;

- 13.11.2020 позивач повідомив відповідача про намір поновити договір оренди земельної ділянки від 09.02.2006 та направив проєкт додаткової угоди, підписаний та скріплений печаткою позивача;

- у передбачений законом місячний термін відповідач не узгодив з позивачем (при необхідності) істотні умови, не прийняв рішення про поновлення договору, не уклав додаткову угоду про поновлення договору, не повідомив заявника про наявність законних та обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору та не надіслав лист-повідомлення про прийняте ним рішення;

- судом встановлено факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі";

- суд не вбачає підстав для включення в редакцію додаткової угоди пункту 2 запропонованого проєкту додаткової угоди, оскільки редакція зазначеного пункту договору не відповідає положенням укладеного договору (пункт 11.7 договору), а фактично змінює порядок поновлення строку дії договору та цитує право, гарантоване нормами статті 33 Закону України "Про оренду землі".

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

6. Постанову мотивовано тим, що доводи позивача стосовно повідомлення відповідача в установлений договором строк щодо поновлення договору оренди спростовуються наявними у справі доказами, а також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні положень статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в підтвердження факту виконання позивачем свого обов`язку із забудови земельної ділянки у строк, обумовлений пунктом 8.4 договору оренди, що свідчить про неналежне виконання відповідачем свого обов`язку, що відповідно до приписів частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підтверджує відсутність визначених законом та договором підстав для його поновлення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі Товариство просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на те, що судами застосовано норми матеріального та процесуального права без урахування відповідних висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:

1) статті 33 Закону України "Про оренду землі" без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 02.11.2021 у справі № 910/3175/20 (неправильне встановлення юридичних фактів для застосування норми, дійшовши хибного висновку про неналежне виконання умови договору оренди про забудову земельної ділянки упродовж 3-х років із моменту державної реєстрації договору);

2) статей 73, 74, 76, 79 ГПК України (принципу змагальності) без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.06.2023 у справі № 915/384/22, від 12.01.2022 у справі № 905/1436/20, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400 цс19), у постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, і, як наслідок, допустивши неправильне застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (дійшовши хибного висновку про невчасне повідомлення позивачем відповідача про поновлення договору оренди земельної ділянки в порушення пункту 11.7 договору та умов статті 33 Закону України "Про оренду");

3) статей 80, 269 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21, від 14.02.2023 у справі № 910/7035/20, від 17.01.2023 у справі № 904/8459/21 (дійшовши хибного висновку про прийняття судом апеляційної інстанції в силу положень статей 2, 269 ГПК України нового доказу відповідача на стадії апеляційного розгляду без клопотання/заяви про приєднання, без дослідження причин неподання цього доказу до суду першої інстанції наданого відповідачем в засіданні суду апеляційної інстанції для огляду).

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

9. Відзивів на касаційну скаргу від відповідача та третьої особи до Суду не надійшло.

Розгляд справи Верховним Судом

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 у справі №910/10143/21 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 12.09.2023.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.09.2023 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги Товариства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 у справі №910/10143/21 до 26.09.2023.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11. 09.02.2006 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого:

- орендодавець на підставі пункт 1 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 за №420-9/1829, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену договором (пункт 1);

- об`єктом оренди є земельна ділянка з такими характеристиками: місце розташування - вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва, розмір - 3,3668 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу з надання послуг населенню, кадастровий номер - 8000000000:90:120:0002 (пункт 2.1);

- договір укладено на 15 років (пункт 3.1);

- орендар зобов`язаний, зокрема, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проєктною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації цього договору (пункт 8.4);

- поновлення договору після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін (пункт 11.7).

12. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З. за № 64, а також зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого округу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено запис від 16.02.2006 за № 79-6-00389 у Книзі записів державної реєстрації договорів.

13. Крім того, в подальшому, право оренди позивача зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.10.2013, індексний номер 11157672.

14. 16.02.2006 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа" (орендар) підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку з такими характеристиками: місце розташування - вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі міста Києва, розмір - 3,3668 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу з надання послуг населенню, кадастровий номер - 8000000000:90:120:0002.

15. У зв`язку із закінченням 16.02.2021 строку дії договору оренди, листом від 13.11.2020 № 120/24 позивач повідомив відповідача про намір поновити договір оренди земельної ділянки від 09.02.2006 № 64 та направив проєкт додаткової угоди, підписаний та скріплений печаткою позивача, лист - повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки.

16. Листом від 03.12.2020 № 127/24 позивач просив долучити довідку Головного управління ДПС у м. Києві від 01.12.2020 № 142179 про відсутність податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

17. Листом від 04.12.2020 за вих. №05716-22795 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проінформував ТОВ "Концерн Європа" про формування кадастрової справи від 01.12.2020 № 575305759 та розгляд листів про поновлення договору оренди земельної ділянки, які долучено до зазначеної кадастрової справи.

18. Позивачем також було подано: дозволи на виконання будівельних робіт від 12.07.2007 № 2626-ГЛ/с, від 25.10.20212 № КВ 12512199169, видані позивачу стосовно будівництва комплексу об`єктів з надання послуг населенню на вул. Академіка Заболотного, 37 у Голосіївському районі м. Києва; наказ Головного управління містобудування та архітектури від 22.02.2012 № 101 про присвоєння будівельної адреси об`єкта будівництва - будівництво комплексу з надання послуг населенню на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, присвоївши адресу: вулиця Заболотного Академіка, 37 у Голосіївському районі міста Києва; довідку Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 12.12.2012 № 46246 (И-2012), згідно з якою готовність незавершеного будівництва об`єкта нерухомого майна з надання послуг населенню (літ. А), розташованого в м. Києві по вул. Академіка Заболотного, 37, складає 8 % і його балансова вартість становить 8 300 923,84 грн.

