Постанова

від 20.04.2023 по справі 911/2190/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2023 р. м.Київ Справа№ 911/2190/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.04.2023:

від позивача: Черепан С.М.

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Папірленд-Плюс»

на рішення Господарського суду Київської області

від 12.01.2022 (повний текст складено 19.05.2022)

у справі № 911/2190/21 (суддя Т.П. Карпечкін)

за позовом Вишгородської міської ради

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Папірленд-Плюс»

2. Вишгородської районної державної адміністрації Київської області

про визнання укладеною додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Вишгородська міська рада звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірленд-Плюс" та Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 03.10.2005, укладеного між Вишгородською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Папірленд-Плюс», загальною площею 4,3238 га строком на 49 років, кадастровий номер 3221810100:01:175:0001, яка розташована за адресою: м. Вишгород, вул. Шолуденка, 21 (промисловий майданчик "Карат"), в редакції, викладеній у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Папірленд-Плюс" продовжує тривалий час використовувати земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:175:0001, розташовану у м. Вишгороді по вул. Шолуденка, 21 (промисловий майданчик "Карат"), сплачуючи орендну плату в значно меншому розмірі, ніж передбачено законодавством і ухиляється від приведення умов Договору оренди землі в частині розміру орендної плати у відповідність до вимог законодавства.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач -1 - ТОВ «Папірленд -Плюс» проти позову заперечував з огляду на те, що

спір між позивачем та відповідачем 1 відсутній, оскільки відповідач 1 не відмовлявся від укладення Додаткової угоди про заміну сторони до Договору оренди земельної ділянки від 03.10.2005. Додаткова угода, яку позивач просить в позові визнати укладеною, відрізняється від проекту Додаткової угоди, про укладення якої позивач звертався до відповідача1, до такої Додаткової угоди внесено інші умови, які стосуються змін в Розділ "Орендна плата" (п.6) щодо зміни розміру орендної плати.

Стосовно Додаткової угоди, наведеної в позовних вимогах, відповідач-1 зазначав про безпідставність одностороннього внесення змін в умови Договору щодо орендної плати та встановлення її розміру. Відповідач-1 вказував, що запропонована позивачем ставка в розмірі 4% від нормативно грошової оцінки становить суму значно вищу ніж мінімальний розмір орендної плати, встановлений законодавством.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі № 911/2190/21 позовну заяву Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірленд-Плюс", Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання укладеною додатковою угодою задоволено в повному обсязі, а саме: визнано укладеною Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 03 жовтня 2005 року, укладеного між Вишгородською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Папірленд-Плюс", загальною площею 4,3238 га строком на 49 років, кадастровий номер 3321810100:01:175:0001, розташованої за адресою: м.Вишгород, вул. Шолуденка, 21 (промисловий майданчик "Карат"), у редакції, викладеній у резолютивній частині рішення, а саме: визнано укладеною Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 03 жовтня 2005 року, укладеного між Вишгородською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Папірленд-Плюс", загальною площею 4,3238 га строком на 49 років, кадастровий номер 3321810100:01:175:0001, розташованої за адресою: м.Вишгород, вул. Шолуденка, 21 (промисловий майданчик "Карат"), в наступній редакції:

"Додаткова угода про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, посвідченого Голуб Л.А. приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області від 03 жовтня 2005 року та зареєстрованого в реєстрі за № 4817 м. Вишгород 2021 року.

Первісний Орендодавець: Вишгородська районна державна адміністрація Київської області, код платника податків за ЄДРПОУ: 23569369; місцезнаходження: 07301, Київська область, м. Вишгород, проспект Т. Шевченка, 1, в особі виконуючого обов`язки голови Вишгородської районної державної адміністрації ДАНЧИНА ОЛЕКСІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка, будинок № 6, який діє на підставі Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виданої державним реєстратором Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області 12.05.2020 року, дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 21.08.1995 року; 28.04.2005 року; 1 334 120 0000 000705 та на підставі Розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 07 квітня 2016 року за № 153 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки", з однієї сторони

Орендодавець: Вишгородська міська рада Київської області, код платника податків за ЄДРПОУ: 04054866; місцезнаходження: 07301, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, пл. Тараса Шевченка, 1, в особі міського голови МОМОТА ОЛЕКСІЯ ВІКТОРОВИЧА, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який діє на підставі ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", свідоцтва серія А01 № 068465 про державну реєстрацію юридичної особи Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 21.04.1998 року за № 1 334 120 0000 001726, постанови Вишгородської міської територіальної виборчої комісії Вишгородського району Київської області № 70 від 13 листопада 2020 року "Про реєстрацію Вишгородського міського голови" та рішення двадцятої чергової сесії VII скликання Вишгородської міської ради Київської області від 26 січня 2017 року № 20/8 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки", з другої сторони,

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАПІРЛЕНД-ПЛЮС", код платника податків за ЄДРПОУ: 25271875; місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Горького, буд. № 18, кв. № 2, в особі директора ЖАБОРОВСЬКОЇ ІРИНИ МИХАЙЛІВНИ, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка діє на підставі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виданої 30.10.2017 року, дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 20.10.1997 року; 05.12.2005 року; 1 068 120 0000 008702, Статуту в новій редакції, затвердженого загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАПІРЛЕНД- ПЛЮС" Протокол № 5 від 23 грудня 2016 року, та Протоколу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАПІРЛЕНД-ПЛЮС" № 6 від 24.10.2017 року, з третьої сторони

Далі по тексту разом - Сторони, а кожен окремо як - Сторона, уклали цю Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки (надалі - Договір) про нижченаведене:

1. У зв`язку з відновленням меж міста Вишгорода (постанова Господарського суду Київської області від 27.07.2006 року по справі № 81/20-05/10-06), керуючись ст.ст. 12, 65. 66, ч. 3 ст. 173 Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 13-16, 30 Закону України "Про оренду землі", п. 34 ст. 26, ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 632, 654, 770 Цивільного кодексу України, на підставі Рішення двадцятої чергової сесії VII скликання Вишгородської міської ради Київської області від 26 січня 2017 року № 20/8 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки" та на підставі Розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 07 квітня 2016 року за № 153 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки", зважаючи на те, що всі права та обов`язки по Договору перейшли від Первісного Орендодавця до Орендодавця відповідно до Закону, сторони домовилися внести наступні зміни та доповнення до Договору оренди земельної ділянки, посвідченого Голуб Л.А. приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області від 03 жовтня 2005 року та зареєстрованого в реєстрі за № 4817, а саме:

1.1. Преамбулу Договору викласти в такій редакції: "Вишгородська міська рада Київської області, код платника податків за ЄДРПОУ: 04054866; місцезнаходження: 07301, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, пл. Тараса Шевченка, 1 - далі у тексті - "Орендодавець", в особі міського голови Момота Олексія Вікторовича, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який діє на підставі ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Свідоцтва серії А01 № 068465 про державну реєстрацію юридичної особи Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 21.04.1998 року за № 1 334 120 0000 001726 та Протоколу № 1 першої сесії VII скликання Вишгородської міської ради від 12.11.2015 року, з однієї сторони, та Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАПІРЛЕНД-ПЛЮС", код платника податків за ЄДРПОУ: 25271875; місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Горького, буд. № 18, кв. № 2, в особі директора ЖАБОРОВСЬКОЇ ІРИНИ МИХАЙЛІВНИ, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка діє на підставі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виданої 30.10.2017 року, дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 20.10.1997 року; 05.12.2005 року; 1 068 120 0000 008702, Статуту в новій редакції, затвердженого загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАПІРЛЕНД-ПЛЮС" Протокол № 5 від 23 грудня 2016 року, та Протоколу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАПІРЛЕНД-ПЛЮС" № 6 від 24.10.2017 року, з другої сторони, уклали договір оренди земельної ділянки (далі у тексті - Договір) про нижченаведене:".

1.2 Розділ "Орендна плата" викласти в такій редакції:

" 6. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% (чотири відсотки) від нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі в безготівковому порядку на рахунок Вишгородської міської ради Київської області.

7. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

8. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим або з ініціативи Орендаря, одноразовим платежем до 15 січня року, за який вноситься орендна плата".

2. Інші умови Договору залишити без змін.

3. Ця Додаткова угода про внесення змін є невід`ємною частиною Договору оренди земельної ділянки від 03 жовтня 2005 року.

4. Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її Сторонами.

5. Додаткову угоду укладено в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін. Реквізити та підписи сторін:".

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи наявність підстав та необхідність приведення умов Договору оренди земельної ділянки від 03.10.2005 року, укладеного між Вишгородською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Папірленд-Плюс", у відповідність до вимог чинного законодавства та фактичних обставин, від чого відповідач 1 ухиляється, відповідний спір правомірно передано до суду і за наслідками розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірленд-Плюс" та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Папірленд-Плюс" (06.02.2023 згідно відмітки поштового трекера на описі вкладеного в цінний лист, з яким була направлена апеляційна скарга) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач-1 посилається на те, що до спірних правовідносин слід застосовувати норм статті 288.4 Податкового кодексу України, а не ст. 284.1 Податкового кодексу України, які є різними за суттю, оскільки за приписами ст. 284.1 Податкового кодексу України ставка плати за землю (земельного податку) дійсно встановлюється органами влади, то за нормами ст. 288.4 Податкового кодексу України , розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем та орендарем. За доводами відповідача-1, орендна плата за землю пов`язана із земельним податком , але не тотожна земельному податку, що також унормовано приписами ст. 269, ст. 270 Податкового кодексу України, які розрізняють платників земельного податку та орендної плати, та об`єкти оподаткування земельним податком та орендною платою.

Відповідач-1 посилався також на те, що:

- відповідно до ст. 288.4 Податкового кодексу України, на відміну ст. 284.1 Податкового кодексу України, орендна плата встановлюється в договорі оренди,але з урахуванням обмежень ст. 288.5 Податкового кодексу України, якою встановлений діапазон, за яким орендна плата не може бути вищою або нижчою встановлених меж;

- визначення розміру орендної плати в межах встановленого діапазону належить до компетенції обох сторін договору оренди, а не до позивача, оскільки позивач не наділений повноваженнями змінювати орендну плату в односторонньому порядку (Закон України «Про місцеве самоврядування» передбачає встановлення розміру ставок земельного податку, а не орендної плати);

- законом встановлений мінімум для орендної плати за землю, тобто сторони не можуть встановити менший розмір орендної плати ніж передбачено законом, проте, більший розмір ніж встановлений законом встановлюється лише за угодою сторін;

- визначення в договорі орендної плати в межах законодавчо визначених граничних розмірів не суперечить положенням чинного законодавства, а одностороннє збільшення ставки орендної плати в межах статті 288 Податкового кодексу України не є приведенням договору у відповідність до норм чинного законодавства;

- договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов`язати іншу сторону договору внести зміни до нього поза наведених законодавством підстав: зацікавлена сторона може просити суд про внесення змін до договору згідно з рішенням суду лише у випадках, передбачених законом та договором;

- за відсутності згоди відповідача у суду відсутні підстави встановлювати орендну плату вище граничного мінімального рівня або погодженого сторонами розміру ставки орендної плати під час укладання договору оренди.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірленд-Плюс" на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі № 911/2190/21, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів:Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2190/21. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірленд-Плюс" на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі № 911/2190/21.

02.03.2023 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 911/2190/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Папірленд-Плюс" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі № 911/2190/21, відкрито апеляційне провадження у справі № 911/2190/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірленд-Плюс" на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань, розгляд справи призначено на 30.03.2023, зупинено дію оскаржуваного рішення.

22.03.2023 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного суду (канцелярію) від відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірленд-Плюс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірленд-Плюс" про відкладення розгляду справи - задоволено, розгляд справи відкладено до 20.04.2023.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 20.04.2023 з`явився представник позивача - Вишгородської міської ради.

Скаржник - відповідач 1 - ТОВ «Папірленд-Плюс» та відповідач 2 - Вишгородська районної державної адміністрації Київської області в судове засідання 20.04.2023 представників - не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином , зокрема за допомогою електронних засобів засобами та відправлення засобами поштового зв`язку.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки про дату та місце розгляду справи учасники спору повідомлялись належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників відповідача 1 - ТОВ «Папірленд-Плюс» та відповідача 2 - Вишгородська районної державної адміністрації Київської області.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Відсутність відзивів на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

Представник позивача в судовому засіданні 20.04.2023 просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 03.10.2005 між Вишгородською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Папірленд-Плюс" було укладено Договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,3238 га строком на 49 років, кадастровий номер 3221810100:01:175:0001, яка розташована за адресою: м. Вишгород, вул. Шолуденка, 21 (промисловий майданчик "Карат") (далі - Договір оренди земельної ділянки).

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.07.2006 у справі № 81/20-05/10-06 за позовом Вишгородської міської ради до Вишгородського районного відділу земельних ресурсів, Вишгородської районної ради про скасування рішення Вишгородської районної ради "Про розгляд звернень місцевих рад району" № 59-06-XXIV від 28.01.2003 року та зобов`язання внесення змін до земельно-кадастрової документації відповідно до меж, прийнятих для обліку земель території Вишгородської міської ради у складі державного земельного кадастру, було змінено межі Вишгородського району та вищевказана земельна ділянка по вул. Шолуденка, 21 у м. Вишгороді (промисловий майданчик "Карат") була віднесена до меж міста Вишгорода (Вишгородської міської ради).

У зв`язку із даними змінами, 26.01.2017 Вишгородською міською радою прийнято рішення № 20/8 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки", пунктом 1 якого вирішено укласти з ТОВ "Папірленд-Плюс" Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 03.10.2005 та пунктом 2 товариству встановлено орендну ставку в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки землі.

21.06.2019 Вишгородською міською радою прийнято рішення "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді", яким затверджено Положення про оренду земельних ділянок та порядок розрахунку орендної плати. Відповідно до п.7.8 Положення ставка орендної плати за земельні ділянки з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.2) становить 4 %.

Згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.06.2021 року дана земельна ділянка відноситься до категорії земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення земельної ділянки: 11.2 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

16.12.2019 директору ТОВ "Папірленд-Плюс" Жаборовській І.М. Вишгородською міською радою було направлено лист № 2-29/1842 щодо виконання рішення міської ради № 20/8 від 26.01.2017 та здійснення заходів по оформленню права користування земельною ділянкою.

10.03.2020 від ТОВ "Папірленд-Плюс" отримана відповідь та проект додаткової угоди, якою передбачено лише заміну сторони у договорі оренди. Від зміни орендної ставки в розмірі 4 % товариство відмовилось, оскільки збільшення розміру орендної плати за землю призведе до збільшення платежів підприємства.

Як зазначав позивач у позові, рішення Вишгородської міської ради № 20/8 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки" - залишилось не виконаним.

Також, листи про внесення змін до договору оренди були направлені Вишгородською міською радою до ТОВ "Папірленд-Плюс" 18.02.2021, 18.05.2021, 18.06.2021 та до Вишгородської районної державної адміністрації 18.06.2021, проте, залишені без відповіді та задоволення.

Як вказував позивач, відповідно до п.п. 6-9 Договору оренди земельної ділянки від 03.10.2005, річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі: 36 953,73 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки без вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Отже, наведений в Договорі спосіб та розмір орендної плати за землю не відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам і законодавча зміна (встановлення) граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду відповідних умов Договору про розмір орендної плати за землю.

Також, позивач наводив для порівняння, що згідно із витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.03.2020 нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки на 2020 рік складала 19 988 478,07 грн., відповідно до довідки-розрахунку № 2-29/1791 від 18.06.2021ТОВ "Папірленд-Плюс" за 2020 рік фактично сплачено 91 002,70 грн., що становить 0,45 % річних.

Згідно Додатку № 1 до рішення Вишгородської міської ради № 53/8 від 21.06.2019 "Про встановлення ставок земельного податку у м. Вишгороді на 2020 рік" ставка земельного податку для даного виду цільового призначення (код 11.02) становить 2%.

Як визначено п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але в силу п.п. 288.5.1, 288.5.2 цієї норми, річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Позивач наголошував, що розмір орендної плати за Договором є меншим від мінімального розміру земельного податку даної категорії земель, що також суперечить ст. 288 Податкового кодексу України, проте, ТОВ "Папірленд-Плюс" продовжує тривалий час використовувати земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:175:0001, розташовану у м. Вишгороді по вул. Шолуденка, 21 (промисловий майданчик "Карат"), сплачуючи орендну плату в значно меншому розмірі, ніж передбачено законодавством і ухиляється від приведення умов Договору оренди землі в частині розміру орендної плати у відповідність до вимог законодавства.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

За таких обставин питання про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки підлягає розгляду в судовому порядку.

Позивач у позові просив визнати укладеною Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 03.10.2005 року, укладеного між Вишгородською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Папірленд-Плюс", загальною площею 4,3238 га строком на 49 років, кадастровий номер 3221810100:01:175:0001, розташованої за адресою: м. Вишгород, вул. Шолуденка, 21 (промисловий майданчик "Карат"), в запропонованій позивачем редакції, яка стосується приведення сторін Договору у відповідність до фактичних обставин та зміни розміру орендної плати у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідач-1 в обгрунтування заперечень на позов вказував, що спір між позивачем та відповідачем 1 відсутній, оскільки відповідач 1 не відмовлявся від укладення Додаткової угоди про заміну сторони до Договору оренди земельної ділянки від 03.10.2005, а позивач пропонував внести зміни до Договору в листі від 16.12.2019 за № 2-29/1842, до якого не долучав жодного примірнику будь-якої угоди із запропонованими змінами. При цьому, відповідач 1 підтримав пропозицію позивача в частині необхідності оформлення прав користування земельною ділянкою шляхом укладання Додаткової угоди та самостійно надіслав проекти Додаткової угоди та просив в подальшому узгодити адекватний розмір орендної плати за земельну ділянку.

Відповідач 1 вказував, що позивач не надсилав йому з листом від 16.12.2019 за № 2-29/1842 проекту Додаткової угоди до Договору.

В подальшому, позивач надсилав листи № 2-29/496 від 18.02.2021 та №2-29/1790 від 18.06.2021 з проектами Додаткової угоди до Договору, але в даних угодах йшла мова лише про заміну сторони, а не про зміну розміру річної орендної плати.

Відповідач 1 погодився із позивачем та підписав надіслану ним Додаткову угоду, що долучена до листа від 18.06.2021 року 2-29/1790. Тобто, відповідач 1 зазначав, що Додаткова угода в запропонованій позивачем редакції була підписана відповідачем 1 і щодо такої додаткової угоди відсутній спір.

Додаткова угода, яку позивач просить в позові визнати укладеною, відрізняється від проекту Додаткової угоди, про укладення якої позивач звертався до відповідача1, до такої Додаткової угоди внесено інші умови, які стосуються змін в Розділ "Орендна плата" (п.6) щодо зміни розміру орендної плати.

Відповідач 1 вказував, що позивач не звертався до нього з вимогами про узгодження та укладення Додаткової угоди в наведеній в позові редакції, тому спір між сторонами відсутній, оскільки відповідач 1 не відмовляв позивачу.

Також, відповідач-1 наголошував про безпідставність одностороннього внесення змін в умови Договору щодо орендної плати та встановлення її розміру. Відповідач 1 зазначає, що запропонована позивачем ставка в розмірі 4% від нормативно грошової оцінки становить суму значно вищу ніж мінімальний розмір орендної плати, встановлений законодавством.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 20.11.2012 року у справі № 28/5005/640/2012 у подібних правовідносинах надсилання пропозицій про внесення змін до договору оренди є виключно правом, а не обов`язком сторони, тому недотримання позивачем вимог ч.2 ст.188 Господарського кодексу України щодо обов`язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди землі не позбавляє його права звернутися до суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Також, як зазначено у п. 8.13 Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 року у справі № 914/2649/17, передбачені ч.ч. 2-4 ст. 188 Господарського кодексу України правила є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 635/4233/19, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Підставою для перегляду розміру (ставки) орендної плати за земельну ділянку комунальної власності має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку, а не рішення органів місцевого самоврядування.

Визначення певних ставок для земель певної категорії призначення та виду, межі яких встановлені Податковим кодексом України, на відповідній території є компетенцією позивача.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Спір у справі пов?язаний з необхідністю внесення змін в Договір оренди землі в частині зміни розміру орендної плати. Решта умов Додаткової угоди складають її текст і не мають спірних питань, укладення відповідної Додаткової угоди в наведеній в позові редакції обумовлено необхідністю викладення її змісту єдиним документом.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч.1). Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч.2). Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч.3). У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4). Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч.5).

Таким чином, ст. 188 Господарського кодексу України, яка визначає порядок зміни та розірвання господарських договорів, передбачає необхідність надіслання пропозиції щодо зміни або розірвання договору. При цьому, наведена норма не визначає необхідності надіслання саме проекту додаткової угоди. З огляду на ст.ст. 641, 642 Цивільного кодексу України, пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Як свідчать матеріали справи, та вірно встановлено судом першої інстанції і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з вимогою внести зміни до Договору в частині орендної плати позивач неодноразово звертався до відповідача1, зокрема в листах від 16.12.2019, 18.02.2021, 18.05.2021, 18.06.2021, які містять необхідний обсяг інформації, достатній для визначення наміру сторони. Проте, відповідач-1 не погодився на укладення відповідно угоди стсоовно врегулювання спірного питання в частині розміру орендної плати за землю.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, відповідач 1 був обізнаний зі змістом вимоги позивача про внесення змін у Договір не залежно від форми заявлення такої вимоги (надсилання проекту додаткової угоди в даному випадку не є обов`язковим). Оскільки відповідач 1 заперечував наявність підстав внесення змін та розмір ставки орендної плати, форма звернення з вимогами про внесення змін в контексті спірних правовідносин не впливає на відповідні обов`язки сторін. Крім того, чинне законодавство не встановлює форми вимоги щодо внесення змін у договір.

Щодо підстав зміни та розміру запропонованої позивачем ставки орендної плати за землю, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.п. 6-9 Договору оренди земельної ділянки від 03.10.2005, річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі: 36 953,73 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки без вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

З Договору оренди землі, який укладено ще у 2005 році, вбачається, що орендна плата встановлювалась у фіксованій сумі без прив?язки до нормативно грошової оцінки землі та земельного податку.

Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що наведений в Договорі спосіб та розмір ореної плати за землю не відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Як визначено п. 284.1. ст. 284 Податкового кодексу України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Згідно зі ст. 288 Податкового кодексу України (п.288.1.) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Крім того, п. 288.4. ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

П. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

П.п. 288.5.1. п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

П.п. 288.5.2. пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

П.п. 288.5.3. пункту 288. 5 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

В свою чергу, ставки земельного податку за земельні ділянки визначені у ст. 274 Податкового кодексу України, якою передбачено, що (п.274.1.) ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

З огляду на зміст ст.ст. 288 та 274 Податкового кодексу України в сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що зокрема для спірної земельної ділянки промислового призначення нормативну грошову оцінку якої проведено, ставка податку встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від нормативної грошової оцінки, а розмір орендної плати не може бути меншим від встановленого у наведений спосіб земельного податку і не повинен перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Згідно Додатку № 1 до рішення Вишгородської міської ради № 53/8 від 21.06.2019 "Про встановлення ставок земельного податку у м. Вишгороді на 2020 рік" ставка земельного податку для даного виду цільового призначення (код 11.02) становить 2%.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для спірної земельної ділянки промислового призначення нормативну грошову оцінку якої проведено, розмір орендної плати не може бути меншим від встановленого у наведений спосіб земельного податку, тобто 2% і не повинен перевищувати 12% нормативної грошової оцінки, і відповідно, встановлення позивачем 4% нормативної грошової оцінки цілком відповідає наведеному у ст.288 Податкового кодексу України діапазону і наближається до нижньої межі розміру. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Згідно зі ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п. 34, 35 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: регулювання земельних відносин, затвердження ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад, ін.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняття Вишгородською міською радою рішення від 26.01.2017 № 20/8 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки" про встановлення ставки орендної плати за землю відповідає п. 284.1. ст. 284 Податкового кодексу України, і вказане рішення доведено до відома відповідача 1, не оскаржено і є обов?язковим для виконання особою, якої воно стосується. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За статтею 648 Цивільного кодексу України , зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Ст. 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами ст. 15 Закону України "Про оренду землі" та ст. 284 Господарського кодексу України однією із істотних умов договору землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з підпунктом14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

З урахуванням наведених приписів законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку.

Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі" необхідно враховувати і вимоги Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи наявність підстав та необхідність приведення умов Договору оренди земельної ділянки від 03.10.2005, укладеного між Вишгородською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Папірленд-Плюс", у відповідність до вимог чинного законодавства та фактичних обставин, від чого відповідач 1 ухиляється, відповідний спір правомірно передано позивачем до суду і за наслідками розгляду справи суд першої інстанції дійшов обгрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог, і що не було спростовано скаржником в апеляційному порядку в розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України в межах доводів апеляційної скарги.

Також, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано враховано доводи позивача щодо необхідності залучення відповідача 2 з тих підстав, що оскільки Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:175:0001 був укладений 03.10.2005 між Вишгородською районною державною адміністрацією та ТОВ "Папірленд-Плюс", то укладення Додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки можливе лише за участю саме цих сторін та Вишгородської міської ради, яка являється розпорядником вказаної земельної ділянки. Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідачем є та процесуальна особа, яка на думку позивача, своєю діяльністю (діями або бездіяльністю) порушила його права та до якої позивач направляє свої позовні вимоги (свій позов) звернувшись при цьому до органу суду. Позивачем не обгрунтовано в чому полягають порушення прав позивача відповідачем 2.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд надав учасникам спору вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи в межах апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позовні вимоги, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі № 911/2190/21, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Також, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 дію оскаржуваного рішення було зупинено у зв"язку з поновленням строків на апеляційне оскарження, і за наслідками апеляційного розгляду оскаржуване рішення залишено без змін, а тому його дія підлягає поновленню.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Папірленд-Плюс» на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі № 911/2190/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі № 911/2190/21 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі № 911/2190/21.

5. Матеріали справи № 911/2190/21 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 16.05.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко