Ухвала

від 17.05.2023 по справі 911/1473/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" травня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1473/23

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши заяву Парафії Святителя Луки Войно-Ясенецького Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви про забезпечення позову у справі

за позовом Парафії Святителя Луки Войно-Ясенецького Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 49)

до Білоцерківської міської ради Київської області (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 25)

про визнання незаконним та скасування рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 3808-39-VIII від 27.04.2023 р.,

Без виклику представників учасників процесу

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 12.05.2023 р. (вх. № 1277/23 від 15.05.2023 р.) Парафії Святителя Луки Войно-Ясенецького Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання незаконним та скасування рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 3808-39-VIII від 27.04.2023 р. «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Парафії Святителя Луки Войно-Ясенецького Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви», відповідно до якого було вирішено припинити право постійного користування Парафії Святителя Луки Войно-Ясенецького Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви на земельну ділянку з цільовим призначенням 03.04 Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (вид використання - під розміщення Храму Святителя Луки Войно-Ясенецького) площею 0,0849 га з кадастровим номером: 3210300000:04:036:0041, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . яке виникло на підставі підпункту 1.1 пункту 1 рішення Білоцерківської міської ради від 30.09.2010 р. № 1499-70-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування та передачі земельної ділянки в постійне користування».

Разом із позовною заявою до Господарського суду Київської області Парафією Святителя Луки Войно-Ясенецького Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви було подано заяву б/н від 12.05.2023 р. (вх. № 85/23 від 15.05.2023 р.) про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд: 1) зупинити дію рішення № 3808-39-VIII Білоцерківської міської ради Київської області від 27.04.2023 р. «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Парафії Святителя Луки Войно-Ясенецького Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви» (код ЄДРПОУ 26245791) на земельну ділянку з цільовим призначенням 03.04 Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (вид використання - під розміщення Храму Святителя Луки Войно-Ясенецького) площею 0,0849 га з кадастровим номером: 3210300000:04:036:0041, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яке виникло на підставі підпункту 1.1 пункту 1 рішення Білоцерківської міської ради від 30.09.2010 р. № 1499-70-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування та передачі земельної ділянки в постійне користування»; 2) заборонити Білоцерківській міській раді Київської області вчиняти дії щодо передання земельної ділянки у власність або користування усієї площі або частини площі земельної ділянки із кадастровим номером 3210300000:04:036:0041, яке виникло на підставі підпункту 1.1 пункту 1 рішення Білоцерківської міської ради від 30.09.2010 р. № 1499-70-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування та передачі земельної ділянки в постійне користування»; 3) заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії щодо земельної ділянки із кадастровим номером: 3210300000:04:036:0041; 4) накласти арешт на земельну ділянку із кадастровим номером: 3210300000:04:036:0041.

Дослідивши подану Парафією Святителя Луки Войно-Ясенецького Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви заяву б/н від 12.05.2023 р. (вх. № 85/23 від 15.05.2023 р.) про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач, зокрема, зазначав, що припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою для задоволення релігійних потреб громадян України, з підстав, окреслених в оскаржуваному рішенні, свідчить про перевищення та зловживання органом місцевого самоврядування своїми повноваженнями та прямо спричиняє протиправні обмеження прав та інтересів релігійної громади, порушує права громадян відправляти релігійні обряди та задовольняти релігійні потреби сповідувати і поширювати віру. Заявник зауважує, що передання земельної ділянки іншим релігійним організаціям призведе до сутичок та конфліктів громадян на релігійному підґрунті. Крім того, прийняття наступних рішень чи вчинення правочинів або дій щодо надання земельної ділянки у власність або користування третім особам, вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» призведе до необхідності повторного звернення до суду для їх оспорення. На переконання заявника, подальше вирішення долі земельної ділянки в інший спосіб, аніж повернення її в постійне користування позивачу, істотно ускладнить ефективний судовий захист і поновлення права позивача на постійне користування земельною ділянкою відповідно до її цільового призначення, за захистом якого він звернувся до суду.

З урахуванням зазначеного, Парафія Святителя Луки Войно-Ясенецького Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви вважає, що вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушень прав сторін на час вирішення спору в суді.

Слід зазначити, що згідно з частинами 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться (буде знаходитись) справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі - задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з ч.ч. 3, 4, 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Частиною 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову; забезпечення балансу інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Отже, забезпечення позову це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача і з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість невиконання судового рішення відповідачем без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Поряд з цим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 03.04.2019 р. у справі № 918/702/18, від 17.04.2019 р. у справі № 914/1257/18, від 02.07.2019 р. № 910/16944/18.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір щодо відповідного, зазначеного в заяві предмета та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини та наданих доказів, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Слід відзначити також, що питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між невжиттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Оскільки Парафія Святителя Луки Войно-Ясенецького Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви звернулася до суду у даній справі з позовною вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Разом з тим, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, суд вважає, що позивачем не доведено фактичних обставин, які б свідчили про ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту його прав, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову, та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, які є предметом даного спору.

З поданої заяви вбачається, що заявник не зазначає та не надає відповідних доказів, які б свідчили, що відповідач після прийняття оскаржуваного рішення № 3808-39-VIII від 27.04.2023 р. вчиняє чи має намір вчинити певні дії, спрямовані на розпорядження спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 3210300000:04:036:0041, зокрема, щодо передання її у власність чи користування іншим особам, та/або зміни цільового призначення земельної ділянки.

При цьому, сам лише факт прийняття Білоцерківською міською радою Київської області рішення № 3808-39-VIII від 27.04.2023 р. та виникнення у зв`язку з цим спору між позивачем та відповідачем з приводу права користування земельною ділянкою не свідчить про намір відповідача передати земельну ділянку у власність чи користування третім особам чи іншим чином розпорядитись вказаною земельною ділянкою до вирішення спору.

Водночас, саме лише посилання позивача в поданій ним заяві про забезпечення позову на потенційну можливість існування загрози того, що в разі прийняття рішення судом його виконання буде неможливим, без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Відтак, оцінивши доведеність та обґрунтованість доводів Парафії Святителя Луки Войно-Ясенецького Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви щодо необхідності вжиття заявлених останнім заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і співмірності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, а також керуючись принципами законності, диспозитивності, пропорційності та справедливого балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Парафії Святителя Луки Войно-Ясенецького Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви б/н від 12.05.2023 р. (вх. № 85/23 від 15.05.2023 р.) про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

У задоволенні заяви Парафії Святителя Луки Войно-Ясенецького Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви б/н від 12.05.2023 р. (вх. № 85/23 від 15.05.2023 р.) про забезпечення позову Парафії Святителя Луки Войно-Ясенецького Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання незаконним та скасування рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 3808-39-VIII від 27.04.2023 р. «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Парафії Святителя Луки Войно-Ясенецького Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви» відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 17.05.2023 р.

Суддя В.М. Бабкіна