19. Спір у справі виник у зв`язку з тим, що на думку позивача, наявні всі умови для поновлення строку дії договору оренди на новий строк, однак відповідач перешкоджає позивачу в реалізації його прав землекористувача.

Позиція Верховного Суду

20. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та заяві про приєднання до касаційної скарги доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

22. Предметом позову в цій справі є вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим у редакції додаткової угоди. Підставою позовних вимог є те, що відповідач, на думку позивача, незаконно ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, якою позивач продовжує користуватися після закінчення строку дії договору.

23. Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено у статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки продовження дії (пролонгації) договору оренду землі.

24. Питання щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" неодноразово були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, внаслідок чого сформовані як висновки щодо застосування цієї норми права (див. постанови від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19), так і усталена практика Верховного Суду щодо розгляду цієї категорії спорів.

25. Так, згідно із частиною 1 статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга цієї ж статті). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди (частина третя). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта). Частиною 5 статті 33 цього Закону передбачено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Згідно із частиною 6 цієї ж статті у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 9 цієї ж статті).

26. Для застосування положень частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

27. Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проєкт додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якої Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

28. Відмовляючи у задоволенні позову у цій справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що долучений до матеріалів справи лист позивача від 13.11.2020 № 120/24, яким останній повідомив відповідача про намір поновити договір оренди земельної ділянки від 09.02.2006 № 64 та надав проєкт додаткової угоди, не містить відмітки про його прийняття відповідачем через канцелярію або іншим визначеним законом шляхом, і відповідна відмітка на зазначеному документі (зокрема в спеціально відведеному місці "Місце для реєстраційних позначок") відсутня, а також позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні положень статей 76-79 ГПК України в підтвердження факту надсилання/надання позивачем відповідачу зазначеного листа разом до додатковою угодою та листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки, а отже, доводи позивача стосовно повідомлення відповідача в установлений договором строк щодо поновлення договору оренди - спростовуються наявними у справі доказами.

29. Положеннями частини 3 статті 13, частин 1 та 3 статті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

30. За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

31. Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

32. Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

33. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

34. Зазначений підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 цієї Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

35. Вирішуючи спір у цій справі, суд апеляційної інстанції врахував наведені норми процесуального закону та, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і в сукупності, дійшов відповідних висновків.

36. Отже, доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про невчасне повідомлення позивачем відповідача про поновлення договору оренди земельної ділянки в порушення пункту 11.7. договору та умов статті 33 Закону України "Про оренду", є безпідставними, оскільки апеляційний суд надав доказам відповідну оцінку згідно з вимогами статті 86 ГПК України.

37. У свою чергу колегія зазначає, що Верховний Суд є судом права, а не факту, тому, діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (див. постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).

38. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що посилання скаржника на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

39. З цих підстав не приймаються до уваги доводи касаційної скарги щодо неврахування судами висновків Верховного Суду, наведених у пункті 8 цієї постанови, щодо застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду", оскільки правові висновки в оскаржуваних судових рішеннях (у справі № 910/3175/20, у справі № 915/384/22, у справі № 905/1436/20, у справі № 129/1033/13-ц, у справі № 910/18036/17) не суперечать висновкам, викладеним у постановах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

40. Так, у справі № 910/3175/20, на правові висновки Верховного Суду у якій посилається скаржник у касаційній скарзі, задовольняючи позовні вимоги щодо поновлення договору оренди землі на підставі положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", місцевий господарський суд, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходив із того, що позивач вчасно звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди, до якого долучено проєкт додаткової угоди, що, в свою чергу, свідчить про повідомлення позивачем (орендарем) відповідача (орендодавця) про намір скористатися правом на поновлення договору оренди з надсиланням проєкту додаткової угоди, отже, й виникнення підстав для поновлення договору.

У справі № 915/384/22 суди встановили, а відповідач не заперечував факту вчасного надіслання заява позивача стосовно видачі рішення про передачу земельної ділянки в оренду (поновлення договору оренди земельної ділянки).

У справі № 905/1436/20 предметом спору є розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки через не виконання належним чином відповідачем умов договору оренди.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, ухвалена у спорі, що виник із трудових правовідносин, позовними вимогами у зазначеній справі є визнання недійсним рішення про звільнення позивача з посади директора; затвердження списку співвласників; зобов`язання внести до державного реєстру зміни про керівника та скасування записів про зміну керівника.

Постанова Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 стосується банківських спорів, а саме відносин користувача банківського рахунку з Банком, вимогами у цій справі є зобов`язання Банку звільнити з під арешту та закрити рахунки позивача, а також визнання договору припиненим.

41. Доводи скаржника про прийняття судом апеляційної інстанції, в порушення приписів статей 2, 269 ГПК України, нового доказу відповідача на стадії апеляційного розгляду без клопотання/заяви про приєднання, без дослідження причин неподання цього доказу до суду першої інстанції наданого відповідачем в засіданні суду апеляційної інстанції для огляду, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач на стадії апеляційного розгляду справи заявою від 23.03.2023 (а.с. 137, т. 2) просив суд долучити до матеріалів справи, що розглядається, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.03.2023 № 326673312, зі змісту якої вбачається, що власником об`єкта недобудови зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Девіжн Ентертеймент" (з 13.02.2013). Зазначений доказ було прийнято судом апеляційної інстанції в силу приписів статей 2, 269 ГПК України, однак визнано таким, що не впливає на оцінку спірних правовідносин саме стосовно оренди земельної ділянки за договором оренди.

42. Зважаючи на наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що в ході касаційного розгляду не було виявлено неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, тому і підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у касаційному провадженні, яке відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

44. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

45. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

46. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування останнім норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваної постанови.

47. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Розподіл судових витрат

48. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Європа" залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 у справі № 910/10143/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай